Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №560/20890/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/20890/25

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" згідно поданого ним рапорту на звільнення від 29.10.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що подав рапорт про звільнення з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а саме за сімейними обставинами, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за бабусею ( ОСОБА_2 ), яка є членом сім`ї другого ступеня споріднення та особою з інвалідністю ІІ групи. Однак, відповідач відмовив у задоволенні рапорту у зв`язку із наявністю інших членів сім`ї першого ступенів споріднення, які можуть здійснювати такий догляд. Вважає, що є єдиним з родичів першого та другого ступеня споріднення, який може здійснювати догляд за бабусею. Крім того, мати ( ОСОБА_3 ) не може здійснювати постійний догляд за матір`ю ( ОСОБА_2 ), оскільки на постійній основі (з 2019 року) проживає за кордоном Канаді. Просить задовольнити позовні вимоги.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву, у якому представник зазначає, що підставою для відмови позивачу у звільненні з військової служби стали висновки викладені в акті перевірки сімейного стану військовослужбовця, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.10.2025, згідного яких у ОСОБА_3 наявний обов`язок утримувати свою непрацездатну матір ОСОБА_4 . Відтак, дії військової частини щодо відмови у звільненні з військової служби з наведених вище підстав відповідають приписам статті 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже є правомірними. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .

У вересні 2025 року позивач звернувся із рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби з підстави, передбаченої абзацом 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" - у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення - бабусею ( ОСОБА_2 ), яка є особою з інвалідністю II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи. До рапорту долучив: копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00052622388 від 25.07.2025, витягу з реєстру територіальної громади № 2024/009153706 від 01.08.2024, акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду №130 від 18.12.2024, свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00047673407 від 28.10.2024, паспорта ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 04.10.2023, рішення суду у справі про розірвання шлюбу № 686/6490/13-ц від 09.07.2013, листа Державної прикордонної служби України № 19/С-13387/14646 від 26.09.2024, підтвердження працевлаштування ОСОБА_5 від 29.04.2024, паспорта ОСОБА_2 , картки платника податків ОСОБА_2 , пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 , рішення суду у справі про розірвання шлюбу № 686/3689/24 від 14.03.2024, заяви ОСОБА_2 про здійснення догляду за нею онуком ОСОБА_1 , довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ЛАБ № 563988 від 21.01.2013, висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі № 681 від 07.08.2025, висновку ЛКК про потребу в постійному догляді, витягу з реєстру територіальної громади №2024/015065789 від 18.12.2024, довідки №3-03-47383 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, лист пояснення та додатки до нього від ОСОБА_3 від 23.09.2025.

Листом від 06.11.2025 відповідач повідомив про відсутність підстав для звільнення з військової служби, оскільки відповідно до акту перевірки сімейного стану військовослужбовця, затвердженого тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.10.2025, у ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи та потребує постійного стороннього догляду, наявний член сім`ї першого ступеня споріднення - донька ОСОБА_3 , яка в силу приписів статті 51 Конституції України, статей 202, 203 Сімейного кодексу України може здійснювати за нею такий догляд.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо звільнення з військової служби відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII) .

Відповідно до частини 5 статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

Відповідно до підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно з абзацом 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи

Згідно з пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджених указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Додатком 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказ Міністра оборони України 10.04.2009 № 170, визначений перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.

Відповідно до пункту 27 Додатку 19 до Інструкції №170 при поданні до звільнення з військової служби у разі необхідності здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи подаються такі документи:

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): інвалідність такої особи, її потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10.12.2024 № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21.09.2015 № 946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10.12.2024 № 2067, про потребу в постійному догляді;

Отже, для звільнення з військової служби на підставі абзацу 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232-XII позивач має довести відсутність у бабусі інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати за нею постійний догляд, або неможливість здійснення матір`ю позивача постійного догляду за бабусею.

Підставою для відмови щодо звільнення позивача з військової служби у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за бабусею, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, слугувала наявність члена сім`ї першого ступеня споріднення - доньки ОСОБА_3 (матері позивача), яка може здійснювати за нею такий догляд.

Згідно з актом перевірки сімейного стану військовослужбовця, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.10.2025 № 13345, у бабусі позивача, яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує стороннього догляду є дочка - ОСОБА_3 , яка може здійснювати такий догляд.

Однак, надані до рапорту документи, зокрема, пояснення ОСОБА_3 від 23.09.2025, за змістом яких вона 08.06.2019 виїхала на постійній основі за межі України, лист № 19/С-13387/14646 від 26.09.2024 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України та перебуває на території Канади безвиїзно з того часу, паспорт громадянки Канади серії НОМЕР_6 вказують на відсутність фактичної можливості здійснювати догляд та утримання матері.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2026 у справі №520/14746/25, предметом дослідження якої були подібні правовідносини, зазначив, що у випадку встановлення юридичної наявності відповідної особи суд має перевірити, чи має така особа реальну можливість здійснювати постійний догляд, з урахуванням конкретних обставин справи та інших об`єктивних факторів, фактичне перебування за межами України іншого члена сім`ї першого ступеня споріднення, що об`єктивно позбавляє можливості здійснювати постійний догляд за матір`ю на території України.

Також, Верховний Суд зазначив, що саме фактична відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю ІІ групи є фактичною підставою для звільнення з військової служби. Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 07.05.2025 у справі №420/30227/24 та від 29.04.2026 у справі №520/14746/25.

Пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у звільненні позивача з військової служби, на підставі поданого рапорту, відповідно до підпункту г пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 звільнити з військової служби, суд враховує таке.

Статтею 13 Європейської Конвенції з прав людини передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що наданим документам матері позивача при розгляді рапорту від 29.09.2025 військова частина НОМЕР_1 не надала належної оцінки. Тому, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача суд вважає за доцільне зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт позивача про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною, яка є особою з інвалідністю II групи, з урахуванням висновків суду.

Враховуючи викладене, позов слід задовольнити частково.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 , оформлену листом від 10.11.2025, у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 29.09.2025 про звільнення з військової служби за підпунктом г пункту 2 частини 4 cтатті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову служби" у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи, за відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 29.09.2025 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи, за відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_7 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_8 )

Головуючий суддя О.К. Ковальчук