Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 22 вересня 2026 р.
Справа: №522/24627/25
Суддя: Киян Д. В.
Номер провадження: 33/813/1845/26
Справа № 522/24627/25
Головуючий у першій інстанції Кривохижа Ю. А.
Доповідач Киян Д. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя Киян Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бойко К.Р.,
захисника - Мишака Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Мишака Дмитра Едуардовича на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.07.2026, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.07.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Крім того, оскарженою постановою з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Відповідно до оскарженої постанови, 25.10.2025 о 22 годині 59 хвилин у м. Одесі, по вулиці Дігтярній, 3-5, ОСОБА_2 керував транспортним засобом, а саме електросамокатом фірми «JET» б/н, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоналізатору приладу Драгер ARLM-0405 тест номер 1658, результат 1,36 проміле. ОСОБА_1 з результатами огляду згоден. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 а ПДР, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник Мишак Д.Е. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та винести постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник зазначає, що ОСОБА_1 не керував електросамокатом та про цей факт він наголошував у судовому засіданні. Крім того зазначає, що на відеозаписі відсутній момент руху електросамоката.
В судовому засіданні захисник послався також на фрагментарність відеозапису.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, захисник у судовому засіданні вважав за можливе розглянути справу за його відсутністю.
Апеляційний суд враховує, що положеннями ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час апеляційного розгляду забезпечено участю захисника Мишака Д.Е.
Заслухавши суддю-доповідача; пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; дослідивши матеріали адміністративної справи та долучені до справи докази; апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас, порушення вказаного пункту Правил передбачає встановлену Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальність за ч.1 ст.130 цього Кодексу.
Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП і на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №494068 від 25.10.2025 вбачається, що 25.10.2025 о 22 годині 59 хвилин у м. Одесі, по вулиці Дігтярній, 3-5, громадянин ОСОБА_2 керував транспортним засобом, а саме електросамокатом фірми «JET», у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоналізатору приладу Драгер ARLM-0405 тест номер 1658, результат 1,36 проміле. Громадянин з результатами огляду згоден.
Вказаний протокол на місці його складання власноруч підписаний ОСОБА_2 . При цьому, в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено, що пояснення надано на окремому аркуші.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 були роз`ясненні його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому визнає його допустимим доказом, який підтверджує винуватість ОСОБА_2 .
Крім того, винуватість ОСОБА_2 підтверджується Актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп`яніння водія склав 1,36 ‰ проміле.
До протоколу про адміністративне правопорушення також додано довідки про те, що ОСОБА_2 не отримував посвідчення водія та протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не притягався.
Згідно із ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що основним доводом захисника є те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом, а саме електросамокатом.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, судом досліджені відеозаписи з нагрудних реєстраторів інспекторів патрульної поліції, які приймали участь в оформленні правопорушення та відеозапис з відеореєстратора, встановленого на службовому автомобілі поліцейських.
З відеореєстратору службового автомобіля (назва файлу - «ЕПР1 494068 ОСОБА_1 130 + чат») 25.10.2025 о 22:58:27 зафіксовано рух особи чоловічої статі у темному одязі на електросамокаті, за якою після її виявлення здійснюється рух службового автомобіля.
Надалі, 25.10.2025 о 23:01:46 розпочинається відеозапис із нагрудної камери поліцейського (назва файлу - «ЕПР1 494068 ОСОБА_1 130 + ча»), на якому зафіксовано, як працівник поліції підходить до ОСОБА_1 , який за своїм зовнішніми ознаками відповідає особі, зафіксованій безпосередньо перед цим відеореєстратором службового автомобіля.
Одночасно, слід звернути увагу, що коли працівник поліції підходить до ОСОБА_1 , останній перебуває за кермом електросамокату на якому увімкнена фара та він тримається за його кермо. У подальшому, ОСОБА_1 за допомогою мобільного телефону здійснив вимкнення електросамокату, після чого передвинув його у бік.
Таким чином, зазначені відеозаписи у своїй часовій послідовності відображають розвиток однієї події та у сукупності дають можливість встановити зв`язок між особою, яка здійснювала рух на електросамокаті та була зафіксована відеореєстратором службового автомобіля, і особою, з якою через близько 3 хвилин вже спілкувалися працівники поліції.
Далі, під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому запропонували пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоналізатору приладу Драгер, відповідно до якого результат огляду на стан сп`яніння водія склав 1,36 проміле. З даним результатом ОСОБА_1 погодився. Враховуючи зазначені обставини, працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено адміністративний протокол та роз`яснено його права та обов`язки.
Апеляційний суд звертає увагу, що під час спілкування з поліцейськими та складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 жодного разу не заперечував факт керування ним електросамокатом за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Окремо слід звернути увагу на письмові пояснення ОСОБА_1 , написані ним власноруч, в яких він зазначив: «Їхав додому на самокаті, хотів вспіти до комендантської години додому, щоб потім не було проблем».
Враховуючи встановлені вище обставини, апеляційний суд оцінює критично доводи апеляційної скарги, зокрема надані пояснення ОСОБА_1 в суді першої інстанції, що він не керував транспортним засобом, оскільки встановлені вище обставини спростовують такі пояснення, як і доводи апеляційної скарги.
Посилання на те, що відеозапис є фрагментарним, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки КУпАП не містить застережень щодо мінімального чи то максимального обсягу відеозапису, який може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. У той час, як долучений до матеріалів справи відеозапис за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності, та містить фіксацію подій, що підтверджує обставини, викладені та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Слід зазначити, що відеозапис є об`єктивним доказом, оскільки унеможливлює суб`єктивне висвітлення поліцейським або іншими особами обставин справи.
Долучений до матеріалів справи відеозапис дозволяє об`єктивно встановити обставини справи та не викликає у апеляційного суду сумнівів щодо правильної ідентифікації особи водія.
За наведених обставин апеляційний суд визнає наявні у справі докази належними та допустимими, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, отримані та досліджені в законний спосіб, та стосуються подій, які мали місце 25.10.2025 за участю ОСОБА_1 .
Вищевказані докази, поза розумним сумнівом доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції є законною, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Мишака Дмитра Едуардовича - залишити без задоволення.
Постанову суддіПриморського районного суду м. Одеси від 21.07.2026, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Д.В. Киян
Оригінал: reyestr.court.gov.ua