Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №522/2248/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5672/26

Справа № 522/2248/26

Головуючий у першій інстанції Павлик І. А.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С.

за участю секретаря: Турик А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Аркадийской аллее» про стягнення заборгованості у розмірі 10210138,16 грн., на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси про відмову у забезпеченні позову, постановлену під головуванням судді Павлик І.А. 25 лютого 2026 року у м. Одеса, -

встановила:

У лютому 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОК «ЖБК «Пространство на Аркадийской аллее» про стягнення заборгованості в сумі 238554,63 доларів США.

Разом із позовною заявою, від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОК «ЖБК «Пространство на Аркадийской аллее», які зберігаються на відкритих ним банківських рахунках, в межах суми заборгованості у гривневому еквіваленті у розмірі 10210138,16 грн.

Заяву обґрунтовано тим, що станом на день подачі позову, оплачені ОСОБА_3 майнові права на апартаменти згідно угоди про членство в кооперативі № А/А-908 від 06.10.2021 року та угоди про членство в кооперативі № А/А-909 від 06.10.2021 року, Кооперативом були продані та за вказані апартаменти відповідачем вже отримані повторно грошові кошти. Тобто, з 2021 року і по сьогоднішній день, відповідач використовує грошові кошти позивача у власних інтересах і ухиляється від їх повернення. У сторони позивача є об`єктивні підстави вважати, що відповідач, дізнавшись про звернення ОСОБА_2 до суду з позовною заявою, намагатиметься зняти та/або перевести на інші, належні їм, банківські рахунки усі грошові кошти, наявні у них на банківських рахунках з метою ухилення від виконання зобов`язань, що може привезти до ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.02.2026 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, враховуючи предмет і підстави позову та приймаючи до уваги, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти підприємства, спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав, і у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , боржник матиме безумовну можливість розрахуватися із позивачем за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Наведені види забезпечення позову у цьому випадку є адекватними й співмірними відповідно вимогам, на забезпечення яких вони вживаються. Позивач просить накласти арешт на грошові кошти, розмір яких обмежується ціною позову (коштами за договором). Крім того, ці заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.

Сторони про розгляд справи на 24.09.2026 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явились.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно п.п. 1-3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення судом норм процесуального права; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є стягнення з ОК «ЖБК «Пространство на ОСОБА_4 » на користь ОСОБА_2 заборгованості згідно Угоди від 30.06.2025 року про розірвання Угоди про членство в кооперативі № А/А-908 від 06.10.2021 року у розмірі 134084,65 доларів США, та згідно Угоди від 30.06.2025 року про розірвання Угоди про членство в кооперативі № А/А-909 від 06.10.2021 року у розмірі 104469,98 доларів США.

У заяві про забезпечення позову представник позивача зазначав про те, що 06.10.2021 року між ОК «ЖБК «Пространство на Аркадийской Алее» та ОСОБА_5 було укладено угоди про членство в кооперативі № А/А-908 та А/А-909 відповідно до яких було узгоджено: зі сторони ОСОБА_2 - внесення паю - майнового поворотного внеску у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу грошей в порядку визначеному угодою та додатками до неї, та зі сторони ОК «ЖБК «Пространство на Аркадийской Алее», після прийняття в експлуатацію Об`єкта будівництва «Будівництво готелю апартаментного типу на земельній ділянці кадастровий номер 5110137500:53:001:0029, площею 0,5117 га» за адресою: АДРЕСА_1 , передачу ОСОБА_6 у власність нерухомого майна: 1-кімнатні апартаменти будівельний номер № 908 загальною площею 46,20 кв.м., розташовані на 9 поверсі Об`єкту будівництва, для використання як місце проживання та 1-кімнатні апартаменти будівельний номер № 909 загальною площею 33,90 кв.м., розташовані на 9 поверсі Об`єкту будівництва, для використання як місце проживання.

30.06.2025 року між ОСОБА_5 та ОК «ЖБК «Пространство на Аркадийской Алее» було укладено угоду про розірвання угоди про членство в кооперативі № А/А-908 від 06.10.2021 року, відповідно до п. 2 якої в зв`язку з добровільним виходом Асоційованого члена з Кооперативу, Основна угода, укладена між Кооперативом та Асоційованим членом, вважається припиненою з 30.06.2025 року, а членство Асоційованого члена кооперативу припиненим.

Відповідно до п. 4 Угоди, враховуючи проведені сторонами розрахунки за Угодою та узгоджену штрафну санкцію, Сторони дійшли згоди, що Кооператив має сплатити на користь Асоційованого члена суму в розмірі 4559962,00 грн, еквівалент якої визначено в іноземній валюті в розмірі 109090,00 доларів США.

Також 30.06.2025 року між ОСОБА_3 та ОК «ЖБК «Пространство на Аркадийской Алее» було укладено угоду про розірвання угоди про членство в кооперативі № А/А-909 від 06.10.2021 року, відповідно до п. 2 якої в зв`язку з добровільним виходом Асоційованого члена з Кооперативу, Основна угода, укладена між Кооперативом та Асоційованим членом, вважається припиненою з 30.06.2025 року, а членство Асоційованого члена кооперативу припиненим.

Відповідно до п. 4 Угоди, враховуючи проведені сторонами розрахунки за Угодою та узгоджену штрафну санкцію, Сторони дійшли згоди, що Кооператив має сплатити на користь Асоційованого члена суму в розмірі 3344209,00 грн, еквівалент якої визначено в іноземній валюті в розмірі 80005,00 доларів США.

Однак, станом на день подачі позову, оплачені ОСОБА_3 майнові права на апартаменти згідно угоди про членство в кооперативі № А/А-908 від 06.10.2021 року та угоди про членство в кооперативі № А/А-909 від 06.10.2021 року, Кооперативом були продані, та за вказані апартаменти відповідачем вже отримані повторно грошові кошти. Тобто, з 2021 року і по сьогоднішній день відповідач використовує грошові кошти позивача у власних інтересах і ухиляється від їх повернення. У сторони позивача є об`єктивні підстави вважати, що відповідач, дізнавшись про звернення ОСОБА_2 до суду з позовною заявою, намагатиметься зняти та/або перевести на інші, належні їм, банківські рахунки усі грошові кошти, наявні у них на банківських рахунках з метою ухилення від виконання зобов`язань, що може привезти до ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зазначене узгоджується з роз`ясненнями, наданими судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) сформульовано висновок про те, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Окрім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 року у справі № 910/4777/21.

Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Верховний Суд у постанові від 21.07.2025 року у справі № 466/11625/24 зазначав, що мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди позивачу.

У даному випадку, вирішуючи спірне питання про забезпечення позову, колегія суддів, врахувавши предмет та підстави позову, доходить висновку про те, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Забезпечення позову у цій справі є пропорційним та відповідає меті застосування заходів забезпечення і свідчить про дотримання апеляційним судом справедливого балансу інтересів сторін спору.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 06.02.2025 року у справі № 824/120/24 (провадження № 61-14900ав24).

У постанові Верховного Суду від 06.08.2025 року у справі № 759/22148/24 (провадження № 61-5613св25) наголошено, що підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

З огляду на наявність між сторонами спору, існування загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, враховуючи предмет та підстави позову, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення про задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОК «ЖБК «Пространство на Аркадийской Алее» в межах суми позовних вимог за заборгованістю по несплаченим платежам згідно Угоди від 30.06.2025 року про розірвання Угоди про членство в кооперативі № А/А-908 від 06.10.2021 року у розмірі 109090 доларів США, та згідно Угоди від 30.06.2025 року про розірвання Угоди про членство в кооперативі № А/А-909 від 06.10.2021 року, з урахуванням штрафних санкцій, у розмірі 238554,63 доларів США, в еквіваленті до національної грошової одиниці України гривні по курсу НБУ на день ухвалення судового рішення становить 10629994,31 грн. за виключенням сум, які підлягають сплаті як обов`язкові платежі, податки та збори, оплати заробітної плати.

Такий захід забезпечення позову буде співмірним позовним вимогам. При цьому він здійснений у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог, а в розумінні Глави 13 ЦК України, грошові кошти також є майном.

Безпідставними при цьому є доводи суду першої інстанції про те, що заявником не надано доказів сплати позивачем на користь ОК «ЖБК «Пространство на ОСОБА_4 » вартості майнових прав за угодами про членство в кооперативі № А/А-908 та № А/А-909 від 06.10.2021 року, оскільки питання про сплату позивачем на користь відповідача вартості майнових прав за угодами про членство в кооперативі не відноситься до предмету доказування у даній справі. Крім того, розмір грошових коштів, які відповідач зобов`язався повернути позивачу внаслідок розірвання угод, не оспорюється сторонами.

Також колегія суддів зазначає, що вищевказаний спосіб забезпечення позову не перешкоджає відповідачу здійснювати свою господарську діяльність, а лише обмежує частково розпорядження грошовою сумою у розмірі 10629994,31 грн. Колегія суддів також наголошує, що судом апеляційної інстанції накладено арешт на грошові кошти товариства у межах суми позовних вимог з урахуванням штрафних санкцій, проте за виключенням сум, які підлягають сплаті як обов`язкові платежі, податки та збори, оплати заробітної плати. Тобто, товариство не позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.08.2024 року у справі № 175/9587/23 (провадження № 61-7044св24).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 25.02.2026 року про відмову у забезпеченні позову - скасуванню, із постановленням нового судового рішення про задоволення заяви представника ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Питання щодо застосування зустрічного забезпечення позову в суді апеляційної інстанції не вирішується у зв`язку із відсутністю відповідного клопотання, поданого за правилами ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2026 року - скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Аркадийской аллее» (код ЄДРПОУ 4415779) в межах суми позовних вимогу у розмірі 238554,63 доларів США, що становить 10629994,31 гривень по курсу НБУ станом на день ухвалення судового рішення, за виключенням сум, які підлягають сплаті як обов`язкові платежі, податки та збори, оплати заробітної плати.

Стягувач: ОСОБА_7 (РНОКПП відсутній, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Держави Ізраїль типу НОМЕР_2 , виданий 29 вересня 2022 року).

Боржник: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Аркадийской аллее» (код ЄДРПОУ 4415779).

Строк пред`явлення постанови до виконання - три роки.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 24 вересня 2026 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді

Є.С. Сєвєрова

О.М. Таварткіладзе