Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №615/267/26 — Миколаївський апеляційний суд

28.09.26

22-ц/812/1947/26

Справа №615/267/26

Провадження № 22-ц/812/1947/26

Доповідач в апеляційній інстанції: Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 вересня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»

на заочне рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 липня 2026 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Явіцою І.В., дата складання повного рішення не зазначена, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі-ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказували, що 07 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі – ТОВ «Авентус Україна», Товариство) та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №2619196, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти (далі – кредит) у розмірі 15000 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становила 45200 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 15000 грн; заборгованість за процентами – 30200 грн.

26 лютого 2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір відступлення № ККАУ-26022021, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2619196 від 07 липня 2020 року.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 45200 грн, а також судові витрати у складі судового збору 2422,40 грн та оплати витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

Заочним рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 липня 2026 року від 30 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 2619196 про надання споживчого кредиту від 07 липня 2020 року в розмірі 19550 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3680 грн, судовий збір у розмірі 1224 грн 70 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем у встановленому порядку доведено факт укладення між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем договору про надання споживчого кредиту, факт надання відповідачу кредитних коштів, тобто факт належного виконання первісним кредитором договірних зобов`язань щодо надання коштів кредиту у розмірі та строки, передбачені умовами договору.

Крім того, позивачем доведено перехід права грошової вимоги до відповідача за договором № 2619196 про надання споживчого кредиту від 07 липня 2020 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Суд першої інстанції виснував, що позивачем суду не надано будь-яких доказів пролонгації строку кредиту, як то передбачено умовами розділу 4 договору про надання споживчого кредиту, та за такого судом встановлено, що первісним кредитором у цій справі, після спливу погодженого строку кредитування, здійснювалось нарахування процентів за користування кредитом, що за своєю природою не є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, в зв`язку з чим такі не підлягають стягненню з відповідача.

В апеляційні скарзі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати, та ухвалити нове, про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором виконали в повному обсязі та надали відповідачу грошові кошти на споживчі потреби. Відповідач у свою чергу порушив умови договору, відповідно до яких зобов`язувався погашати кредит та проценти в порядку, визначених договором.

Відповідно до наданих кредитних документів позивачем, а саме Паспортом споживчого кредиту Договором про надання споживчого кредиту №2619196 від 07 липня 2020 року, Графіком платежів до договору про надання споживчого кредиту №2619196 від 07 липня 2020 року, де зазначено електронний підпис (одноразовий ідентифікатор) М249677, що відповідає зразку електронного підпису одноразового ідентифікатора зазначеного в Публічній пропозиції ТОВ «Авентус Україна» на укладання Договору про використання аналогу власного підпису для вчинення правочинів.

Підписуючи даний договір, відповідач погодилася, що вона до його підписання ознайомилася з усіма умовами, на яких ТОВ «Авентус Україна» здійснює кредитування, а також свідомо обрала умови кредитування, викладенні у Договорі.

ОСОБА_1 свідомо звернулася до ТОВ «Авентус Україна» з метою отримання кредитних коштів та згідно умов договору підтвердила, що повністю розуміє всі умови договору та погоджується з ними, свої права та обов`язки за договором і погоджується з ними та прийняла на себе зобов`язання сплачувати платежі за кредитом.

Згідно умов кредитного договору №2619196 від 07 липня 2020 року нарахування відсотків здійснювалось відповідно до пункту 1.5 договору: 1.5. Тип процентної ставки – фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умова Договору та становить: 1.5.1. Знижена процентна ставка 1,81% в день вiд суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. 1.5.2. Стандартна процента ставка 1,90% в день вiд суми кредиту, застосовуються:- у межах строку надання кредиту, зазначеного в пунктiв 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та- у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього Договору; та- у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абзацу 2 частини l статті 1048 ЦПК України.

Згідно з кредитним договором №2619196 від 07 липня 2020 року пункту 2.2, сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладання цього Договору. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.4 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті.

Згідно з довідкою про успішне перерахування коштів з протоколом підписання, Товариство виконало зобов`язання та 07липня 2020 року перерахувало кошти на банківську картку відповідача.

Відповідно до розрахунку терміну споживчого кредитування кредитний договір було укладено 07липня 2020 року строком на 30 днів, тобто до 06 серпня 2020 року.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання за кредитним договором №2619196 від 07 липня 2020 року, відповідно до пункту 1.5.2 кредитного договору, була нарахована стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦПК України, тобто до 04 листопада 2020 року, що відображено в Картці обліку Договору (розрахунку заборгованості).

Виконання ОСОБА_1 умов договору, а саме оплата процентів за кредитним договором №2619196 від 07 липня 2020 року: 14 серпня 2020 року в сумі 400 грн; 30 грудня 2020 року в сумі 3600 грн. підтверджують отримання коштів саме відповідачем, оскільки відповідач визнала умови договору про надання кредитних коштів, а саме виконання зобов`язань: часткова сплата тілу кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Звертають увагу суду, що надана відповідь банку на виконання ухвали суду зазначає, що по рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) було зарахування коштів на суму 15000 грн за період 07.07.2020-10.07.2020 року, а саме від 07.07.2020 року. Таким чином підтверджується факт отримання коштів за кредитним договором № 2619196 від 07 липня 2020 року.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_1 не скористалась.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 07 липня 2020 рок між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 2619196 про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Так відповідно до умов п. 1.3-1.4 договору відповідач отримала кредит в розмірі 15000 грн. строком на 30 днів. Одночасно з цим, сторони дійшли згоди про те, що строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених у розділі 4 цього договору.

Відповідно до пункту 1.5. Договору, тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умов Договору та становить:

Пункт 1.5.1- Знижена процентна ставка 1.81% в день від суми кредиту та застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4. цього Договору (без пролонгації), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Пункт 1.5.2.- Стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту та застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4. цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пункті 1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до пункту 4.1.-4.6. цього Договору; та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України.

Згідно пункту 1.6. Договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Згідно пункту 1.7. Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою: 660,634% річних (пункт 1.7.1. Договору); за стандартною ставкою 695,40% річних (пункт 1.7.2 Договору).

Відповідно пункту 1.8. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає: за зниженою ставкою 23122,50 грн (пункт 1.8.1. Договору), за стандартною ставкою 23550,00 грн (пункт1.8.2. Договору).

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № № НОМЕР_3 або іншої платіжної карти, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту (пункт 2.1. Договору).

Наведені умови кредитування відображені й в паспорті споживчого кредиту та Графіку платежів, які 07 липня 2020 року підписано між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно умов п. 3.1 договору, сторони дійшли згоди, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.

Розділ 4 вказаного договору також передбачено порядок та умови пролонгації строку кредиту.

Підписуючи цей договір, споживач серед іншого підтвердила, що перед укладенням цього договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; вказана в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; вона ознайомлена з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», що розміщені на веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно ї дотримуватись (п.9.8 договору).

Вказаний договір про надання споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2619196 від 07 липня 2020 року містить інформацію щодо кількості платежів, дати повернення кредиту 06 серпня 2020 року та суму кредиту 15000грн, суму нарахованих процентів 8122,50 грн, загальну суму, яка підлягає до сплати 23122,50 грн, а також реквізити для оплати. Вказаний додаток до договору ОСОБА_1 також підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно повідомлення ТОВ ФК «Вей Фор Пей», останнє на підставі угоди на переказ коштів № ВП-200417-1 від 20 квітня 2017 року, 07 липня 2020 року здійснило переказ грошових коштів від ТОВ «Авентус Україна» в розмірі 15000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_4 .

За інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 20 травня 2026 року, на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 на яку 07 липня 2020 року було здійснено зарахування коштів на суму 15000 грн.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) № 2619196 від 07 липня 2020 року ОСОБА_1 14 серпня 2020 року здійснено погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 400 грн. та 30 грудня 2020 року в розмірі 3600 грн., які зараховано ТОВ «Авентус Україна» в рахунок погашення заборгованості за процентами. Інших платежів за вказаним договором ОСОБА_1 не здійснювалось.

Заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2619196 від 07 липня 2020 року згідно вказаної картки обліку договору (розрахунку заборгованості) станом на 25 лютого 2021 року становить 45200 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом в розмірі 15000 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 30200 грн.

26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» (кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, за умовами якого кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Згідно витягу із реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021 від 26 лютого 2021 року ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2619196 від 07 липня 2020 року в розмірі 45200 грн.

Обставини укладення кредитного договору сторони не оскаржують, а тому колегія суддів рішення в цій частині не перевіряє.

Предметом апеляційного перегляду є стягнення процентів, які нараховані позивачем за користування кредитом.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Отже, у випадку настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором, у тому числі і випадку, передбаченому частиною другою статті 1050 ЦК України, позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що "принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс".

Отже тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог - покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем узгодження із відповідачем продовження строку кредитування, тому вважав вимогу про стягнення процентів у період з 06 серпня 2020 року по 30 грудня 2020 року необґрунтованою.

Колегія судів погоджується з таким висновком суду.

Як вбачається із умов Договору, сторони погодили строк кредитування 30 днів, тобто до 06 серпня 2020 року (пункт 1.4).

Крім того, у розділі 4 договору сторони визначили можливість пролонгації цього строку, а саме, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п.4.2.-4.5 договору. Зокрема, пропозиція споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.

Між тим, позивач не надав суду першої інстанції докази волевиявлення ОСОБА_1 на продовження строку кредитування та вчинення дій, передбачених розділом 4 договору, а також докази, що між сторонами була досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п.4.2.-4.5 договору.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на положення пункту 1.5.2 Договору, щодо можливості нарахування відсотків протягом додаткових 90 днів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зі змісту цього пункту та розділу 4 Договору вбачається, що сторони домовились про можливість застосування стандартної процентної ставки 1,90%, але лише за умов пролонгації Договору.

Аргументи апеляційної скарги щодо сплати відповідачем коштів у загальному розмірі 4000 грн ( 14 серпня та 30 грудня 2020 року), тобто після закінчення строку кредитування, не свідчить про пролонгацію вказаного договору на умовах визначених у договорі.

Таким чином, врахувавши невиконання відповідачем умов договору щодо сплати належних платежів, суд правильно визначив розмір заборгованості ОСОБА_1 по спірному кредитному договору, яка складає 19550 грн, з яких: 15000 грн заборгованість за тілом кредиту та 4550,00 грн заборгованість по процентам, виходячи з розрахунку розміру несплачених процентів за 30 днів та стандартної процентної ставки, а також часткового погашення процентів на суму 4000 грн (15000 грн х 1,9% х 30 днів = 8550-4000=4550 грн).

Доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому рішення суду підлягає залишенню без зміни відповідно до положень статті 375 ЦПК України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 268 ЦПК України).

Керуючись статтями 268,367, 369,374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення, заочне рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 липня 2026 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 28 вересня 2026 року.