Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №470/277/26 — Миколаївський апеляційний суд

23.09.26

22-ц/812/1703/26

Єдиний унікальний номер судової справи: 470/277/26

Номер провадження: 22-ц/812/1703/26 Суддя-доповідач апеляційного суду – Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів: Муругова В.В., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Соловйовим М.А.,

за участю: представника відповідача - адвоката Земляного Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», подану в його інтересах адвокатом Земляним Дмитром Васильовичем

на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді - Орлової С.Ф. в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (надалі - АТ «Ощадбанк»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Перший відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Одеського Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України про захист прав споживача банківських послуг, стягнення пені та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ «Ощадбанк» про захист прав споживача банківських послуг, стягнення пені та моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що відповідно до Договору банківського обслуговування від 27 лютого 2026 року вона є власником банківського рахунку, відкритого у відділенні №10014/048 філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк». Даний рахунок відкритий для здійснення незалежної професійної діяльності, оскільки вона є адвокатом, і нею укладено договір з Центром надання безоплатної правової допомоги, на підставі якого виплачується грошова винагорода від держави за здійснену правову допомогу вразливим категоріям громадян.

У зв`язку з наявністю виконавчого провадження №50811327 грошові кошти на її банківських рахунках арештовані постановою державного виконавця від 05 лютого 2023 року. Однак за її заявою від 27 січня 2026 року постановою заступника начальника Першого відділу ДВС від 28 січня 2026 року рахунок НОМЕР_1 було визначено поточним для здійснення видаткових операцій на суму у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальних заробітних плат, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року, а також - сплачувати податки, збори без урахування арешту, який накладено постановою про арешт коштів боржника 05 лютого 2023 року.

Між тим, незважаючи на наявність постанови, кошти безпідставно блокуються відповідачем, а на неодноразові звернення до банківської установи відповіді не має, що свідчить про те, що банк не здійснює належного обслуговування її рахунку.

Посилаючись на викладене, позивач остаточно уточнивши позовні вимоги просила суд: визнати протиправною заборону АТ «Ощадбанк» на користування нею коштами, які містяться на рахунку НОМЕР_1 у відділенні №10014/048 філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» такою, що порушує її законні права та інтереси як споживача банківських послуг; зобов`язати відповідача надавати щомісячно грошові кошти, які надходять на рахунок НОМЕР_1 , розмір яких не перевищує дві мінімальні заробітні плати, без урахування податків і зборів у її розпорядження і користування; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 20 000 грн та пеню у розмірі 12226, 09 грн.

У відзиві на позов, представник відповідача - адвокат Земляной Д.В. посилаючись на те, що викладені у позовній заяві факти та обґрунтування є безпідставними, просив позов залишити без задоволення.

Представник відповідача наголошував, що рахунок НОМЕР_1 не є рахунком фізичної особи, що може бути визначений для здійснення видаткових операцій, а є рахунком самозайнятої особи ОСОБА_1 , який відкритий для ведення професійної діяльності.

Вказував, що позивач ініціювала операцію за платіжною інструкцією №5 (2180077996415) від 27 лютого 2026 року на суму 6 700 грн, з призначенням платежу «Виплата чистого доходу підприємця ОСОБА_1 (2388500640) за лютий 2026 на власний особистий рахунок UA…», проте така операція на переконання відповідача не дозволена у розумінні пп.2 п.10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження».

Стверджував, що рахунок ОСОБА_1 відкритий останньою в АТ «Ощадбанк», є рахунком самозайнятої особи по якому відсутня законодавчо визначена процедура здійснення видаткових операцій, крім виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування – проте такі операції позивач не ініціювала.

Зазначав, про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема і ч.5 ст. 10 вказаного закону, а відтак не підлягають вимоги про стягнення пені.

Також відповідач вважає, що не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди та не надано жодних змістовних обґрунтувань і належних доказів заподіяння йому моральної шкоди, з наступних підстав.

У відповіді на відзив, ОСОБА_1 зазначала, що банк порушив не тільки її законні права та інтереси як власника банківського рахунку, не даючи їй можливість розпоряджатися своїми грошовими коштами, що містяться там, а й грубо перевищує свої повноваження, не виконуючи діючу Постанову державного виконавця від 28 січня 2026 року про визначення рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» поточним, для здійснення операцій на суму, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Держбюджет України на 01 січня 2026 року, зазначивши, що даний рахунок належить до рахунків юридичної особи.

Також, представником відповідача були подані заперечення, в яких зазначено, що позивачем у відповіді на відзив не наведені аргументи щодо наведених Банком у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення позивачем. У відповіді на відзив сторона позивача, як основу своїх заперечень проти обґрунтувань АТ «Ощадбанк», зазначає ідентичні доводи та обґрунтування викладені в позовній заяві та не спростовує доводів та обґрунтувань викладених АТ «Ощадбанк» у відзиві на позовну заяву.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2026 року позов задоволено частково. Зобов`язано АТ «Ощадбанк» здійснювати для ОСОБА_1 видаткові операції за поточним рахунком № НОМЕР_1 відкритим в АТ «Ощадбанк» (філія Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк», територіально відокремлене безбалансове відділення №10014/048) на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України» на 1 січня поточного календарного року. Стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 3000 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду мотивовано тим, що відхилення відповідачем платіжних, видаткових операцій, з переказу позивачем на її інші особисті рахунки оплати отриманої за надані адвокатські послуги, у розмірі дозволеному внесеними змінами до Закону «Про виконавче провадження», а також військового збору на рахунок Казначейства України є безпідставним і протиправним, оскільки такі дії непропорційно обмежують права особи на отримання винагороди за свою працю ( надані послуги) та забезпечення гідних умов життя для себе і своїх утриманців.

Крім цього, під час дії воєнного стану з метою збереження фінансової стабільності як громадян так і юридичних осіб законодавчо і було дозволено боржникам здійснювати певні операції з арештованих рахунків, а тому посилання представника відповідача про нерозповсюдження законодавчих змін саме щодо особи позивача є необґрунтованими. Адже будь яких заборон або обмежень щодо боржників самозайнятих осіб, які індивідуально здійснюють незалежну професійну діяльність зміни до Закону України «Про виконавче провадження» не містять.

За такого, суд врахувавши недосконалість позовних вимог позивача дійшов висновку, про часткове їх задоволення, у спосіб який сприятиме відновленню порушених прав позивача та відповідатиме вимогам законодавства і повноваженням відповідача, як банківської установи.

Крім цього, суд вважав доведеним позивачкою факт заподіяння їй моральної шкоди, яка є наслідком протиправних дій відповідача, а тому врахувавши характер моральних страждань і негативних емоцій, яких вона зазнала внаслідок протиправного обмеження відповідачем гарантованих їй прав, їх тривалість, необхідність вжиття додаткових заходів для організації як свого життя так і членів родини, однак з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн в рахунок компенсації заподіяної моральної шкоди.

Разом з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки питання відповідальності банку за невиконання розпорядження клієнта про переказ коштів у правовідносинах за договором банківського рахунку врегульовано Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який є спеціальним у таких правовідносинах.

Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача - адвокат Земляной Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків обставин справи та неповне з`ясування обставин справи, просив рішення суду в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні цих вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, рахунок № UA 78326446100000262114500615430, зазначений в постанові державного виконавця по виконавчому провадженню № 50811327 від 28 січня 2026 року, відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 року № 89 належить до категорії «кошти на вимогу суб?єктів незалежної професійної діяльності» та був відкритий в АТ «Ощадбанк» на самозайняту особу-адвоката.

При цьому звертає увагу, що порядок виплати коштів з рахунків юридичних осіб та самозайнятих осіб, які використовують найману працю, врегульовано пп.2 п. 10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження».

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N? 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N? 2102-IX: 2) юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Так, рахунок відкритий на ім?я ОСОБА_1 в АТ «Ошадбанк», є рахунком самозайнятої особи, по якому відсутня законодавчо визначена процедура здійснення видаткових операцій крім виплати заробітної плати в розмірі не більше п?яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування.

Натомість, судом першої інстанції зроблено висновок про можливість здійснювати для позивача інших, не передбачених законодавством видаткових операцій за поточним рахунком № НОМЕР_1 , а відтак викладені в рішенні суду першої інстанції висновки, про можливу виплату коштів з арештованих рахунків самозайнятих осіб, які не використовують найману працю, не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування такого рішення.

Адвокат вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення вийшов за межі своїх дискреційних повноважень та перебрав на себе невластиві суду функції державного виконавця, визначивши новий порядок виконання постави державного виконавця щодо здійснення видаткових операцій з поточного рахунку Позивача.

До того ж, адвокат вважає, що оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт заподіяння моральної шкоди, в чому саме полягає «заподіяна» моральна шкода, відсутнє обґрунтування з яких міркувань суд першої інстанції виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, якими саме неправомірними діями АТ «Ощадбанк» її заподіяно та в чому полягає вина Банку у заподіянні ОСОБА_1 моральної шкоди, той відсутні підстави для задоволення такої вимоги.

Крім того, визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди не відповідає принципам розумності і справедливості.

Правом на подачу відзиву, ОСОБА_1 не скористалась.

У судове засідання позивачка та представник третьої особи не з`явилися, про місце й час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За положеннями статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, для чого роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і допомагає здійсненню їхніх прав.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що на виконанні Першого відділу ДВС у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №50811327 відкрите за виконавчим листом №2/470/100/15 виданим 15.12.2015 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ОСОБА_2 . Боржником у вказаному виконавчому провадженні є ОСОБА_1 - позивач по справі.

ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, серії МК №163, виданого на підставі рішення кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Миколаївської області від 30.06.1994 року № 4, яка здійснює адвокатську діяльність індивідуально, та є самозайнятою особою, відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ( а.с.10).

22 грудня 2025 року між Південним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги та адвокатом Терлецькою Т.О. укладено Договір №05.01-08/136 з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу. За умовами вказаного договору, позивач, як адвокат, зобов`язується за дорученням центру надавати безоплатну вторинну правничу допомогу відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», а центр - здійснювати оплату послуг адвоката та відшкодовувати його витрати, пов`язанні з наданням ним безоплатної вторинної правничої допомоги, в установленому порядку (з урахуванням обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності та дотримання строків подання актів з відповідними додатками, визначеними у договорі). Договір укладено строком з 01 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року ( а.с.11-16).

04 вересня 2025 року між АТ «Ощадбанк», в особі керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням №10014/048 філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» Євчука М.І. та фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність адвокатом Терлецькою Т.О. укладено Договір банківського рахунку №11615430-250905-095038.

За умовами вказаного договору, Банк зобов`язався надавати Клієнту платіжні послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами клієнта з рахунку/на рахунок клієнта, послуги із зарахування/зняття готівкових коштів на /з рахунок (ку) клієнта, а також здійснення інших операцій, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплачувати вартість таких послуг та надає Банку право користуватися тимчасово вільними коштами Клієнта на власний розсуд. На підставі вказаного Договору Банк відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні України та зобов`язався надавати платіжні послуги, відповідно до умов цього Договору, законодавства України, в т.ч. нормативно – правових актів Національного банку України (а.с.16-40).

Крім цього, 27 лютого 2026 року між позивачем, як фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність і відповідачем було укладено Договір банківського обслуговування №11615430152602715158, який в сукупності із Заявою про надання послуг, заявами про надання окремих видів послуг, становить індивідуальну частину Договору банківського обслуговування в розумінні Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» і є невід`ємною частиною Договору, є договором про внесення змін до Договорів банківського рахунку та змінює умови надання банківських послуг Клієнту, що були визначенні Договорами банківського рахунку, зокрема обслуговування рахунку № НОМЕР_2 ( а.с.41-55).

З пояснень відповідача слідує, що рахунок позивача, належить до групи 262: Кошти на вимогу суб`єктів незалежної професійної діяльності (адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, тощо). Призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, у тому числі поточні рахунки суб`єктів незалежної професійної діяльності, використання яких передбачене законодавством.

Сторонами визнається, що при примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 50811327, постановою заступника начальника Першого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.02.2023 року накладено арешт на грошові кошти боржника – фізичної особи ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунках відкритих у банківських установах, у тому числі на рахунки НОМЕР_3 та НОМЕР_2 відкриті у банківській установі відповідача на ім`я позивача.

На підставі заяви ОСОБА_1 , постановою заступника начальника Першого відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28 січня 2026 року про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій у виконавчому провадженні №50811327, ОСОБА_1 було визначено поточний рахунок НОМЕР_2 відкритий у oschadbank. для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний Бюджет України на 01 січня поточного календарного року. Постанова для виконання була направлена відповідачу ( а.с.59-60).

З виписки по рахунку позивача убачається, що 20 лютого 2026 року на поточний рахунок № НОМЕР_2 відкритий їй як фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, адвокату, від Південного міжрегіонального центру з НБПД надійшли грошові кошти у загальній сумі 6 792, 58 грн, які відповідно до даних щодо призначення платежу є платою за надання правничих послуг з виконання/зарахування безоплатної правничої допомоги (а.с.160).

З копії платіжної інструкції № 5(#2180077996415) убачається, що 27 лютого 2026 року ОСОБА_1 надіслала на виконання відповідачу платіжне доручення про перерахування отриманих від Центру НБПБ коштів в сумі 6700 грн з її поточного рахунку НОМЕР_2 та реквізити її іншого особистого рахунку НОМЕР_4 відкритого в АТ «Райффайзен Банк» (а.с.102).

Однак, відповідач не виконав проведення вказаного платежу з переказу коштів.

Крім цього, з копії платіжної інструкції № 7 від 04 травня 2026 року убачається, що відповідачем також відхилено платіжну операцію ОСОБА_1 щодо перерахування з її поточного рахунку НОМЕР_2 на рахунок Казначейства України грошових коштів в сумі 4800 грн, як військового збору, що сплачується фізичною особою (а.с.164).

На заяви позивача до АТ «Ощадбанк» від 03 та 04 березня 2026 року щодо невиконання Банком постанови державного виконавця від 28 січня 2026 року, про визначення поточного рахунку НОМЕР_2 для здійснення видаткових операцій на суму у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет на 01 січня поточного року, відповідач рекомендував для вирішення питання щодо визначення поточного рахунку фізичної особи боржника, звернутися до виконавчої служби (а.с.61-64).

Задовольняючи вимоги в частині зобов`язання АТ «Державний ощадний банк України» здійснювати видаткові операції за поточним рахунком № НОМЕР_1 відкритим на ім`я ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що під час дії воєнного стану з метою збереження фінансової стабільності як громадян так і юридичних осіб законодавчо і було дозволено боржникам здійснювати певні операції з арештованих рахунків, а тому посилання представника відповідача про нерозповсюдження законодавчих змін саме щодо особи позивача є необґрунтованими, адже будь- яких заборон або обмежень щодо боржників самозайнятих осіб, які індивідуально здійснюють незалежну професійну діяльність зміни до Закону України «Про виконавче провадження» не містять.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

11 квітня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3048-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану (далі Закон №3048-ІХ), який набрав чинності 06 травня 2023 року. Вказаним Законом, зокрема, викладено у новій редакції пункт 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким визначено порядок розпорядження фізичними особами- боржниками, юридичними особами - боржниками, самозайнятими особами (які використовують найману працю фізичних осіб) коштами на які накладено арешт органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, у період дії в України воєнного стану, а саме: Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації. Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови, надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом. Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій можуть встановлюватися Міністерством юстиції України.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є самозайнятою особою.

Відповідно до п. 14.1.226 податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

Згідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За положеннями статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Як вбачається зі змісту Договору банківського обслуговування банківського рахунку від 04 вересня 2025 року №11615430-250905-095038 та Договору банківського обслуговування від 27 лютого 2026 року №11615430152602715158, рахунок НОМЕР_1 , якій відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 є рахунком фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність - адвоката для зарахування винагороди та належить до рахунків, відкритих юридичній/самозайнятій особі.

Разом з тим, відповідно до пп 2 п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Отже, наведене свідчить про те, що рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_3 та який зазначений в постанові Першого відділу ДВС від 28 січня 2026 року є рахунком самозайнятої особи по якому можливе здійснення видаткових операцій лише для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як встановлено, позивач є самозайнятою особою, яка не використовує найману працю фізичних осіб.

За такого, на поточний рахунок НОМЕР_1 , який визначений державним виконавцем, відкритий на ім`я Терлецької Т.О. вимоги п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» не розповсюджуються, а відтак вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснювати видаткові операції за цим рахунком є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

До того ж, слід зазначити, що суд першої інстанції визнавши новий порядок виконання постанови державного виконавця щодо здійснення видаткових операцій з поточного рахунку ОСОБА_1 вийшов за межі своїх дискреційних повноважень, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» чітко передбачено повноваження/компетенція, властиві тільки державному виконавцю який здійснює примусове виконання рішення суду у виконавчому провадженні.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони також не можуть бути задоволенні, оскільки є похідними та залежать від встановлення порушень банком в межах виконавчого провадження.

За таких обставин, рішення суду в оскаржуваній частині на підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про зобов`язання АТ «Державний ощадний банк України» здійснювати видаткові операції та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат.

Положеннями частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду справи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , яка звільнена від сплати судових витрат, відмовлено, понесені відповідачем 3 993,60 грн судового збору слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», подану в його інтересах адвокатом Земляним Дмитром Васильовичем задовольнити.

Рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2026 року в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» здійснювати видаткові операції та стягнення моральної шкоди відмовити.

Компенсувати Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» 3 993,60 грн судового збору за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді: В.В. Муругов

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 28 вересня 2026 року.