Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №485/425/26 — Миколаївський апеляційний суд

22.09.26

22-ц/812/1503/26

Провадження № 22-ц/812/1503/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Миколаїв

справа № 485/425/26

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Муругова В.В., Тищук Н.О.,

із секретарем судового засідання Біляєвою В.М.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Снігурівської міської ради, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області, ухвалене 05 травня 2026 року під головуванням судді Соловйова О.В., присяжних Банзалової Н.Ю., Логвінової О.М., повне судове рішення складено цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який є її рідним братом та проживав з нею за адресою: АДРЕСА_1 зібрав свої речі та пішов з дому. З того часу зв`язку з ним немає та місце знаходження його не відоме. З метою встановлення його місцезнаходження вона 02 березня 2023 року звернулася до чергової частини ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області з заявою про здійснення розшуку її брата, за якою зареєстровано кримінальне провадження № 12023152270000142 за ч.1 ст. 115 КК України. На звернення до органів поліції 13 березня 2024 року їй було повідомлено про те, що досудове розслідування триває та місце знаходження її брата не встановлено. Пройшло вже чотири роки як відсутній зв`язок та будь-які відомості про місце знаходження її брата та вжиті заходи щодо встановлення його місця знаходження виявилось безрезультатним. Як вказала ОСОБА_1 , визнання її брата безвісно відсутнім необхідно для встановлення опіки над його майном, яке він успадкував після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформив спадкові права, а саме на 1/2 частку земельної ділянки 10, 116 га кадастровий номер 4825780000:10:000:0003 та 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .

Посилаючись на викладені обставини та положення ст. 43 ЦК України ОСОБА_1 просила визнати ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

В суді першої інстанції ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала.

Представник органу опіки та піклування Снігурівської міської ради не заперечувала проти задоволення заяви.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви суд виходив з того, що надані заявницею докази не підтверджують наявності юридичного складу для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, про задоволення її заяви. В обґрунтування скарги зазначала, що суд дійшов помилкового висновку про недоведеність факту безвісної відсутності ОСОБА_2 . Так, її брат 29 січня 2022 року пішов з дому та вже чотири роки з ним відсутній зв`язок та будь-які відомості про місце знаходження. Вжиті заходи щодо встановлення місця знаходження за її заявою до органів поліції виявилися безрезультатними.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстації ОСОБА_1 підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги.

Представник органу опіки та піклування Снігурівської міської ради в судове засідання вдруге не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Білоусове Березнегуватського району Миколаївської області, є рідним братом заявниці, що підтверджується копією свідоцтва про народження з даними відомостей про батьків ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , виданого повторно 17 грудня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березнегуватського районного управління юстиції у Миколаївській області, на підставі актового запису №12 від 12 березня 1975 року, складеного виконавчим комітетом Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, та копією свідоцтва про народження серії заявниці серії НОМЕР_2 , виданого повторно Первомайським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 22 грудня 2023 року, на підставі актового запису №27 від 02 червня 1970 року, складеного виконавчим комітетом Мурахівської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області (а.с. 6-7).

На підтвердження зміни прізвища з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 " заявницею надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 26 квітня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області за актовим записом №34 від 26 квітня 2006 року, та копію рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14 лютого 2011 року, згідно якого шлюб з чоловіком ОСОБА_6 розірвано, прізвище заявниці залишено " ОСОБА_5 " (а.с. 13-14).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на земельну ділянку площею 10.116 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Снігурівської міської ради Снігурівського району Миколаївської області, кадастровий номер 4825780000:10:000:0003, та житловий будинок з господарськими, побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке за законом успадкували у рівних частках донька померлої ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , що підтверджено наданими суду копіями свідоцтв про право на спадщину за законом №383 та 105, на 1/2 частку спадкового майна, виданих заявниці приватним нотаріусом Снігурівського районного нотаріального округу Шульгою Т.В. 07 жовтня 2016 року та 21 березня 2019 року, відповідно (а.с. 11-12).

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 15 лютого 2019 року у справі № 485/1709/17 було задоволено заяву ОСОБА_1 та визнано її брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , безвісно відсутнім (а.с. 45).

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16 червня 2020 року у справі № 485/188/20 було задоволено заяву ОСОБА_1 та оголошено її брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим (а.с. 43).

Згідно інформації Центру надання адміністративних послуг Снігурівської міської ради від 13 березня 2026 року № 240, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знятий з реєстрації місця проживання з адреси: АДРЕСА_1 , з 21 жовтня 2020 року у зв`язку зі смертю, свідоцтво про смерть НОМЕР_4 , Снігурівський РВ ДРАЦС Південного МУ МЮ м. Одеса, 13 серпня 2020 року (а.с. 25).

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 01 лютого 2021 року у справі № 485/81/21 за заявою ОСОБА_2 скасоване судове рішення від 16 червня 2020 року у справі № 485/188/20 про оголошення його померлим (а.с. 46).

Згідно довідки №803/01-300 від 22 червня 2025 року, наданої виконавчим комітетом Снігурівської міської ради Миколаївської області, ОСОБА_2 (інформація про реєстрацію відсутня) на теперішній час фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Аналогічні за змістом довідки були видані виконавчим комітетом Снігурівської міської ради Миколаївської області 22 квітня 2026 року за № 322/01-300 та 17 серпня 2026 року за № 1332/01-300 (а.с. 79, 119).

02 березня 2023 року заявниця звернулася до чергової частини ВП № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області з заявою про те, що близько 29 січня 2022 року її брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пішов з дому за адресою: АДРЕСА_1 та до теперішнього часу не повернувся, його місце знаходження не відоме. Відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 березня 2023 року за № 12023152270000142 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України (а.с. 9).

Згідно повідомлення № ч - 02/66-24 від 13 березня 2024 року старшого слідчого СВ ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Семянків І.А. досудове розслідування кримінального провадження № 12023152270000142 від 02 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, триває. Місце знаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не встановлено (а.с. 8).

Аналогічну за змістом відповідь було надано т.в.о. заступника начальника ВП – начальником ВП СВ №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області 13 липня 2026 року (а.с. 103).

За інформацією Снігурівського відділу ДРАЦС у Баштанському районі Миколаївської області, викладеною у листі від 08.09.2025 року № 282/21.4-28 та повних витягах з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть за період з 2018 року та станом на час надання відповіді відсутній актовий запис про смерть ОСОБА_2 (а.с. 121-123).

Відповідно до статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Частиною першою статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (пункт 3 частини другої статті 293 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року у справі № 225/1297/17 зроблено висновок, що "безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються:

а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання;

б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості;

в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України;

г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою".

З пояснень допитаного судом першої інстанції свідка ОСОБА_7 та допитаних судом апеляційної інстанції свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_2 зловживав спиртними напоями та вів асоціальний спосіб життя. З матеріалів справи та пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 слідує, що постійним місцем проживання ОСОБА_2 на час його зникнення було АДРЕСА_1 , за якою він був зареєстрований до 13.08.2020 року та фактично проживав після повернення додому (відповідно до рішення суду від 01 лютого 2021 року у справі №485/81/21 - у січні 2021 року), іншого місця реєстрації ОСОБА_2 він не має. Також з пояснень свідків слідує, що з січня 2022 року не мають відомостей про місцезнаходження ОСОБА_2 . Свідок ОСОБА_9 , який є племінником ОСОБА_2 , пояснив, що той поїхав на заробітки до Херсонської області.

Також матеріалами справи підтверджено, що заявниця ОСОБА_1 вживала заходи з метою встановлення місця знаходження її брата, звернувшись 02 березня 2023 року до правоохоронних органів про розшук ОСОБА_2 . Проте місце знаходження ОСОБА_2 дотепер не встановлено.

ОСОБА_1 зазначала, що визнання її брата безвісно відсутнім їй необхідно для вирішення питання про встановлення опіки над належним йому майном.

За таких обставин колегія суддів вважає, що наявні юридичні факти, які у сукупності дають підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання її брата - ОСОБА_2 , безвісно відсутнім.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо недоведеності заявницею юридичного складу для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім, то відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення – про задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Білоусово Березнегуватського району Миколаївської області, - безвісно відсутнім.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий: В.В. Коломієць

Судді: В.В. Муругов

Н.О. Тищук

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.