Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №468/640/26 — Миколаївський апеляційний суд

28.09.26

22-ц/812/1569/26

Провадження № 22-ц/812/1569/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2026 року м. Миколаїв

справа № 468/640/26

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Серебрякової Т.В., Тищук Н.О.,

переглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником – адвокатом Лютим Олегом Віталійовичем, на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області, ухвалене 18 травня 2026 року під головуванням судді Іщенко Х.В., повне судове рішення складено цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (далі – АТ «ТАСКОМБАНК») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що 29 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «ТАСКОМБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву-анкету №1057619 щодо приєднання до публічної пропозиції на укладання Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» № 002/13472120-SP від 29 грудня 2021 року. Відповідно до умов цього договору позичальнику було надано кредитні кошти на споживчі потреби у розмірі 37000 грн. строком користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом – 0,22%, пільговою процентною ставкою при виконанні умов Пільгового періоду 0,00001 % річних, 0,16 % в день – при невиконанні умов Пільгового періоду та після нього; 0,26 % - підвищеною процентною ставкою на строкову заборгованість у разі наявності простроченої заборгованості.

Як вказав позивач, відповідач умови кредитного договору не виконувала, у зв`язку з чим станом на 27 листопада 2025 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 74 628 грн 21 коп., з яких 37369 грн 31 коп. – заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 37258 грн 90 коп. –заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена).

У відзиві на позовну заяву представник відповідачки – адвокат Лютий О.В. -просив задовольнити позовні вимоги частково, а саме: в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 37000 грн, в решті позовних вимог відмовити.

Зазначав, що позивачем у якості письмового доказу надана виписка про рух коштів по рахунку за період з 30.12.2021 по 25.07.2023 року по якому вбачаються транзакції, що стали підставою здійснення розрахунку заборгованості за кредитним договором, який не відповідає номеру рахунку вказаному у підпункті 1.2.2. пункту 1 Заяви-анкети відповідачки про приєднання до публічної пропозиції на укладання Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки. Крім того, відповідно до розділу 4 Публічної пропозиції (оферти) АТ «ТАСКОМБАНК», відкриття та функціонування основного рахунку – не передбачено відкриття інших рахунків в межах існуючого договору. Також звертав увагу, що істотною частиною кредитного договору №002/13472120-SP від 29 грудня 2021 року є Паспорт споживчого кредиту, в якому повинно бути відображено істотні умови договору, однак до позовної заяви такий паспорт з підписом ОСОБА_1 не долучався. За період з 01.03.2022 по 24.07.2023 року в розрахунку заборгованості наданому позивачем фігурують дві відсоткові ставки: 0,22% та 0,16%, які в розрахунку заборгованості додавалися між собою і за сумарною величиною становили 0,38% в день, що умовами кредитного договору не передбачено. Мається розбіжність реквізитів зазначених у позовній заяви щодо дати укладення договору. При підписанні Анкети-заяви від 29.12.2021 про приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» було застосовано умову кредитного договору щодо денної процентної ставки, яка не відповідала нормам Закону України «Про споживче кредитування» в редакції на момент укладення кредитного договору, а тому вказана умова є нікчемною в силу закону. Також адвокат Лютий О.В. вказав, що відповідачка очікує понести витрати на правову допомого у розмірі 6000 грн.

У відповіді на відзив на позовну заяву АТ «ТАСКОМБАНК» зазначало, що твердження представника відповідача щодо відсутності в матеріалах справи виписки про рух коштів по рахунку відповідачки, який відкрито при підписанні кредитного договору не відповідають дійсності. Позиція щодо не долучення до позовної заяви паспорту споживчого кредиту з підписом відповідачки є безпідставною, оскільки споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Тобто, підписанням Заяви-анкети від 29.12.2021 року щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ«ТАСКОМБАНК» позичальник підтвердив ознайомлення з Публічною пропозицією разом з додатками, в т.ч але не виключно, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту, що розміщені на cайті Банку https://tascombank.ua/та Лендинговій сторінці https://sportbank.com.ua/ посилання на примірник якої, разом з додатками він отримав в Мобільному додатку «Sportbank». Умовами Заяви-анкети від 29.12.2021 року щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ«ТАСКОМБАНК» було визначено надання банківських послуг з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції, тарифах (розмір процентної ставки та розмір комісій, що передбачені для послуги Кредитування рахунку та встановлені в Тарифах), тому відсоткова ставка, яка використовувалася банком є цілком обґрунтованою. Адвокатом Лютим О. В. не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження укладення договору про надання правничої допомоги з відповідачем, не зазначений перелік послуг, що надаються. Отже, позивач вважає, що сума витрат на правничу допомогу при пропорційному задоволенні вимог підлягатиме зменшенню до 1 000 грн, оскільки така сума відповідатиме критерію розумності та співмірності.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 18 травня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ«ТАСКОМБАНК» заборгованість: за кредитним договором № 002/13472120-SP від 29 грудня 2021 року в загальному розмірі 74 628 грн 21 коп. та 2662 грн 40 коп. судового збору.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач порушила взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість згідно розрахунку позивача за наданим кредитом, що підлягає стягненню.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Лютий О.В., посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, відмовивши позивачеві у задоволенні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 37258 грн 90 коп.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при винесенні рішення не застосував до спірних правовідносин вимоги Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про споживче кредитування». Таким чином, судом першої інстанції було залишено поза увагою той факт, що в момент укладення відповідачкою договору (підписання відповідачкою заяви анкети про приєднання до умов публічного договору) його істотні умови, форма та зміст повинні були відповідати вимогам Закону України « Про споживче кредитування» в редакції від 15.11.2016 року, стаття 8 якого не передбачала таких понять як «денна процентна ставка», «базова процентна ставка», «підвищена процентна ставка», «спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом». Суд при розгляді справи не встановив тієї обставини, що у кредитному договорі, складовими якого є Публічна пропозиція Банка, Тарифи та Умови обслуговування Кредитної лінії АТ «ТАСКОМБАНК», відсутнє таке поняття, як реальна річна процентна ставка, що є обов`язковим для споживчих кредитів і така обов`язковість передбачена, зокрема, статтями 7, 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування». Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі судом першої інстанції було проігноровано застосування у оферті Банку умови щодо денної процентної ставки, яка була нікчемною в силу частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Всупереч доводам відповідачки щодо неправомірності здійснення позивачем розрахунку заборгованості за процентами, суд не взяв їх до уваги та визначив підставою для задоволення позову норми статей 526, 1050, 1054 ЦК України, не взяв до уваги наявність правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12. Судом першої інстанції не було перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості по нарахуванню процентів за користування кредитом у розмірі 37 258, 90 грн. на його відповідність нормам законодавства, які регулюють природу виникнення таких процентів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вказує, що АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру, підстав і порядку нарахування процентів за користування кредитом. Відсотки у розмірі 37 258,90 грн. за користування кредитом були нараховані правомірно, згідно з умовами договору, підписаного відповідачкою за допомогою електронного підпису. Утворення боргу про відсотках за користування кредитом підтверджується розрахунком заборгованості по договору, а правові підстави для стягнення боргу доведені відповідними письмовими доказами, які по своїй суті є паперовими копіями складових кредитного договору, з якими відповідачка ознайомилась та погодилась в електронній формі шляхом електронного підпису цих документів.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2026 року залучено ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до участі у справі як правонаступника АТ «ТАСКОМБАНК».

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК справа розглядається апеляційним судом без виклику учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 29 грудня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано заяву № 1057619 щодо приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Відповідно до пунктів 1.2.2, 1.2.3, 2 цієї заяви ОСОБА_1 просила АТ «ТАСКОМБАНК» відкрити поточний рахунок у національній валюті на її ім`я та встановити ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в Тарифах, та складає 100 000 грн з урахуванням умов, визначених в цій Заяві та в Публічній пропозиції.

Підтвердила, що приймає (акцептує) всі умови Публічної пропозиції (оферти) AT «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», яка розміщена разом з додатками, в тому числі, але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту на сайті банку за посиланнями https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua.

В п. 2 заяви-анкети підтвердила, що після отримання банком від неї цієї заяви-анкети про приєднання до публічної пропозиції та підписання банком цієї заяви-анкети, публічна пропозиція з додатками та цією заявою-анкетою складають Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» про функціонування ощадного рахунку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », укладений між нею та банком.

В п. 1.1, 1.2.1 заяви-анкети ОСОБА_1 визнала, що всі правочини (у тому числі, але не виключно заяви на відкриття рахунків, угоди про отримання споживчого кредиту, угоди про розміщення вкладів, інші заяви, договори, угоди, повідомлення, розрахункові документи, тощо) при здійсненні електронної взаємодії з банком через мобільний додаток можуть вчинятися нею з використанням (накладенням, створенням) удосконаленого електронного підпису. Засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, який буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором.

Також визнала, що удосконалений електронний підпис є аналогом її власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Заява -анкета на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування підписані ОСОБА_1 електронним підписом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 27 листопада 2025 року складає 74628 грн 21 коп., з яких: 37 369 грн 31 коп. – заборгованість за тілом кредиту (у т. ч. прострочена), 37 258 грн 90 коп. - заборгованість за процентами (у т. ч. прострочена).

06 жовтня 2025 року на адресу відповідачки було направлене повідомлення-вимога про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №002/13472120-SP від 30 грудня 2021 року (а. с. 66).

У якості доказу виконання умов договору позивачем та користування відповідачкою кредитними коштами надано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 30 грудня 2021 року по 27 листопада 2025 року (а.с. 143-148).

Доказів повернення отриманих у кредит коштів кредитору відповідачкою не надано.

За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачкою не виконувалися умови вищевказаного договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість за тілом кредиту.

Також суд встановив, що відповідачкою не надано доказів сплати передбачених умовами договору процентів за користування кредитними коштами, а тому вимоги про стягнення нарахованих відсотків підлягають до задоволення.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом ; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку ; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Таскомбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У заяві-анкеті від 29 грудня 2021 року та оферті позичальника ОСОБА_1 розмір процентної ставки не встановлено.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення процентів, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором Банк посилався на Публічну пропозицію АТ «ТАСКОБАНК» на укладання договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank»» та на Тарифи для картки Sportbank, як невід`ємні частини спірного договору.

Ураховуючи наведене, оскільки Публічна пропозиція АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», Тарифи для картки Sportbank, які долучені позивачем до позову на підтвердження своїх вимог, не містять підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29.12.2021 шляхом підписання Заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131ц).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами є безпідставними. Отже в задоволенні позовних вимог про стягнення 37 258 грн 90 коп слід відмовити.

Ураховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами в сумі 37 258 грн 90 коп., нараховані банком за Тарифами для картки Sportbank задоволенню не підлягають.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права при визначенні розміру заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України судове рішення підлягає зміні.

Оскільки представник ОСОБА_1 – адвокат Лютий О.В. - в апеляційній скарзі просив рішення скасувати, то скарга підлягає частковому задоволенню.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За такого, згідно приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності покладення на сторони судового збору до задоволених позовних вимог, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за позовну заяву також підлягає зміні шляхом стягнення 1333 грн 05 коп.

Крім того, у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 1994 грн 00 коп. судового збору, сплаченого за апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником – адвокатом Лютим Олегом Віталійовичем, задовольнити частково.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 18 травня 2026 року змінити.

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість за кредитним договором № 002/13472120-SP від 29.12.2021 року у загальному розмірі 37 369 грн 31 коп. (тридцять сім тисяч триста шістдесят дев`ять гривень тридцять одну копійку).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», витрати по сплаті судового збору в розмірі 1333 грн 05 копійок. (одна тисяча триста тридцять три гривні п`ять копійок)

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір за апеляційну скаргу в розмірі 1994 грн 00 коп. (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто чотири гривні).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту в порядку і випадках, передбачених 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді Т.В. Серебрякова

Н.О. Тищук

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року