Додаткове рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №488/2425/21 — Миколаївський апеляційний суд

Провадження № 22-з/812/86/26

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2026 року м. Миколаїв

справа № 488/2425/21

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коломієць В.В.,

суддів: Серебрякової Т.В., Тищук Н.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , подану представником – адвокатом Гангою Дмитром Григоровичем, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна, що перебуває у спільній сумісній власності, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна набутого у період шлюбу, особистою приватною власністю,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року ОСОБА_3 (після розірвання шлюбу - ОСОБА_4 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву про визнання майна набутого у період шлюбу, особистою приватною власністю

Рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 24 липня 2025 року первісний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль марки TOYOTA, моделі Corolla, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядок поділу майна подружжя право власності на вказаний транспортний засіб по 1/2 частині за кожним. Визнано за ОСОБА_1 після сплати компенсації в порядку поділу майна подружжя право приватної власності на автомобіль марки TOYOTA, моделі Corolla, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 1/2 ринкової вартості вказаного автомобіля в сумі 145 638 грн 50 коп. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1456 грн 40 коп. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2026 року відмовлено у прийнятті додаткового рішення щодо вирішення питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду представник представник ОСОБА_1 – адвокат Ганга Д.Г. - оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 липня 2026 року апеляційну скаргу задоволено. Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2025 року змінено. Виключено з резолютивної частини рішення висновок суду про визнання об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 . ОСОБА_3 автомобіля марки TOYOTA, моделі Corolla, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Виключено з резолютивної частини рішення висновок суду про те, що право приватної власності на автомобіль марки TOYOTA, моделі Corolla, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнається за ОСОБА_1 після сплати компенсації. Зменшено розмір грошової компенсації 1/2 ринкової вартості автомобіля, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 з 145 638 грн 50 коп. до 75 068 грн 44 коп. Зменшено розмір судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави з 1 456 грн 40 коп. до 750 грн 68 коп. В іншій частині рішення залишено без змін.

17 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до Миколаївського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Ганги Д.Г. - про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат шляхом стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 1747 грн 68 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 12091 грн 46 коп. витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи, надану у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Так, згідно з п. 3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

За приписами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачка ОСОБА_5 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, то згідно із змістом ч. 6 ст 141 ЦПК України ОСОБА_1 має право на відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апелянтом ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір в розмірі 1747 грн 68 коп. згідно квитанції від 09 вересня 2025 року №9А75-YTM4-M4SE (т.2 а.с.98 зв).

Отже розмір судового збору, що підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_1 складає 873 грн 84 коп., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог виходячи з розміру грошової компенсації, заявленої позивачкою та розміру такої компенсації, що була встановлена судовим рішенням Миколаївського апеляційного суду від 16 липня 2026 року за результатами перегляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Що стосується відшкодування інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, то колегія суддів виходить з наступного.

Так, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (пункт 2 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно з частиною шостою статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених статтею 141 ЦПК.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 28 листопада 2025 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково – дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Обов`язок оплати за проведення судової автотоварознавчої експертизи покладено на ОСОБА_1 .

За результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи 15 травня 2026 року складено висновок № 5576-34-25.

Відповідно до платіжної інструкції про оплату експертизи №1.592604089.1 від 27 березня 2026 року ОСОБА_1 було сплачено 12091 грн 46 коп. за проведення експертизи (т. 2 а.с.144 зв.).

З огляду на викладене з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати, понесені на проведення експертизи в розмірі 6045 грн 73 коп., пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд

У Х ВА Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , подану представником – адвокатом Гангою Дмитром Григоровичем – задовольнити частково.

Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 873 (вісімсот сімдесят три гривні) 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 6045 грн (шість тисяч сорок п`ять гривень) 73 коп. відшкодування витрат пов`язаних з проведенням судової експертизи.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді Т.В. Серебрякова

Н.О. Тищук

Повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року