Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №448/1397/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 448/1397/26 Головуючий у 1 інстанції: Білоус Ю.Б.

Провадження № 33/811/1528/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кубари Михайла Михайловича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Мостиського районного суду Львівської області від 12 серпня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 22 липня 2026 року о 19:10 год., по вул. Л .Українки, 5, що в м. Судова Вишня, Яворівського району Львівської області, керував транспортним засобом – автомобілем марки «Хюндай Акцент», реєстр. номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння поводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер «ALCOTEST 6820», результатом тесту№1420, проба позитивна 0.41‰ проміле.

Дії водія ОСОБА_1 , кваліфіковано, як порушення вимоги п.2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не повно з`ясовано фактичні обставини справи, не надано їм відповідної оцінки.

Наголошує, що працівниками поліції не зафіксовано факту руху та зупинки транспортного засобом, в автомобілі він не перебував, знаходився на тротуарі на відстані 15 метрів від транспортного засобу.

Зазначає, що він виявляв бажання пройти огляд в медичному закладі, проте під тиском працівників поліції оговорив себе, зазначив що вживав безалкогольне пиво.

Звертає увагу, що судом першої інстанції належним чином не з`ясовано часової послідовності подій, не перевірено які ознаки сп`яніння було виявлено у водія, чи зафіксовано такі ознаки на відеозаписі, не надано оцінки діям працівників поліції після оформлення направлення на медичний огляд.

Повідомляє, що працівники поліції йому не пропонували проїхати в медичний заклад після складання направлення, в матеріалах справи відсутній висновок лікаря.

23 вересня 2026 року ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки на даний момент у провадженні Мостиського районного суду Львівської області перебуває адміністративна справа №448/1664/26 за його позовом, про скасування постанови за ч. 5 ст. 121 КУпАП, рішення Мостиського районного суду Львівської області у даній справі має вирішальне значення для встановлення правомірності зупинки його транспортного засобу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Розглянувши клопотання апелянта, вислухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Кубари М.М. на підтримку заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, а також вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №726438 від 22 липня 2026 року (а.с. 6), відповідно до якого ОСОБА_1 , 22 липня 2026 року о 19:10 год., по вул. Л .Українки, 5, що в м. Судова Вишня, Яворівського району Львівської області, керував транспортним засобом – автомобілем марки «Хюндай Акцент», реєстр. номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння поводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора на приладі Драгер «ALCOTEST 6820», результатом тесту №1420, проба позитивна 0.41‰ проміле;

- роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6820» (а.с. 5), з якої встановлено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено о 19 год 19 хв., 22 липня 2026 року, результат 0,41 проміле, з результатом водій ознайомлений, що підтвердив своїм підписом;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 7), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (різки запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови, тремтіння пальців рук )у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, результат 0,41 проміле, з результатом ОСОБА_1 погодився, що підтвердив своїм підписом;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 8), з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`янінням (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови, тремтіння пальців рук) у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №7595422 від 22 липня 2026 року (а.с. 9), відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.3в ПДР України;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 6 серпня 2026 року (а.с. 15), в яких він повідомляв, що виконував функції водія автомобіля «Хюндай Акцент», реєстр. номер НОМЕР_1 , до моменту прибуття працівників поліції. Зазначав, що автомобіль був припаркований, а двигун вимкнений на момент прибуття патрульних ;

- відеозаписом, долученим до матеріалів судової справи та дослідженим судом апеляційної інстанції у судовому засіданні, на якому зафіксовано процедуру огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат 0,41 проміле, після якої водій зазначав, що вживав пиво «Corona», намагався домовитися з працівниками поліції, з результатом газоаналізатора незгоди не висловив, після чого патрульними роз`яснено йому права та обов`язки, ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення та постановою, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відсторонено водія від керування транспортним засобом. Окрім того, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 зазначав, що виконував функції водія, заперечував, що здійснював рух без ременя безпеки, просив надати йому докази.

Твердження апелянта, що працівниками поліції не зафіксовано факту руху та зупинки транспортного засобу, апеляційний суд розцінює критично, оскільки на відеозаписі ОСОБА_1 не заперечував того, що виконував функції водія. Крім того, у суді апеляційної інстанції він підтвердив, що здійснював рух автомобілем «Хюндай Акцент», реєстраційний номер НОМЕР_1 , до моменту прибуття працівників поліції. Зазначені обставини також підтверджуються копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7595422 від 22 липня 2026 року (а.с. 9), а також письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 6 серпня 2026 року (а.с. 15).

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735., наказом КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» №172 від 12 грудня 2022 року «Про порядок проведення медичних оглядів для визначення у водія транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Згідно із ч. 1,2,3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Пунктом 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Пунктом 3 розділу I Інструкції, встановлено, що ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно із п. 5 розділу II Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Пунктом 1 розділу Х «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі», затверджену наказом МВС від 7 листопада 2015 року №1395, передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису події, жодного упередженого ставлення та тиску на водія у працівників поліції до ОСОБА_1 не було, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735.

У зв`язку з чим аргументи апелянта, що він оговорив себе не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Окрім того, апеляційний суд зазначає, що з відеозапису, долученого до матеріалів справи, не вбгається, що водій висловлював незгоду з результатом приладу «Драгер» чи виявляв бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Доводи апелянта, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, а в матеріалах справи відсутній висновок лікаря, апеляційний суд розцінює критично, оскільки до матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що підтверджує вжиття працівниками поліції необхідних заходів для направлення водія на медичний огляд. Відсутність у матеріалах справи висновку лікаря сама по собі не спростовує факту оформлення працівниками поліції відповідного направлення та не свідчить про недотримання ними встановленого порядку огляду.

Твердження апелянта , що судом першої інстанції не з`ясовано часової послідовності подій, не перевірено наявність у нього ознак сп`яніння, їх фіксацію на відеозаписі та не надано належної оцінки діям працівників поліції після оформлення направлення на медичний огляд, апеляційний суд розцінює критично, оскільки судом першої інстанції досліджено та оцінено всі наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, із дотриманням принципів всебічності, повноти та об`єктивності їх дослідження. Судом надано належну оцінку як відеозапису, так і іншим матеріалам справи, у тому числі документам, складеним працівниками поліції.

Що стосується долученої в суді апеляційної інстанції позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, то сама по собі її подача не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та не спростовує вини водія ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки факт звернення особи до суду з відповідним позовом не свідчить про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної постанови та не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Мостиського районного суду Львівської області від 12 серпня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.