Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №453/67/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 453/67/26 Головуючий у 1 інстанції: Курницька В.Я.

Провадження № 33/811/1476/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Чернянського Романа Ігоровича на постанову судді Сколівського районного суду Львівської області від 03 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Згідно з постановою судді, водій ОСОБА_1 04 січня 2026 року о 18 годині 44 хвилин в с. Козьова, траса М06 Київ-Чоп 671 км., Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «NISSAN ROGUE», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, зміна забарвлення шкірного покриву, не чітка мова, порушена координація рухів), повторно протягом року. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку та надання письмового пояснення – відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Чернянський Р.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду даної справи та про дату винесення постанови 03.06.2026 року не було відомо.

Вказує, що копію постанови отримано лише 28.07.2026 року.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, при цьому суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою необґрунтоване судове рішення.

Звертає увагу на те, що із матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 як водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складення процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Вказує, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортними засобом.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Чернянський Р.І., в суд апеляційної інстанції для участі в розгляді справи не з`явилися, про час, дату та місце розгляду повідомлялися належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка правопорушника в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Незважаючи на позицію апелянта, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 558887 від 04 січня 2026 року, відеозаписом події на CD-диску, де зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відмову останнього від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння, та підтверджено обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення; Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копією постанови судді Франківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суд дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Долучений до протоколу відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

З відеозапису чітко вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Крім того, поведінка ОСОБА_1 , яка зафіксована відеозаписом вказує, що він повністю усвідомлював вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, розумів ситуацію у якій опинився, однак зайняв тверду позицію щодо відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Дії працівників поліції, відносно ОСОБА_1 , під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував. Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 всі його процесуальні права.

Доводи апеляційної скарги про те, що із матеріалів справи не вбачається допущення ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим він не був зобов`язаний виконувати вимоги працівників поліції, не заслуговують на увагу з таких підстав.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення та не залежить від факту вчинення водієм іншого порушення Правил дорожнього руху.

Водночас ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 цієї статті.

Отже, обставини законності зупинки автомобіля ОСОБА_1 не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не було відсторонення від керування транспортним засобом, не впливають на обсяг вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, і не є підставою для скасування оскаржуваного рішення судді.

Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.

Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

поновити захиснику – адвокату Чернянському Роману Ігоровичу строк апеляційного оскарження постанови судді Сколівського районного суду Львівської області від 03 червня 2026 року.

Постанову судді Сколівського районного суду Львівської області від 03 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Чернянського Романа Ігоровича– без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк