Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №143/806/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 143/806/26

Провадження № 33/801/987/2026

Категорія: 149

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сич С. М.

Доповідач: Сало Т. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Погребищенського районного суду Вінницької області від 26 серпня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

встановив:

Постановою Погребищенського районного суду Вінницької області від 26 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У скарзі зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення про визнання його винним лише на підставі припущень, що призвело до незаконного його притягнення до адміністративної відповідальності. Суд не встановив ключову обставину – факт керування транспортним засобом та підставу зупинки під керуванням ним транспортного засобу. Суд дійшов висновку про доведеність вини, зауваживши, що він не заперечував факт керування транспортним засобом при перегляді відеозапису з нагрудних камер поліцейського, однак, з відео вбачається, що він взагалі не надавав ніяких пояснень з даного приводу. Він лише за вказівкою поліцейського підписав протокол та написав, що водійське посвідчення не отримував. Своїми висновками суд підтвердив та погодився з тим, що працівниками поліції не було здійснено фіксації факту керування ним транспортним засобом, який є обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складено без фактичних підстав, з порушенням вимог закону та на підставі припущень, які спростовуються відеозаписом. Відеозапис не містить моменту зупинки транспортного засобу.

У судове засідання, призначене на 28 вересня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Хайнацька О.Ф. не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

28 вересня 2026 року від адвоката Хайнацької О.Ф. надійшло клопотання, в якому вона просить відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату, окрім 12 жовтня 2026 року. Зазначила, що у судове засідання, призначене до розгляду на 28 вересня 2026 року о 08 год. 30 хв. у даній справі вона не зможе прибути, оскільки буде приймати участь у судовому засіданні Шевченківського районного суду м. Києва у кримінальній справі №761/20443/23, яка також призначена на 28 вересня 2026 року об 12 год. 30 хв..

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні, оскільки до вказаної заяви адвокатом Хайнацькою О.Ф. додано витяг із офіційного вебпорталу «Судова влада України» про призначення у Шевченківському районному суді міста Києва кримінальної справи №761/20443/21 на 28 вересня 2026 року о 12 год. 30 хв..

Доказів того, що адвокат Хайнацька О.Ф. здійснює захист (представництво) інтересів учасників даного кримінального провадження до заяви не додано.

Крім того, час призначення двох справ не збігається і є відмінним.

Апеляційний суд звертає увагу, що за клопотанням адвоката Хайнацької О.Ф. постановою від 22 вересня 2026 року у даній справі було вирішено судові засідання проводити за участю захисника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою Електронного кабінету та власних технічних засобів.

Як зазначена у заяві про відкладення розгляду справи інформація перешкоджала адвокату Хайнацькій О.Ф. прийняти участь у розгляді справи, яка призначена на 08 год. 30 хв. в режимі відеоконференції, заявником не мотивовано. До конференції адвокат Хайнацька О.Ф. не приєдналася.

Захисник у поданому клопотанні не мотивує необхідність її обов`язкової явки в судове засідання та неможливість розгляду апеляційної скарги у її відсутність, зважаючи на те, що позиція є сформованою та викладена в апеляційній скарзі.

Відтак, враховуючи вищевикладене, а також строки розгляду апеляційної скарги, визначені ст. 294 КУпАП, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисника.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 КУпАП визначено, що суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №686216, складеного старшим лейтенантом поліції ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Пасічником В.В., 07 червня 2026 року о 09 год. 30 хв. в м. Погребище по вул. Богдана Хмельницького, 81, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 530D, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, оскільки ніколи не отримував посвідчення водія, чим повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП (протокол серії ЕПР1 428011 від 19 серпня 2025 року), чим порушив п. 2.1 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с.1).

До вказаного протоколу додано копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕПР1 №428011 від 19 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (а.с.2).

У підпункті а) пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті:

- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (друга частина);

- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (третя частина);

- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (четверта частина).

Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме у тому, що він, не маючи права керування транспортним засобом, керував транспортним засобом повторно протягом року, виходив з того, що його вина доводиться матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 686216 від 07 червня 2026 року, в якому викладено суть правопорушення, час, місце та обставини його вчинення (а.с.1);

- записом із нагрудної камери поліцейського від 07 червня 2026 року, що міститься на СD-диску (а.с.6).

- довідкою ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 на підставі постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2025 року у справі №127/26336/25 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Посвідчення водія не отримував (а.с.5);

- постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2025 року у справі №127/26336/25, згідно із якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, зокрема, в тому, що він 19 серпня 2025 року керував автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, без посвідчення водія відповідної категорії, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп. (а.с.3, 4).

Однак, вказаний висновок зроблений за неповного з`ясування обставин даної справи та без повного і всебічного дослідження наявних в ній доказів.

Як в апеляційній скарзі, так і в поданому до суду першої інстанції клопотанні про закриття провадження у справі ОСОБА_1 заперечував факт керування ним транспортним засобом BMW 530D, д.н.з. НОМЕР_1 .

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, на підставі належних та допустимих доказів.

Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.

Об`єктивна сторона правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_1 , полягає у керуванні транспортним засобом, не маючи при цьому права керування транспортними засобами.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 530D, д.н.з. НОМЕР_1 .

У графі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначено: «посвідчення водія не отримував».

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського апеляційним судом встановлено, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом BMW 530D, д.н.з. НОМЕР_1 , за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та зупинки його поліцейськими на відео не зафіксований. Відео розпочинається з моменту складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.

Жодного доказу, який б підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, вказаних у протоколі, в матеріалах справи немає і такий факт категорично заперечується останнім при розгляді даної справи.

Апеляційний суд також бере до уваги, що будь-які пояснення у ОСОБА_1 поліцейськими не відбиралися.

У пункті 2 розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395 зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом BMW 530D, д.н.з. НОМЕР_1 , за викладених у протоколі обставин та надав письмові пояснення, що посвідчення водія він не отримував.

Разом з тим, поліцейський не роз`яснював ОСОБА_1 його право на надання пояснень по суті порушення, а зазначення про неотримання останнім посвідчення водія такими поясненнями не являються.

З відео вбачається, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення пояснення ОСОБА_1 були йому продиктовані поліцейським.

На відеозаписі, фрагмент якого міститься на диску, ОСОБА_1 взагалі мовчав та не повідомляв жодних обставин.

А тому недоречним є твердження суду про відсутність з боку ОСОБА_1 заперечень щодо змісту протоколу.

Крім того, мотивуючи свій висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 суд першої інстанції вказав про те, що ОСОБА_1 мав розуміти те, що йому ставиться у провину керування саме автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , без посвідчення водія відповідної категорії.

Тоді як в протоколі вказано про інший транспортний засіб - BMW 530D, д.н.з. НОМЕР_1 .

Вказані неточності свідчать про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним у справам доказам.

Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів.

Самий лише протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності в матеріалах справи інших доказів, які б підтверджували факт керування особою транспортним засобом, не може бути беззаперечним доказом на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно вимог ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, а тому суд дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченої особи, а в матеріалах справи відсутні достатні та допустимі докази, які б переконливо свідчили, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме об`єктивної його сторони, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 294 КУпАП,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Погребищенського районного суду Вінницької області від 26 серпня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Б. Сало