Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №742/4272/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/283/26

Єдиний унікальний № 742/4272/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Короткої А.О.,

при секретарі судового засідання - Бурмаці Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», представник позивача - Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 , представник відповідачки - адвокат Фесик Ігор Анатолійович, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3716079 від 23.02.2021, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою, у розмірі 49200,00 грн., судових витрат у розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу - 8000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 23.02.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою було укладено договір про надання споживчого кредиту №3716079, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти у безготівковій формі в сумі 15000,00 грн шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

21.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №ККАУ-21092021, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №3716079 від 23.02.2021.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору кредиту утворилася заборгованість у розмірі 49200,00 грн, яку відповідачка в добровільному порядку не повертає.

Оскільки відповідачка не виконує умови кредитного договору, то позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідачки суму заборгованості та судові витрати.

15.09.2025 від представника відповідачки - адвоката Фесика І.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідачка не пам`ятає, чи брала кредит саме у ТОВ «Авентус Україна». Крім того, представник відповідачки вважає, що позивач невірно розрахував відсотки. Зазначає, що дата повернення кредиту - 25.03.2021. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а тому такі очікування не можуть вважатися легітимними. Відповідачка ставить під сумнів копію витягу з Реєстру боржників, оскільки не зазначано хто зробив такий витяг, відсутня дата складання витягу. Витяг з Реєстру боржників не був передбачений умовами Договору факторингу. Витяг має юридичну силу тільки у разі дослідження судом оригіналу Реєстру боржників.

Крім того, представник відповідачки просить застосувати строки позовної давності.

24.10.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що твердження представника відповідачки є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Зазначив, що відповідачка, підписавши кредитний договір, погодилася з його умовами, тому немає підстав вважати, що умови такого договору про порядок застосування процентних ставок, визначення строку кредитування, його пролонгації не були відомі відповідачці. Крім того, представник позивача не погоджується з доводами представника відповідача, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, у якій просив суд розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка та її представник у остаточне судове засідання не з`явилися також, проте останній подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі. Крім того, просив визнати недопустимим доказом Витяг з Реєстру Боржників (додаток №1) до договору відступлення прав вимоги від 21.09.2021.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і можливість повного задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків,зокрема,є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У силу вимог ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст.610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов`язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Так, 23.02.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №3716079, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти у безготівковій формі в сумі 15000,00 грн шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , або іншої платіжної картки, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором (а.п.16-17).

Відповідно до п.1.4 кредитного договору строк кредиту 30 днів (25.03.2021). Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

Відповідно до п.1.5 кредитного договору стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору; у межах нового строку, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація, відповідно до п.4.3 договору.

Згідно з 1.5.1 кредитного договору знижена процентна ставка 1,425% в день від суми кредиту застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Згідно з п.2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку споживача № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.3.1 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно з п.4.1 кредитного договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4 Договору, якщо між сторонами була досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2-4.5 Договору.

Відповідно до п.4.2.1 кредитного договору споживач у випадку, якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп.4.2.2 Договору.

Відповідно до п.10 кредитного договору ОСОБА_1 23.02.2021 о 12:48:13 підписала вказаний кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором А112362 (а.п.17).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, наданою ТОВ «Авентус Україна», ОСОБА_1 підписала кредитний договір №3716079 від 23.02.2021 з ТОВ «Авентус Україна» електронним підписом, створеним використанням одноразового ідентифікатора, що сформовано автоматично на Веб-сайті товариства та направлено клієнту на її номер мобільного телефону, що вказаний в ІКС Товариства та в договорі: одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_2 , відправлений 23.02.2021 о 12:48:13, на номер мобільного телефону НОМЕР_3 (а.п.18).

Відповідно до листа акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 13.02.2026 №20.1.0.0.0/7-260209/91373-БТ на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). По рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 15000,00 грн 23.02.2021 (а.п.71).

21.09.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №ККАУ-21092021, відповідно до умов якого до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників (а.п.21-22).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №3716079 від 23.02.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №3716079 від 23.02.2021 становить 49200,00 грн, із них: заборгованість за основним боргом 15000,00 грн, заборгованість за процентами 34200,00 (а.п. 18-20).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №ККАУ-21092021 від 21.09.2021 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №3716079 від 23.02.2021 у сумі 49200,00 грн, із них: заборгованість за основним боргом 15000,00 грн, заборгованість за процентами 34200,00 грн (а.п.23).

12.08.2025 ТОВ «ФК «Кредит Капітал» звернулось до ОСОБА_1 з досудовою вимогою, в якій повідомило останню про стан заборгованості за кредитним договором №3716079 від 23.02.2021, що становить 49200,00 грн на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» як правонаступника ТОВ «Авентус Україна» відповідно до договору відступлення права вимоги № ККАУ-21092021 від 21.09.2021 (а.п.24).

Таким чином, судом встановлено, що 23.02.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №3716079, відповідно до якого відповідачці було надано у кредит грошові кошти у розмірі 15000,00 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку та строки, визначені договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору, утворилась заборгованість за кредитним договором №3716079 за тілом кредиту у сумі 15000,00 грн.

Відповідно до п.1.4. Договору строк кредитування становить 30 днів.

Однак, згідно з п.4.1 Розділу 4. Пролонгація строку договору Договору про надання споживчого кредиту №3716079 від 23.02.2021 строк кредиту може бути продовжено: за iнiцiативою споживача на кiлькiсть днiв, зазначену в п.1.4. Договору, якщо мiж сторонами буде досягнута домовленiсть про таке продовження у порядку, визначеному п.4.2. (пп. 4.2.1.-4.2.4.) договору; або в порядку автопролонгації, на кiлькiсть днiв та вiдповiдно до умов визначених в п. 4.3 (пп.4.З.1- 4.3.2.) договору.

Автопролонгація строку кредиту відбувається у спосіб, встановлений у п.4.3.1-4.3.2. Розділу 4. Пролонгація строку договору про надання споживчого кредиту №3716079 від 23.02.2021. Так, відповідно до п.4.3.1. сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закiнченrrя строку кредиту (нового строку кредиту пiсля пролонгацiї або автопролонгацii) наявна заборгованiсть за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слiдує за днем закiнчення такого строку, але не бiльше нiж на 90 (дев`яносто) календарних днiв поспiль, крім випадку, якщо в цей день повинна вiдбутися пролонгацiя строку кредиту за iнiцiативою споживача, вiдповiдно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Споживач, дає згоду на автопролонгацiю строку кредиту на умовах, передбачених в пп.4.3.1 Догорову. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо пiсля закiнчення перiоду автопролонгацiї у споживача наявна заборгованiсть за кредитом та не вiдбулося продовження строку кредиту за iнiцiативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2. договору (п.4.3.2).

Згідно з Карткою обліку договору про надання споживчого кредиту №3716079 від 23.02.2021 (розрахунок заборгованості), станом на день повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 25.03.2021 відповідачка не внесла жодних платежів і відповідно заборгованість за договором наявна, у зв`язку з чим відбулася автопролонгація відповідно до п.4.3. Розділу 4. Пролонгація строку договору про надання споживчого кредиту №3716079 від 23.02.2021.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що заборгованість за процентами у розмірі 34200,00 грн нараховані позивачем правомірно.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (стаття 517 ЦК України).

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №761/33403/17).

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

На підтвердження права вимоги за договором про надання споживчого кредиту №3716079 матеріали справи містять:

- договір відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021, укладений між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.п. 21-22);

- підписаний між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021 від 21.09.2021 (а.п. 23);

- акт приймання-передачі реєстру боржників від 21.09.2021 до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-21092021 від 21.09.2021 (а.п. 23 зворот);

- платіжна інструкція, за якою ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Авентус Україна» компенсацію за придбання (відступлення) прав вимоги згідно з п.7.1. договору відступлення прав вимоги № ККАУ-21092021 від 21.09.2021 (а.п. 23 зворот).

Частиною 5 ст. 100 ЦПК України передбачено, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Якщо до суду подано копію електронного доказу, то це саме по собі не означає неприйнятність такого доказу як такого. Лише якщо в учасника справи або в суду виникне сумнів щодо цього доказу, то суд може витребувати в учасника справи, який надав таку копію, оригінал електронного документа.

Відповідачка через свого представника розпорядилася своїми правами, який заявив клопотання про витребування у позивача реєстру боржників у електронній формі на електронному носієві (флеш картка, компакт диск та інші оптичні носії інформації) за формою, встановленою в Додатку №1-1 до договору про відступлення прав вимоги №ККАУ-21092021 від 21.09.2021, з усіма даними про боржників, які обов`язково повинні міститись в реєстрі боржників, яке було задоволено судом.

Однак, позивачем не було виконано ухвалу суду та надано пояснення, що товариство позбавлене можливості надати цілий Реєстр договорів права вимоги, за якими відступаються, та боржників за такими договорами до договору факторингу №ККАУ-21092021 від 21.09.2021, з метою захисту інформації, яка містить банківську таємницю щодо осіб, які не є учасниками даної справи.

Саме тому представником позивача надано лише Витяг з Реєстру прав вимоги, з якого вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора, в тому числі і до ОСОБА_1 , що судом під сумнів не ставиться та у зв`язку з чим суд не знаходить підстав для визнання даного доказу недопустимим.

Щодо доводів представника відповідачки про застосування строків позовної давності, то суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1,5 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов` язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов` язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред` явити вимогу про виконання зобов` язання.

У частині першій статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов` язку. Позовна давність перериваєтьсяу разі пред` явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51,ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09,§ 43, ЄСПЛ,від 29 січня 2013 року).

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв` язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України,востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 до 30 червня 2023 року.

Крім того, п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

04.09.2025 Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцевих та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

Таким чином, 21.08.2025 позивач звернувся до суду з позовом, не порушуючи трирічний строк позовної давності.

Тому вимоги представника відповідачки про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягають.

За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином умов кредитного договору №3716079 від 23.02.2021 не виконує, кредит в установлені строки його повернення не повернула, та враховуючи, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором на загальну суму 49200,00 грн, то позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.141 ЦПК України суд вважає, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати по справі необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у сумі 2422,40 грн.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи малозначність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн, який є завищеним, в даному випадку розумним та співмірним розміром є 4000,00 грн витрат на правничу допомогу, які в даному випадку підлягають до стягнення з відповідачки на корить позивача.

На підставі наведеного та ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про електронну комерцію», ст.205, 207, 512-514, 516, 525-527, 530, 599, 549, 610, 611, 625, 638, 640-641, 644, 1049-1050, 1054, 1077-1078, 1082 ЦК України, керуючись ст.2, 12, 13, 81, 76, 81-83, 89, 106, 141, 175, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м.Львів, 79029), представник позивача - Усенко Михайло Ігорович (РНОКПП НОМЕР_6 , вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м.Львів, 79029), до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», код ЄДРПОУ-35234236, заборгованість кредитним договором №3716079 від 23 лютого 2021 року в загальному розмірі 49200 (сорок дев`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», код ЄДРПОУ-35234236, судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (три тисячі) гривень 00 копійок, а всього 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 28.09.2026.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Анна КОРОТКА