Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №750/9600/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9600/26

Провадження № 3/750/2743/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого: судді Кузюри М.М.

з участю: секретаря Сірої П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 846398 від 22.08.2026, 22.08.2026 о 15 год. 25 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме, в під`їзді будинку АДРЕСА_2 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 , зокрема, умисні дії фізичного та психологічного характеру (вдарив дверима по руці, ображав нецензурною лайкою), чим завдав шкоди фізичному та психічному здоров`ю останньої, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 . Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кваліфіковані в протоколі за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що викладені в протоколі обставини не відповідають дійсності, жодних протиправних дій відносно своєї колишньої дружини та доньки не вчиняв. Зазначив, що того дня колишня дружина привела до нього доньку, яка проживає з нею. Зустрівшись біля під`їзду, колишня дружина сказала, що хоче з ним поговорити, а дочка в цей час зайшла до під`їзду і пішла до квартири. Колишня дружина заявила ОСОБА_1 , що аліментів, сплачуваних на дитину, їй не вистачає, на що ОСОБА_1 відповів, що згоден розглянути це питання, але хотів би більше часу проводити з донькою. Як пояснив ОСОБА_1 , така відповідь не сподобалась колишній дружині, вона почала кричати та нецензурно виражатися в його адресу, тому він став зачиняти двері під`їзду, а вона на емоціях ударила рукою по дверям під`їду та сказала, що викличе поліцію. Дочка ОСОБА_4 не була присутньою при зазначеному конфлікті, перебуваючи в цей час у його квартирі. Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надав поліцейським, однак його свідчення не були прийняті до уваги та на нього склали адміністративний протокол.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина друга ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 251, ч. 1 ст. 254 КУпАП обов`язок щодо надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає, та не може бути перекладено на суд.

Як докази на підтвердження вчинення даного адміністративного правопорушення до матеріалів справи додано, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, оптичні диски з відеозаписом події оформлення матеріалів, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рапорт поліцейського та відомості з Єдиного обліку по факту звернення заявника на лінію 102.

Жодних фактичних доказів щодо події матеріали справи не містять. Протокол складений лише зі слів заявника ОСОБА_3 , колишньої дружини ОСОБА_1 , однак не надано доказів на спростування свідчень самого ОСОБА_1 , який категорично заперечував факт насильницьких дій стосовно своєї колишньої дружини та стверджував, що дитина не була присутня при їх конфлікті і не могла отримати шкоду психологічному здоров`ю, так як перебувала у його квартирі, а подія відбувалась у під`їзді і винуватцем конфлікту була ОСОБА_3 .

Доказів на підтвердження як факту психологічного насильства, так і отримання тілесних ушкоджень заявницею ОСОБА_3 , не зафіксовано, відтак, згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи зазначене, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст. ст. ст. 173-2 ч. 2, 247 п. 1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя М.М. Кузюра