Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №750/5353/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5353/26

Провадження № 2/750/2914/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді - Григор`єва Р.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

прокурора - Дейкун К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 ,

третя особа - Служба у справах дітей Чернігівської міської ради,

встановив:

11 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є рідним батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина має зареєстроване місце мешкання з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, фактично з кінця 2020 року ОСОБА_4 постійно проживає з позивачем та бабусею за адресою: АДРЕСА_2 . Мати дитини ОСОБА_3 більше трьох років зовсім не з`являлась до дитини, не спілкувалась з нею, не цікавиться її життям та здоров`ям, не приймає жодної участі у її вихованні. Ще з 2021 року Служба у справах дітей Чернігівської міської ради та співробітники Управління патрульної поліції в Чернігівській області неодноразово викликалися для фіксації фактів порушення виконання відповідачем батьківських обов`язків. Вихованням та піклуванням дитини займається виключно позивач. Позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 в першу чергу відповідатиме інтересам саме дитини, оскільки дана ситуація виникла через постійне вживання алкогольних напоїв та періодичне вчинення адміністративних правопорушень, ведення аморального способу життя, неприйняття участі у вихованні та матеріальному забезпеченні доньки.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження; задоволено клопотання позивача та витребувано з Управління патрульної поліції в Чернігівській області інформацію стосовно притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності у період з 01.01.2021 і по теперішній час, у тому числі за невиконання батьківських обов`язків; надання копії відповідних адміністративних матеріалів, а також інформацію щодо останнього місця проживання ОСОБА_3 .

В установлений судом строк відповідач відзив на позов не подала.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 липня 2026 року закрито підготовче провадження в справі, призначено справу до судового розгляду по суті, задоволено клопотання позивача про виклик і допит свідків, зобов`язано Управління у справах дітей Чернігівської міської ради як органу опіки та піклування надати письмовий висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 , одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.09.2026 залучено прокурора Чернігівської окружної прокуратури до участі у справі.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні змісту позову та не заперечували проти заочного судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на його передчасність, не встановлено виключних обставин, які б дозволяли застосувати до відповідачки такий крайній захід як позбавлення батьківських прав.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, у судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, які в силу положень частини восьмої статті 128 ЦПК України вважаються врученими.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення, у судовому засіданні 25.09.2026 постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.

Представник Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити без його участі та врахувати інтереси малолітньої дитини при прийнятті рішення.

Заслухавши учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з пояснень позивача в суді, вони з відповідачкою перебували у фактичних сімейних відносинах без реєстрації шлюбу.

Сторони мають спільну дитину ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ) та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (витягу з реєстру територіальної громади від 19.04.2026), де також зареєстрована відповідачка (відомості УДМС в Чернігівській області від 18.05.2026).

Згідно пояснень позивача в суді, сторони припинили сімейні відносини з 2021 року, спільно не мешкають та не ведуть спільний побут та з того часу донька фактично мешкає разом з ним та його матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 .

За твердженням позивача в суді підставою припинення сімейних відносин між сторонами слугувало постійне вживання алкогольних напоїв відповідачкою, періодичне вчинення нею адміністративних правопорушень, ведення аморального способу життя, неприйняття участі у вихованні та матеріальному забезпеченні доньки.

Згідно з інформацією Управління патрульної поліції в Чернігівській області від 26.04.2026 № 4299во/41/22-26, відповідно до даних інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_3 , у період з 01.01.2021 по теперішній час притягувалася до адміністративної відповідальності, а саме: 15.01.2021 за ч. 1 ст. 175-1, ч.1 ст. 184, ч.1 ст. 178 КУпАП; 20.06.2021 за ч.1 ст. 184 КУпАП; 08.02.2022 за ч.1 ст. 178, ч.1 ст. 175-1 КУПАП.

З цієї ж інформації Управління патрульної поліції в Чернігівській області вбачається, що у відповідності до даних ІПНП останнім місцем проживання ОСОБА_3 значиться АДРЕСА_3 .

З метою встановлення фактичного місцезнаходження відповідачки судом надавався запит до ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 22.06.2026.

Згідно рапорту ПОГ СПОГ ВВГ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 14.07.2026, за адресою: АДРЕСА_3 мешкає мати відповідачки, а відповідачка не проживає, так як веде аморальний спосіб життя. При спілкуванні з мешканцями с.Старий Білоус, встановити фактичне місце проживання чи перебування ОСОБА_3 , на даний час не виявилось можливим.

З відповіді заступника сільського голови Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 07.07.2026 № 02-20\630 слідує, що відповідно до листа Старобілоуського старостинського округу № 5 від 01.07.2026 № 15.7.1-05\242 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована як внутрішньо - переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 з 10.04.2023. Зі слів матері власника будинку, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 за вказаною адресою з`явилась 29.06.2026, до цього часу майже 2 тижні не проживала, тобто проживає періодично. За час проживання скарг на її поведінку від сусідів та жителів села Старий Білоус до Старобілоуського старостинського округу не надходило.

20.04.2026 позивач звернувся до Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради від 20.04.2026 із заявою про направлення комісії на адресу його з донькою проживання, провести обстеження умов проживання та видати відповідний акт про те, що він сам виховує дитину, який потрібен для подання до суду та ТЦК та СП.

04.10.2024 позивача з донькою відвідували представники Служби у справах дітей Чернігівської міської ради, за результатами чого складено Висновок оцінки потреб сім`ї № 5096/24, яким підтверджено необхідність консультацій та інформування неповної сім`ї, яка проживає без матері.

Згідно довідок Управління соціального захисту населення Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 30.03.2022 № 509-5000582785 та № 509-5000582643, позивач та його донька ОСОБА_6 взяті на облік як внутрішньо-переміщені особи.

Відповідно до виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 8981 від 20.10.2023, № 3175 від 12.04.2024, № 7786 від 31.08.2024. № 11679 від 06.01.2025 та Консультативним висновком дитячого ортопеда від 21.09.2024 вбачається, що дитину приводить на прийом до лікарів-спеціалістів та виконує їх рекомендації батько дитини - ОСОБА_1 .

Згідно з довідки № 01-20/5 від 17.05.2024 Дошкільного навчального закладу № 36 Управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує дошкільний навчальний заклад «Дивограй» з 09 листопада 2022 року. Вихованням дитини однозначно займається тільки батько – ОСОБА_1 . Батько на високому рівні піклується своєю дитиною. Злата завжди доглянута, має охайний, чистий одяг. ОСОБА_7 приймає активну участь в житті дошкільного закладу, підтримує постійний зв`язок з вихователями. Він приводить та забирає дитину з садочка, був присутній на всіх святах , вирішує всі фінансові питання.

Згідно з пояснювальної записки № 01-23/26 від 22.04.2026 Чернігівської гімназії №9 Управління освіти Чернігівської міської ради мати ОСОБА_8 жодного разу не приходила до закладу освіти, не цікавилась навчанням доньки. Тільки батько та бабуся дитини цікавляться її успіхами, приймають активну участь у вихованні та навчанні дитини, спілкуються з вчителем, приводять та забирають її з гімназії. Тато завжди відвідує батьківські збори та за потреби допомагає виходити на онлайн-уроки.

Згідно з характеристики № 01-23/26 від 22.04.2026 Чернігівської гімназії №9 Управління освіти Чернігівської міської ради ОСОБА_4 проявила себе старанною, відповідальною та дисциплінованою дитиною. Учениця проявляє інтерес до навчання, уважно слухає пояснення вчителя, намагається виконувати завдання самостійно, але потребує допомоги педагога та батьків. На уроках поводиться спокійно, дотримується правил поведінки в гімназії, легко знаходить спільну мову з однокласниками, але не проявляє активності. Має потенціал до подальшого розвитку та успішного навчання за умови підтримки з боку вчителя та батьків.

З показань, допитаних в судовому засіданні свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які є сусідами позивача та були очевидцями початку, розвитку та припинення сімейних відносин між сторонами по справі вбачається, що сімейні відносини між позивачем та відповідачкою припинилися через зловживання останньою спиртними напоями, відсутністю у неї материнських почуттів до Злати та небажанні брати участь у вихованні доньки. Також зазначили, що десь з кінця 2021 року ОСОБА_6 проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2 . За весь цей період жодного разу не бачили відповідачки ОСОБА_3 . Навіть на такі свята як день народження, вони не чули б, щоб відповідачка телефонувала, через що дитина дуже засмучувалась. Відповідальність за виховання, грошове забезпечення повністю лежить на батьку. Навіть під час блокади м. Чернігів мати жодного разу не поцікавилась здоров`ям і справами своєї доньки.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , яка є класним керівником ОСОБА_4 , в судовому засіданні охарактеризувала дівчинку, як здібну ученицю, яка з першого класу навчається добре, гарно одягнена, ніяких скарг не висловлює. До гімназії або з гімназії забирає батько або бабуся. Мати вона жодного разу не бачила. Дитина завжди доглянута та підготовлена. Батько та бабуся завжди цікавляться навчанням Злати.

У статті 171 СК України закріплено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Частина друга статті 171 СК України містить випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов`язково. До таких випадків належить, зокрема вирішення питання про позбавлення батьківських прав.

З метою дотримання приписів ч.2 ст. 171 СК України в судовому засіданні була опитана малолітня ОСОБА_4 , яка пояснила, що навчається у Чернігівській гімназії та відвідує секцію боксу. Проживає разом з батьком та бабусею. Мати кілька років не бачила. Останні два роки мати не телефонувала і не вітала її з днем народження.

Відповідно до витягу з рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 454 від 20.08.2026 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до її малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до положень статті 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно положень статті 27 Конвенції про права дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч.2 статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно ст. 141 СК України передбачено, що матір, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно з частиною першою статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зазначеною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 , як на підставу позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , посилався на те, що вона ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання малолітньої ОСОБА_6 , зокрема вона не бере участі у вихованні та догляді за нею. Дитина перебуває на утриманні та забезпеченні батька.

Отже, правовою підставою для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав позивач визначив пункт 2 частини першої статті 164 СК України.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц, Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі №760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі №753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі №552/2947/19, від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17, від 12 вересня 2023 року у справі № 213/2822/21.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Під час вирішення такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Такий правовий висновок неодноразово викладений Верховним Судом у постановах, зокрема від 24 жовтня 2024 року в справі № 199/3287/23, від 20 березня 2024 року в справі № 204/2097/22, від 07 лютого 2024 року в справі

№ 455/307/22.

Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд доходить до висновку, що вони беззаперечно доводять факт бездіяльності відповідачки, яка протягом тривалого часу не приймає участь у вихованні та матеріальному забезпеченні доньки. Водночас простої бездіяльності з боку відповідачки недостатньо для того, щоб зробити висновок про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити її батьківських прав.

За матеріалами справи, майже всі адміністративні правопорушення, за якими відповідачка притягувалася до адміністративної відповідальності включаючи і адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 184 КУпАП датуються 2021 роком і лише одне з них 2022 роком. З того часу протягом останніх чотирьох з половиною років відповідачка до адміністративної відповідальності не притягувалася. Відносно відповідачки протягом цього періоду не виносилися попередження про неналежне виконання батьківських обов`язків і її поведінка не була предметом розгляду компетентних органів. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що відповідачка перебуває на обліках у лікарня-нарколога та лікаря-психіатра. За час проживання в

с. Старий Білоус скарг на поведінку відповідачки до Старобілоуського старостинського округу не надходило.

Суд також враховує пояснення позивача та показання свідків щодо взаємовідносин між дитиною та матір`ю, з яких вбачається наявність певного емоційного зв`язку: дитина проявляла інтерес до матері, очікувала на спілкування з нею, ставила запитання щодо її місця перебування та емоційно реагувала на її відсутність. Наведене свідчить, що повного припинення особистих відносин між матір`ю та дитиною не відбулося. Суд визнає значення повідомленого дитиною досвіду відсутності матері, але не перекладає на дев`ятирічну дитину вирішення юридичного питання про позбавлення прав.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з таким висновком, якщо він є недостатньо обґрунтованим або суперечить інтересам дитини.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер та не може бути безумовною підставою для позбавлення одного з батьків батьківських прав. Зокрема, у постанові від 04 грудня 2024 року у справі № 133/747/23 Верховний Суд звернув увагу, що такий висновок повинен містити об`єктивні дані щодо поведінки батька або матері та оцінку причин невиконання ними батьківських обов`язків. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 14 січня 2026 року у справі № 759/16885/22 та від 03 лютого 2026 року у справі № 671/2114/24.

З цих підстав суд не погоджується з висновком, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 454 від 20.08.2026 про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до її малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки цей висновок фактично констатує існуючий стан відносин: проживання дитини з батьком, забезпечення ним її потреб та відсутність активної участі матері у житті доньки. Водночас не наведено достатнього аналізу причин такої поведінки матері, не встановлено актуальних обставин її життя та ставлення до дитини, не з`ясовано, чи усвідомлює вона наслідки своєї поведінки та чи існує реальна можливість її зміни.

Позивачем також не аргументовано, яким чином позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 сприятиме захисту інтересів дитини, а ті обставини, що вона проживає окремо та не бере участі у вихованні дитини, не можуть вважатись достатніми підставами для позбавлення батьківських прав відповідача.

За встановлених обставин, враховуючи викладене, оцінивши наявні в справі докази та доводи сторін в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення відповідачки батьківських прав відносно доньки, і що позбавлення її батьківських прав відповідало б якнайкращому забезпеченню інтересів доньки.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274, 280-283 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - відмовити.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поклавши на Службу у справах дітей Чернігівської міської ради, контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 .

Третя особа: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, вул. І. Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ: 43649710.

Прокурор Чернігівської окружної прокуратури: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка,1, ЄДРПОУ: 02910114 (код обласної прокуратури).

Суддя Р.Г. Григор`єв