Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №730/1423/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/1423/26

Провадження № 3/730/429/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Ріхтера В.В.,

прокурора Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону Плахотніка Р.А. (у режимі ВКЗ),

особи, щодо якої складено протоколи про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, не працюючої, на день складання протоколу працювала лікарем-офтальмологом КНП «Борзнянська міська лікарня» Борзнянської міської ради, членом позаштатної постійно діючої військово–лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (основний склад), зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ), будучи за посадою лікаря–офтальмолога членом позаштатної постійно діючої військово–лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (основний склад), являючись згідно пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VIІ від 14.10.2014 року суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий (2024) рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 20.08.2026, хоча зобов`язана була подати до 01 квітня 2025 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи за посадою лікаря–офтальмолога членом позаштатної постійно діючої військово–лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (основний склад), являючись згідно пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VIІ від 14.10.2014 року суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий (2025) рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 20.08.2026, хоча зобов`язана була подати до 01 квітня 2026 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість визнала у повному обсязі, зазначила, що невчасно подала декларації через свою неуважність. Кається, просить суворо не наказувати, вказала, що на час розгляду справи вже звільнилася та є пенсіонером.

Прокурор у судовому засіданні підтримав протоколи та вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив визнати винною останню у вчиненні корупційного правопорушення та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 НМД.

Одночасно до суду надійшли пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Ковалюха В.М., який зазначив, що ОСОБА_1 не була письмово попереджена про відповідальність за несвоєчасне подання декларації, на день розгляду справи ОСОБА_1 вже не є членом військово-лікарської комісії, звільнилася з лікарні, а тому просить обмежитися усним зауваженням. Одночасно просив розглянути справи у його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , прокурора, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо часу, місця, способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

12 жовтня 2023 набрав чинності Закон України від 20.09.2023 № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким передбачено відновлення декларування.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно примітки ст. 172-6 КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю», суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно пп. «ґ» п. 2 ст. 3 Закону суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Згідно спільного наказу начальника 3 (третього) відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 з Комунальним некомерційним підприємством «Борзнянська міська лікарня» Борзнянської міської ради Чернігівської області № 123 від 25.12.2024 «Про створення позаштатної постійно діючої військово лікарської комісії» ОСОБА_1 , лікаря–офтальмолога КНП «Борзнянська міська лікарня» Борзнянської міської ради Чернігівської області затверджено членом позаштатної постійно діючої військово–лікарської комісії (основний склад) ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 , являючись членом позаштатної постійно діючої військово–лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (основний склад) у відповідності до пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.

Враховуючи викладене, будучи членом позаштатної постійно діючої військово–лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 була зобов`язана подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий (2024) рік до 01 квітня 2025 року та за минулий (2025) рік до 01 квітня 2026 року.

За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, яку подала ОСОБА_1 , зареєстровано в Реєстрі лише 20.08.2026 о 13 год. 38 хв. (яка перебуває у відкритому публічному доступі на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції - https://public.nazk.gov.ua).

За даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, яку подала ОСОБА_1 , зареєстровано в Реєстрі лише 20.08.2026 о 13 год. 41 хв. (яка перебуває у відкритому публічному доступі на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції - https://public.nazk.gov.ua).

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи за посадою лікаря–офтальмолога членом позаштатної постійно діючої військово–лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (основний склад), являючись згідно пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VIІ від 14.10.2014 року суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 несвоєчасно, без поважних причин, подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий (2024) рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 20.08.2026, хоча зобов`язана була подати до 01 квітня 2025 року; подала, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий (2025) рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 20.08.2026, хоча зобов`язана була подати до 01 квітня 2026 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У відповідності до статті 19 Конституції України на ОСОБА_1 покладено обов`язки діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання і протидії корупції.

Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною першою форми визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру, шляхом заповнення електронної форми.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема, протоколами про вчинення адміністративного правопорушення, якими встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції», відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, даними про послідовність дій користувача інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке вчинила ОСОБА_1 та надані Національним агентством, згідно яких остання подала декларації не вчасно, тобто не в строк, встановлений законодавством, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , а також поясненнями, наданими нею у судовому засіданні, та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а її вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, що свідчить про наявність в її діях складу даного правопорушення.

Суд критично оцінює доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не була письмово попереджена про обов`язок подання декларації та відповідальність за її несвоєчасне подання.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, є особами, на яких поширюється дія зазначеного Закону.

Отже, статус ОСОБА_1 як суб`єкта декларування та виникнення у неї обов`язку щодо подання щорічної декларації були пов`язані безпосередньо з фактом її входження до складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії, а не з фактом її окремого письмового ознайомлення з вимогами антикорупційного законодавства.

Положення Закону України «Про запобігання корупції» не ставлять виникнення обов`язку щодо подання декларації у залежність від вручення суб`єкту декларування письмового повідомлення, пам`ятки чи іншого документа про необхідність її подання. Так само відсутність такого письмового попередження не передбачена законом як обставина, що звільняє особу від виконання встановленого законом обов`язку або від відповідальності за його порушення.

При цьому відповідно до частини другої статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Тому саме по собі посилання сторони захисту на необізнаність ОСОБА_1 із покладеним на неї законом обов`язком або на відсутність письмового роз`яснення такого обов`язку не може свідчити про наявність поважної причини несвоєчасного подання декларацій.

Суд також враховує характер та тривалість допущеного порушення. Щорічна декларація за 2024 рік мала бути подана до 01 квітня 2025 року, а за 2025 рік — до 01 квітня 2026 року, проте обидві декларації фактично подані лише 20 серпня 2026 року. Таким чином, йдеться не про незначний пропуск установленого строку, а про тривале невиконання встановленого законом обов`язку, при цьому стороною захисту не наведено об`єктивних обставин, які б упродовж відповідних періодів фактично унеможливлювали подання ОСОБА_1 декларацій у встановлений законом строк.

Посилання захисника на те, що на час розгляду справи ОСОБА_1 вже не входить до складу військово-лікарської комісії та звільнилася з лікарні, також не спростовує факту вчинення правопорушень.

Питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення вирішується виходячи з її правового статусу та обов`язків на момент, коли відповідний обов`язок мав бути виконаний. Подальше припинення трудових відносин або виключення особи зі складу військово-лікарської комісії не припиняє та не анулює юридичних наслідків порушення, яке було вчинене раніше, і саме по собі не може бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.

Більше того, фактичне подання ОСОБА_1 20 серпня 2026 року декларацій за 2024 та 2025 роки свідчить про виконання нею відповідного обов`язку із пропуском установленого законом строку та не спростовує факту його несвоєчасного виконання.

Таким чином, доводи сторони захисту про відсутність письмового попередження ОСОБА_1 щодо необхідності декларування, а також про припинення нею на час розгляду справи членства у військово-лікарській комісії та трудових відносин із медичним закладом не спростовують встановлених обставин правопорушення, не є поважними причинами несвоєчасного подання декларацій та не виключають її адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП.

За змістом ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Ураховуючи обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до відповідальності, суд дійшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у мінімальних межах санкції статті, як про те й просить прокурор.

За своїм видом та розміром накладене на ОСОБА_1 стягнення сприятиме досягненню визначеній у ст. 23 КУпАП меті адміністративних стягнень та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Щодо клопотання захисника про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчинених правопорушень та обмеження усним зауваженням, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитися усним зауваженням.

Застосування зазначеної норми є правом, а не обов`язком суду та потребує оцінки конкретних обставин вчиненого діяння, характеру порушених суспільних відносин, ступеня вини особи, тривалості та характеру протиправної поведінки, причин її вчинення та інших обставин справи.

Суд враховує, що обов`язок своєчасного подання декларацій є складовою установленого Законом України «Про запобігання корупції» механізму фінансового контролю, спрямованого на забезпечення прозорості діяльності осіб, на яких поширюється дія цього Закону, та на запобігання корупційним ризикам.

У цій справі порушення не мало одноразового, короткочасного чи суто технічного характеру.

ОСОБА_1 не подала у встановлений законом строк щорічну декларацію за 2024 рік, яка мала бути подана до 01 квітня 2025 року, та щорічну декларацію за 2025 рік, яка мала бути подана до 01 квітня 2026 року. Обидві декларації були подані лише 20 серпня 2026 року.

Таким чином, судом установлено два самостійні випадки несвоєчасного виконання передбаченого законом обов`язку, при цьому прострочення подання декларації за 2024 рік тривало понад один рік, а декларації за 2025 рік — понад чотири місяці.

Матеріали справи не містять доказів існування об`єктивних обставин, які б упродовж зазначених періодів унеможливлювали своєчасне подання ОСОБА_1 декларацій. Наведені стороною захисту обставини щодо відсутності письмового попередження про необхідність декларування, припинення членства у військово-лікарській комісії та звільнення з медичного закладу на час розгляду справи не характеризують саме обставини вчинення правопорушень таким чином, щоб істотно зменшувати їх суспільну шкідливість.

Сам факт подальшого виконання ОСОБА_1 обов`язку шляхом подання декларацій 20 серпня 2026 року суд враховує, однак він не усуває тривалого характеру допущених порушень та не свідчить сам по собі про їх малозначність.

Міжнародні стандарти протидії корупції зобов`язують держави вживати заходів для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999 року, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003 року, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003 року, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 року та є обов`язковими для України.

Визнання адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією малозначним суперечить принципам запобігання і протидії корупції, не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, не сприятиме зміцненню авторитету країни, завдасть шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонування державного апарату, порушить встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування.

Крім того, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які підривають авторитет органів місцевого самоврядування та шкодять суспільним інтересам.

За таких обставин, враховуючи характер порушених суспільних відносин, два окремі епізоди несвоєчасного декларування, значну тривалість прострочення та відсутність установлених судом об`єктивних причин, які перешкоджали своєчасному виконанню обов`язку, суд не вбачає підстав для висновку про малозначність вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень та застосування статті 22 КУпАП.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За викладеним, керуючись ст.ст. 36, 172-6, 252, 283, 284, 307-308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Копію постанови вручити ОСОБА_1 , її представнику, прокурору.

Копію постанови направити до Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - для відома.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя Ріхтер В.В.