Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №729/1538/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1538/26 1-кп/729/175/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

28.09.2026 Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1

з участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026275510000053 від 20 серпня 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дружківка Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 19.08.2026 близько 20 години, перебуваючи на території подвір`я домогосподарства, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_4 , маючи на меті спричинення останній тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, кинув в обличчя ОСОБА_4 фрагмент розбитої глиняної тарілки.

Унаслідок указаних дій, ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді трьох різаних ран на обличчі, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я за ознакою тривалості такого розладу.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень цього параграфа.

У клопотанні, доданому до обвинувального акта, прокурор зазначив, що під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлених під час дізнання обставин та згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності, про що подав відповідну письмову заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження.

До обвинувального акта долучено письмову заяву ОСОБА_3 , складену в присутності його захисника – адвоката ОСОБА_5 , у якій підозрюваний зазначив, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, погоджується зі встановленими під час досудового розслідування обставинами, викладеними в обвинувальному акті, та згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України.

ОСОБА_3 роз`яснено зміст установлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що в разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені під час досудового розслідування обставини.

Згода ОСОБА_3 на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні є добровільною, надана без будь-якого тиску в присутності захисника та засвідчена підписами підозрюваного і його захисника.

Потерпіла ОСОБА_4 також не оспорює встановлених під час досудового розслідування обставин, викладених в обвинувальному акті, та надала добровільну згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності у спрощеному порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України.

Потерпілій роз`яснено, що в разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені під час досудового розслідування обставини. Згода потерпілої на спрощений розгляд кримінального провадження є добровільною та надана без будь-якого тиску.

Відповідно до ч. ч. 2,3 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Як убачається із заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , установлені органом дізнання обставини вчинення кримінального проступку він не оспорює, свою винуватість у вчиненні кримінального проступку визнає беззаперечно. Його позиція є добровільною, висловлена в присутності захисника та не є наслідком будь-якого тиску.

Таким чином, обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються. Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів – із точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення відповідного процесуального рішення, доходить висновку, що подія кримінального проступку мала місце, а винуватість ОСОБА_3 у його вчиненні доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Отже, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КК України, цей Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

При обранні ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України виходить із загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, характер і конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання, наявність обставин, які пом`якшують покарання, та обставин, які його обтяжують.

До обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Визначаючи вид і розмір покарання, суд ураховує, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Водночас, суд бере до уваги спосіб вчинення проступку, характер заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень, вік потерпілої, а також те, що кримінальне правопорушення було вчинене обвинуваченим у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням установлених обставин, суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в межах санкції цієї статті.

На переконання суду, саме таке покарання відповідатиме характеру та ступеню суспільної небезпечності вчиненого кримінального проступку, даним про особу обвинуваченого, забезпечить дотримання засад законності, справедливості та індивідуалізації покарання, а також буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.381-382, ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Бобровицького районного суду ОСОБА_1