Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №689/846/26 — Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Суд: Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №689/846/26

Суддя: Кульбаба А. В.

Справа № 689/846/26

2/689/640/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2026 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого-суддя Кульбаба А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Ярмолинці цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 16242,61 грн. за кредитними договором №1630-1006 від 27.11.2025.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 27 листопада 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на офіційному веб-сайті компанії (creditkasa.com.ua) було укладено Договір споживчого кредиту № 1630-1006. Відповідно до умов вказаного Договору, Позичальнику було надано кредит у розмірі 7 500,00 грн на строк 300 днів із базовим періодом 14 днів. Сторонами було погоджено знижену відсоткову ставку в розмірі 0,90% в день та стандартну відсоткову ставку в розмірі 1,00% в день від суми кредиту.

На виконання умов вказаного Договору, Позивач перерахував кошти в розмірі 7 500,00 грн на підтверджений відповідачем рахунок її особистої банківської картки, що підтверджується довідкою про перерахування коштів та квитанцією фінансової установи. Таким чином, позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання з надання кредитного ліміту.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе договірні зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість. Станом на 02 березня 2026 року загальна сума заявленої Позивачем заборгованості становить 16 242,61 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту — 5 620,90 грн, заборгованості за нарахованими процентами — 5 371,71 грн, заборгованості за комісією — 1 500,00 грн, а також процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 3 750,00 грн.

Представник позивача, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив справу розглянути у його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Оскільки розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного провадження, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 27 листопада 2025 року між позивачем — ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (Кредитодавець) та відповідачем — ОСОБА_1 (Позичальник) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на офіційному вебсайті компанії creditkasa.com.ua було укладено електронний Договір споживчого кредиту № 1630-1006 (надалі за текстом — Договір).

Згідно з розділами та істотними умовами вказаного Договору, відповідачці було надано кредитний ліміт (тіло кредиту) у розмірі 7 500,00 грн на загальний строк 300 днів із визначенням базового періоду тривалістю 14 днів. Сторонами при підписанні правочину було погоджено нарахування процентів за користування коштами, а саме: знижена відсоткова ставка у розмірі 0,90% в день та стандартна відсоткова ставка у розмірі 1,00% в день від фактичного залишку суми кредиту.

На виконання умов вказаного Договору, Позивач у повному обсязі виконав свої зобов`язання, здійснивши безготівкове перерахування грошових коштів у розмірі 7 500,00 грн на підтверджений відповідачем рахунок її особистої платіжної банківської картки. Вказаний факт підтверджується долученими до матеріалів справи довідкою про перерахування коштів та квитанцією фінансової установи про успішне проведення транзакції.

Відповідачка ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти, належним чином не виконувала взяті на себе договірні зобов`язання щодо повернення сум у визначені графіком строки, внаслідок чого виникла стійка заборгованість. З наданого позивачем розрахунку боргу, який був детально перевірений та проаналізований судом, вбачається, що станом на 02 березня 2026 року загальна сума заявленої до стягнення заборгованості становить 16 242,61 грн та складається з таких частин: заборгованість за тілом кредиту (основний борг) — 5 620,90 грн; заборгованість за нарахованими договірними процентами — 5 371,71 грн; заборгованість за комісією за надання/обслуговування — 1 500,00 грн; проценти річних, нараховані в порядку цивільної відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України — 3 750,00 грн.

Оцінюючи правомірність, обґрунтованість та законність вимог позивача, досліджуючи кожну складову спірної суми заборгованості окремо у розрізі чинного законодавства, суд дійшов таких висновків: що правовідносини між сторонами є за своїм характером договірними та регулюються нормами книги п`ятої Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) та Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатить проценти. За змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а стаття 525 ЦК України наголошує на недопустимості односторонньої відмови від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір № 1630-1006 від 27.11.2025 року був укладений в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Перевіряючи легітимність такої форми правочину, суд керується статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», за змістом яких електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора (алфавітно-цифрової послідовності, надісланої у SMS-повідомленні), за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у традиційній письмовій формі.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 303/7502/21, де зазначено, що використання підпису одноразовим ідентифікатором є належним способом волевиявлення та підтверджує факт укладення кредитного договору на визначених у ньому умовах. Оскільки Відповідач скористалася отриманими грошовими коштами та частково здійснювала платежі на погашення боргу, вона підтвердила свою обізнаність з умовами договору та прийняла їх у повному обсязі, включаючи умови щодо сплати відсотків та супутніх витрат.

Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 1 500,00 грн, судом встановлено, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом належать доходи кредитодавця у вигляді процентів та комісій (зокрема, за надання чи управління кредитом), якщо вони чітко визначені в договорі, а їх структура та розмір були належним чином розраховані й доведені до споживача в Паспорті споживчого кредиту до моменту підписання. Оскільки Відповідач погодилася з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Графіком платежів, де зазначена комісія була відображена як складова частина витрат, а правочин підписано добровільно, дана вимога є договірною та обґрунтованою.

З огляду на наявність непогашеного залишку, позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 5 620,90 грн, нарахованих за час фактичного користування грошима процентів у розмірі 5 371,71 грн та погодженої комісії в розмірі 1 500,00 грн є законними, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач нарахував та просить стягнути з відповідача проценти річних у розмірі 3 750,00 грн на підставі частини 2 статті 625 ЦК України, як плату за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд наголошує, що за своєю правовою природою нарахування, визначені статтею 625 ЦК України (3% річних або інший погоджений розмір відшкодування), не є договірними відсотками за користування капіталом, а є особливою мірою цивільно-правової відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання. Цей висновок є усталеним у судовій практиці (зокрема, відображений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено спеціальним пунктом 18.

Вказана імперативна норма передбачає, що у період дії воєнного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, позичальник повністю звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. Закон чітко встановлює, що в таких випадках не підлягають нарахуванню та стягненню будь-які штрафи, пені, а також інші платежі, які мають характер цивільно-правових санкцій (стягнень) за порушення строків виконання зобов`язання.

Враховуючи, що спірний Кредитний договір було укладено, а правовідносини розвивалися в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 і чинного на момент розгляду справи, нарахування додаткових фінансових стягнень понад прямі договірні відсотки (у тому числі відсотків річних за ст. 625 ЦК України) є прямим порушенням тимчасових захисних гарантій, встановлених державою для позичальників. Метою запровадження цих норм є недопущення надмірного фінансового тягаря на громадян у воєнний час. Таким чином, правові підстави для застосування заходів відповідальності до відповідача відсутні, і у стягненні 3 750,00 грн слід відмовити.

Судом встановлено, що відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем було заявлено позовні вимоги на загальну суму 16 242,61 грн. За наслідками судового розгляду суд визнав обґрунтованими вимоги на суму 12 492,61 грн, що становить 76,91% від початкової ціни позову.

Оскільки позовна заява подавалася в електронній формі через підсистему «Електронний суд», Позивачем на підставі частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» правомірно застосовано знижувальний коефіцієнт 0,8. Загальний розмір сплаченого позивачем судового збору склав 2 662,40 грн.

Враховуючи пропорційність задоволення (76,91%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відшкодування витрат на сплату судового збору в розмірі: 2047,65 грн. (12 492,61 грн х 100% : 16 242,61грн), (2662,40 х 76,91%. : 100%).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд —

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (місцезнаходження : м. Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, буд.26, офіс 407, індекс 01133, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Договором споживчого кредиту № 1630-1006 від 27 листопада 2025 року станом на 02 березня 2026 року в загальному розмірі 12 492,61 грн (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто дві гривні 61 коп.), яка складається з: заборгованості за тілом кредиту — 5 620,90 грн; заборгованості за нарахованими договірними процентами — 5 371,71 грн; заборгованості за комісією — 1 500,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (щодо стягнення процентів річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 3 750,00 грн) — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (місцезнаходження : м.Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, буд.26, офіс 407, індекс 01133, код ЄДРПОУ 38548598) у сумі 2 047,65 грн (дві тисячі сорок сім гривень 65 коп.).

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Андрій КУЛЬБАБА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua