Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №520/27522/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 вересня 2026 року №520/27522/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/27522/26 за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (адреса 61002, місто Харків, вул. Кирпичова, буд. 2, ЄДРПОУ 02071180), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України (адреса 01135, місто Київ, проспект Берестейський, буд. 10, ЄДРПОУ 38621185), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», у якому просить:

- визнати відповідь Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 04 серпня 2026 року на заяву ОСОБА_1 про поновлення на навчання від 10 липня 2026 року протиправною;

- визнати бездіяльність Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» щодо поновлення ОСОБА_1 на навчання за заявою від 10 липня 2026 року протиправною;

- зобов`язати Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення на навчання від 10 липня 2026 року у встановленому законом порядку;

- зобов`язати Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» поновити ОСОБА_1 на навчання на місце за кошти фізичних (юридичних) осіб за спеціальністю F7 Комп`ютерна інженерія за заявою про поновлення від 10 липня 2026 року.

Аргументуючи ці вимоги, зазначив, що наказом від 04 лютого 2026 року № 235 СТ його відраховано з першого року навчання заочної форми здобуття освіти за спеціальністю F7 Комп`ютерна інженерія, 10 липня 2026 року він подав до закладу освіти заяву про поновлення на навчання на місце за кошти фізичних (юридичних) осіб, однак відповідь на неї надано лише 04 серпня 2026 року, з порушенням п`ятиденного строку, встановленого пунктом 1 розділу III Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 лютого 2024 року № 134. Указав, що відмову мотивовано невиконанням навчального плану, тоді як жодним нормативно-правовим актом така підстава відмови у поновленні не встановлена, а сама академічна заборгованість зумовлена бездіяльністю закладу освіти щодо створення належних умов для нього як особи з інвалідністю.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 520/27522/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України, у відповідача витребувано докази.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 07 вересня 2026 року про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 953/7432/26 та у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій відповідача зловживанням процесуальними правами.

11 вересня 2026 року до суду надійшла заява Міністерства освіти і науки України, підписана представником Матвіюком Миколою Андрійовичем, у якій третя особа повідомила, що відомості про відносини ОСОБА_1 з Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут» у Міністерстві освіти і науки України відсутні, та навела обставини щодо навчання позивача в іншому закладі вищої освіти, встановлені рішенням Київського окружного адміністративного суду в іншій справі.

14 вересня 2026 року на виконання ухвали від 04 вересня 2026 року відповідач подав до суду копію витягу з наказу від 04 лютого 2026 року № 235 СТ, копію подання до цього наказу, копії договору про навчання № КН-1586 від 01 жовтня 2025 року та договору № 5257 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 01 жовтня 2025 року, копію заяви позивача від 10 липня 2026 року, копію відповіді від 04 серпня 2026 року № 66-01-16/164, копії навчальних карток за спеціальностями F2 Інженерія програмного забезпечення і F7 Комп`ютерна інженерія, службову записку щодо внесення даних до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, Положення про організацію освітнього процесу в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (четверта редакція) та витяг з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо права провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти.

17 вересня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що поновлення на навчання передбачає оцінку університетом можливості продовження особою навчання, у тому числі з урахуванням результатів попереднього навчання, а згідно з даними навчальної картки позивач не виконував навчальний план, не склав жодної навчальної дисципліни і не отримав жодної позитивної оцінки, тому підстави для видачі наказу про поновлення відсутні, а саме подання заяви не створює безумовного права на поновлення. Указав також, що на момент надходження заяви у Київському районному суді міста Харкова перебувала на розгляді цивільна справа № 953/7432/26 за позовом ОСОБА_1 , у якій заявлено вимогу про поновлення на навчанні, тому заява потребувала додаткового вивчення і розглянута в межах місячного строку, встановленого статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». Окремо заявив, що позивач не звертався до університету з проханням про створення спеціальних умов навчання, розроблення індивідуального навчального плану чи особливого порядку складення сесії, а відрахування відбулося за порушення умов договору, а не через академічну заборгованість. До відзиву додано довідку начальника відділу діловодства та канцелярії від 15 вересня 2026 року № 66-11/7 і дві доповідні записки заступника директора навчально-наукового інституту комп`ютерних наук та інформаційних технологій.

21 вересня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що Положення № 134 є спеціальним актом, який встановлює п`ятиденний строк розгляду заяви про поновлення, а наявність цивільної справи не дає закладу освіти права продовжувати цей строк. Указав, що відсутність оцінок є наслідком неналежного забезпечення університетом умов навчання для особи з інвалідністю I групи по зору, про яку університет знав з моменту вступу, а технічні обмеження Єдиної державної електронної бази з питань освіти та заборгованість з оплати не можуть бути підставою для відмови у поновленні.

Того ж дня до суду надійшли дві заяви ОСОБА_1 : про залучення Міністерства освіти і науки України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, оскільки, на думку позивача, міністерство у своєму листі підтримує його позицію, та про визнання ігнорування ухвали від 04 вересня 2026 року з боку Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» зловживанням процесуальними правами і вжиття до відповідача заходів процесуального примусу, оскільки замість наказу про відрахування подано витяг з нього, а письмових пояснень щодо відсутності технічної можливості поновлення на перших курсах навчання в Єдиній державній електронній базі з питань освіти не надано.

24 вересня 2026 року до суду надійшли заперечення Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» на заяву щодо невиконання ухвали суду, у яких відповідач зазначив, що витребувані документи і пояснення подано у встановлений судом строк, витяг з наказу є належним письмовим доказом відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а пояснення щодо Єдиної державної електронної бази з питань освіти викладено у службовій записці.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_1 від 21 вересня 2026 року про залучення Міністерства освіти і науки України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та про визнання ігнорування ухвали від 04 вересня 2026 року з боку Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» зловживанням процесуальними правами і вжиття заходів процесуального примусу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Наказом Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 03 вересня 2025 року № 1437 СТ ОСОБА_1 зараховано з 06 вересня 2025 року на перший рік навчання заочної форми здобуття освіти за освітнім ступенем магістра за спеціальністю F2 Інженерія програмного забезпечення за кошти фізичних та/або юридичних осіб.

Наказом Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 30 вересня 2025 року № 1811 СТ ОСОБА_1 зараховано з 01 жовтня 2025 року на перший рік навчання заочної форми здобуття освіти за освітнім ступенем магістра за спеціальністю F7 Комп`ютерна інженерія, освітня програма «Сучасне програмування, мобільні пристрої та комп`ютерні ігри», за кошти фізичних та/або юридичних осіб.

Між Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут» та ОСОБА_1 укладено договір про навчання від 01 жовтня 2025 року № КН-1586 та договір № 5257 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 01 жовтня 2025 року, пунктом 3.2 якого загальну вартість навчання визначено в сумі 32 190 грн, вартість одного семестру - 10 730 грн, а пунктом 4.1 передбачено, що невиконання замовником зобов`язань щодо оплати освітньої послуги є підставою для відрахування здобувача освіти.

Наказом Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 06 жовтня 2025 року № 1916 СТ позивача відраховано за власним бажанням з першого курсу заочної форми навчання за спеціальністю F2 Інженерія програмного забезпечення.

Наказом Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 04 лютого 2026 року № 235 СТ ОСОБА_1 , здобувача вищої освіти першого курсу заочної форми навчання за спеціальністю F7 Комп`ютерна інженерія, групи КН-М925з, відраховано «за порушення умов договору про навчання між закладом освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу» 04 лютого 2026 року. Підставою наказу зазначено подання директора інституту та витяг з протоколу № 5 від 03 лютого 2026 року. У поданні до наказу підстава відрахування викладена тими самими словами, академічна заборгованість як підстава відрахування у ньому не зазначена.

У навчальній картці студента за спеціальністю F7 Комп`ютерна інженерія за перший семестр першого року навчання зазначено сім навчальних дисциплін загальним обсягом 30 кредитів ЄКТС, при цьому оцінки за національною шкалою, бали, оцінки ЄКТС, дати і номери відомостей не внесено. У навчальній картці за спеціальністю F2 Інженерія програмного забезпечення за перший семестр зроблено запис «Не навчався, сесію не складав».

10 липня 2026 року ОСОБА_1 надіслав на офіційну електронну адресу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» заяву, підписану кваліфікованим електронним підписом, у якій просив поновити його на навчання на місце за кошти фізичних (юридичних) осіб за спеціальністю F7 Комп`ютерна інженерія. Заяву зареєстровано 11 липня 2026 року за вхідним № ЗР 37.

Листом від 04 серпня 2026 року № 66-01-16/164 за підписом в.о. ректора Галини Тимченко відповідач повідомив позивача про наявність заборгованості з оплати за перший семестр навчання за спеціальністю F2 Інженерія програмного забезпечення в сумі 5365 грн і за спеціальністю F7 Комп`ютерна інженерія в сумі 10730 грн, навів зміст пункту 2 розділу III Положення № 134 та зазначив: «Згідно даних Вашої навчальної картки студента, за період навчання в магістратурі НТУ «ХПІ» Вами не виконувався навчальний план, не було складено жодної навчальної дисципліни, не було отримано жодної позитивної оцінки. Крім того, за Вами значиться заборгованість по сплаті за надані Вам освітні послуги. Окремо зазначаємо, що технічна можливість поновлення на перших курсах навчання в Єдиній державній базі з питань освіти (ЄДЕБО) відсутня.».

У службовій записці заступника директора навчально-наукового інституту комп`ютерних наук та інформаційних технологій, поданій відповідачем на виконання ухвали суду щодо зазначеного твердження, вказано: «Будь-які дії у базі ЄДЕБО здійснюються на підставі розпорядчого документу Університету. Отже, для поновлення, переведення, відрахування студента спочатку виноситься відповідний наказ, після чого на виконання відповідного наказу до Єдиної Державної Бази з питань освіти вносяться відповідні дані здобувача. У нашому випадку наказ про поновлення ОСОБА_2 не видавався, що унеможливлює внесення відповідних даних до Єдиної Державної Бази з питань освіти.».

Документів про проведення тестування або співбесіди для встановлення спроможності позивача виконувати вимоги освітньої програми, витягу з протоколу засідання випускової кафедри чи інших документів, якими оформлено оцінювання здатності позивача успішно виконати освітню програму, відповідач до суду не подав.

Стверджуючи про протиправність відмови у поновленні на навчання, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, «хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій». Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 цього Кодексу суб`єкт владних повноважень - «орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг».

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є державною організацією (установою, закладом). Розглядаючи заяву особи про поновлення на навчання в порядку, визначеному Положенням № 134, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, заклад вищої освіти вирішує питання про відновлення статусу здобувача вищої освіти, тобто здійснює публічно-владні управлінські функції. Предметом цього спору є правомірність рішення, прийнятого за результатами розгляду заяви від 10 липня 2026 року, а не виконання сторонами умов договору про надання платної освітньої послуги чи законність наказу про відрахування, тому спір є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративного суду.

Пунктом 2 розділу III Положення № 134 встановлено: «Особу може бути поновлено на навчання незалежно від причин відрахування, тривалості перерви в навчанні, форми здобуття вищої освіти, освітньої програми, джерела фінансування, форми власності та сфери управління закладу вищої освіти за умов: виконання вимог до вступників на відповідну освітню програму згідно з пунктом 3 цього розділу; позитивної оцінки результатів навчання, здобутих особою протягом попередніх періодів навчання, здатності особи успішно виконати відповідну освітню програму. Особі може бути відмовлено в поновленні на навчання, якщо встановлена негативна оцінка її здатності успішно виконати відповідну освітню програму. Оцінювання здійснюється в порядку, передбаченому положенням про організацію освітнього процесу в закладі вищої освіти; визнання результатів попередніх періодів навчання здійснюється відповідно до пункту 4 цього розділу; погодження з органами самоврядування, первинною профспілковою організацією (для осіб, які є членами відповідної профспілки) в порядку, передбаченому положенням про організацію освітнього процесу в закладі вищої освіти.».

Пунктом 11.2 Положення про організацію освітнього процесу в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (четверта редакція), затвердженого вченою радою 24 січня 2025 року та введеного в дію наказом ректора від 29 січня 2025 року № 37 ОД, визначено: «Особи, відраховані до завершення навчання за певною освітньою програмою, можуть бути поновлені на навчання на місця за кошти фізичних (юридичних) осіб на підставі особистої заяви, поданої до закладу вищої освіти. Заява про поновлення на навчання розглядається Університетом протягом п`яти робочих днів, після чого заявник повинен бути письмово поінформований (у тому числі засобами електронного поштового зв`язку) про строки, порядок і умови поновлення на навчання або про причину відмови. Встановлення спроможності особи після поновлення виконувати вимоги освітньої програми здійснюється шляхом проведення тестування або співбесіди для встановлення рівня сформованості компетенцій у рамках попередніх освітніх компонентів, які необхідні для подальшого виконання освітньої програми. На засіданні кафедри після обговорення результатів тестування або співбесіди їх результати затверджуються шляхом відкритого голосування членів колективу кафедри. Документом, який засвідчує факт оцінювання цієї спроможності, є витяг з засідання протоколу випускової кафедри.».

Пунктом 11.2.13 цього Положення передбачено: «Наказ про поновлення на навчання видається після укладання відповідно до частини шістнадцятої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» договору про навчання між Університетом та вступником, а також договору про навчання між Університетом з фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу (у випадку поновлення на навчання за кошти такої особи).».

Щодо строку розгляду заяви суд зазначає, що заява позивача надійшла до відповідача та зареєстрована 11 липня 2026 року, а відповідь на неї складено 04 серпня 2026 року, тобто з порушенням п`ятиденного строку, встановленого пунктом 11.2 Положення про організацію освітнього процесу відповідача. Той самий п`ятиденний строк передбачено пунктом 1 розділу III Положення № 134, на що посилаються обидві сторони, і сам відповідач у відзиві не заперечує, що строк розгляду заяви про поновлення цим Положенням встановлено саме такий.

Посилання відповідача на місячний строк розгляду звернень, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», суд відхиляє. Порядок і строк розгляду заяви про поновлення на навчання визначено спеціальними актами - Положенням № 134 і положенням про організацію освітнього процесу відповідача, які не передбачають ні права закладу освіти продовжувати п`ятиденний строк, ні залежності розгляду заяви від наявності судового спору між тими самими особами. Предметом цивільної справи № 953/7432/26 згідно із заявою позивача про зміну предмета позову від 09 червня 2026 року є, зокрема, законність наказу від 04 лютого 2026 року № 235 СТ про відрахування і поновлення позивача на навчанні як наслідок його скасування, а не розгляд заяви від 10 липня 2026 року, тому ця справа не перешкоджала відповідачу розглянути заяву від 10 липня 2026 року у встановлений строк.

Щодо підстав відмови суд зазначає, що пункт 2 розділу III Положення № 134 допускає відмову в поновленні на навчання, якщо встановлена негативна оцінка здатності особи успішно виконати відповідну освітню програму, і прямо відсилає щодо порядку такого оцінювання до положення про організацію освітнього процесу закладу вищої освіти. Положення про організацію освітнього процесу відповідача визначає, що спроможність особи виконувати вимоги освітньої програми встановлюється шляхом тестування або співбесіди, результати яких затверджуються кафедрою, а документом, який засвідчує факт оцінювання, є витяг з протоколу засідання випускової кафедри.

Жодного документа, який би свідчив про проведення такого оцінювання щодо позивача, відповідач до суду не подав. Відмова, викладена у відповіді від 04 серпня 2026 року, ґрунтується виключно на даних навчальної картки. Між тим навчальна картка за спеціальністю F7 Комп`ютерна інженерія не містить жодної оцінки - ні позитивної, ні негативної, а лише перелік дисциплін першого семестру без результатів контролю. Відсутність результатів навчання за перший семестр сама по собі не є встановленою в передбаченому порядку негативною оцінкою здатності особи успішно виконати освітню програму. Крім того, позивача відраховано не за академічну неуспішність, а за порушення умов договору, що підтверджується наказом від 04 лютого 2026 року № 235 СТ, поданням до нього і визнається відповідачем у відзиві.

Посилання у відповіді на заборгованість з оплати освітніх послуг також не може бути підставою для відмови. Пункт 2 розділу III Положення № 134 допускає поновлення на навчання незалежно від причин відрахування і не називає наявність заборгованості з оплати серед умов поновлення. Фінансові умови навчання після поновлення визначаються договорами, укладення яких згідно з пунктом 11.2.13 положення про організацію освітнього процесу відповідача передує виданню наказу про поновлення, а стягнення заборгованості за попередніми договорами є предметом окремих правовідносин.

Твердження про відсутність технічної можливості поновлення на перших курсах навчання в Єдиній державній електронній базі з питань освіти не ґрунтується на жодній нормі, яка регулює поновлення на навчання, і спростовується службовою запискою, поданою самим відповідачем: згідно з нею дані до цієї бази вносяться на виконання наказу закладу освіти, і внесення даних щодо позивача неможливе лише тому, що наказ про поновлення не видавався. Отже, стан відомостей у базі є наслідком рішення відповідача, а не його причиною.

Посилання відзиву на умову щодо обсягу незарахованих освітніх компонентів (пункт 4 розділу III Положення № 134, пункт 11.2.7 положення про організацію освітнього процесу відповідача) суд не бере до уваги як підставу відмови, оскільки у відповіді від 04 серпня 2026 року така підстава не наводилася, а правомірність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється за тими мотивами, з яких його прийнято. Визначення умов поновлення, зокрема року навчання, на який може бути поновлено позивача, належить до повноважень відповідача при розгляді заяви.

Лист Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України «Про розгляд звернення», на який посилається позивач, містить загальні роз`яснення законодавства з питань поновлення на навчання, надані «в межах компетенції», зокрема щодо того, що при поновленні за тією самою спеціальністю виконання вимог до вступників не є обов`язковим, «якщо інше не передбачено локальними документами закладу вищої освіти». Оцінки обставин щодо поновлення позивача на навчання у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» цей лист не містить, а невиконання вимог до вступників підставою відмови у відповіді від 04 серпня 2026 року не зазначалося. Тому цей лист висновків суду не змінює і не звільняє відповідача від обов`язку встановити наявність умов поновлення в порядку, визначеному Положенням № 134 і положенням про організацію освітнього процесу.

За таких обставин відповідь Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 04 серпня 2026 року № 66-01-16/164 надана з порушенням строку, встановленого для розгляду заяви про поновлення на навчання, і без проведення оцінювання, яке є обов`язковою передумовою відмови з підстави негативної оцінки здатності особи виконати освітню програму, тобто не обґрунтовано і не у спосіб, визначений законодавством, а тому є протиправною. Вимога про визнання її протиправною підлягає задоволенню.

Вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо поновлення позивача на навчання задоволенню не підлягає. Заяву позивача відповідач розглянув і за наслідками розгляду прийняв рішення про відмову, викладене у відповіді від 04 серпня 2026 року, тобто вчинив активні дії. Порушення строку розгляду заяви встановлено судом і враховано при оцінці правомірності цієї відповіді, а обов`язку поновити позивача на навчання, невиконання якого могло б становити бездіяльність, у відповідача не виникло, оскільки поновлення можливе лише за умов, наявність яких відповідач має встановити в порядку, визначеному Положенням № 134 і положенням про організацію освітнього процесу.

Згідно з частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень: у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Поновлення на навчання згідно з пунктом 2 розділу III Положення № 134 та пунктом 11.2.1 положення про організацію освітнього процесу відповідача здійснюється за сукупності умов, зокрема за позитивної оцінки результатів попереднього навчання і здатності особи успішно виконати освітню програму та погодження з органами самоврядування, а наказ про поновлення видається після укладення відповідних договорів. Оцінювання здатності особи і встановлення умов поновлення належать до повноважень закладу вищої освіти, і суд не може підміняти його, вирішуючи ці питання замість відповідача. Тому вимога про зобов`язання відповідача поновити позивача на навчання задоволенню не підлягає, а ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10 липня 2026 року у встановленому законом порядку з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У такому обсязі підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання відповідача розглянути заяву.

Доводи сторін щодо того, чи створював відповідач належні умови навчання для позивача як особи з інвалідністю, стосуються періоду навчання до відрахування та причин відсутності результатів навчання і не входять до предмета доказування у цій справі, тому суд оцінки їм не надає. При повторному розгляді заяви відповідач зобов`язаний дотриматися вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема діяти обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, пункт 29).

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Судові витрати зі сплати судового збору позивачем не понесені, у зв`язку з чим розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 4, 9, 19, 72-78, 90, 139, 143, 159, 241-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (адреса 61002, місто Харків, вул. Кирпичова, буд. 2, ЄДРПОУ 02071180) задовольнити частково.

Визнати протиправною відповідь Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (ЄДРПОУ 02071180) від 04 серпня 2026 року № 66-01-16/164 на заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про поновлення на навчання від 10 липня 2026 року.

Зобов`язати Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (ЄДРПОУ 02071180) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про поновлення на навчання від 10 липня 2026 року у встановленому законом порядку з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 28 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар