Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №601/1809/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1809/26

Провадження № 2/601/1031/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Коротича І.А.,

за участю секретаря судового засідання Бончик А.П.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом адвоката Сампари Надії Миронівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Сампара Н.М., яка представляє інтереси ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування вимог позивачка вказала, що 26.05.2025 Кременецьким районним судом Тернопільської області було ухвалено рішення суду про розірвання шлюбу між нею та відповідачем. На даний час спільна дитина проживає разом із позивачкою та перебуває на повному її забезпеченні. Між нею та відповідачем на момент подання даної заяви не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання неповнолітньої дитини. Відповідач не приймає фінансової участі у житті дитини. У зв`язку з цим вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти в законодавчо встановленому розмірі. Такий рівень вона не може забезпечити спільній дитині, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином, при сплаті відповідачем аліментів у зазначеному вище розмірі забезпечується їхня рівність при несенні обов`язку утримання дитини.

Також зазначила, що 01.06.2026 ОСОБА_1 вже зверталася до суду із заявою про видачу судового наказу, однак їй було відмовлено судом через відсутність інформації про РНОКПП або дати народження відповідача ОСОБА_2 . 03.06.2026 ОСОБА_1 вдруге звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу, однак їй було відмовлено, оскільки відомості відносно реєстрації ОСОБА_2 відсутні, а за адресою зазначеною в заяві заявником: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 знятий з реєстрації 19.06.2025. Тому, ОСОБА_1 просить суд стягнути аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

30 червня 2026 року ухвалою судді відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема про стягнення аліментів.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; кількість сторін та інших учасників справи (ч. 2 ст. 274 ЦПК України).

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Сампара Н.М. не з`явилися, надіславши на адресу суду заяву про слухання справи у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в установлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав.

Суд, в силу ч.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих міркувань.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження № 250). Його батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно Витягів з Реєстру територіальної громади № 2026/008797048 від 29.05.2026 та № 2026/008982970 від 02.06.2026, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Кременецького районного суд Тернопільської області від 26 травня 2025 року (справа № 601/3641/24), розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 06 травня 2021 року у Кременецькому міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 65.

Ухвалою Кременецького районного суд Тернопільської області від 12 червня 2026 року (справа № 601/1575/26), відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 182 СК України (в редакції від 17 травня 2017 року, який набрав чинності 08 червня 2017 року) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

В судовому засіданні встановлено, що сторони не досягли згоди з приводу понесення витрат на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зауважує, що як позивачка так і відповідач повинні у однаковій мірі та у відповідності до вимог чинного сімейного законодавства, утримувати свою дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати їй добрі умови для проживання та виховання, у тому числі забезпечувати матеріально.

Судом також враховано, що стягнення аліментів має ціль найбільш повно захищати інтереси дитини, забезпечити йому не тільки необхідні кошти для існування, але і зберегти по можливості той рівень життя, який дитина мала б при сумісному проживанні з обома батьками.

Разом з тим, положеннями ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

Таким чином, суд відмовляє позивачці у вимозі стягувати аліменти з відповідача ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття, оскільки дана вимога суперечить ст. 191 СК України.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, враховуючи необхідність забезпечення прав неповнолітньої дитини сторін на рівень життя, достатній для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, а тому із відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягувати аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дати пред`явлення позову і до повноліття дитини.

Згідно частини 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 180 - 183 Сімейного Кодексу України, статтями 12, 76-80, 141, 263, 265, 268, 352, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 25.06.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 .

Головуючий: