Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №593/1059/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1059/26

Провадження № 1-кп/593/146/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бережани Тернопільської області кримінальне провадження, внесене 8 червня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026211050000145 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нараїв Бережанського району Тернопільської області, громадянина України, із середньо-спеціальної освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не депутата, непрацюючого, особи з інвалідністю 3-ї групи, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що постановою Бережанського районного суду Тернопільської області № 3/593/8/2026 від 21 квітня 2026 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один) рік.

Разом з тим, 07 червня 2026 року, точного часу судом не встановлено, у ОСОБА_4 , який перебував за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , будучи ознайомленим з вищевказаним судовим рішенням, щодо позбавлення його права керування транспортними засобами терміном на 1 рік, виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на умисне невиконання вказаної постанови суду в частині позбавлення його права керувати транспортними засобами.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на умисне невиконання постанови Бережанського районного суду Тернопільської області № 3/593/8/2026 від 21 квітня 2026 року, в частині позбавлення його права керування транспортними засобами, терміном на 1 рік, ОСОБА_4 , будучи ознайомленим із вищевказаною постановою, маючи реальну можливість її виконати, однак діючи умисно, та підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, сів за кермо транспортного засобу та почав керувати ним за наступних обставин.

Так, 07 червня 2026 року, близько 13 години 21 хвилин, ОСОБА_6 керуючи транспортним засобом марки «УАЗ 31512», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , здійснював рух по вул. Січових стрільців в межах населеного пункту міста Бережани Тернопільського району Тернопільської області, де був зупинений працівниками відділу поліції №1 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за порушення п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ про Національну поліцію України, а саме якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Своїми діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, погодився з усіма доказами, зібраними в справі в ході досудового розслідування, які підтверджують його вину згідно пред`явленого обвинувачення, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду, повністю підтвердив обставини кримінального правопорушення, викладені у обвинувальному акті. Додатково пояснив, що дійсно притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП та був позбавлений права керування транспортними засобами. Будучи обізнаним про те, що його позбавлено права керування транспортними засобами, 7 червня 2026 року, керуючи транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції. У вчиненому щиро кається, просив його суворо не карати.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вирішив розглянути дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд прийшов до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.2 ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі його вину обставини.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, він одружений, має постійне місце проживання та по місцю реєстрації і проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, позитивну характеристику по місцю проживання та той факт, що він є особою з інвалідістю 3-ї групи.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого — відсутні.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним злочину, характеризуючі дані про його особу, стан здоров`я, вік обвинуваченого, сімейний стан, ряд пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин.

Виходячи з викладеного, і з врахуванням особи винного та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, того факту, що обвинувачений є особою з інвалідністю 3-ї групи, повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся у вчиненому та активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, що він має на утриманні неповнолітню дитину, тому на підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого злочину, наведені вище дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, а також за наявності обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого наведених вище, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому за ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу в межах санкції статті обвинувачення приближеною до мінімального та вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 393- 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, призначивши йому покарання за вказаною статтею у виді штрафу в розмірі 700 (сімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 11 900 (одинадцять тисяч дев`ятсот) гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави 4 813 ( чотири тисячі вісімсот тринадцять) гривень 60 копійок за проведення судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/120-26/8451-ПЧ від 23 червня 2026 року в кримінальному провадженні № 12026211050000145 від 8 червня 2026 року.

Речові докази: оптичний «DVD-R» диск із відозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча :