Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №585/3117/25 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3117/25

Номер провадження 3-зв/585/5/26

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Машина І.М., при секретарі Рибіна Н.В.,

розглянувши заяву прокурора Роменської окружної прокуратури В. Вівденко про відвід судді Шульги В.О. у справі №585/3117/25,-

встановив:

В провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області, під головуванням судді Шульга В.О., перебувають матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

24.09.2026 року прокурор Роменської окружної прокуратури В. Вівденко звернулась з заявою про відвід судді Шульга В.О. від розгляду адміністративного матеріалу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за протоколом №335/2025 стосовно ОСОБА_2 , щодо несвоєчасного подання декларації за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Зазначена заява прокурора мотивована наступним.

Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

За роз`ясненнями, викладеними в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (її) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії») (Постанова колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 вересня 2019 року, справа №277/599/15-к).

Відповідно до п.81 рішення ЄСПЛ «Салов проти України», «неупередженість» у сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі, тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У даному випадку наявність обставин, які можуть викликати обґрунтовані сумніви у безсторонності судді, зумовлена тим, що суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Шульга В.О. вже розглядав аналогічні за змістом та фактичними обставинами адміністративні матеріали відносно тієї самої особи - ОСОБА_2 , за ознаками правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, які відрізняються від матеріалу, що перебуває на розгляді зараз, лише конкретним звітним періодом, тобто конкретним звітним періодом (датою вчинення правопорушення), за який ОСОБА_2 несвоєчасно подано декларацію.

30 серпня 2026 року суддею Шульгою В.О. вже винесено постанову за результатами розгляду одного з таких адміністративних матеріалів, а саме протоколу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання щорічної декларації за 2021 рік, якою провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Наразі на розгляді цього ж судді перебуває інший адміністративний матеріал щодо тієї самої особи - ОСОБА_2 , за протоколом №335/2025 від 04.08.2025, яким останньому ставиться в провину вчинення аналогічного правопорушення, а саме несвоєчасне подання декларації за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (дата вчинення правопорушення - 04.04.2025). Таким чином, хоча зазначені адміністративні правопорушення стосуються різних звітних періодів та формально є самостійними епізодами, їх фактичні обставини та правова природа є істотно подібними, а суб`єкт притягнення до адміністративної відповідальності є тим самим.

За таких обставин повторний розгляд тим самим суддею аналогічної за своїм змістом справи щодо тієї самої особи об`єктивно може створювати у стороннього спостерігача сумніви щодо можливості неупередженої оцінки обставин цієї справи без впливу правової позиції, сформованої суддею під час розгляду попередньої справи. Особливо це стосується випадку, коли висновки попередньої постанови безпосередньо стосувалися тих самих юридично значущих обставин, які підлягають встановленню й оцінці у цій справі, - а саме факту та причин несвоєчасного подання ОСОБА_2 декларації.

При цьому йдеться не про припущення щодо особистої упередженості судді та не про незгоду з його попереднім судовим рішенням, а про необхідність забезпечення об`єктивної безсторонності суду та довіри до нього. Навіть за відсутності доказів фактичної особистої заінтересованості або упередженості судді необхідно враховувати, чи існують обставини, які з точки зору стороннього спостерігача можуть викликати обґрунтовані сумніви у його безсторонності.

Таким чином, з урахуванням того, що суддя Шульга В.О. вже здійснював правову оцінку аналогічного адміністративного правопорушення щодо тієї самої особи та дійшов висновку про відсутність в її діях складу правопорушення, подальший розгляд ним іншого адміністративного матеріалу за аналогічних фактичних та правових обставин щодо цієї ж особи може поставити під сумнів дотримання об`єктивного критерію безсторонності суду. З метою усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді та забезпечення права особи на розгляд справи безстороннім судом наявні підстави для відводу судді Шульги В.О.

ОСОБА_2 до суду не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Прокурор В. Вівденко в заяві до суду просила провести розгляд заяви про відвід судді без її участі, заяву в повному обсязі підтримує та просить задовольнити.

Дослідивши матеріали справи №585/3117/26 в обсязі порушеного перед судом питання, прихожу до наступних висновків.

КУпАП не передбачає процесуальних норм, які б регламентували порядок вирішення відводу, заявленого судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Проте, чинні КПК України, ЦПК України, КАС України містять відповідні статті про відвід/самовідвід судді, а тому при розгляді даної заяви про відвід судді слід застосувати аналогію права.

Згідно роз`ясненнями Ради суддів України, викладеного у рішенні № 34 від 08.06.2017, при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосувати чинні процесуальні норми за аналогією.

У справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що український уряд визнав кримінальний характер КУпАП.

Тому заява прокурора про відвід судді розглянута за аналогією процесуальних норм, які містяться в КПК України.

За правилами, встановленими пунктом 4 частини 1статті 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Зміст заяви про відвід судді Шульги В.О. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 75 КПК України, для відводу, оскільки жодних об`єктивних даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстав для сумніву в неупередженості судді Шульги В.О. в заяві про відвід не зазначено, а сам по собі факт розгляду суддею іншої справи щодо цієї ж особи, не є підставою для відводу.

Тому суд, аналізуючи доводи заяви, вважає, що правові підстави для задоволення заяви про відвід судді Шульги В.О. у вказаному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтею 279 КУпАП, статтями 75, 81 КПК України, -

постановив:

У задоволенні заяви прокурора Роменської окружної прокуратури В. Вівденко про відвід судді Роменського міськрайонного суду Сумської області Шульги В`ячеслава Олександровича у справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Роменського

міськрайонного суду І.М. Машина