Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №585/2447/25 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2447/25

Номер провадження 2-а/585/4/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у судовому засіданні в м. Ромни адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа: Роменський відділ державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправними та скасування постанов по справам про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_4 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , третя особа Роменський ВДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, і просить: 1. Визнати поважною причину пропуску десятиденного строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення №№ 354,355 від 25 квітня 2025 року, винесених начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 та поновити йому строк на їх оскарження. 2. Визнати протиправними та скасувати: 2.1. постанову № 354 по справі про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень; 2.2. постанову № 355 по справі про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень; 3. Стягнути з відповідача – суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в рахунок компенсації понесених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2164, 6 гривень.

17 лютого 2026 року, представник позивача - Шунько Г.О. надав суду заяву про зміну підстав позову і змінену позовну заяву, в резолютивній частині якої просить: 1. Визнати протиправними та скасувати: 1.1. постанову № 354 по справі про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень; 1.2. постанову № 355 по справі про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень; 3. Стягнути з відповідача – суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в рахунок компенсації понесених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2164, 6 гривень.

В обґрунтування уточненого адміністративного позову вказано, що «25 квітня 2025 року в АДРЕСА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порушення приписів Конституції та чинного законодавства України, за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, без фактичного розгляду відносно ОСОБА_1 , справ було винесено відразу дві оскаржувані протиправні постанови: №354 (за результатами розгляду протоколу №354 АП-2025 про адміністративне правопорушення від 23.04.2025) та №355 (за результатами розгляду протоколу №355 АП-2025 про адміністративне правопорушення від 23.04.2025) по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до яких ОСОБА_1 незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства України про мобілізацію та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень згідно кожної постанови, за адміністративні правопорушення, яких він взагалі не скоював. Про наявність оскаржуваних постанов по справі про адміністративне правопорушення №354 та №355 від 25.04.2025 року ОСОБА_3 стало відомо тільки 20 червня 2025 року з письмових повідомлень та копій постанов про відкриття виконавчих проваджень старшого державного виконавця Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. На підставі протиправно винесених відповідачем відносно ОСОБА_3 вищевказаних постанов з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу старшим державним виконавцем Роменського ВДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесені постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №78415391 та ВП №78415487 від 20.06.2025 року і розмір штрафу, який ОСОБА_3 повинен сплатити, на даний час становить в сумі 68 000 гривень. Таким чином, ОСОБА_1 , незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням згідно кожної оскаржуваної постанови №354 та №355 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, за порушення вимог Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», яких він взагалі не допускав. Зі змісту мотивувальної частини оскаржуваних протиправних постанов №354 та №355 від 25.04.2025 року ОСОБА_1 у вину безпідставно, необґрунтовано та взагалі без посилання на жоден належний та допустимий доказ, яким би обґрунтовувалася його вина у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та був досліджений при розгляді адміністративних справ в порядку ст.ст. 245, 252,279, 280 КУпАП, ставиться у вину, зокрема, що ОСОБА_1 «…допустив порушення пп.2 п.1 в Додатку 2 Постанови КМУ №1487 від 30.12.202 року (Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Отже, оскаржувані постанови по справі про адміністративне правопорушення №354 та №355 від 25.04.2025 року винесені відносно ОСОБА_1 , упереджено, з порушенням конституційного права на захист, з порушенням процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, і такі неправомірні дії посадової особи суб`єкта владних повноважень не ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, зумовлених визнанням і дією принципу верховенства права в Україні; процесуальні дії вчинені не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України. Оскаржувані постанови по справі про адміністративне правопорушення №354 та №355 від 25.04.2025 року винесені посадовою особою суб`єкта владних повноважень з порушенням приписів статей 3, 8, 19, 59, 62 Конституції України, статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 2, 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 42 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», статей 7, 245, 268, 280, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктів 2, 15 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, пунктів 1, 2 розділу І, пункту 2, 6, 14 розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а тому підлягають скасуванню як протиправні тому, що порушують конституційні права та законні інтереси, враховуючи наступні доводи:

Порушення вимог чинного законодавства України начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 в Сумській області полковником ОСОБА_2 , при винесенні постанов №354 та 355 від 25.04.2025 року у справах про адміністративні правопорушення полягають в наступному:

1. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в супереч приписам Конституції України, вимог КУпАП та Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, фактично не проводилося, а тільки формально був заповнений бланк постанови за справою про адміністративне правопорушення без посилання на жоден належний та допустимий доказ, що свідчить про порушення ОСОБА_1 конституційного права на захист. Крім цього, 25.04.2025 року ОСОБА_1 не міг бути присутнім в ІНФОРМАЦІЯ_8 при розгляді відносно нього справ про адміністративні правопорушення, так як хворів з 24 квітня по 03 травня 2025 року, що підтверджується довідкою від 03.05.2025, виданою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» Роменської міської ради.

2. Протоколи №354 АП-2025 та №355 АП-2025 про адміністративні правопорушення передбачені ч.3 ст.210-1 КУпАП від 23.04.2025 року, складені відносно ОСОБА_1 , невідомою, а отже не уповноваженою посадовою (службовою) особою ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є порушенням вимог КУпАП та Інструкції.

3. Обставини нібито скоєних ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які викладені як в протиправних протоколах №354 АП-2025 та №355 АП-2025 про адміністративне правопорушення від 23.04.2025 року, так і в оскаржуваних постановах №354 та №355 від 25.04.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, не відповідають дійсним та фактичним обставинам тому, що рекомендованого поштового листа з повісткою №2661910, датованою 25.02.2025 року з вимогою з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 07.03.2025 року для уточнення облікових даних, ОСОБА_1 не отримував взагалі. В той же час, з Електронного військово-облікового документу з за стосунку Міністерства оборони України «Резер+» (з QRкодом), сформованого 26.01.2026 року, вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уточнив свої дані вчасно, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 як військовозобов`язаний, має відстрочку по п.15 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відсутні дані про перебування в розшуку, про порушення правил військового обліку, про порушення законодавства України про мобілізацію.

4. Копій оскаржуваних постанов №354 та №355 від 25.04.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, в супереч приписів ст. ст. 8, 19 Конституції, вимог ст. ст. 245, 285 КУпАП та Інструкції, умисно не були вручені ОСОБА_1 , як і не були направлені на його адресу рекомендованим поштовим відправленням, з метою перешкодити можливості своєчасно їх оскаржити. В наслідок таких неправомірних дій відповідачем порушені вимоги чинного законодавства України та нормативно-правових актів МОУ, що потягло за собою порушення конституційні права та законних інтересів позивача. Факт того, що ОСОБА_1 не отримував з ІНФОРМАЦІЯ_4 рекомендованого поштового відправлення з копіями оскаржуваних постанов №354 та №355 від 25.04.2025 року, з достовірністю підтверджується довідкою начальника ВПЗ Ромни-3 АТ «Укрпошта» від 26.06.2025 року, з якої вбачається, що в період з 15 березня і по 24 червня 2025 року ОСОБА_1 не надходили рекомендовані листи з ІНФОРМАЦІЯ_4 .

5. Як вбачається з протоколів №354 АП-2025, №355 АП-2025 від 23.04.2025 року про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлено про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме на 10 год. 00 хв. 25.04.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постанови № 354 та 355 якими ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесені 25.04.2025 року, тобто з порушенням обов`язку повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за 3 дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дотримання наведених правил є передумовою належного розгляду справи про адміністративне правопорушення, тобто в порядку передбаченому КУпАП. виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому треба взяти до уваги позиції Верховного Суду, відповідно до яких обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за 3 дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа (у даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_9 ).

Це постанови Верховного Суду по справах № 676/752/17, № 489/1004/17, № 308/12552/16-а, № 482/9/17, № 205/7145/16, 465/5145/17-а де йдеться про наступне: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

6. Відповідно до п. 5 Розділу 2 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої Наказом Міністерства оборони України 01.01.2024 року № 3, уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати.

Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі. Не уповноваженою посадовою (службовою) особою ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 не пропонувалося ОСОБА_1 надати письмові пояснення по суті вчинених правопорушень ні в самому протоколах №354 АП-2025, №355 АП-2025 від 23.04.2025 року, ні на окремому аркуші.

7. Постановою № 355 від 25.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення нормативного акту: Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів: пп. 4 п. 1 Додатку 2 (Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) та нормативного акту: Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: абз. 4 ч. 1 ст. 22.

Підпункт 4 п. 1 Додатку 2 (Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) до Постанови КМУ №1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 30.12.2022 року, передбачає, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

За порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 210 КУпАП, а не відповідальність за ч.3 ст. 210-1 КУАП, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Абзац 4 ч. 1 ст. 22, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вказує громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Суть та правова визначеність абзацу 4 ч. 1 ст. 22, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» виключає відповідальність його порушення, так як в законі прямо вказано, що громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Протоколом № 355 АП-2025 від 23.04.2025 року не виявлено порушення ОСОБА_1 абзацу 4 ч. 1 ст. 22, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, постановою № 355 від 25.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення нормативних актів, яких він не порушував.

Також, постановою №354 від 25.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення нормативного акту: Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів: пп. 2 п. 1 Додатку 2 (Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) Підпункт 2 п. 1 Додатку 2 (Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) до Постанови КМУ №1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 30.12.2022 року, передбачає, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів. За порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 210 КУпАП, а не відповідальність за ч.3 ст. 210-1 КУАП, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Крім того, рекомендованого поштового листа з повісткою №2661910, датованою 25.02.2025 року з вимогою з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 07.03.2025 року для уточнення облікових даних, ОСОБА_1 не отримував взагалі.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства України, нормативно-правових актів Міністерства оборони України, необхідно зазначити, що оскаржувані постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, які винесені начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно нього, є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений і таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку – посадовими (службовими) особами ІНФОРМАЦІЯ_10 ) при прийнятті та складанні постанов про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнюють і унеможливлюють встановлення об`єктивної сторони вчинюваного адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні.

Слід зазначити, що усі приписи ст. ст. 8, 19 Конституції України, а також вимоги КУпАП та Інструкції, які регламентують процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема в посадовими (службовими) особами ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також положення ст. ст. 6, 13 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, в тому числі і позивача ОСОБА_1 , конституційне право на захист, гарантоване ст.59 Конституції України та ст. 268 КУпАП, були умисно порушені відповідачем, який 25 квітня 2025 року виніс оскаржувані протиправні постанови №№354, 355 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_1 безпідставно та неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, яких він в дійсності не скоював.

Відповідно до приписів ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, тощо.

Враховуючи приписи ст. ст. 8, 19, 62 Конституції України та ст. ст. 6, 17 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також положення Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» та вимоги ст. ст. 245, 251, 252, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення – постанови №354 та №355 від 25.04.2025 року по справі про адміністративні правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, кожною з яких на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. - є протиправними з підстав невідповідності їх вимогам чинного законодавства України тому, що ухвалені суб`єктом владних повноважень упереджено, не на підставі і не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому підлягають скасуванню.

На підтвердження доводів щодо протиправності оскаржуваних постанов начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.04.2025 року слід врахувати і правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 (адміністративне провадження №К/9901/15804/18). Так, Верховний Суд зазначив, зокрема, що: «…згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».

Крім того, у вищевказаній постанові Верховного Суду зазначено, що «… Колегія суддів вважає помилковими посилання суду апеляційної інстанції на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення».

Також Верховний Суд ще раз звернув увагу, що згідно статті 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

ОСОБА_1 не вчиняв жодного правопорушення, які зазначені у вищевказаних протиправних протоколах №354 АП-2025 та №355 АП-2025 про адміністративне правопорушення від 23.04.2025 року, складених неуповноваженою посадовою (службовою) особою ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також в оскаржуваних постановах по справі про адміністративне правопорушення №354 та №355 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 25.04.2025 року, а отже в його діях будь-яких порушень вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів взагалі не було, а відтак відсутня і його вина, що виключає склад адміністративних правопорушень за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, які мені незаконно інкримінуються відповідачем.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів у відповідності з приписами ст. 251 цього Кодексу.

А статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор постанови про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Вищевикладене свідчить про те, що відповідачем не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а в силу приписів ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, оскаржувані постанови №№354, 355 від 25.04.2025 року по справі про адміністративні правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, ухвалені відповідачем-2, як суб`єктом владних повноважень, з грубим порушенням вищевказаних приписів Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів МО України, а тому як протиправні підлягають скасуванню тому, що зазначених в них адміністративних правопорушень я не скоював.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. А за приписами статті 139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначені норми КАС України, при ухваленні рішення у даній справі за результатами розгляду моєї позовної заяви та у разі задоволення позовних вимог, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_2 на його користь в рахунок компенсації сплаченого судового збору в сумі 2164 грн. 60 коп.».

Ухвалою від 2 січня 2026 року провадження у справі відкрито і призначено підготовчий розгляд.

Ухвалою від 16 лютого 2026 року до участі у справі, за клопотанням представника позивача, залучено співвідповідача – ІНФОРМАЦІЯ_11 .

4 березня 2026 року представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_12 , надав відзив в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а справу розглянути за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_12 . В обґрунтування відзиву вказав: «Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської обл. від 16.02.2026 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_13 (далі ІНФОРМАЦІЯ_14 ). ІНФОРМАЦІЯ_14 вище вказану ухвалу суду отримано 23.02.2026 за допомогою засобів зв`язку ЄСІТС підсистема «Електронний суд» та зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції за № 3714. Позивач вважає протиправними та просить скасувати постанову № X 354 від 25.04. 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 – 1 КУпАП, постанову № 355 від 25.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 – 1 КУпАП та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Позивача в рахунок компенсації понесених судових витрат по сплаті судового збору у сумі 2 164 грн., 60 коп. Ретельно ознайомившись з матеріалами адміністративного позову, матеріалами, наданими ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 не погоджується з доводами Позивача з наступних підстав: Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Положеннями ст. 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже адміністративне правопорушення має формальний склад правопорушення та передбачає настання правовідносин відповідальності, передбаченої нормами адміністративного законодавств, тобто сукупності ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, у відповідності до положень ст. 11 КУпАП, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Організаційно - розпорядчі функції територіальний центрів комплектування та соціальної підтримки регулюються Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 року.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до положень ст. 278 КУпАП, посадовою особою при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед інших питань, вирішуються питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи (постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення).

Підставами для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення можуть бути: неповне встановлення необхідних для вирішення справи обставин; недоведеність встановлених обставин; невідповідність висновків обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; у випадку, коли справа була розглянута неправомочним органом (посадовою особою), справа надсилається за належністю.

Диспозиція ст. 210 -1 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною третьою вище зазначеної статті визначена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Отже, на момент притягнення Позивача до адміністративної відповідальності діяв особливий період. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян (ст. 65 Конституції України), що включає службу у Збройних Силах, шанування державних символів та дотримання військового обліку.

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (далі Порядок № 1487).

В абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” чітко визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово- лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Порядок проходження медичного огляду встановлений Положенням про військово-лікарську експертизу (далі ВЛК) в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року № 402. Пунктом 3.8 даного Положення визначено, що Постанова ВЛК про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово - лікарську комісію.

У разі проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.

У відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», аналогічних положень Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому Постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року, пп. 2 п. 1 Додатку 2 Порядку №1487, військовозобов`язані мають обов`язок прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, зазначений у повістці визначено у відповідності до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» перешкоду стихійного характеру, хворобу громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття, відповідно до ч. 3 ст. 22 вище зазначеного закону, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Підтвердити поважну причину можна документами відповідних державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності).

Для підтвердження амбулаторного лікування особі видається довідка форми № 027/о - офіційна виписка з медичної карти у відповідності до п. п. 2, 10, 11 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації 0 27/о Наказу МОЗ № 110. Аналіз вище викладеного матеріалу вказує на те, що доводи Позивача та його представника не відповідають дійсним обставинам справи. Посилання представника Позивача на незаконне притягнення останнього до адміністративної відповідальності спростовується наявною подією та складом адміністративного правопорушення.

Протоколи, в результаті розгляду яких були винесені постанови про накладення на Позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафів складені у відповідності до регламентованої національним законодавством процедури, уповноваженими на відповідні дії особами, що відображено в вище зазначених протоколах та постановах.

Щодо особистої присутності позивача при розгляді адміністративних протоколів, звертаємо увагу суду, що своїм особистим підписом у протоколах Позивач засвідчив про доведення йому інформації про час, дату та місце їх розгляду в межах встановленого строку для такого повідомлення.

Щодо пояснень Позивача під час складання протоколів, як вбачається з копій протоколів, пояснення з боку Позивача відсутні. Тобто Позивач не вважав за потрібне їх надавати.

При цьому, під час складання протоколу Позивачу було роз`яснено зміст статті 63 Конституції України та права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, що включають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Отже у Позивача та його представника відсутні підстави стверджувати про перешкоджання з боку представників ІНФОРМАЦІЯ_4 у користуванні правом на правову допомогу.

Стосовно медичної довідки, наданої Позивачем, звертаємо увагу суду на те, що вона не відповідає вимогам щодо належного її оформлення, не містить достатньої інформації і не виключає особистої присутності Позивача при складанні оспорюваних протоколів.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач не був присутній при розгляді адміністративної справи, не зважаючи на своєчасне повідомлення про її розгляд. Клопотань чи повідомлень про неможливість прибуття від нього чи його представника не надходило. За цих обставин вважаємо безпідставними протилежні доводи Позивача та його представника, оскільки вони суперечать наявним у матеріалах справи доказам. ІНФОРМАЦІЯ_14 не було здійснено жодних процесуальних дій відносно Позивача, оригінали письмових доказів, що стосуються притягнення Позивача до адміністративної відповідальності знаходяться у ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

13 березня 2026 року підготовчий розгляд адміністративного позову завершений і справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не прибули. Представник позивача надав заяву в якій просив розгляд справи провести без участі позивача та його представника. Зазначив, що позов підтримують та просять його задовільнити.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_9 явку представника в судове засідання не забезпечив, про відкладення розгляду справи не клопотав.

Відповідач - начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 Дудінов ОМ до суду не прибув, причини неприбуття не повідомив, про відкладення розгляду справи не клопотав.

Представник відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_12 у відзиві на позов клопотав про розгляд справи за відсутності представника ОТЦК.

Третя особа - Роменський ВДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, явку представника не забезпечив, раніше надавав суду заяву про розгляд справи без участі їх представника.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

У витязі з додатку «Резерв+» вказано, що ОСОБА_1 військовозобов`язаний, дата ВЛК не вказана, дані уточнені вчасно, дата уточнення - 24.04.2025. Також вказано, що витяг сформовано 20.06.2025. Крім цього, вгорі мається напис «Порушення правил військового обліку» (а.с. 111).

Згідно копії довідки від 3 травня 2025 виданої лікарем КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Роменської міської ради ОСОБА_4 , ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні у лікаря-терапевта КНП «ЦПМСД міста Ромни» РМР з 24.04.2025 р. по 03.05.2025 р. Діагноз: Гострий бронхіт (а.с.112).

З довідки начальника ВПЗ Ромни-9 «Укрпошта» вбачається, що ОСОБА_1 надано інформацію на запит, в якій вказано що на ВПЗ Ромни-9 в період з 15.03.2025 р -24.06.2025 р р/л адресовані на ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , від ІНФОРМАЦІЯ_15 не надходив (а.с.113).

В протоколі № 354 АП-2025 про адміністративне правопорушення, який складено 23 квітня 2025 року мол. с-т ОСОБА_5 , вказано, що він складений відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Суть адміністративного правопорушення - ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, а саме: у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 23.04.2025 о 12 год.50 хв. було встановлено, що 07.03.2025 року не з`явився за викликом повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 – (п.п. 2 п.1 Додатку 2 ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року) ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Таким чином гр. ОСОБА_1 , в період дії воєнного стану ( Закон…) є військовозобов`язаним згідно ч. 9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», порушив пп. 2 п. 1 Додатку 2 Постанови КМУ № 1487… не з`явився за викликом повісткою № 2661910 яка була сформована електронною базою АПС «Оберіг» до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення своїх військових даних та не повідомив причину неявки. Тим самим порушив законодавство України про мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в особливий період. Також у протоколі вказано, що ОСОБА_1 роз`яснені його права передбачені ст. 268 КУаАП та ст. 63 Конституції України. В протоколі вказано що розгляді справи відбудеться о 10 годині 25 квітня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 каб № 17. Мається підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, мається дата – 23.04.2025 і підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. В графі пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутні як пояснення так і дані про відмову від дачі пояснень. Також у протоколі мається підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про отримання другого примірника протоколу (а.с.115).

Згідно повістки № 2661910 на адресу ОСОБА_1 , йому належить з`явитися АДРЕСА_1 , 07.03.2025 о 09:00 годині для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_16 . Також в повістці вказано п.і.п. керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата накладення кваліфікованого електронного підпису – 25.02.2025. Також мається QR-код для перевірки чинності повістки. Нижче мається розписка про отримання повістки (а.с. 118).

В резолютивній частині постанови № 354, по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, яка винесена 25 квітня 2025 року в м. Ромни, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 вказано : накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. В мотивувальній частині постанови вказано що ОСОБА_1 у період дії воєнного стану (Закон України «Про затвердження Указу Президента України « Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 року № 3429-ІХ) та загальної мобілізації (Указ Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року) є військовозобов`язаним згідно абз. 4 ч.9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», порушив пп.2 п. 1 в Додатку 2 Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів), яким передбачено що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських)... Загальну мобілізацію в Україні оголошено Указом Президента України … З 17 березня 2014 року і по теперішній час в Україні діє особливий період після оприлюднення Указу … В порушення даних вимог законодавства, ОСОБА_1 з 07.03.2025 року не прибув за викликом повісткою № 2661910, до ІНФОРМАЦІЯ_17 для уточнення своїх військово-облікових даних, та не повідомив причини не явки, тим самим порушив законодавство України про мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП в особливий період (а.с. 114).

В протоколі № 355 АП-2025 про адміністративне правопорушення, який складено 23 квітня 2025 року мол. с-т ОСОБА_5 , вказано, що він складений відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Суть адміністративного правопорушення - ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, а саме: у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 23.04.2025 о 15 год. 10 хв. було встановлено, що 23.04.2025 року відмовився від проходження ВЛК – (п.п. 4 п.1 Додатку 2 ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року) ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Таким чином гр. ОСОБА_1 , в період дії воєнного стану ( Закон…) є військовозобов`язаним

В резолютивній частині постанови № 355, по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, яка винесена 25 квітня 2025 року в м. Ромни, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 вказано : «Накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. В мотивувальній частині постанови вказано, що ОСОБА_1 у період дії воєнного стану (Закон України «Про затвердження Указу Президента України « Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 року № 3429-ІХ) та загальної мобілізації (Указ Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року) є військовозобов`язаним згідно абз. 4 ч.9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», порушив пп. 4 п. 1 в Додатку 2 Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів), яким передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних міських) територіальних центів комплектування та соціальної підтримки до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово - облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів. Також абзацом 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів. З 17 березня 2014 року і по теперішній час в Україні діє особливий період після оприлюднення Указу … В порушення даних вимог законодавства, гр. ОСОБА_1 , 23.04.2025 відмовився від направлення на військово-лікарську комісію, на яку направлявся згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , для встановлення ступеня придатності до військової служби та вирішення питання мобілізації під час дії воєнного стану, тим самим порушив законодавство України про мобілізацію та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КупАП, в особливий період (а.с.116).

Згідно з електронним військово-обліковим документом з QR-кодом, сформованим 26 січня 2026 року у застосунку Міністерства оборони України «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_19 як військовозобов`язаний, дані ним уточнені вчасно. Також у документі зазначено про наявність у ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 15 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.207).

Крім того, 20 червня 2025 року старшим державним виконавцем Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 78415391 та ВП № 78415487. Загальний розмір штрафу, що підлягає сплаті в межах зазначених виконавчих проваджень, на час розгляду справи становить 68 000,00 грн. (а.с.214 зв., 215 зв.).

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За правилами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зі змісту частини 3 статті 286 КАС України вбачається, що при розгляді справ такої категорії суд наділений повноваженнями перегляду рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності і лише за умови скасування такого рішення, як наслідок - закрити справу про адміністративне правопорушення.

Доводи позивача та його представника що «розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в супереч приписам Конституції України, вимог КУпАП та Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, фактично не проводилося, а тільки формально був заповнений бланк постанови за справою про адміністративне правопорушення без посилання на жоден належний та допустимий доказ, що свідчить про порушення ОСОБА_1 конституційного права на захист», не підтверджені належними і допустимими доказами. Крім цього, позивач не обґрунтував яким чином йому відомо як саме відбувався, або не відбувався, розгляд справ, так як за його ж твердженням він не був присутній в день розгляду справ у ІНФОРМАЦІЯ_8 , оскільки він хворів з 24 квітня по 3 травня 2025 року.

При цьому суд відмічає що розгляд справи за відсутності позивача відбувався правомірно, оскільки ОСОБА_1 не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_9 про неможливість прибути на розгляд справи у зв`язку з хворобою і про відкладення не клопотав.

Твердження позивача. що «протоколи №354 АП-2025 та №355 АП-2025 про адміністративні правопорушення передбачені ч.3 ст.210-1 КУпАП від 23.04.2025 року, складені відносно ОСОБА_1 , невідомою, а отже не уповноваженою посадовою (службовою) особою ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є порушенням вимог КУпАП та Інструкції» не відповідають дійсності оскільки в кожному складеному протоколі вказано військове звання та прізвище з ініціалами особи, яка складала ці протоколи.

Доводи ОСОБА_1 що «обставини нібито скоєних ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які викладені як в протиправних протоколах №354 АП-2025 та №355 АП-2025 про адміністративне правопорушення від 23.04.2025 року, так і в оскаржуваних постановах №354 та №355 від 25.04.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, не відповідають дійсним та фактичним обставинам тому, що рекомендованого поштового листа з повісткою № 2661910, датованою 25.02.2025 року з вимогою з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 07.03.2025 року для уточнення облікових даних, ОСОБА_1 не отримував взагалі», не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки в протоколі № 354 АП-2025 року, вказано, що ОСОБА_1 не з`явився за викликом повіткою № 2661910, яка була сформована електронною базою АПС «Оберіг». Отже ОСОБА_1 і не направлявся рекомендований лист з повісткою поштовим відправленням.

Представник позивача, обґрунтовуючи протиправність постанови № 354 від 25 квітня 2025 року, посилається на те, що ОСОБА_1 не отримував повістки № 2661910 від 25 лютого 2025 року з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 07 березня 2025 року для уточнення військово-облікових даних.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 354 АП-2025 від 23 квітня 2025 року ОСОБА_1 ставиться у вину саме неявка 07 березня 2025 року за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою № 2661910.

Разом з тим, сам факт наявності у матеріалах справи копії повістки № 2661910 не свідчить про належне вручення такої повістки позивачу та, відповідно, про його обізнаність щодо визначених у ній дати, часу та місця явки.

Згідно з копією повістки № 2661910 вона була сформована 25 лютого 2025 року та містить розписку про її отримання. Однак дана розписка не заповнена належним чином, так як в ній відсутній підпис одержувача. Крім того, відповідачами не надано доказів, які б достовірно підтверджували факт вручення цієї повістки саме ОСОБА_1 , спосіб її направлення та отримання позивачем.

Навпаки, відповідно до довідки начальника ВПЗ Ромни-9 АТ «Укрпошта» вбачається, що у період з 15 березня 2025 року по 24 червня 2025 року рекомендовані листи, адресовані ОСОБА_1 за відповідною адресою від ІНФОРМАЦІЯ_20 , до відділення поштового зв`язку не надходили.

При цьому обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладається саме на суб`єкта владних повноважень.

Для забезпечення всебічного і об`єктивного розгляду справи до ІНФОРМАЦІЯ_4 , 16 березня 2026 року та 14 квітня 2026 року, судом направлялися запити щодо надання матеріалів справ про адміністративні правопорушення, на підставі яких відносно ОСОБА_1 винесено постанови № 354 та № 355 від 25 квітня 2025 року за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Однак на запити суду ІНФОРМАЦІЯ_9 матеріали адміністративних справ, які стали підставою для прийняття оскаржуваних постанов, суду не надано.

25 травня 2026 року судом також було направлено аналогічний запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 02 липня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про виконання ухвали суду, однак додана до неї заява та долучені документи стосуються іншої особи, а не ОСОБА_1 , у зв`язку з чим не можуть бути покладені судом в основу висновків щодо правомірності оскаржуваних постанов.

Таким чином, відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт належного вручення ОСОБА_1 повістки № 2661910 та його обізнаність про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 07 березня 2025 року.

Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за невиконання обов`язку щодо прибуття за викликом територіального центру комплектування необхідним є встановлення, зокрема, факту належного доведення до відома цієї особи відповідного виклику, його змісту, дати, часу та місця явки.

За відсутності доказів належного отримання позивачем повістки та його обізнаності про необхідність явки 07 березня 2025 року сам факт невиконання вимоги, зазначеної у повістці, не може вважатися доведеним.

Окремо суд бере до уваги, що з електронного військово-облікового документа ОСОБА_1 , сформованого у застосунку Міністерства оборони України «Резерв+», вбачається, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , а дані ним уточнені своєчасно. При цьому дата уточнення зазначена як 24 квітня 2025 року.

Зазначені відомості самі по собі не спростовують можливого факту неявки за повісткою, однак у сукупності з відсутністю у матеріалах справи належних доказів її вручення та ненаданням відповідачем матеріалів адміністративної справи не дають суду можливості дійти висновку про доведеність події та складу адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що у протоколах № 354 АП-2025 та № 355 АП-2025 від 23 квітня 2025 року зазначено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення призначено на 10 годину 00 хвилин 25 квітня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою та оскаржити постанову по справі.

За змістом цієї ж норми справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, можливість розгляду справи за відсутності особи безпосередньо пов`язана з наявністю доказів її своєчасного та належного повідомлення.

Сам по собі підпис ОСОБА_1 у протоколах про адміністративні правопорушення про ознайомлення з датою розгляду справи не усуває обов`язку посадової особи забезпечити дотримання інших процесуальних гарантій особи під час розгляду справи.

Суд звертає увагу, що оскаржувані постанови винесені 25 квітня 2025 року, тобто через два дні після складання протоколів 23 квітня 2025 року.

При цьому позивачем надано довідку КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» Роменської міської ради від 03 травня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-терапевта з 24 квітня 2025 року по 03 травня 2025 року з діагнозом «гострий бронхіт».

З огляду на те, що відповідачем не надано матеріалів адміністративних справ, суд позбавлений можливості перевірити, яким саме чином посадовою особою було встановлено присутність чи відсутність позивача, чи повідомлявся він про неможливість прибуття, чи досліджувалася надана ним медична документація, а також які докази були досліджені при винесенні постанов.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено дотримання передбаченої КУпАП процедури розгляду адміністративних справ № 354 та № 355, а відтак право позивача на участь у розгляді справи та реалізацію передбачених статтею 268 КУпАП процесуальних прав не було забезпечено належним чином.

Представник позивача посилається також на порушення вимог Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення при складанні протоколів № 354 АП-2025 та № 355 АП-2025.

Судом встановлено, що у протоколі № 354 АП-2025 від 23 квітня 2025 року у графі щодо пояснень та зауважень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення відсутні. При цьому протокол не містить відповідної відмітки про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень.

Аналогічні обставини мають місце щодо протоколу № 355 АП-2025.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Право особи надати пояснення є виявом права на захист, оскільки такі пояснення можуть містити відомості, які мають безпосереднє значення для встановлення події правопорушення, його обставин та вини особи.

Разом з тим, саме по собі відсутність письмових пояснень особи у протоколі не є безумовною підставою для його визнання недопустимим доказом, якщо буде встановлено, що особі було реально забезпечено можливість надати пояснення та вона добровільно відмовилася від цього права.

Однак у даній справі відповідач не надав суду матеріалів адміністративних справ, а тому суд не має можливості встановити, за яких саме обставин протоколи складалися, чи пропонувалося ОСОБА_1 надати пояснення, чи відмовлявся він від їх надання та чи була така відмова належним чином зафіксована.

За таких обставин відсутність пояснень позивача у протоколах, за відсутності належної фіксації його відмови від їх надання, не може тлумачитися на користь відповідача та не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести правомірність прийнятих ним постанов.

Суд окремо оцінює зміст кожної з оскаржуваних постанов, оскільки вони стосуються різних фактичних обставин.

З протоколу № 354 АП-2025 від 23 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 07 березня 2025 року не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 за повісткою № 2661910 для уточнення військово-облікових даних.

Як зазначено вище, належних та допустимих доказів отримання позивачем цієї повістки та його обізнаності про необхідність прибуття саме 07 березня 2025 року відповідачем суду не надано.

Більше того, судом встановлено, що у витягу з електронного військово-облікового документа, сформованого 20 червня 2025 року, зазначено інформацію про своєчасне уточнення позивачем військово-облікових даних, а в електронному військово-обліковому документі, сформованому 26 січня 2026 року, також зазначено, що дані ОСОБА_1 уточнені вчасно.

Разом з тим, сам по собі факт уточнення військово-облікових даних 24 квітня 2025 року не означає виконання вимоги про явку за конкретною повісткою 07 березня 2025 року. Проте він має значення для оцінки доводів сторін у сукупності з іншими доказами, зокрема з відсутністю доказів належного вручення повістки та ненаданням відповідачем матеріалів адміністративної справи.

Відповідно до статті 210-1 КУпАП відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Разом з тим, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити конкретне протиправне діяння, яке утворює склад адміністративного правопорушення, та довести вину особи у його вчиненні.

У даному випадку відповідач не довів належними та допустимими доказами, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибуття за повісткою № 2661910 та, будучи належним чином повідомленим, без поважних причин не виконав відповідний обов`язок.

Щодо постанови № 355 від 25 квітня 2025 року суд встановив, що відповідно до протоколу № 355 АП-2025 від 23 квітня 2025 року позивачу ставиться у вину те, що 23 квітня 2025 року він відмовився від проходження військово-лікарської комісії.

Водночас у мотивувальній частині постанови № 355 зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від направлення на військово-лікарську комісію, на яку він направлявся згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, зміст протоколу та постанови має істотне значення для встановлення конкретного діяння, яке ставиться особі у вину.

Однак доказів, які б підтверджували факт вручення ОСОБА_1 направлення на ВЛК, його ознайомлення з таким направленням, змістом та строком його виконання, а також безпосередній факт відмови від проходження медичного огляду, суду не надано.

Навпаки, з наявної у справі медичної довідки вбачається, що з 24 квітня 2025 року по 03 травня 2025 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні.

При цьому оскаржувана постанова № 355 стосується події, яка, за твердженням відповідача, відбулася 23 квітня 2025 року, тобто саме в день складання протоколу.

Відповідачем не надано суду документів, які б підтверджували направлення позивача на ВЛК, отримання ним такого направлення, факт його відмови від проходження медичного огляду, а також обставини, за яких така відмова була зафіксована.

За відсутності зазначених доказів суд позбавлений можливості встановити, що ОСОБА_1 вчинив саме те діяння, яке зазначено в постанові № 355, та що це діяння містило склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Суд також звертає увагу на те, що в постанові № 355 зазначено про порушення позивачем підпункту 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 та абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому відповідно до частини першої статті 22 вказаного Закону обов`язок проходження медичного огляду виникає у громадянина відповідно до рішення військово-лікарської комісії чи відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, для висновку про порушення такого обов`язку необхідно встановити наявність відповідного рішення, доведення його до відома особи, належне направлення на медичний огляд та конкретні дії особи, які свідчать про відмову від його проходження.

Жодного з перелічених доказів відповідачем суду не надано.

При цьому судом не залишено поза увагою посилання представника ІНФОРМАЦІЯ_12 на те, що протоколи були складені уповноваженою посадовою особою, а позивачу було роз`яснено його права.

Однак факт складання протоколу сам по собі не підтверджує доведеності викладених у ньому обставин, оскільки відповідно до статті 251 КУпАП протокол є одним із джерел доказів, а наведені у ньому відомості підлягають перевірці та оцінці у сукупності з іншими доказами.

Судом також враховується правова позиція Верховного Суду, відповідно до якої сама по собі постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки така постанова є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим за результатами розгляду матеріалів про правопорушення, а не первинним доказом його вчинення.

У даній справі відповідач не надав суду матеріалів, які були покладені в основу оскаржуваних постанов, незважаючи на неодноразові запити суду.

Така поведінка відповідача має істотне значення для оцінки правомірності оскаржуваних рішень, оскільки суд не може перевірити, які саме докази були досліджені посадовою особою при прийнятті постанов, чи встановлювалася вина позивача, чи перевірялися його пояснення, чи досліджувався факт вручення повістки та направлення на ВЛК, а також чи були враховані обставини, які могли впливати на вирішення справ.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме на відповідача покладено обов`язок доведення правомірності свого рішення. При цьому суб`єкт владних повноважень не може обмежитися посиланням на сам факт прийняття оскаржуваного рішення та відтворенням його змісту, а повинен надати суду докази, на підставі яких таке рішення було прийнято.

У даному випадку такого обов`язку відповідачем не виконано.

З урахуванням характеру провадження у справах про адміністративні правопорушення та необхідності забезпечення права особи на справедливий розгляд, обставини, покладені в основу притягнення особи до відповідальності, мають бути доведені належними та допустимими доказами.

За встановлених судом обставин відповідачами не доведено ані належного отримання ОСОБА_1 повістки № 2661910, ані факту безпідставної неявки позивача за таким викликом, ані факту його відмови від проходження військово-лікарської комісії 23 квітня 2025 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутня достатня сукупність належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 210-1 КУпАП, за які його притягнуто до адміністративної відповідальності постановами № 354 та № 355 від 25 квітня 2025 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних постанов, а судом встановлено істотні порушення порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності та відсутність належного доказового підтвердження обставин, покладених в їх основу, постанови № 354 та № 355 від 25 квітня 2025 року не можуть вважатися такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов № 354 та № 355 від 25 квітня 2025 року такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за подання двох позовних вимог, а також 908,40 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову, що в загальному розмірі становить 2119,60 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, сплачений ним судовий збір у загальному розмірі 2119,60 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа: Роменський відділ державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання протиправними та скасування постанов по справам про адміністративне правопорушення задоволити.

Визнати протиправними та скасувати: 1.1. постанову № 354 по справі про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень; 1.2. постанову № 355 по справі про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , якою громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Стягнути з відповідача – суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в рахунок компенсації понесених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2119, 60 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядку передбаченому п. 15.5) перехідних положень КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено 28 вересня 2026 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга