Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №950/1803/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1803/26

Номер провадження 3/950/778/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 694754 від 16 червня 2026 року ОСОБА_1 цього ж дня о 16 год 56 хв у м. Лебедин по вул. Сумській, 98, керувала мопедом «Ямаха Jog» без державного номерного знака, не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП постановою від 17 травня 2026 року. Такі дії поліцейським визначено як порушення підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України та кваліфіковано за частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, застосування адміністративного стягнення допускається лише за умови встановлення та належного доказування всіх обов`язкових ознак відповідного правопорушення.

Статтями 245, 280 КУпАП передбачено обов`язок суду всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами у справі є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Сам факт складення протоколу уповноваженою посадовою особою не звільняє суд від перевірки викладених у ньому відомостей та їх зіставлення з іншими доказами.

Частина п`ята статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. У цьому випадку ОСОБА_1 інкримінується повторне керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Отже, для вирішення питання про її відповідальність необхідно встановити не лише відсутність права керування та попереднє притягнення до адміністративної відповідальності, а насамперед факт керування конкретним транспортним засобом у зазначених у протоколі місці та часі. Недоведеність цього факту виключає можливість притягнення особи до відповідальності за пред`явленим їй обвинуваченням.

Підпункт «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України встановлює обов`язок водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Застосування цієї норми до конкретної особи потребує встановлення того, що вона дійсно керувала транспортним засобом, для керування яким необхідне відповідне право.

Оцінюючи протокол серії ЕПР1 № 694754 від 16 червня 2026 року, суд враховує, що він містить твердження поліцейського про керування ОСОБА_1 мопедом «Ямаха Jog» без державного номерного знака. Водночас зазначення назви транспортного засобу у протоколі саме по собі не усуває необхідності перевірити, на підставі яких фактичних даних його ідентифіковано та встановлено керування ним саме ОСОБА_1 .

У матеріалах справи відсутні реєстраційні документи, відомості про номер рами чи інший ідентифікаційний номер, результати огляду або інші достатні дані, які дозволяли б достовірно встановити, який саме транспортний засіб був предметом цієї події. Не наведено й перевірюваних відомостей, на підставі яких поліцейський визначив його марку, модель та належність до відповідного виду транспортних засобів.

Суд не розцінює саму лише відсутність державного номерного знака або номера рами у протоколі як безумовну підставу для закриття провадження. Однак у цій справі така невизначеність не усувається іншими доказами та поєднується з недоведеністю факту керування, що має істотне значення для оцінки обґрунтованості обвинувачення.

Як зазначено у протоколі, відеофіксація здійснювалася за допомогою нагрудного портативного відеореєстратора № 44214.

Відеозапис не містить чіткої та однозначної фіксації руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Із зафіксованого неможливо достовірно встановити, що саме вона здійснювала керування транспортним засобом у зазначених у протоколі обставинах. Не усуває цей запис і невизначеності щодо того, який саме транспортний засіб поліцейський вважав мопедом «Ямаха Jog».

Відсутність на відеозаписі моменту руху сама по собі не означає, що керування за жодних обставин не могло відбуватися, та не виключає можливості доведення цього факту іншими належними доказами. Проте в цьому провадженні достатніх доказів, які в сукупності з відеозаписом дозволяли б зробити однозначний висновок про керування ОСОБА_1 конкретним транспортним засобом, не надано.

Саме лише перебування особи біля транспортного засобу або її спілкування з працівниками поліції не є тотожним керуванню ним. Висновок про попередній рух транспортного засобу та особу, яка ним керувала, не може ґрунтуватися на припущенні.

У протоколі зазначено, що свідки не залучалися. Відсутність свідків сама по собі не свідчить про порушення порядку оформлення матеріалів, однак їхніх показань, які могли б підтвердити спірні обставини керування, матеріали справи також не містять.

Наявний у протоколі підпис ОСОБА_1 про роз`яснення їй прав та ознайомлення з місцем і часом розгляду справи засвідчує відповідні процесуальні дії. Сам по собі він не є визнанням усіх викладених поліцейським обставин та не замінює доказів керування транспортним засобом.

З повідомлення відділення поліції № 3 Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області від 22 червня 2026 року № 114435-2026 убачається, що за обліковими даними ТСЦ МВС ОСОБА_1 посвідчення водія не отримувала, зареєстровані за нею транспортні засоби відсутні.

Цей документ підтверджує відомості про відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія та зареєстрованих за нею транспортних засобів. Водночас він не містить фактичних даних про її дії 16 червня 2026 року та не підтверджує керування нею транспортним засобом саме цього дня. Відсутність посвідчення водія за недоведеності керування не утворює інкримінованого правопорушення.

Копією постанови серії ЕНА № 7211097 від 17 травня 2026 року підтверджується, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 3400 гривень за керування мопедом «YAMAHA JOG» без відповідного права.

Зазначена постанова стосується іншої події - 17 травня 2026 року. Вона може мати значення для перевірки ознаки повторності, але не доводить вчинення нового правопорушення 16 червня 2026 року. Наведення однакової назви транспортного засобу в документах щодо різних подій також не є достатнім доказом того, що йдеться про один і той самий транспортний засіб.

Попереднє притягнення до адміністративної відповідальності не створює презумпції винуватості особи у наступному провадженні та не звільняє уповноважений орган від обов`язку довести обставини нового правопорушення.

Супровідний лист від 22 червня 2026 року № 114434-2026 підтверджує направлення адміністративних матеріалів до суду, однак самостійних фактичних даних, які усували б зазначені недоліки доказування, не містить.

Таким чином, відомості про відсутність у ОСОБА_1 права керування та попереднє накладення на неї адміністративного стягнення не компенсують відсутності достатніх доказів фактичного керування транспортним засобом у межах події, яка є предметом цього розгляду.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, який підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина прирівнюються до доведеної невинуватості.

Цей висновок підлягає врахуванню в цій справі, оскільки надані матеріали не усувають обґрунтованих сумнівів щодо факту керування ОСОБА_1 та ідентифікації транспортного засобу. Покладення на неї обов`язку спростовувати непідтверджені належною сукупністю доказів твердження протоколу суперечило б презумпції невинуватості.

Суд не вправі самостійно доповнювати фактичний зміст обвинувачення припущеннями про обставини руху, особу водія чи характеристики транспортного засобу. Усі необхідні для притягнення особи до відповідальності обставини повинні випливати з досліджених доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наданими доказами не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

За пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. У цьому випадку провадження підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Оскільки адміністративне стягнення не накладається, передбачені статтею 40-1 КУпАП підстави для стягнення судового збору відсутні.

Керуючись статтями 7, 9, 245, пунктом 1 частини першої статті 247, статтями 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір не стягувати.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ