Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №464/3284/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3284/26

пр.№ 1-кп/464/429/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження №12026141410000416 від 09.05.2026 відносно:

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м..Львова, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 29.12.2020 Сихівським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі, покарання відбуте, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст.350 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор відділу організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання публічного обвинувачення у кримінальному провадженні за участю дитини та пов`язаному з домашнім насильством управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 09.05.2026 о 17 години 50 хвилин, перебуваючи по вул. Полуботка, 1 у м. Львові, помітивши працівників поліції та ІНФОРМАЦІЯ_2 , які здійснювали оповіщення населення під час мобілізації, почав тікати від останніх. При цьому, перебуваючи поблизу АДРЕСА_2 помітив малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході чого діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, порушуючи гарантовані положеннями ст. 29, 33 Конституції України і ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» права і свободи малолітньої ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, шляхом психологічного та фізичного примусу обвинувачений обмежив свободу її пресування.

Так, ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу потерпілої, діючи агресивно та зухвало, демонструючи явну перевагу фізичної сили, висловив вимогу до останньої залишатись на місці та не чинити опору, при цьому тримав у руці перед потерпілою предмет зовні схожий на ніж, спрямував його у її бік. Внаслідок реального сприйняття вказаних погроз малолітня ОСОБА_6 була позбавлена можливості вільно пересуватись та залишити місце перебування, оскільки обґрунтовано побоювалась за своє життя та здоров`я. Надалі ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, незаконно утримував потерпілу проти її волі протягом певного проміжку часу, контролюючи її поведінку, обмежуючи свободу пересування та не дозволяючи залишити місце перебування, після чого був затриманий працівниками поліції.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 09.05.2026 о 17 години 50 хвилин, перебуваючи по АДРЕСА_3 , помітивши працівників поліції та ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виконували свої функціональні обов`язки визначені ч. 5 ст.24 Закону України «Про національну поліцію» та ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме здійснювали оповіщення населення під час мобілізації, та перебували у форменому одязі із відповідними знаками розрізнення та діяли у межах своїх повноважень. Під час законної вимоги щодо перевірки військово-облікових документів у ОСОБА_3 , останній почав тікати та під час втечі, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень службовій особі, у зв`язку із його службовою діяльністю, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, обвинувачений розпилив подразнюючу речовину із аерозольного балончика марки Ballistol «Pepper КО» старшому стрільцю 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , який перебував при виконанні службових обов`язків та здійснював функції представника влади, в область обличчя, спричинивши останньому опік рогівки та кон`юнктивального мішка, хімічне подразнення кон`юнктиви обох очей, що відноситься до легкого ступеня тяжкості, після чого був затриманий працівниками поліції.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_3 винуватість у інкримінованих правопорушеннях визнав повністю, надав аналогічні пояснення викладені у фабулі. Шкодує про вчинене, просить суворо не карати, врахувати, що зробив належні висновки. Цивільний позов визнає.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_6 та її законний представник ОСОБА_9 в судове засідання не прибули, належним чином повідомлялися про розгляд кримінального провадження. Законний представник ОСОБА_9 заявою просить розглядати справу у їхній відсутності, заявлений цивільний позов підтримує, просить його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не прибув, заявою від 17.08.2026 просить розглядати справу у його відсутності, будь-яких претензій до обвинуваченого немає, у призначенні міри покарання покладається на розсуд суду.

Учасники процесу не заперечили щодо розгляду справи у відсутності потерпілих. У зв`язку з наведеним та з врахуванням думки учасників процесу, розгляд справи проведено без участі потерпілої сторони.

Оскільки обвинувачений повністю визнав винуватість у вчинених злочинах, і після роз`яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з`ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначених злочинів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих матеріалів.

Отже, дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.146 КК України, оскільки він вчинив незаконне позбавлення волі щодо малолітньої, способом, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої.

Крім того, дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.350 КК України, оскільки він вчинив умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження службовій особі, у зв`язку з її службовою діяльністю.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесені до нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який неодружений, не працює, без постійного місця реєстрації, раніше судимий, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.

Враховуючи думку потерпілого ОСОБА_8 , який у вирішенні покарання покладається на розсуд суду, приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства шляхом застосування до нього покарання у виді позбавлення волі. Тому обвинуваченому слід призначити покарання за ч.2 ст.146, ч.2 ст.350 КК України у виді позбавлення волі в межах санкцій вказаних статтей, з призначенням покарання на підставі ст.70 КК України за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди задовольнити.

При вирішенні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

З урахуванням клопотання сторони захисту про зменшення витрат на правову (правничу) допомогу, суд зменшує розмір до 5000 грн.

Захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна, накладений ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 12.05.2026, слід скасувати.

Запобіжний захід ОСОБА_3 –тримання під вартою до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін, початок відбуття строку покарання – рахувати з часу затримання обвинуваченого – з 09.05.2026.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 374, 615 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.350 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.146 КК України – 3 (три) роки 8 (вісім) місяців позбавлення волі;

за ч.2 ст.350 КК України – 3 (три) роки 5 (п`ять) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 09 травня 2026 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 – тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 200 000 грн; витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Арешт майна, накладений ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 12.05.2026, – скасувати.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Redmi», кепку чорного кольору із маркуванням «NY», гаманець чорного кольору із вмістом банківських карток «Приватбанк універсальна» НОМЕР_1 , «Visa» 4149510021278306, карткою «lifecell». грошовими коштами в сумі 1290 грн, купюрами номіналом 20 грн (2 шт.) із

номерами: ГП2858219, ГН1282544, 50 грн (1 шт.) із номером: УР3261664, 100

грн (2 шт.) із номерами: АМ9521496, АН7855451, 500 грн (2 шт.) із номерами:

АЕ7547474, ЄГ1234446, які зберігаються в камері схову ВП №2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, - повернути ОСОБА_3 ;

-балончик схожий на перцевий чорного кольору із маркуванням «Pepper-KO Jet», предмет візуально схожий на ніж із лезом довжиною близько 10 см, руків`ям

чорно-коричневого кольору довжиною близько 11 см, які зберігаються в камері схову ВП №2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, - знищити;

-DVD-R диск з відеозаписом, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Суддя ОСОБА_10