Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №452/3359/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3359/26

Провадження № 2/452/2178/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

із участю: секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що їй на праві власності належить 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок розміщений на земельній ділянці площею 0,1000гa, яка належала її чоловіку ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із заповіту, складеного ОСОБА_3 13.04.2021 відомо, що він все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось заповів своєму онуку Ценуні Лукасу 2004р.н. ОСОБА_1 звернулася в Рудківську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою про спадкування 1/2 частки в спільному майні подружжя набутому із ОСОБА_3 за час шлюбу, а саме на житловий будинок і земельну ділянку площею 0,1000га по АДРЕСА_1 . Нотаріус видав свідоцтво про право власності на 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на житловий будинок і відмовив у видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частку у земельній ділянці, призначеній для обслуговування цього будинку з посиланням на ст. 57 СК України, так як майно отримане внаслідок приватизації є особистою приватною власністю чоловіка. Позивач вважає, що за загальним правилом закріпленим у статті 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України особа, яка набула право власності на будівлі чи споруди, або їх частини стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику; тому просить суд визнати її власником 1/2 частини даної земельної ділянки.

До суду позивач та її представник не з`явилися, подали заяви, в яких просили задовольнити позовні вимоги, а розгляд справи провести без їх участі; відповідач, будучи повідомленим у встановленому законом порядку, до суду не з`явився, також подав відзив, яким позов визнав, просив розглядати справу без його участі.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд уважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке:

Згідно із ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом установлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав №488824223 від 05.08.2026 ОСОБА_1 являється власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Із Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ 334 від 31.01.1996 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.08.2021 №НВ-7306367062021 відомо, що власником земельної ділянки площею 0,1000га за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4624210400:01:001:0295 є ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.08.1978 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із заповіту від 13.04.2021 року вбачається, що ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось заповів онукові Ценуні Лукасу 2004р.н.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; ст. 392 ЦК України регламентує право власника майна пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття частки у праві спільної власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об`єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об`єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 в справі №910/18560/16 сформовано правовий висновок, а саме за «п. 8.5 Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, інших положеннях законодавства. п. 8.17 Таким чином, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній».

Оскільки як установлено судом визнання відповідачем позову не суперечить закону, а також із поданих позивачем даних не встановлено підстав, що порушують права, свободи чи інтереси інших осіб; позивач звернулася до суду із таким спором, бо іншого порядку переходу такого права немає і такий є законним на підставі наведених вище норм і наявних у справі доказів, а тому такий позов слід задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 200, 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , власником 1/2 (однієї другої) частини земельної ділянки площею 0,1000га із кадастровим номером 4624210400:01:001:0295, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 , - що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ №334, виданого Рудківською міською радою 31.01.1996, належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя