Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №462/4969/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4969/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м.Львова в складі головуючого – судді Колодяжного С.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 через свого представника 04.06.2026 року звернулася в Залізничний районний суд м.Львова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягувати аліменти на її користь на утримання малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 6000 грн. на кожну дитину щомісячно, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення ними повноліття; стягувати аліменти на її користь на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка продовжує навчання, у розмірі 6000 грн. щомісячно, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 18.06.2005 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який в судовому порядку розірвано 11.10.2024 року. Від спільного подружнього життя мають чотирьох дітей: малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначає, що діти проживають разом із нею та перебувають на її утриманні, натомість відповідач на даний час перебуває за кордоном та не допомагає їй в утриманні та вихованні дітей. Враховуючи, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а відповідач матеріально дітей не підтримує, просить стягувати аліменти на її користь на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по 6000 грн. на кожну дитину щомісячно. Крім того, їхня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , досягла повноліття, та на даний час є студенткою третього курсу Українського католицького університету, на денній формі навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Враховуючи, що відповідач зобов`язаний як батько матеріально допомагати доньці, просить стягувати аліменти на її користь на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 6000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 10.06.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, дослідивши подані у справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом та доведено матеріалами справи, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 11.10.2024 року розірвано (а.с.5), та від спільного подружнього життя мають чотирьох дітей: повнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6, 7, 8, 9).

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади №2026/008411749 від 24.05.2026 року, №2026/008540287 від 26.05.2026 року, 2026/007775065 від 13.05.2026 року, 2026/008459227 від 25.05.2026 року місце проживання позивача ОСОБА_1 разом із дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10, 11, 12, 13).

Також встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 було подано заяву про тимчасовий захист для переміщених осіб та 10.03.2026 року у м.Малага було видано доказ подання такої заяви (а.с.15).

Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 pоку та набула чинності для України 27.09.1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За умовами ч.1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до положень ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 роківскладає 3512 грн.

Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року, яка є першим і основним міжнародно-правовим документом, присвяченим широкому спектру прав дитини, визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Такі ж рекомендації містяться і в Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року.

Згідно з визначеними Декларацією принципами, дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом.

Найкраще забезпечення інтересів дітей має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед таку відповідальність несуть їх батьки.

Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності і справедливості, та враховуючи, що утримувати дітей зобов`язані обоє батьків, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 4000 грн. на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення їхнього повноліття, починаючи з 04.06.2026 року, задовольнивши в цій частині позовні вимоги частково.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утриманні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки Українського католицького університету №535 від 15.05.2026 року (а.с.14) встановлено, що ОСОБА_4 навчається на 3 курсі факультету прикладних наук Українського католицького університету, форма навчання – денна, термін закінчення навчання – 30.06.2027 року.

Згідно з вимогами ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Крім того, згідно з ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У пункті 20 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленумом Верховного Суду України судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на утримання повнолітньої доньки в розмірі 4000 грн. щомісячно, задовольнивши в цій частині позовні вимоги частково.

Крім того, оскільки ОСОБА_4 завершить навчання в Українському католицькому університеті до досягнення нею 23 річного віку, то з відповідача слід стягувати аліменти до закінчення навчання, тобто до 30.06.2027 року включно.

Щодо стягнення з відповідача та користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та адвокатом Кінашем Д.В. укладено договір про надання правничої допомоги №47.26.Е від 13.05.2026 року (а.с.65-67).

Факт надання правничої допомоги і розмір витрат на таку підтверджується додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги №47.26.Е від 13.05.2026 року та актом №1 приймання правничої допомоги від 07.07.2026 року, згідно яких загальна вартість наданих послуг правничої допомоги становить 4000 грн.

Відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.11.2022 року у справі №757/24445/21-ц.

Згідно з п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).

Враховуючи складність справи, характер спірних правовідносин, предмет позову, те, що розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, виходячи з конкретних обставин справи, віднесення справи до категорії малозначних, а також обсяг наданих адвокатом послуг та долучених до матеріалів справи доказів, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу стороною позивача завищено та такий неспівмірний із заявленим позовом.

Виходячи із наведеного, враховуючи очевидну неспівмірність заявленого розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн., що відповідатиме критерію реальності витрат та розумності їх розміру.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1331, 20 грн., від сплати якого позивач при подачі позову була звільнена, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Згідно з ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.10, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 274, 275, 279, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. на кожну дитину, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 04.06.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн., щомісячно, починаючи з 04.06.2026 року, і до завершення донькою навчання – ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В решті позову – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави – 1331, 20 грн. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено 25.09.2026 року.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю.Колодяжний