Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №441/2153/25 — Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 441/2153/25 1-кп/441/77/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області за участю прокурора ОСОБА_3 , представників потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника цивільного відповідача ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 матеріали кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого водієм ТОВ «Автоекспрес» в м. Чернігів, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

09.07.2025 року близько 20.11 год. водій ОСОБА_7 , керуючи автобусом марки «VDL FUTURA FDD-2», р.н. НОМЕР_1 , автодорогою сполученням «Львів-Шегині» на 40 км такої поблизу населеного пункту с. Родатичі Львівського району Львівської області в напрямку до с. Шегині грубо порушив вимоги чинних пунктів Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 із наступними змінами і доповненнями, а саме п.1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків) Р.1, п.2.3 «б» (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі) Р.2, п.10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) Р.10, п.14.2 «в» (перед початком обгону водій повинен переконатися у тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані) Р.14, що виразилося у тому, що він не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху, здійснюючи маневр обгону попутного транспортного засобу не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки «Audi A4», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який в цей час рухався у зустрічному напрямку в межах своєї смуги для руху. В результаті зіткнення автобус марки «VDL FUTURA FDD-2», р.н. НОМЕР_1 , виїхав на ліве по напрямку свого руху узбіччя та перекинувся на лівий бік.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_7 Правил дорожнього руху пасажири автобуса «VDL FUTURA FDD-2», р.н. НОМЕР_1 , отримали наступні тілесні ушкодження:

- ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою легень, перелому 6-го ребра зліва по парастернальній лінії без зміщення фрагментів, травматичного гемопневмотораксу зліва, заднього вивиху плечової кістки справа, травматичного гемопневмотораксу зліва з колабуванням легені на 1/3, ділянками забою легень та, як наслідок, зниження показників дихальної функції, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення, а перелом 6-го ребра зліва по парастернальній лінії без зміщення фрагментів та задній вивих плечової кістки відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров`я;

- ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини лівої ліктьової кістки з зміщенням відламків, закритого перелому середньої третини лівої ліктьової кістки без зміщення відламків, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалого розладу здоров`я;

- ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої хребетної травми, переломів поперечних відростків L1 та L2 хребців зліва, забою поперекового відділу хребта, забою м`яких тканин лобної ділянки зліва. Переломи поперечних відростків L1 та L2 хребців зліва відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалого розладу здоров`я;

- ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому тіла правої ліктьової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, садна виличної ділянки праворуч, садна в ділянці брови праворуч, садна на волосистій частині голови ліворуч, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я;

- ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому на рівні попередньої колони лівої кульшової западини без зміщення, закритого уламкового перелому на рівні лівої латеральної маси крижової кістки без зміщення кісткових фрагментів, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я;

- ОСОБА_15 отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лонної та сідничної кісток тазу праворуч із задовільним положенням фрагментів, яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я;

- ОСОБА_16 отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням кісткових фрагментів, яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я;

- ОСОБА_17 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 2, 3-го ребер праворуч з правобічним пневмотораксом, забою передньої черевної стінки, забою лівого стегна, забою виличної ділянки праворуч, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я;

- ОСОБА_18 отримав тілесні ушкодження у вигляді вивиху акроміально-ключичного суглобу із розривом ключично-акроміального зчленування ліворуч, яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я;

- ОСОБА_19 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому правої лопатки та закритих переломів 2-8-го правих ребер, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я;

- ОСОБА_20 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому великого горба та хірургічної шийки лівої плечової кістки із зміщенням кісткових фрагментів, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я;

- ОСОБА_21 отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів 5-6-7-8-го лівих ребер, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я;

- ОСОБА_22 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому 6 і 7 лівих ребер, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я.

Окрім цього внаслідок порушення водієм ОСОБА_7 Правил дорожнього руху пасажири автобуса «VDL FUTURA FDD-2», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 та водій автомобіля марки «Ауді А4» ОСОБА_9 отримали легкі тілесні ушкодження.

2. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність

Суд вважає, що дії ОСОБА_7 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому та середньої тяжкості тілесні ушкодження іншим потерпілим.

3. Позиція сторін кримінального провадження.

3.1. Позиція прокурора.

Прокурор ОСОБА_3 вважає зібрані у кримінальному провадженні докази належними, допустимими, достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатньою для засудження ОСОБА_7 за ч.2 ст.286 КК України. Просить призначити обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням строком на 3 роки. При розгляді цивільних позовів просить врахувати, що основний тягар відповідальності за спричинену моральну шкоду має нести страховик, а роботодавець має нести відповідальність лише у випадку недостатності страхового відшкодування.

3.2. Позиція потерпілих.

Представник потерпілої ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні в частині міри покарання, яку слід застосувати до обвинуваченого, погоджується з думкою прокурора, при цьому не наполягає на позбавленні ОСОБА_7 права керувати транспортними засобами. Заявлений ОСОБА_14 цивільний позов підтримує, оскільки потерпіла зверталася до страховика за виплатою страхового відшкодування, подала усі необхідні документи, однак до сьогодні їй нічого не виплачено, вона самостійно понесла усі витрати на лікування, через постійні перебування на лікарняних несе і далі матеріальні втрати. Спричинену їй моральну шкоду потерпіла ОСОБА_14 оцінює в 300000 грн., оскільки внаслідок травм відчувала фізичний біль, досі проходить реабілітацію, що вплинуло на її усталений життєвий уклад, тривалий час не працює.

Представник потерпілих ОСОБА_4 в судовому засіданні в частині міри покарання, які слід застосувати до обвинуваченого, вказав, що потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 та ОСОБА_15 покладаються на розсуд суду, а потерпілі ОСОБА_16 та ОСОБА_18 просять не позбавляти ОСОБА_7 волі за вчинене. Заявлені цивільні позови підтримують та просять їх задоволити, при цьому при визначенні сум спричиненої шкоди ними було враховано часткові виплати страховика. Крім цього представник позивачів просить стягнути з ТОВ «Автоекспрес» по 30000 грн. витрат за надану правову допомогу на кожного потерпілого.

3.3. Позиція обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав у повному обсязі та пояснив, що 09.07.2025 року їхав в рейсі разом із напарником, дорогою мінялися місцями, на момент ДТП він був за кермом автобуса. ДТП сталася близько 20.00 год. На цій ділянці дороги була дорожня розмітка 1.5, яка дозволяла обгін. Він впевнився, що на відстані 700-800 м назустріч немає жодних транспортних засобів, тому почав маневр обгону вантажівки (самоскиду), яка рухалася попереду. Однак він не врахував рельєф цієї місцевості, мокрий асфальт, наявність невеликих опадів, перед ним за 200 м із за горбу виїхав зустрічний автомобіль марки «Ауді А4». Він одразу ж почав екстрене гальмування, надіявся, що автомобіль, який рухався на зустріч, вміститься між ним і автомобілем, який він обганяв, однак удару не вдалося уникнути. Повернутися на свою смугу руху в момент виявлення перешкоди він не міг, бо там був інший автомобіль. Від удару автобус почало нести вліво і він перекинувся в кювет. На першому поверсі автобуса було менше потерпілих, на другому поверсі автобуса було багато травмованих, він допомагав витягувати їх через люк. Серед пасажирів було багато медиків, які одразу ж почали надавати медичну допомогу потерпілим до приїзду швидкої. З приводу заявлених цивільних позовів вказав, що безумовно потерпілі мають право на відшкодування спричиненої їм шкоди. Просить не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки він працює водієм, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, серед яких одна усиновлена, є єдиним годувальником своєї сім`ї, не має іншої професії і без такого йому доведеться перекваліфіковуватися.

3.4. Позиція сторони захисту.

Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні просить врахувати, що злочин вчинений обвинуваченим з необережності, ОСОБА_7 щиро розкаявся у вчиненому, сприяв слідству, одразу після ДТП всіма силами намагався допомогти потерпілим, до таких важких наслідків призвело і те, що пасажири не були пристебнуті ременями безпеки, а порушення ПДР зі сторони обвинуваченого не було грубим, адже дорожня розмітка в цьому місці дозволяла обгін, водій був тверезий, місце дорожньо-транспортної пригоди не залишав. Крім цього просить врахувати, що у ОСОБА_7 дуже великий водійський стаж, він виключно позитивно характеризується як за місцем свого проживання, так і за місцем роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є єдиним годувальником у своїй сім`ї, відсутні обставини, які обтяжують йому покарання. З урахуванням усіх цих обставин просить не позбавляти ОСОБА_7 права керування транспортними засобами.

3.5. Позиція цивільного відповідача.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Автоекспрес» - ОСОБА_6 , в судовому засіданні просить врахувати, що усі потерпілі, які отримали тілесні ушкодженні в ДТП 09.07.2025 року, були застраховані у ПрАТ «СК «ВУСО», яке і має нести відповідальність в межах ліміту страхового відшкодування, який за даним договором становить 500000 грн. на одного потерпілого. При цьому умовами договору встановлено, що сума страхового відшкодування за спричинену моральну шкоду не може становити менше 10 % від суми страхового відшкодування за спричинену матеріальну шкоду. Страховиком було виплачено ОСОБА_19 та ОСОБА_21 по 8000 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду, виплачена ОСОБА_14 моральна шкода взагалі перевищила розмір відшкодування за матеріальну шкоду. Перевізник у цьому випадку вчинив усі належні від нього заходи для забезпечення технічного стану автобуса, останній був обладнаний і ременями безпеки, гальмівна і рульова система управління були справні, що підтверджено документально. ТОВ «Автоекспрес» не заперечує права потерпілих на відшкодування спричиненої шкоди, однак така має бути стягнута з належного суб`єкта і її розмір має бути обґрунтованим. Матеріалами справи не доведено спричинення потерпілим моральної шкоди в розмірі, про який вони просять, потерпілими не долучено доказів наявності посттравматичних синдромів після ДТП, звернення до психологів, продовження проходження ними лікування, наявності депресивних станів тощо. Позовні вимоги сформульовані шаблонно, позови містять неточності і суперечності, цивільні позивачі ОСОБА_20 та ОСОБА_39 взагалі не отримали тілесних ушкоджень внаслідок ДТП та не були визнані потерпілими у цьому кримінальному провадженні. Хоча й сам факт спричинення тілесних ушкоджень не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди. Просить при вирішенні цивільних позовів врахувати надані ними відзиви.

4. Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Окрім визнання своєї винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, винуватість ОСОБА_7 підтверджується також наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_20 , яка в судовому засіданні пояснила, що 09.07.2025 року сиділа на другому поверсі автобуса біля вікна, безпосередньо перед ДТП за участю автобуса відчула поворот ліворуч. Після цього автобус ще трохи проїхав і перевернувся в кювет. Дорога в цей день була мокра, падав невеликий дощ, водій автобуса їхав небезпечно, робив різкі маневри і обгони. Після зіткнення пасажири почали всі кричати, діти плакали, вона не змогла самостійно вибратися, бо не володіла рукою. Її син розбив люк і хтось її витягнув з автобуса. Після цього її доставили в лікарню, в неї діагностовано перелом плеча, їй вставили металеву конструкцію. Страхова компанія відшкодувала їй витрати на лікування і вартість пластини, моральну шкоду їй не відшкодували, оскільки згідно умов договору розмір такої мав становити лише 10 % від суми виплаченого страхового відшкодування за матеріальну шкоду. На сьогодні вона ще не в повній мірі володіє рукою, потребує допомоги в побуті;

- показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що в день ДТП сидів на другому поверсі автобуса посередині салону, безпосередньо перед ДТП відчув гальмування автобуса і удар. Дорога в цей день була мокра, падав невеликий дощ. Після ДТП він опинився зверху на людях, хто і як його витягнув не пригадує. Після ДТП його забрала ШМД, у нього були переломи, ребро пробило легеню, рука болить його ще до сьогодні, повністю не функціонує. Він звертався за відшкодуванням шкоди, однак йому повернули лише витрати за дорогу, з приводу моральної в страховій компанії «Оранта» пояснили, що відшкодувати має перевізник, оскільки страхування життя і здоров`я діяло б лише у випадку заподіяння шкоди за кордоном. У страховій компанії «ВУСО» у нього запросили пакет документів, яких у нього немає, тому він не писав до них заяви про відшкодування моральної шкоди. Представник ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_4 , доповнив, що не звертався із заявою про виплату страхового відшкодування до страхової компанії, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди згідно договору залежить від розміру страхового відшкодування за матеріальну шкоду, якої у даному випадку не було;

- показаннями потерпілої ОСОБА_22 , яка в судовому засіданні пояснила, що в день ДТП сиділа на другому поверсі автобуса вкінці салону справа, водій їхав ризиковано, різко гальмував, декілька раз вона вдарялася головою об сидіння спереду. Дорога в цей час була волога, був туман. Перед аварією відчула різке гальмування і удар, вона впала на чоловіка. Це було 09.07.2025 року близько 20.10-20.15 год. Аварія сталася внаслідок того, що автобус пішов на обгін і не встиг його завершити, водій гальмував, після чого з`їхав у кювет. Після ДТП вона не могла дихати, мала поламані ребра, їй важко було рухатися, хто її витягував не пригадує. Лікування було безкоштовним. На сьогодні вона ще п`є заспокійливі і знеболювальні, боїться їздити громадським транспортом. Їм відшкодували вартість квитків і компенсували дорогу додому, до страхової «ВУСО» не зверталися, бо не мають електронної адреси, а ця страхова працює виключно через електронку та месенджері;

- показаннями потерпілого ОСОБА_19 , який в судовому засіданні пояснив, що у автобусі їхав з м. Чернігова на другому поверсі автобуса на другому сидінні спереду, добре бачив усю дорогу, до м. Рівне автобус їхав акуратно, не спішив. В м. Києві він запитував водія, де ремені безпеки, на що йому відповіли, що їх немає. Також жодного попереджувального знаку в автобусі він не бачив і водії не говорили пасажирам пристебнутися. Після м. Рівне автобус почав їхати дуже швидко, при обгонах хитався, водій постійно підганяв пасажирів на зупинках, казав, що потрібно їхати швидше, з розмов він зрозумів, що автобус не встигав по графіку. За м. Львів почався туман, дорога була вологою, але водій продовжував робити небезпечні обгони, обганяв колони автомобілів. Безпосередньо перед ДТП (година близько 20.00) він встиг вхопитися рукою за полку зверху, бачив назустріч автобусу світло від фар зустрічного автомобіля. Це все відбулося миттєво, автобус рухався за автомобілем, вийшов на обгін і одразу ж він побачив світло фар зустрічного автомобіля. В цьому місці був спуск і підйом, крім цього там дуже вузька дорога, водію не слід було там розпочинати маневр обгону, оскільки була погана видимість. Гальмування він не відчув, удар відбувся на зустрічній смузі руху, після удару автобус перевернувся на ліву сторону. Він також допомагав витягувати пасажирів до приїзду швидкої і рятувальників. Після ДТП він лікувався 2 місяці, мав переломи ребер, зламану лопатку, з правої лопатки ще до сьогодні стирчить кусок кістки. Його брат звертався в СК «ВУСО», йому відшкодували витрати на лікування в сумі 33201 грн., витрати на санаторно-курортне лікування відмовилися повертати. Моральну шкоду йому не відшкодовано. Він військовий ветеран, через травми йому заборонено робити операційне втручання;

- показаннями потерпілої ОСОБА_21 , яка в судовому засіданні пояснила, що в автобус сіли в м. Чернігові, слідували до Праги, водій їхав добре, але швидко, при обгонах автобус заносило. Після м. Львова почалися невеликі опади, дорога була мокра, але автобус рухався на великій швидкості. Перед автобусом рухався білий автомобіль, водій автобуса пішов на обгін. Перед ДТП вона потягнулася за своєю сумкою, щоб взяти ліки, в цей момент водій загальмував, вона обома руками схопилася за перила сходів, почула удар з правої сторони, звук лобового скла, яке тріснуло повністю з другого по перший поверх. Удар відбувся на зустрічній смузі руху. В момент обгону чула як другий водій кричить «Дивись як летить». Автобус ще трохи проїхав прямо і впав у кювет. Скло посипалося на неї, також на неї впало килимове покриття. Вона опинилася на людях, які сиділи ліворуч, але трималася за перила, її чоловік не міг говорити. Витягнули її майже останньою, на той час вже приїхали ШМД. Чоловік був весь порізаний, бачила ушкодження і на водієві. Її також усе боліло, вона тривалий час не могла сидіти, лежати, стояти, три тижні була в лікарні. У неї було багато синців, перелом ребер. Після цього проходила ще санаторно-курортне лікування, через те. що були задіяні нервові закінчення 3 місяці вона могла спати лише на правій стороні. Вона не може ходити на роботу, бо не може довго стояти, часто іде кров з носа, до цього часу вона розробляє легені, бо не може глибоко вдихнути, робить фізичні вправи, приймає знеболювальні. Коли вона була в лікарні, написала повідомлення в СК «ВУСО», її заявку прийняли. Однак після 3 тижнів в лікарні і 15 днів лікування в санаторії вона знову написала в страхову «ВУСО» і лише тоді їй відшкодували 16000 грн., за санаторне лікування нічого не відшкодували, бо призначення лікаря було усне. В лікарні нею ніхто не цікавився. Ременів безпеки в автобусі не знайшла, хоча коли їздить в транспорті завжди ними користується, також не бачила жодних попереджувальних табличок в автобусі;

- показаннями потерпілого ОСОБА_17 , який в судовому засіданні пояснив, що їхав на цьому автобусі у відрядження в Чехію, в автобус сів у м. Львові, сидів на другому поверсі ближче до середини автобуса, за дорогою не слідкував. На той час уже почав накрапати дощ. Водій автобуса створював ризиковані моменти, різко обганяв, страшно було їхати. В с. Родатичі Львівського району автобус пішов на обгін іншого автомобіля, виїхав на зустрічну полосу руху, але почав гальмувати, тоді він відчув удар, від якого автобус пішов вліво і впав у кювет. Він не слідкував за дорогою, тому не бачив світло фар зустрічного автомобіля. Він сидів з правої сторони автобуса, після того, як автобус перевернувся, він опинився на вікні зліва, хтось вибив молотком люк і він вибрався з автобуса, допомагав і іншим вибратися до приїзду рятувальників. У нього лікарі виявили ознаки пневмотораксу, тому його доставити в лікарню, де він був один тиждень, після цього ще перебував на амбулаторному лікуванні. Ременів безпеки в автобусі він не бачив. На наступний день чи через день у лікарню до нього приходив представник страхової компанії, сказав скинути їм усі наявні медичні документи. Страхова виплатила йому 15000 чи 18000 грн., хоча жодних чеків у нього не було;

- показаннями потерпілого ОСОБА_18 , який в судовому засіданні пояснив, що на момент ДТП на дворі було світло, але похмуро, за Львовом почав накрапати дощ, на момент ДТП асфальт був мокрий. Він сидів на другому поверсі позаду ОСОБА_17 десь посередині автобуса, їхня делегація лікарів їхала у відрядження. Ременів безпеки він не бачив взагалі, ніхто не був пристебнутий. Водій їхав досить небезпечно, було декілька аварійних ситуацій, він ще жалівся колегам на те, що водій небезпечно їде, спішиться, пасажирів кидало по салону, важко було пересуватися. Водій говорив, що запізнюється на кордон, навіть не почекав їхню колегу, вона змушена була доганяти автобус на вокзалі. Безпосередньо перед ударом відчув, що автобус поїхав вліво, тобто змінив траєкторію і пішов на обгін, значно збільшивши швидкість. Після перекидання чув крики людей, він лівою рукою вдарився об крісло іншого ряду, з автобуса виліз через люк. Рука у нього почала синіти, тому його доправили в лікарню, на лікарняному він був 2 місяці, мав оперативне втручання, під час якого йому вставляли металеву пластину. Представники СК «ВУСО» з ним не зв`язувалися, йому виплатила страхове відшкодування за шкоду здоров`ю його страхова компанія. На лікування він майже не витрачав коштів, усе забезпечила лікарня, лише якісь перев`язочні матеріали сам купляв. На сьогодні в лівій руці обмежені рухи, функціонує лише на 80 %, є періодичні болі, він не може нести щось у ній, що створює йому незручності, бо він лівша. Крім цього у нього страх перед автобусами;

- показаннями потерпілої ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні пояснила, що 09.07.2025 року їхали з чоловіком рейсовим автобусом до РП, але автобус запізнювався десь на 30 хв., бо час його відправки був зазначений у квитку, водій дуже швидко здійснював посадку. Вони з чоловіком сиділи на другому поверсі автобуса зліва, вона була біля вікна, ременів безпеки не бачила, інакше точно пристебнулася б. Водій їхав небезпечно, пасажири робили йому зауваження з приводу цього. За Львовом автобус ще більше пришвидшився, потім вона відчула ривок, ніби автобус зіткнувся з чимось, автобус пішов вліво і перекинувся. Світла фар зустрічного автомобіля вона не бачила, бо сиділа далеко від лобового скла, але відчула, що автобус обганяв. Водій пробував маневрувати, це було відчутно, також гальмував, але йому не вдалося уникнути зіткнення. На неї впали усі інші люди, які сиділи справа, їй було дуже боляче, вона втратила свідомість. Витягнули її рятувальники ДСНС, бо вона була з самого низу, потім їй надавали медичну допомогу працівники ШМД. З 09.07.2025 до 17.07.2025 вона знаходилася в лікарні у м. Львові, у неї було діагностовано переломи лонної та сідничної кісток, вона взагалі не могла рухатися, після виписки її додому доставляли спеціальним транспортним засобом за її рахунок. Вдома вона ще 2 місяці була лежача, чоловік весь час змушений був бути біля неї, лікарняний у неї тривав 4 місяці. Вона працює заступником директора Красилівського ліцею, який має три поверхи, їй важко пересуватися і підніматися сходами, що створює додаткові незручності на роботі, також рукою вона добре не володіє. Тепер вона боїться їздити автобусами, по господарству їй мусить хтось допомагати. Вже коли справа була на розгляді їй виплатила страхова близько 21000 грн., надавали страховому агенту чеки за транспортування з лікарні додому і чеки на частину ліків, бо це були дорогі препарати. Однак це не покрило усіх матеріальних витрат, вони купляли ще спеціальний матрац для неї, милиці, вона проходила курс ударно-хвильової терапії, крім того вони з чоловіком понесли витрати на квитки туди і назад, були втрачені усі їхні речі, бо в момент ДТП падав дощ і їхні речі знаходилися там десь два дні. За що саме відшкодувала страхова їй невідомо, але це не покрило навіть матеріальної шкоди, повторно до цієї страхової вона не зверталася;

- показаннями потерпілої ОСОБА_16 , яка в судовому засіданні пояснила, що 09.07.2025 року вона сіла в цей автобус у м. Києві, спочатку їхали спокійно, вже перед Львовом було декілька екстрених гальмувань, автобус часто обганяв інші транспортні засоби, до ДТП було як мінімум два різкі гальмування. Ременів безпеки вона не знайшла, інакше точно пристебнулася б, вони не були у досяжності. ДТП трапилася близько 20.00 год., на дворі було ще видно, дощ падав, але не сильний, дорога була волога. Вона сиділа на другому поверсі автобуса праворуч на 10 місці. Відчула, як автобус сильно загальмував, пішов вліво і перекинувся, удару з іншим транспортним засобом не почула. Люди сильно кричали, відчула, що у неї зламалася кістка, поламалися ребра. Крісла в салоні автобуса також повідлітали, речі валялися по всьому салону. Її витягнули з автобуса, бо сама вона не могла вибратися. ШМД забрала її у лікарню Св. Пантелейомна у м. Львові, де їй діагностовано перелом зі зміщенням, необхідне було оперативне втручання. Але вона хотіла провести операцію вдома, тому за нею приїхав брат і перевіз її в Київ, де їй зробили операцію, вставили пластину і вкрутили 6 шурупів. Вартість операції та лікування в сумі 45000 грн. їй відшкодувала страхова компанія «ВУСО», реабілітацію оплачує самостійно, бо там немає чеків. Їй дуже важко в професійному плані, оскільки вона диригент, а на сьогодні не може високо підняти руки, ходить на реабілітацію;

- показаннями потерпілого ОСОБА_13 , який в судовому засіданні пояснив, що був другим водієм автобуса, який 09.07.2025 року попав у ДТП. До м. Рівне автобусом керував він, потім ОСОБА_7 . Автобус їхав як завжди, без різких маневрів, ніяких ризикованих моментів не було. Він добре бачив дорогу і обстановку, інколи відволікався до пасажирів. Вони трохи відставали від графіку. За м. Городок Львівської області, це було десь близько 20.00-21.00 год., вони їхали за вантажівкою, автобус їхав зі швидкістю 70-80 км/год, падав невеликий дощ. ОСОБА_7 вибрав місце для обгону і розпочав маневр. Але в цей момент він спілкувався з пасажиром, тому не все бачив. Коли повернувся, побачив лише перед автобусом зустрічний автомобіль без увімкнутих фар на відстані близько 100 м від автобуса, ОСОБА_40 почав різко гальмувати, прийняв вліво, однак удару не вдалося уникнути, автобус понесло на ліве узбіччя і він перекинувся в кювет. Зустрічний автомобіль появився з-за пагорбу, тому ОСОБА_7 його своєчасно не побачив, він ще крикнув до обвинуваченого « ОСОБА_41 ». До початку маневру обгону автомобіль «Audi» не було видно, але автобус довгий, має близько 15 м, тому ОСОБА_7 не встиг закінчити маневр обгону. Вважає, що є вина його напарника у спричиненні ДТП, оскільки він не переконався, що є час і достатньо відстані, щоб завершити маневр обгону, та й погодні умови він не врахував. В цьому місці дорожня розмітка була переривчаста, можна було обганяти, але попереду був пагорб і не було видно добре дороги. Внаслідок ДТП він отримав травму, мав перелом, втратив ненадовго свідомість. Водій ОСОБА_7 пішов витягувати пасажирів, а він викликав швидку медичну допомогу і поліцію. Ременями безпеки автобус обладнаний, в салоні було попередження про необхідність пристебнутися, вони також попереджали пасажирів про це. Відламаних внаслідок ДТП крісел не бачив, по салону не ходив, оскільки мав перелом;

- показаннями потерпілої ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні пояснила, що 09.07.2025 року разом із сином сіли в автобус в м. Житомир, слідували до м. Прага. Коли були уже за м. Львів, вона попросила сина піти за ліками від болю голови до водіїв, коли він повернувся запитувала його, чому автобус так швидко їде. Син відповів, що водію з приводу цього уже робили зауваження. На той час уже сутеніло. Ременів безпеки в автобусі вона не бачила і ніхто з водіїв не повідомляв їх про необхідність пристебнутися. Вона сиділа на другому поверсі автобуса зліва салону біля вікна, біля її крісла був вихід на другий поверх. Бачила у вікні вантажівку попереду, відчула, як автобус пішов на обгін, вона аж закрила очі, бо маневр був небезпечний, вона трималася обома руками за підлокітник, ременем безпеки не була пристебнута, бо не бачила його взагалі. Вантажівка рухалася швидко, тому автобус не міг її швидко обігнати. Крім цього асфальт був мокрий. Обгін здавався їй занадто довгим. Потім вона відчула удар і автобус перекинувся. Гальмування перед ударом вона не відчула. Їй допоміг вилізти з автобуса син та рятувальники, серед пасажирів були лікарі, які надавали людям допомогу до приїзду швидкої. Після ДТП вона тиждень знаходилася у лікарні, мала уламковий перелом, до 30.01.2026 року вона була на лікарняному, чотири місяці провела в ліжку нерухомо. Жодної компенсації за моральну шкоду вона не отримала, в лікарню приходив представник перевізника, сказав, що вона була застрахована як пасажир, дав номер телефону в страхову і обіцяв вияснити, як їй допомогти, але так нічого і не зробив. Більше того, вона так і не почула вибачень від представника перевізника та водія. Зі страховиком вони зв`язувалися, надали їм документи, які ті попросили. На сьогодні вона продовжує нести матеріальні витрати, пов`язані із лікуванням та реабілітацією, не може працювати, бо в більшості сидить, не може їздити в громадському транспорті, її мусить хтось постійно возити. Син змушений постійно знаходитися біля неї;

- поясненнями свідка ОСОБА_20 , який в судовому засіданні пояснив, що 09.07.2025 року їхав автобусом до РП, автобус запізнювався орієнтовно на 40 хв., переїхавши Львів, водій почав їхати швидше, мали місце екстрені гальмування, пасажири ще до ДТП звертали увагу водію на таке небезпечне водіння. Погода була похмура, були невеликі опади, вже після ДТП почався ливень. Він сидів біля лобового вікна, тому добре бачив обстановку на дорозі. Водій автобуса почав обганяти інший транспортний засіб, під час обгону назустріч автобусу різко виїхав легковий автомобіль. Автобус їхав дуже швидко, гальмував на зустрічній смузі руху, але швидкість була надто велика, щоб уникнути зіткнення. Після удару автобус перевернувся в кювет, розбилося лобове скло, люди почали кричати, багато мало тілесні ушкодження. До удару він встиг схопитися за крісло, тому не сильно травмувався. Вилазив через люк, при цьому пошкодив два пальці коли вибивав скло в люку. Після цього допомагав витягувати людей з автобуса. Його доставили в лікарню разом з мамою, остання мала серйозні ушкодження - перелом плечової кістки. На наступний день він з мамою вирішили їхати в Харків, щоб мамі там провели операцію. Але і досі рука в мами не піднімається, треба повторно робити операцію. Цивільний позов заявив, оскільки в нього зірвалася поїздка до рідних, яких не бачив три роки, він поніс витрати на дорогу. В страхову компанію за відшкодуванням моральної шкоди не звертався, оскільки там сума відшкодування залежить від суми відшкодування за матеріальну шкоду, а останню він не може довести документально;

- поясненнями потерпілої ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що їхала рейсовим автобусом під керуванням обвинуваченого, на вулиці моросив дощ, ДТП сталася коли уже смеркало. Вона сиділа на другому поверсі автобуса, читала книжку і не слідкувала за дорогою, раптом почула крики людей, глянула у вікно і побачила, що вони рухаються зустрічною смугою руху, справа був автомобіль, який не дав встати автобусу в свою смугу руху, дорога в цьому місці була вузька. Зіткнення вона не відчула, автобус гальмував, після чого почав падати на ліву сторону. Її дуже боліла рука, не змогла самостійно вибратися з автобуса, уже рятувальники витягнули її останньою після того, як зафіксували руку. Їй вставили металеву пластину, яку згодом потрібно буде видаляти, тобто потрібне ще одне операційне втручання. Травма дуже вплинула на її життя, оскільки вона косметолог, працює руками, а травмована рука досі болить, вона не може також займатися спортом. Невідомо, чи вдасться повністю відновити функціональність травмованої руки. Зі страховиком вона зв`язувалася, їй обіцяли повернути кошти за пластину, але на сьогодні відшкодували їй лише вартість квитків. Страховик постійно хоче якісь додаткові документи, однак вона подала уже все, що мала в наявності. Тепер страховик сказав чекати другої операції;

- показаннями свідка ОСОБА_42 , який в судовому засіданні пояснив, що їхав з дружиною 09.07.2025 року у автобусі під керуванням обвинуваченого, останній всіх обганяв, спішив, пасажири робили йому зауваження, але він не реагував і продовжував робити небезпечні маневри. На вулиці був дощ. Він сидів зліва на другому поверсі, ближче до середини автобуса. Дорогу він бачив, особливо в ті моменти, коли водій обганяв. Ременями безпеки пристебнутий не був, він їх взагалі не бачив в автобусі і ніхто не попереджав їх про необхідність пристебнутися. Удару з зустрічним автомобілем він не бачив, але відчув його, вхопився руками за переднє сидіння. Гальмування безпосередньо перед зіткненням він не відчув. Після ДТП на нього і його дружину почали падати люди, що сиділи справа, також йому на голову звалилося крісло. З автобуса він вибрався передостаннім, оскільки пильнував дружину. В нього були гематоми і забій голови. Його разом з дружиною доставили у лікарню Св. Пантелейомона у м. Львові, де вони знаходилися до 16.07.2025 року, потім найняли спеціальне авто і в супроводі лікаря їх привезли у м. Красилів. Загалом в лікарні його дружина була два тижні, потім ще два місяці лежала в ліжку вдома, на лікарняному знаходилася 4 місяці;

- показаннями свідка ОСОБА_29 , який в судовому засіданні пояснив, що їхав з мамою в автобусі під керуванням ОСОБА_7 , автобус в Житомирі запізнився на 15-20 хв., їхали швидко і дуже необережно. Його крісло знаходилося на другому поверсі зліва, ближче до середини. Він ходив салоном, бо шукав ліки серед пасажирів і водіїв, то відчував, що автобус сильно хитає. За м. Львів почався дощ. Десь за м. Городок Львівської області він відчув, як автобус пішов на обгін, справа була вантажівка або фура. Автобус виїхав на зустрічну смугу руху, однак не встиг закінчити маневр, бо на зустріч виїхав чорний автомобіль, десь за 20 м до автобуса. Автобус почав гальмувати десь за 1 секунду до удару. Від удару пішов вліво і перевернувся в кювет. В його матері був перелом тазу, він до лікарні добирався сам. На ділянці, де сталася ДТП, було мокро, дорога в цьому місці вузька, небезпечна, бо є пагорби, підйоми і спуски;

- показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що 09.07.2025 року їхав з м. Мостиська до м. Львова на своєму автомобілі марки «Ауді А4», 2004 р.в. Рухався зі швидкістю 70-80 км/год. Була мряка, падав дощ. Він був пристебнутий ременем безпеки, мав увімкнені фари. Перед с. Родатичі Львівського району він виїхав на пагорб і орієнтовно за 60-70 м перед собою побачив на своїй смузі руху автобус, який рухався назустріч йому. До підйому на пагорб автобуса не було видно. Автобус обганяв білу вантажівку, але на момент, коли він вперше побачив автобус, той з вантажівкою ще не зрівнявся. Він одразу ж почав гальмувати і прийняв вправо, щоб уникнути зіткнення, але автобус прийняв вліво, щоб з`їхати на узбіччя, тому він почав маневрувати вліво, але не встиг і відбулося зіткнення. Якби автобус не дав вліво, вони могли б розминутися, бо на цій ділянці дороги вмістилися б в ряд три автомобілі, але обвинувачений почав тікати на ліве узбіччя. Зіткнення відбулося уже на невеликій швидкості, бо він гальмував. В його автомобілі спрацювали усі подушки безпеки, він самостійно вибрався з салону і присів на узбіччі. Не допомагав витягувати людей з салону автобуса, бо мав пошкоджену руку. Його автомобіль внаслідок ДТП знищений і не підлягає відновленню, він дивом вижив, після ДТП до нього багато хто підходив і запитував, чи він пасажир автобуса, бо ніхто не вірив, що з «Ауді А4» хтось міг вижити. Обвинувачений підходив до нього після ДТП, вибачався, говорив, що це його вина;

- показаннями свідка ОСОБА_43 , старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області, який в судовому засіданні пояснив, що після приїзду на місце ДТП він складав схему ДТП, при цьому слідів гальмування автобуса не виявив. На те, що автобус гальмував, вказував обвинувачений та свідок ОСОБА_9 , однак на місці він слідів не бачив, відповідно про відсутність слідів гальмування було вказано у вихідних даних, які скеровувалися на інженерно-технічну експертизу. Покази свідків та очевидців в цій частині різнилися і не могли бути покладені в основу висновку, що водій автобуса гальмував безпосередньо перед ДТП. Дощ не міг змити слідів гальмування, оскільки почався фактично після ДТП, асфальт не був сильно мокрим на момент приїзду слідчих. На цій ділянці дороги була дорожня розмітка 1.6, яка попереджає про наближення до розмітки 1.1, тобто в цьому місці закінчувалася ділянка дороги, де можна здійснювати обгін. Водій мав розуміти, що право на обгін закінчується. Не бачив в салоні автобуса відірваних крісел, не пригадує, чи були в автобусі ремені безпеки;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою та фототаблицею до нього від 09.07.2025 року, в яких зафіксоване місце ДТП, стан та вид дорожнього покриття, дорожня розмітка, ширина дороги та узбіччя, розміщення транспортних засобів та локалізація механічних ушкоджень на таких тощо (т.5, а.с. 55-81);

- Актом обстеження ділянки міжнародної автомобільної дороги загального користування державного значення М-11 Львів-Шегині км 35+000 - км 45+000 від 25.07.2025 року (т.5, а.с. 115-118);

- Висновком судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-25/16915-ІТ від 20.08.2025 року, згідно з яким на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки «АУДІ А4» (н.з. НОМЕР_2 ) знаходиться в стані часткової відмови по причині виходу з ладу одного з двох її контурів, а саме пов`язаного з переднім правим і заднім лівим гальмівними механізмами, з-за розриву гумового гнучкого гальмівного шлангу переднього правого гальмівного механізму (в свою чергу обумовленого від`єднанням переднього правого колеса від конструкції автомобіля). На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля марки «АУДІ А4» (н.з. НОМЕР_2 ) знаходиться в стані повної відмови по причини зміщення правого керованого колеса назад від свого нормального положення і від`єднання від конструкції автомобіля, відповідно і від`єднання правої рульової тяги від поворотного важеля. На момент огляду система зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля марки «АУДІ А4» (н.з. НОМЕР_2 ) знаходиться в стані повної відмови по причині руйнування правої блок-фари головного світла, відсутності лівої блок-фари головного світла, руйнування електропроводки в передній правій частині. Аналіз виявлених технічних несправностей робочої гальмівної системи, системи рульового управління та системи зовнішнього освітлення даного автомобіля свідчить про те, що вони не мають експлуатаційного характеру, є аварійними, отже утворилися під час ДТП з-за навантажень ударного характеру, що виникли при цьому (т.5, а.с.125-130);

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-25/16918-ІТ від 19.08.2025 року, згідно з яким на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автобуса VDL FUTURA FDD-2 (н.з. НОМЕР_1 ) знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією (по зменшенню швидкості автобуса та утриманню його на місці). На момент огляду система рульового управління досліджуваного автобуса VDL FUTURA FDD-2 (н.з. НОМЕР_1 ) знаходиться в стані повної відмови по причині зміщення правого керованого колеса назад від свого нормального положення і притискання його до кузова (і заклинювання системи внаслідок цього), що має наслідком також порушення нормального просторового розташування і рульової трапеції. На момент огляду система зовнішнього освітлення досліджуваного автобуса VDL FUTURA FDD-2 (н.з. НОМЕР_1 ) знаходиться в стані повної відмови по причині руйнування правої блок-фари головного світла, відсутності лівої блок-фари головного світла, руйнування електропроводки в передній правій частині. Аналіз виявлених технічних несправностей системи рульового управління та системи зовнішнього освітлення даного автобуса свідчить про те, що вони не мають експлуатаційного характеру, є аварійними, отже утворилися під час ДТП з-за навантажень ударного характеру, що виникли при цьому (т.5, а.с.133-137)

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 3270-Е від 01.08.2025 року, згідно з яким у даному випадку мало місце зустрічне кутове зіткнення передніх правих кутових частин автобуса VDL FUTURA FDD-2 (н.з. НОМЕР_1 ) та автомобіля марки «AUDI A4», р.н. НОМЕР_2 , при якому їхні повздовжні осі розміщувалися під кутом біля 170°±5°, місце зіткнення автобуса VDL FUTURA FDD-2 (н.з. НОМЕР_1 ) із автомобілем марки «AUDI A4», р.н. НОМЕР_2 , знаходиться на лівій смузі руху, виходячи із напрямку в сторону с. Шегині, в районі, який дещо передує розміщенню початку речової обстановки (переднього бампера та фари автомобіля AUDI A4, р.н. НОМЕР_2 )(т .5, а.с. 139-187);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 від 11.08.2025 року, в якому зафіксовано як ОСОБА_7 на місці ДТП детально розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення (т.5, а.с. 152-155);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_9 від 12.08.2025 року, в якому зафіксовано як ОСОБА_9 на місці ДТП детально розповів про обставини настання ДТП (т.5, а.с. 157-160);

- висновком судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-25/16922-ІТ від 21.08.2025 року, згідно з яким в даній дорожній ситуації водій автобуса VDL FUTURA FDD-2 (н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 повинен був керуватися технічними вимогами п. 10.1 та 14.2 «в» ПДР, водій автомобіля AUDI А4 (н.з. НОМЕР_2 ) ОСОБА_9 повинен був керуватися технічними вимогами п. 12.3 ПДР, в даній дорожній ситуації водій автомобіля AUDI A4 (н.з. НОМЕР_2 ) ОСОБА_9 тільки своїми односторонніми діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення з зустрічним автобусом VDL FUTURA FDD-2 (н.з. НОМЕР_1 ), в даній дорожній ситуації дії водія автобуса VDL FUTURA FDD-2 (н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 не відповідали технічним вимогам п. 10.1 та 14.2 «в» ПДР і ця невідповідність перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної пригоди, в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля AUDI A4 (н.з. НОМЕР_2 ) ОСОБА_9 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б, з технічної точки зору, могли б перебувати у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної пригоди (т .5, а.с.164-168);

- показаннями головного судового експерта сектору інженерно-транспортних досліджень Львівського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_44 , який в судовому засіданні пояснив, що при даній дорожній обстановці водій автомобіля Ауді А4 не міг уникнути зіткнення з автобусом, навіть якби водій автобуса одразу розпочав екстрене гальмування, оскільки було недостатньо відстані між ними, крім того асфальт був мокрий, автобус довгий. Небезпеку для руху однозначно створив водій автобуса, бо Ауді А4 рухався своєю смугою руху і ні для кого небезпеки не створював. Сліди від гальмування автобуса при наявності системи ABS могли б зникнути, але сам факт гальмування автобуса не вплинув би на висновок про причинно-наслідковий зв`язок між діями водія автобуса і ДТП;

- висновками судово-медичних експертиз, якими підтверджується факт спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_45 та середньої тяжкості тілесних ушкоджень іншим потерпілим (т.5, а.с.226-256);

- іншими матеріалами справи.

5. Мотиви суду при призначенні покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, що є обставиною, яка пом`якшує його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховується також, що обвинувачений вчинив тяжкий необережний злочин, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем свого проживання та роботи, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, згідно досудової доповіді виправлення ОСОБА_7 з урахуванням його особи та поведінки на досудовому слідстві можливе без ізоляції від суспільства.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе шляхом застосування до нього покарання у виді позбавлення волі, але без відбуття такого, надавши йому іспитовий строк, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що згідно вимог ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 виключно позитивно характеризується за місцем свого проживання та роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є єдиним годувальником у сім`ї, працює водієм, відтак позбавлення його права керування транспортними засобам поставить його сім"ю у скрутне матеріальне становище, враховуючи поведінку обвинуваченого як до, так і після вчинення злочину, думку потерпілих, а також відсутність обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, суд приходить до висновку про недоцільність застосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке покарання не посприяє його виправленню.

6. Вирішення цивільних позовів.

Відповідно до ч. 2, 5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Частина 2 ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до роз`яснення постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» із змінами, відповідно до яких під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Представник цивільного відповідача - адвокат ОСОБА_6 , подала відзиви на позови, в яких проти задоволення цивільних позовів заперечує, оскільки відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю пасажирів під час користування автомобільним транспортом, та шкоди, заподіяною вантажу, багажу при перевезенні, в тому числі моральної шкоди, має здійснюватися відповідно до вимог Закону України «Про страхування» та Порядку та умов страхування на автомобільному та міському електричному транспорті, в п.20 Р.ІІ якого вказано, що страхова виплата у зв`язку із моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, здійснюється у розмірі не менше 10 % від здійсненої страхової виплати у зв`язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до п.17-19 цього розділу. Між цивільним відповідачем ТОВ «АВТОЕКСПРЕС» та страховиком - ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» 16.01.2025 року укладено Договір № 24280104 страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам та/або багажу під час перевезення автомобільним транспортом, п.5.8.4 якого встановлено, що страхова виплата у зв`язку із моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, здійснюється у розмірі не менше 10 % від здійсненої страхової виплати у зв`язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності. Про наявність такого договору було повідомлено усіх потерпілих. Відтак вважають, що ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» повинно бути співвідповідачем у справі, а розгляд цивільних позовів неможливий за відсутності страховика. За умовами Договору страхувальник має право на отримання страхової виплати, якщо страхувальник за згодою страховика самостійно відшкодував заподіяну особі, яка має право на отримання страхової виплати, шкоду. Однак таке відшкодування має відбуватися після повідомлення особи, яка має право на отримання страхової виплати, страховика про настання події, що може бути визнана страховим випадком. Тобто цивільні позивачі мали звернутися до ТОВ «АВТОЕКСПРЕС» з заявою, вимогою тощо, та додати документи, які б обґрунтовували їх вимоги, що дало б можливість погодити відшкодування шкоди зі страховиком та, відповідно, відшкодувати шкоду потерпілим. Проте жоден із цивільних позивачів не звертався до ТОВ «Автоекспрес» з метою відшкодування моральної шкоди, що позбавило можливості цивільного відповідача узгодити зі страховиком суму відшкодування шкоди.

Заявлені потерпілими до відшкодування суми вважає явно завищеними з наступних мотивів. Потерпілий ОСОБА_10 оцінює моральну шкоду в 700000 грн., однак в стаціонарі він перебував лише 10 днів, ним не подано доказів, що він зазнав тривалих психологічних страждань, мав депресивний стан, емоційні розлади чи потребував психотерапевтичної допомоги, після виписки з лікарні ОСОБА_10 не звертався до лікарів зі скаргами на психологічний або тривалий фізичний дискомфорт, не довів, що стан його здоров`я потребує тривалого лікування або суттєво змінив звичний спосіб його життя. ОСОБА_22 оцінює розмір моральної шкоди в 300000 грн., однак в стаціонарі вона перебувала також лише 10 днів, не надала доказів погіршення можливості реалізації нових життєвих чи сімейних перспектив, постійного емоційного стресу, роздратованості тощо, відсутні підтвердження звернення до психолога, психотерапевта або проходження додаткового лікування після виписки, з її медичної картки вбачається, що станом на 19.07.2025 року її загальний стан був задовільний, скарги відсутні. ОСОБА_19 спричинену йому моральну шкоду оцінює в 400000 грн., однак жодних доказів подальшого лікування, необхідності подальших консультацій або підтвердження психологічних наслідків не надав. ОСОБА_21 оцінює спричинену їй моральну шкоду в 300000 грн., однак також жодних доказів на підтвердження постійного емоційного стресу внаслідок ДТП, який проявляється у формі роздратованості, пригніченості, тривоги та нервозності не надала, з медичної картки стаціонарного хворого вбачається, що вона виписана з лікарні в задовільному стані, скарги відсутні. ОСОБА_20 спричинену йому моральну шкоду оцінює в 100000 грн., хоча тілесних ушкоджень внаслідок ДТП він не отримав, органом досудового розслідування не визнавався потерпілим, відтак згідно вимог ст.128 КПК України не може бути цивільним позивачем. ОСОБА_20 внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, спричинену їй моральну шкоду оцінює в 400000 грн., однак не надала доказів того, що вона вимушена періодично проходити медичні огляди чи продовжувати лікування, також відсутні докази того, що вона отримала тривале емоційне напруження у вигляді роздратованості, пригніченості, тривоги та нервозності. З медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_20 вбачається, що її стан після лікування покращився, вона за власною ініціативою була виписана на амбулаторне лікування, відтак в стаціонарі вона перебувала лише 1 добу, а не понад два тижні як зазначено у позові. Доданий до позову лист про проведення оперативного втручання 15.07.2025 не містить прізвища пацієнта, відтак не є належним доказом у справі. ОСОБА_16 оцінює розмір спричиненої їй моральної шкоди в 400000 грн., обґрунтовує такий тим, що вона працює диригентом і після ДТП не може в повній мірі виконувати свої професійні обов`язки, однак позивачем не надано доказів на підтвердження цих фактів, як і доказів того, що ОСОБА_16 проходила реабілітацію понад три місяці або має інші обмеження, які б суттєво вплинули на її повсякденне професійне життя. ОСОБА_17 оцінює розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди у 700000 грн., однак такий є необґрунтовано завищеним, оскільки позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що він зазнав постійного емоційного стресу. ОСОБА_15 оцінює розмір спричиненої їй моральної шкоди також у 700000 грн., однак такий розмір аналогічно вважають надмірним та перебільшеним, оскільки ОСОБА_15 виписана на амбулаторне лікування в задовільному стані, нею не надано доказів тривалого емоційного стресу, значного порушення звичного способу життя чи потреби у тривалому лікуванні. ОСОБА_11 внаслідок ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, однак нею не подано жодних доказів на підтвердження того, що такий ступінь тілесних ушкоджень встановлений за критерієм тривалості розладу здоров`я, не надано доказів необхідності стороннього догляду, реального обмеження життєдіяльності або втрати працездатності у період лікування та реабілітації, наявності істотних та тривалих моральних страждань. Крім цього позовна заява містить внутрішні суперечності - з одного боку вказується, що ОСОБА_11 не могла через травми виконувати свою професійну роботу у косметологічному кабінеті, водночас вказується на неможливість здійснювати роботу у фермерському господарстві. ОСОБА_14 оцінює спричинену їй моральну шкоду в 300000 грн., однак до страховика нею подано неповний пакт документів, що унеможливило страхову виплату, внаслідок ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, однак матеріалами справи не підтверджено, що вона втрачає свій заробіток, оскільки лікарняні оплачуються, також не подано доказів наявності безсоння, нервозності та депресивного стану. ОСОБА_18 спричинену йому моральну шкоду оцінює в 400000 грн., однак на стаціонарному лікуванні він перебував лише 5 днів, ним не подано доказів, що він зазнав тривалих психологічних страждань, не надано доказів того, що травмована рука залишалася знерухомленою протягом півтори місяця, що ніби то суттєво обмежувало рухову активність та змушувало змінювати звичний спосіб життя, відсутні медичні підтвердження наявності хронічного безсоння, підвищеної дратівливості чи панічних атак, необхідності проходження подальшої реабілітації або додаткової медичної допомоги. Також не підлягає до задоволення вимога про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 13318 грн., оскільки згідно з рахунком вартість проживання двох осіб у період з 18.07.2025 до 20.07.2025 становить лише 5554 грн., у рахунку необхідно було обов`язково вказати призначення платежу «Оплата згідно з рахунком № НОМЕР_3 », проте у наданих виписках з банківської картки призначення платежу відсутнє, що унеможливлює ідентифікацію цих витрат як таких, що стосуються даної справи. З огляду на наведене вважають вимоги позивачів надмірними та перебільшеними, такі суми суперечать принципам розумності та справедливості, не відповідають реальному характеру та обсягу страждань. Більше того обґрунтування моральної шкоди для кожного з позивачів є ідентичним, що свідчить про формальний характер заявлених сум. Також вважають завищеними витрати на правничу допомогу адвоката ОСОБА_4 , оскільки заявлений вищевказаними позивачами цивільний позов є єдиним, поданим одним адвокатом, зміст та обґрунтування цього позову ідентичний для кожного з позивачів, обсяг виконаної роботи адвоката не збільшується у дев`ять разів, не надано підтверджень фактичної оплати заявлених сум, не доведено співмірності витрат із обсягом виконаної роботи, відсутній детальний опис робіт, а в договорі також не зазначено розмір гонорару. З приводу цивільного позову ОСОБА_39 вважає, що такий не підлягає до задоволення в частині вимог до ТОВ «Автоекспрес» з тих самих підстав, що й інші позови, крім того подані ОСОБА_46 консультаційні висновки спеціалістів ОСОБА_47 та ОСОБА_48 є неналежними та недопустимими, оскільки не містять печатки лікаря та печатки закладу охорони здоров`я. Просить відмовити у задоволенні позовів.

Представник відповідача ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , подав 06.01.2026 року відзив на позов ОСОБА_11 , в якому проти задоволення позовних вимог до ОСОБА_7 заперечив з наступних підстав. ОСОБА_7 не є належним відповідачем, оскільки в момент ДТП він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Автоекспрес» і здійснював перевезення пасажирів по міжнародному маршруту загального користування, відтак, з урахуванням положень ст.1172 ЦК України він не може нести обов`язок по відшкодуванню моральної та матеріальної шкоди ОСОБА_11 .

Представник відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» ОСОБА_49 19.02.2026 року подав відзив на позов ОСОБА_39 , в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, що заявлені до страхової компанії, оскільки 09.03.2026 року вони виплатили ОСОБА_39 4974.67 грн. страхового відшкодування, яке включає в себе як витрати, пов`язані із лікуванням потерпілої, так і моральну шкоду. Відтак вважають, що ПрАТ «СК «ВУСО» виконало свій обов`язок зі сплати страхового відшкодування ОСОБА_50 .

Матеріалами справи доводиться, що ДТП, внаслідок якої потерпілим спричинено моральну шкоду, сталася за участю автобуса марки «VDL FUTURA FDD-2», р.н. НОМЕР_1 , під час виконання обвинуваченим своїх трудових обов`язків в інтересах ТОВ «Автоекспрес», відтак ОСОБА_7 не є суб`єктом відповідальності за таку шкоду, що випливає з положень ст. 1187, 1172 ЦК України.

З заявлених цивільних позовів, пояснень потерпілих вбачається, що протиправними діями працівника ТОВ «Автоекспрес» - водія ОСОБА_7 , потерпілим внаслідок ДТП було спричинено моральну шкоду, яка полягає у наступному.

Потерпілий ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, 10 днів знаходився на стаціонарному лікуванні, йому був встановлений дренаж на легені, що супроводжувалося сильними больовими відчуттями, необхідністю болісних медичних процедур та постійним дискомфортом. Процедура дренування була особливо травматичною, оскільки вимагала постійного моніторингу та обмеження рухливості, викликаючи відчуття постійної загрози для життя та панічного страху за власне здоров`я. Певний час рука була зафіксована, що обмежувало рухи та спричиняло численні незручності у повсякденному житті. Станом на листопад 2025 року функціональність руки відновилася приблизно на 80 %, проте вона часто ниє, болить, особливо при зміні погоди чи фізичних навантаженнях, що змушує ОСОБА_10 регулярно натирати руку мазями та приймати ліки, включаючи знеболювальні, для полегшення стану. Ці постійні больові синдроми не лише обмежують фізичну активність, а й призводять до хронічної втоми, оскільки прості дії вимагають для нього додаткових зусиль і перерв, посилюють відчуття фізичної неповноцінності. ОСОБА_10 проживає у приватному будинку з господарством, до ДТП був основним годувальником та забезпечував сім`ю, однак після аварії втратив змогу повноцінно доглядати за господарством, потребує сторонньої допомоги або додаткових витрат, що викликає у нього відчуття безпорадності, провини та фінансової залежності. В будинку він проживає лише з дружиною, яка також потерпіла у цьому ж ДТП, що посилює взаємну залежність та емоційний тиск. Внаслідок болісних відчуттів у нього появилося безсоння, підвищена дратівливість і нервове виснаження, він не міг самостійно задовольняти свої базові фізіологічні потреби, змушений був звертатися за допомогою до рідних, через що почувався джерелом клопоту та тягарем для родини. Наслідки його травм мають хронічний характер, оскільки він має періодичні болі, які посилюються після незначних навантажень, змушують витрачати більше часу на виконання повсякденних справ, він змушений проходити періодичні медичні огляди та продовжувати лікування, що додатково обтяжує його фізичних та психоемоційний стан. Внаслідок ДТП також порушилися його актуальні життєві плани, погіршилися можливості для побудови та реалізації нових перспектив, страх автобусів, транспорту та самої дороги після ДТП призводить до безсоння, нервозності, ослаблення організму в цілому, головних болів, депресивного стану, різких перепадів настрою та швидкої втомлюваності. Цей страх унеможливлює поїздки до міста за покупками чи медичною допомогою, змушуючи уникати громадського транспорту та обмежувати соціальні контакти. Додатковим джерелом емоційного стресу стало те, що у зв`язку з судовим провадженням він змушений відвідувати судові засідання, а відтак знову відчувати негативні переживання, пов`язані з обставинами ДТП, згадувати цю подію. Спричинену йому моральну шкоду оцінює в 700000 грн.

ОСОБА_22 внаслідок ТДП також отримала тілесні ушкодження, 10 днів знаходилася на стаціонарному лікуванні, де терпіла сильні болі, проходила болісні медичні процедури, відчувала постійний дискомфорт. Більше двох місяців після ДТП вона через травму не могла лежати, не могла спати, що призвело до її нервового виснаження. Вона відчувала хронічну втому, мала головні болі та зниження когнітивних функцій, що робило її повсякденне життя нестерпним. Для полегшення стану вона приймала ліки, в тому числі знеболювальні, але наслідки травми відчуває до сьогодні, оскільки відчуває болі при рухах, навантаженнях та зміні погоди. Вона є особою з інвалідністю ІІ групи, що робить її стан ще вразливішим. Больові відчуття після ДТП позбавили її можливості самостійно задовольнити свої базові потреби, вона змушена була звертатися за допомогою до чоловіка, з яким проживає удвох, що спричинило у неї відчуття безпорадності, провини та залежності. Наслідки її травм мають хронічний характер, вона відчуває періодичні болі, які посилюються при навантаженнях чи зміні погоди, змушують витрачати більше часу на виконання повсякденних справ, вона змушена періодично проходити медичні огляди, продовжувати лікування, що додатково обтяжує її фізичний та психоемоційний стани. Ці огляди вимагають поїздок, яких вона уникає через страх. Внаслідок ДТП також порушилися її актуальні життєві плани, погіршилися можливості для побудови та реалізації нових перспектив у сімейному житті, страх автобусів, транспорту та самої дороги після ДТП призводить до безсоння, нервозності, ослаблення організму в цілому, головних болів, депресивного стану, різких перепадів настрою та швидкої втомлюваності. Процес розслідування справи та судовий розгляд також негативно вплинули на її психоемоційний стан, оскільки вона протягом усього цього часу змушена відчувати негативні переживання, пов`язані із обставинами ДТП, відвідувати судові засідання, давати показання та згадувати цю подію. Розмір грошового відшкодування спричиненої моральної шкоди оцінює в 300000 грн.

ОСОБА_19 внаслідок ДТП отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, знаходився у лікарні більше місяця, де терпів сильні болі, проходив болісні медичні процедури, відчував постійний дискомфорт. Більше двох місяців він проходив у бандажі з нерухомою рукою, що обмежувало рухи та спричиняло численні незручності. Він військовий пенсіонер і через наявні у нього до цього травми йому зараз заборонено операційне втручання. На даний час травмована рука може піднімати тільки ложку, а лікарі вказують на необхідність операції, якщо лікування не допоможе. Він постійно приймає ліки, в тому числі знеболювальні, проходить реабілітацію, яка вимагає щоденних зусиль, але прогрес повільний, що призводить до фрустрації та відчуття безнадії. Як правша він потребує сторонньої допомоги для задоволення базових потреб, що викликає у нього почуття безпорадності, провини та залежності. Він має невелике дачне господарство, яке не може доглядати через травму, кожен рух травмованою рукою зумовлює нестерпний різкий біль, все це викликає безсоння, підвищену дратівливість і нервове виснаження. Наслідки травм мають хронічний характер, оскільки болі в нього періодичні, посилюються після незначних навантажень, змушують витрачати більше часу на виконання повсякденних справ. Також він змушений проходити періодичні медичні огляди, продовжувати лікування, що додатково обтяжує його фізичний та психоемоційний стан. Він боїться їздити автобусом чи іншим транспортом, має страх перед дорогою, що призводить до безсоння, нервозності, ослаблення організму загалом, головних болів, депресивного стану. Досудове розслідування та судовий розгляд також негативно впливають на його психоемоційний стан, оскільки він змушений наново відтворювати події цього дня, відвідувати судові засідання, надавати пояснення тощо. Спричинену йому моральну шкоду оцінює в 400000 грн. При цьому ПАТ «СК «ВУСО» відшкодувало йому матеріальні збитки в сумі 33201 грн., але це не покрило всіх витрат, оскільки він ще проходив санаторно-курортне лікування, яке оплатив сам.

ОСОБА_21 внаслідок ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, перебувала в лікарні більше 3 тижнів, де терпіла сильні больові відчуття, проходила болісні процедури та відчувала постійний дискомфорт. Внаслідок травми вона відчуває болі до сьогодні, не може нагинатися, повертатися, лягати на спину чи виконувати фізичні навантаження, приймає ліки, в тому числі знеболювальні, для полегшення стану. Через больові відчуття вона змушена була звертатися за допомогою до рідних, оскільки не могла задовольнити свої базові потреби, через що почувалася тягарем для родини та джерелом клопоту. Внаслідок ДТП вона зазнала постійного емоційного стресу, який проявлявся у формі роздратованості, пригніченості, тривоги та нервозності, а також в панічних атаках при спробах рухатися, посилюючих фізичний біль. Внаслідок ДТП також порушилися її актуальні життєві плани, погіршилися можливості реалізації нових перспектив, вона боїться їздити транспортними засобами, боїться дороги, відтак не може відвідувати друзів чи їздити за покупками. Наслідки події потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу на лікування та реабілітацію, необхідність залучення значних фінансових, душевних та матеріальних ресурсів. Кримінальний процес змусив наново переживати події цього дня, вона змушена відвідувати судові засідання, надавати пояснення та згадувати цю подію, що стало джерелом додаткового психоемоційного стресу. На момент подання цивільного позову відповідач не відшкодував спричинену їй моральну шкоду, яку оцінює в 300000 грн. В страхову компанію вона зверталася, але їй відшкодували лише витрати на лікування в сумі 16000 грн., хоча вона понесла ще витрати на санаторно-курортне лікування, яке їй усно рекомендував лікар. З такою сумою відшкодування не погоджується, моральну шкоду страхова не відшкодувала.

ОСОБА_20 внаслідок ДТП не отримав тілесних ушкоджень, але зазнав сильної психологічної травми, яка виразилася в сильному емоційному стресі, почуття розгубленості, тривоги, страху та нервозності. Він боявся та переживав за свою маму - ОСОБА_20 , яка постраждала в аварії, що спричинило глибокі моральні страждання, постійне відчуття безпорадності та провини. Він став свідком хаосу ДТП, що залишило глибокий психологічний слід, викликаючи нічні кошмари, безсоння та емоційну нестабільність. Крім того внаслідок ДТП він зазнав матеріальної шкоди, оскільки не встиг на літак, а відтак втратив 16946.40 грн. за квиток і готель, які не були повернуті йому. Для нього це суттєві фінансові втрати, відтак це викликало додатковий стрес, відчуття несправедливості, розчарування та фінансової залежності. Він змушений був відмовитися від запланованої поїздки, оскільки були потрібні кошти на лікування та реабілітацію мами. Він зазнав суттєвих змін у звичному способі життя, оскільки страх автобусів, транспорту та самої дороги після аварії призводить до ізоляції від активного соціального життя, обмеження пересування та постійної тривоги. Спричинену йому моральну шкоду оцінює в 100000 грн., матеріальну в 16946 грн. 74 коп.

ОСОБА_20 внаслідок ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, провела в лікарні більше двох тижнів, де перенесла операцію зі збирання кістки та встановлення пластини, що супроводжувалося сильними болями та болісними процедурами. Через рік у неї запланована ще одна операція для вилучення пластини, а фізичні навантаження на руку заборонені, ліва рука не піднімається, що унеможливлює виконання хатніх справ та вимагає сторонньої допомоги. Ця нездатність займатися побутом призводить до почуття неповноцінності та залежності від сина чи сусідів. Больові відчуття позбавили її можливості самостійно задовольняти свої базові потреби, вона змушена постійно звертатися за допомогою, що посилює відчуття провини. Наслідки травм мають хронічний характер, оскільки у неї періодичні болі, які посилюються при рухах та фізичному навантаженні, вона змушена витрачати більше часу на виконання повсякденних справ, має робити перерви для зменшення дискомфорту. Також вона періодично проходить медичні огляди та продовжує лікування, що додатково обтяжує її фізичний та психоемоційний стани. Внаслідок ДТП у неї також порушилися актуальні життєві плани, в неї є відчуття страху перед автобусами, транспортом та дорогою, що призводить до безсоння, нервозності, ослаблення організму в цілому, головних болів, депресивного стану тощо. Розслідування кримінальної справи також негативно вплинуло на її психоемоційний стан, оскільки їй довелося відновлювати події цього дня, відвідувати судові засідання та давати пояснення. Спричинену їй моральну шкоду оцінює в 400000 грн. Страхова компанія відшкодувала їй вартість пластини та лікування, моральна шкода залишилася невідшкодованою.

ОСОБА_16 внаслідок ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, перебувала в лікарні 5 днів, де перенесла операцію з встановлення пластини та шурупів, що супроводжувалося сильними больовими відчуттями та болісними процедурами. В майбутньому на неї очікує ще одна операція для вилучення пластини та шурупів. На даний час рука нормально не функціонує, не піднімається, а після ДТП довгий час була заборонена будь яка рухливість цією рукою. Вона проходила реабілітацію більше 3 місяців, приймала ліки, включаючи знеболювальні та антидепресанти, довгий час потребувала сторонньої допомоги, оскільки не могла задовільняти найнеобхідніші життєві потреби. За професією вона диригент, тож після ДТП їй тяжко виконувати свою роботу, що викликає професійну неповноцінність, втрату самооцінки та фінансові труднощі. Больові відчуття позбавили її можливості самостійно задовольняти свої базові потреби, вона змушена звертатися за допомогою до близьких, через що почувається джерелом клопоту та тягарем для родини. Внаслідок ДТП вона зазнає постійного емоційного стресу, який проявляється у формі роздратованості, пригніченості, тривоги та нервозності. Наслідки травм мають хронічний характер - періодичні болі, які посилюються при рухах чи навантаженнях, змушують витрачати більше часу на виконання повсякденних справ, вимагаючи перерв для зменшення дискомфорту. Вона вимушена проходити періодичні медичні огляди та продовжувати лікування, що додатково обтяжує її фізичний і психоемоційний стан. Після ДТП вона боїться автобусів, транспорту і самої дороги, що призводить до безсоння, нервозності, ослаблення організму в цілому, головних болів тощо. Цей страх унеможливлює поїздки на концерти чи репетиції, посилюючи професійну ізоляцію. Спричинену їй моральну шкоду оцінює в 400000 грн. Страхова компанія відшкодувала їй 45000 грн. матеріальної шкоди.

ОСОБА_17 внаслідок ДТП отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, провів у лікарні 10 днів, де переніс дренування порожнини через пневмоторакс, що супроводжувалося сильними больовими відчуттями та болісними процедурами. Перші два місяці після операції пройшли дуже тяжко, з постійними болями, де ставили дренаж, а також залишковими болями по теперішній час, що виникають періодами. Ці періоди болю посилюються при кашлі чи глибокому диханні, викликаючи панічний страх рецидиву пневмотораксу. Він постійно приймає ліки, включаючи знеболювальні, проходив реабілітацію, потребував сторонньої допомоги та має порушення сну. Крім того він зазнав суттєвих фізичних обмежень, оскільки больові відчуття позбавили його можливості самостійно задовольняти базові потреби, змушуючи звертатися за допомогою до близьких, через що він почувався джерелом клопоту та тягарем для родини. Внаслідок ДТП він зазнає постійного емоційного стресу, який проявляється в формі роздратованості, пригніченості, тривоги та нервозності, з порушенням сну. Наслідки його травм мають хронічний характер, він відчуває періодичні болі, які посилюються при рухах чи навантаженнях, змушують витрачати більше часу на виконання повсякденних справ, вимагаючи перерв для зменшення дискомфорту, він вимушений періодично проходити медичні огляди та продовжувати лікування, що додатково обтяжує його фізичний і психоемоційний стан. Він відчуває страх перед автобусами, транспортом та дорогою, що призводить до безсоння, нервозності, ослаблення організму в цілому, головних болів, депресивного стану. Судовий процес та кримінальне розслідування також негативно вплинули на його психоемоційний стан, оскільки він змушений був відновлювати в пам`яті події цього дня, відвідувати судові засідання, давати пояснення тощо. Це стало джерелом емоційного тиску та вплинуло на його психоемоційний стан, що також слід врахувати при визначенні обсягу моральної шкоди. Спричинену йому моральну шкоду оцінює в 700000 грн. Страхова компанія відшкодувала йому близько 18000 грн. матеріальної шкоди.

ОСОБА_15 внаслідок ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, внаслідок чого 2 місяці лежала нерухомо, відтак не могла забезпечити навіть найнеобхідніші свої життєві потреби, постійно потребувала сторонньої допомоги. Після цього вона довгий час ходила на ходунках, потім на милицях, а згодом з чужою допомогою і поступово самостійно. Нога болить по теперішній час і тяжко ходити. Також вона пройшла курс реабілітації, приймає ліки, включаючи знеболювальні, потребує допомоги чоловіка. Вона має домашнє господарство, яке не може повноцінно доглядати, що викликає у неї відчуття безпорадності, провини та залежності. Наслідки її травм мають хронічний характер, у неї періодичні болі, які посилюються при навантаженні та рухах, змушують витрачати більше часу на виконання повсякденних справ. Внаслідок ДТП порушилися її актуальні життєві плани та погіршені можливості реалізації нових перспектив. Процес розслідування справи також негативно вплинув на її психоемоційний стан, оскільки протягом усього часу розслідування вона змушена відчувати негативні переживання, пов`язані із обставинами ДТП, а також відвідувати судові засідання, надавати пояснення та згадувати подію. Ці обставини стали додатковим джерелом емоційного тиску та вплинули на психоемоційний стан, що також підлягає врахуванню при визначенні обсягу моральної шкоди. З урахуванням викладеного, глибини вже перенесених нею моральних страждань та фізичного болю, що будуть супроводжувати її протягом усього життя, перенесених нею моральних переживань, оцінює спричинену їй моральну шкоду в 700000 грн. Страхова відшкодувала їй 21000 грн. матеріальної шкоди, але це не всі заподіяні збитки, оскільки вона ще купляла спеціальний матрац, милиці, проходила курс ударно-хвильової терапії, купляла недешеві ліки.

ОСОБА_14 внаслідок ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, лікувалася стаціонарно з 09.07.2025 року до 15.07.2025 року, під час чого терпіла сильні болі, проходила болісні медичні процедури, відчувала постійний дискомфорт, до сьогодні лікується амбулаторно, в результаті отриманих травм перенесла фізичну біль і страждання, не могла лежати через травми, що порушило нормальний сон, спричинило постійне безсоння та нервове виснаження. Вона змушена була вживати знеболювальні ліки, проходити реабілітацію, однак наслідки травм відчуває до сьогодні, зокрема болі при рухах, навантаженнях та зміні погоди. Ці болі часто змушують її відмовлятися від звичний справ. До ДТП вона працювала в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а після ДТП втратила працездатність, вимушена тривалий час знаходитися на лікарняних, що ставить її у скрутне матеріальне становище. Також у неї порушилися актуальні життєві плани, погіршилися можливості реалізації нових перспектив у роботі та сімейному житті. Спричинену їй моральну шкоду оцінює в 300000 грн. До страховика вона зверталася, надала усі наявні у неї документи, але до сьогодні їй не виплачено жодного страхового відшкодування. 03.03.2026 року вона знову зверталася із скаргами до ортопеда-травматолога з приводу болі в тазу ліворуч, обмеження рухів тулубом, іррадіації болю в ліву нижню кінцівку, їй призначено медикаментозне лікування (т.4, а.с.182).

ОСОБА_11 внаслідок ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, лікування тривало протягом значного часу, включало медикаментозну терапію, обмеження рухливості, біль, дискомфорт на потребу у сторонній допомозі, також моральні страждання спричинило порушення звичного способу життя. Потерпіла була позбавлена основного джерела доходу, оскільки не мала змоги здійснювати роботу у власному косметологічному салоні, де її робота прямо пов`язана з рухливістю рук. Це викликало значні переживання, почуття безпорадності, невпевненості та страху за матеріальне забезпечення сім`ї. Спричинену їй моральну шкоду ОСОБА_11 оцінює в 500000 грн. і просить стягнути таку солідарно з обвинуваченого ОСОБА_7 та ТОВ «Автоекспрес». До страховика зверталася, але на сьогодні їй нічого не відшкодовано, представник страховика просить почекати другої операції, коли їй будуть видаляти пластину, щоб відшкодувати уже всі витрати.

ОСОБА_18 внаслідок ДТП отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, один тиждень провів у лікарні, де переніс складне хірургічне втручання з імплантацією металевих конструкцій в ключицю, а також відновленням розірваних зв`язок, що супроводжувалося інтенсивними больовими відчуттями, необхідністю виконання численних болісних медичних маніпуляцій, постійним дискомфортом та ризиком ускладнень. Найближчим часом його очікує повторне хірургічне втручання з видалення металевих конструкцій. Протягом півтора місяця травмована рука залишалася повністю знерухомленою, що обмежувало рухову активність потерпілого, створювало численні незручності в щоденному житті, функціональність руки відновлено лише на 80 %, він страждає на постійні ниючі болі, що посилюються на зміну погоди. Забій голови додатково спровокував порушення сну, головні болі, запаморочення, різкі перепади настрою, що ускладнює щоденне функціонування та посилює психологічний тиск. Спричинену йому моральну шкоду оцінює в 400000 грн. Крім цього вказує на те, що внаслідок ДТП йому була спричинена також матеріальна шкода в сумі 13318 грн., оскільки він не зміг повернути кошти за заброньований готель і не зміг скористатися ним через аварію.

ОСОБА_39 внаслідок ДТП отримала травми опорно рухової системи БДУ, забійні садна лівого стегна та поперекової ділянки зліва, що підтверджується консультаційними висновками спеціалістів та довідкою сімейного лікаря. Ушкодження спричинило фізичний біль та докорінно змінило звичний спосіб життя, крім цього вчинення злочину відносно неї викликало сильний психологічний стрес та глибокі моральні переживання, вона втратила душевний спокій, нормальні життєві зв`язки, потребує додаткових зусиль для організації свого життя. Спричинену їй моральну шкоду оцінює в 20000 грн. та просить стягнути її з ТОВ «Автоекспрес» як роботодавця ОСОБА_7 та ПАТ «СК «ВУСО» як страховика. При цьому вказує, що зверталася із заявою про виплату страхового відшкодування до ПАТ «СК «ВУСО» і їй було виплачено в якості відшкодування матеріальної шкоди 4974 грн. 67 коп., однак моральна шкода до цього часу не відшкодована.

Згідно листів-відповідей ПрАТ «СК «ВУСО» № 8111/2025/вих від 27.11.2025 року та № 8656/2025/вих від 15.12.2025 року на запит адвоката ОСОБА_51 страховиком було виплачено ОСОБА_39 4974,67 грн. (з яких 2666.67 грн. в якості відшкодування моральної шкоди), ОСОБА_21 16000 грн. (серед яких 8000 грн. в якості відшкодування за моральну шкоду), ОСОБА_19 33201.22 грн. (з яких 16600.61 грн. в якості відшкодування за моральну шкоду), ОСОБА_17 18302,37 грн., ОСОБА_20 32555,27 грн. та ОСОБА_16 39160 грн. за шкоду, заподіяну здоров`ю (лікування) (т.2, а.с.196-197, т.3, а.с. 196-198, т.4 а.с.155).

Верховний Суд у своїй практиці чітко та послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні у межах ліміту відповідальності страховика (страхової суми) є страховик завдавача шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17). Відтак Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Вказана правова позиція була додатково підтримана Великою Палатою в ухвалі від 22.07.2026 року у цивільній справі № 729/1804/23, де Велика Палата повернула справу на розгляд Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду з огляду на відсутність підстав для перегляду вказаного правового висновку Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду виснувала те, що потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на компенсацію моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв`язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (зокрема, смертю). У таких випадках розмір моральної шкоди, яку відшкодовує страховик винної особи, передбачений статтею 26-1 та пунктом 27.3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (див. пункт 172 згадуваної постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17).

Поряд із цим відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

Аналогічно врегульоване це питання і в Законі України «Про автомобільний транспорт» та Законі України «Про страхування», які є правозастосовними у даній справі. Згідно п.1 Р.1 Порядку та умов страхування на автомобільному та міському електричному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 671 від 22.07.2024 року, відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю пасажирів під час перевезення автомобільним транспортом проводиться за класом страхування 10, визначеним ст.4 Закону України «Про страхування». Пунктом 20 Порядку встановлено, що страхова виплата у зв`язку із моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, здійснюється у розмірі не менше 10 відсотків від здійсненої страхової виплати у зв`язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до пунктів 17-19 цього розділу.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Автоекспрес» (перевізником) та ПрАТ «СК «ВУСО» 16.01.2025 року укладено Договір № 24280104 страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам та/або багажу під час перевезення автомобільним транспортом (т.2, а.с.16-36), п.5.8.4 якого встановлює, що страхова виплата у зв`язку із моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, здійснюється у розмірі не менше 10 % від здійсненої страхової виплати у зв`язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності. При цьому сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та/або здоров`ю кожної потерпілої третьої особи складає 500000 грн. (п.3.1.1.1 Договору).

07.01.2026 року представник цивільного відповідача ТОВ «Автоекспрес» ОСОБА_6 заявляла клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ПрАТ «СК «ВУСО», у задоволенні якого судом було відмовлено з огляду на те, що згідно вимог ст.51 ЦПК України співвідповідач може бути залучений до участі у справі виключно за клопотанням позивача. Судом було залучено до участі у справі ПрАТ «СК «ВУСО» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

16.01.2026 року ОСОБА_39 подала цивільний позов про відшкодування моральної шкоди до ТОВ «Автоекспрес» та ПрАТ «СК «ВУСО», який був прийнятий до спільного розгляду із цим кримінальним провадженням, відтак у цьому позові ПрАТ «СК «ВУСО» виступає співвідповідачем поряд із перевізником.

Впродовж усього розгляду справи жоден із потерпілих, окрім ОСОБА_39 , не заявив клопотання про залучення страховика до участі у справі в якості співвідповідача чи про заміну відповідача з перевізника на страховика.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Беручи до уваги те, що цивільно-правова відповідальність перевізника ТОВ «Автоекспрес» на момент ДТП була застрахована у встановленому законом порядку у ПрАТ «СК «ВУСО», саме в останнього у зв`язку з настанням страхового випадку виник обов`язок відшкодувати потерпілим в межах ліміту страхового відшкодування (яке становить 500000 грн.) спричинену потерпілим моральну шкоду. Доказів того, що у страховика не виник такий обов`язок в силу обставин, передбачених законом, або потерпілим спричинена моральна шкода, яка перевищує ліміт відповідальності страховика, жодним із потерпілих не надано. У зв`язку з тим, не заперечуючи право потерпілих на відшкодування спричиненої їм моральної шкоди, у суду відсутні підстави для задоволення їх цивільних позовів у зв`язку з їх пред`явленням до неналежного відповідача.

При цьому суд бере до уваги, що потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_17 та ОСОБА_15 просили про стягнення з ТОВ «Автоекспрес» по 700000 грн. спричиненої моральної шкоди кожному, що перевищує ліміт відповідальності страховика, однак без залучення до участі у справі в якості співвідповідача ПрАТ «СК «ВУСО» суд позбавлений можливості встановити, чи перевищує розмір завданої моральної шкоди ліміт відповідальності страховика і яку суму у разі такого перевищення слід стягнути з перевізника.

Відмовляючи у задоволенні цивільних позовів, суд наголошує, що представниками позивачів невірно тлумачиться положення укладеного між страховиком і перевізником договору страхування в тій частині, що розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню, ставиться у залежність від розміру виплаченого страхового відшкодування за спричинену матеріальну шкоду, оскільки у п. 5.8.4 Договору вказано, що страхова виплата у зв`язку з моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, здійснюється у розмірі не менше 10 відсотків від здійсненої страхової виплати у зв`язку з лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до пунктів 5.8.1, 5.8.3 цього Договору. Тобто умовами Договору визначено лише мінімальний розмір відшкодування за спричинену моральну шкоду, а виплата такої шкоди не ставиться у залежність від виплати страхового відшкодування у зв`язку з лікуванням чи втратою працездатності.

З приводу цивільного позову ОСОБА_39 , суд приходить до висновку, що такий в частині його заявлення до ПАТ «СК «ВУСО» слід задоволити в повному обсязі з урахуванням отриманих нею душевних страждань внаслідок отриманих під час ДТП травм, ступеня вимушених змін в її звичному житті, ступеня фізичного болю, якого вона зазнала внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 .. При цьому, як вбачається із Договору № 24280104 страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам та/або багажу під час перевезення автомобільним транспортом, від 16.01.2025 року, страхова сума у відповідності до п.3.1.1 такого на одну потерпілу третю особу (пасажира) за одним страховим випадком становить 510000 грн., в тому числі за шкоду, заподіяну життю та/або здоров`ю кожної потерпілої третьої особи (пасажира) - 500000 грн., багажу 100000 грн., страхова виплата у зв`язку із моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазначала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, здійснюється у розмірі не менше 10 % від здійсненої страхової виплати у зв`язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності. Відтак з урахуванням норм укладеного договору та положень Закону України «Про автомобільний транспорт» спричинена ОСОБА_39 моральна шкода підлягає стягненню в повному обсязі із страховика ПАТ «СК «ВУСО».

Суд відхиляє викладені у відзиві на позов ПрАТ «СК «ВУСО» заперечення проти цивільного позову ОСОБА_39 , оскільки вважає, що 4974.67 грн. страхового відшкодування (з яких моральна шкода 2666.67 грн.) явно не відповідають характеру та обсягу страждань ОСОБА_39 , яких вона зазнала внаслідок ушкодження здоров`я, таку суму не можна вважати справедливою сатисфакцією за ті незручності і душевні переживання, які пережила потерпіла після ДТП.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності зі ст.100 КПК України. Заходи забезпечення кримінального провадження слід скасувати.

Процесуальні витрати у справі слід покласти на обвинуваченого.

У зв`язку з відмовою у задоволенні цивільних позовів ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_18 відсутні підстави для стягнення в їх користь витрат на професійну правову допомогу, про яку заявляв їх представник.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов`язків не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Процесуальні витрати за проведені у справі експертизи в сумі 26941 (двадцять шість тисяч дев`ятсот сорок одна) грн. 56 коп. стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави.

У задоволенні цивільних позовів ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_52 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес» про відшкодування шкоди - відмовити.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_11 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес», ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_53 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес», Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (код ЄДРПОУ) в користь ОСОБА_53 20000 (двадцять тисяч) грн. спричиненої моральної шкоди.

У задоволенні позовних вимог до ТОВ «Автоекспрес» - відмовити.

Арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.07.2025 року на автобус марки «VDL Futura FDD-2», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоекспрес», автомобіль марки «AUDI A4», р.н. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_9 , передній бампер та фару автомобіля марки «АУДІ», металевий захист двигуна на автомобіль марки «АУДІ», зовнішню пасажирську дверку автобуса марки «VDL», фрагмент внутрішньої частини пасажирської дверки автобуса марки «VDL», скасувати після набрання даним вироком законної сили.

Речові докази - автомобіль марки «AUDI A4», р.н. НОМЕР_2 , передній бампер та фару автомобіля марки «АУДІ», металевий захист двигуна на автомобіль марки «АУДІ», які передані на зберігання на територію стоянки, що у м. Львів на вул. Авіаційна, 7, - повернути ОСОБА_9 , автобус марки "VDL FUTURA FDD-2", р.н. НОМЕР_1 , який передано на зберігання на територію стоянки ТОВ «ТРАНС-КОМПАНІ», що на східному під`їзді до м Львова, зовнішню пасажирську дверку автобуса марки «VDL», фрагмент внутрішньої частини пасажирської дверки автобуса марки «VDL», які передані на зберігання на територію стоянки, що у м. Львів на вул. Авіаційна, 7, - повернути ТОВ «Автоекспрес».

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1