Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №335/7097/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №335/7097/26

Суддя: Сиротенко В. К.

1Справа № 335/7097/26 2/335/3678/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання Кумер А.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 Через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «Споживчий центр», в особі представника Новікова І.А., до відповідача ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №01.11.2025-100002627 від 01.11.2025 у загальній сумі 26 530,00грн., а також понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №01.11.2025-100002627 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримала у кредит грошові кошти у розмірі 3 500,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Всупереч умовам договору, відповідач не у повному обсязі виконав свої зобов`язань з повернення грошових коштів за тілом кредиту та відсотками, що спонукало позивача звернутись до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02.07.2026 року позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила, письмового відзиву на позов не подала, заяв чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надала, що відповідно до ст. 280 ЦПК України в сукупності є підставою для заочного розгляду справи.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові повістки, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулися до суду як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

01.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Споживчий центр» із заявкою, підписаною ним з використанням одноразового ідентифікатора Е576, який був надісланий на номер її телефону та із проставленням на нього свого електронного підпису, на укладення кредитного договору відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти).

У свою чергу 01.11.2025 ТОВ «Споживчий центр» ухвалило заявку ОСОБА_1 на видачу їй кредиту та підтвердило укладення кредитного договору № 01.11.2025-100002627.

Згідно умов вказаного кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 3 500,00 грн, із застосуванням процентної ставки у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит; строк кредитування складає 217 дні.

Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору, кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 3.2 Договору, кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пункт 4.1 Договору встановлює, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, платності та поворотності.

Враховуючи вищевикладене, договір №01.11.2025-100002627 від 01.11.2025 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

07.11.2025 між позивачем та ОСОБА_1 укладено додатковий договір (оферту) до кредитного договору №01.11.2025-10002627 від 01.11.2025.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі перерахувавши на платіжну картку відповідача кошти у розмірі 3500,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» вих.№575-1506 від 15.06.2026, призначення платіжної операції видача за договором кредиту №01.11.2025-100002627.

Крім того, згідно листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» вих.№574-1506 від 15.06.2026, призначення платіжної операції добір коштів за договором кредиту №01.11.2025-100002627.

Позивач зазначає, що умови вищезазначеного кредитного договору ОСОБА_1 виконані не у повному обсязі, грошові кошти у встановлені договором строки не повернуті, тим самим порушено умови кредитного договору.

Згідно з розрахунком заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору № 01.11.2025-100002627 від 01.11.2025 у ОСОБА_1 перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 26 530,00 грн., з яких: 7 000,00 грн. сума заборгованості по тілу кредиту, 10 640,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 630,00 грн.- комісії (пов`язаної з наданням кредиту); 1260,00 грн. - додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), 7000,00 грн.- відсотків, нарахованих по 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, який відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат у виді судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати пов`язані з відправленням позовної заяви з додатками у розмірі 127,38 грн.

За правилами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Щодо стягнення витрат пов`язаних з відправленням позовної заяви з додатками у розмірі 127,38 грн суд зазначає наступне.

Позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд».

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так, законодавством визначено два види подачі процесуальних документів до суду, це у паперовій формі та в електронній формі.

За подачу позовної заяви до суду в електронній формі ЗУ «Про судовий збір» встановлено пониження розміру ставки судового збору. Однак звертаючись до суду з позовною заявою, позивач повинен надати докази відправки позовної заяви з додатками відповідачу (абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України).

Витрати, які несе позивач у зв`язку з направленням позовної заяви та додатків відповідачу при зверненні до суду в електронній формі, не можуть бути віднесені до витрат, пов`язаних із розглядом справи або підготовкою до її розгляду у розумінні статті 133 Цивільного процесуального кодексу України. Обираючи електронну форму звернення, позивач самостійно покладає на себе обов`язок здійснити відповідні процесуальні дії, що є складовою його процесуальної ініціативи, а не витратами, які підлягають компенсації чи розподілу між сторонами.

У зв`язку з викладеним, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат пов`язаних з відправкою позовної заяви відповідачу у розмірі 127,38 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню сплачена при зверненні до суду з позовом сума судового збору 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81,141,223ч.4,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 01.11.2025-100002627 від 01.11.2025 у загальному розмірі 26 530 (двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять) грн. 00 коп.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 25 вересня 2026 року.

Суддя В.К. Сиротенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua