Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №440/4870/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

Суд: Полтавський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №440/4870/26

Суддя: С.С. Бойко

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4870/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Литвиненко Я.О.

представника позивача – Касянчука С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представником позивача ОСОБА_2 подано до Полтавського окружного адміністративного суду за допомогою "Електронний суд" позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на адвокатський облік громадянина України ОСОБА_1 та винесення наказу про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов військовозобов`язаних запасу до лав ЗС України" в частині призову ОСОБА_1 на військову службу.

В обґрунтування позовних зазначено, що у жовтні 2025 року, працівники національної поліції спільно з представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснили зупинку ОСОБА_1 та примусово доставили його у ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних та перевірки документів, проти його волі. Позивач неодноразово заявляв, що він є виключеним з військового обліку, надавав військовий квиток серії НОМЕР_2 з відміткою про виключення, а, отже, він не може бути мобілізований. На усні заяви ОСОБА_1 працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 не реагували.

Оскільки, згідно військово-облікового документа серії НУ №9504930 Позивач є виключеним з військового обліку, а, отже, є невійськовозобов`язаним, то відсутні правові підстави для його примусового доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних та перевірки інформації, для проходження ВЛК, а тим паче для мобілізації, що свідчить про протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача стверджує, що, позивач не належить до жодної з зазначених у ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» категорій, зокрема не є військовозобов`язаним, не перебуває в запасі, оскільки виключений з обліку військовозобов`язаних, і підтверджуючих документів про волевиявлення ОСОБА_1 щодо його повторного взяття на військовий облік немає. Оскільки позивач був виключений з військового обліку, то повторному взяттю на такий облік він не підлягає.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін. /а.с.22/

25.05.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив, у якому відповідач зазначає, що згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_1 був взятий на облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 19.05.2025 року системою автоматично на підставі постанови КМУ № 932 від 16.08.2024 року «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Пунктом 17-1 постанови визначено, що стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта”.

На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік. Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил. Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Взяття на облік позивача є наслідком реалізації норм Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 року № 932, шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України з метою формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, у розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» ТЦК та СП не здійснює адміністрування Реєстру та не вносить інформацію до Реєстру, і не є органом адміністрування й ведення Реєстру.

Отже, відповідач не вчиняв дії щодо взяття на військовий облік позивача, , позивач був взятий на військовий облік в автоматичному режимі, тобто, ТЦК та СП не є належним відповідачем у спорах, що виникли через включення осіб до Реєстру на підставі постанови КМУ № 932 від 16.08.2024 року, а тому позовні вимоги про визнання протиправності дій відповідача щодо взяття на військовий облік не підлягають задоволенню.

Таким чином, при взятті позивача на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_6 відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 уповноваженим особам відповідного відділу була доступна інформація про те, що зазначений громадянин є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку та, відповідно, підлягає мобілізації на загальних підставах.

Гр. ОСОБА_1 пройшов медичний огляд для визначення ступеню придатності до військової служби, при цьому від проходження ВЛК зазначений громадянин НЕ відмовлявся, виявляв ініціативну поведінку, повідомляв про наявні у нього захворювання, які були відображені у довідці ВЛК. Тобто, медичний огляд позивача НЕ був формальним чи поверхневим, лікарями було детально проаналізовано стан здоров`я позивача, співставлено наявні у нього діагнози із Розкладом хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби (додаток №1 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402). Із винесеною довідкою позивач був ознайомлений, зауважень до її змісту не мав. Таким чином, позивач перебував на військовому обліку військовозобов`язаних, не мав належним чином оформленої відстрочки від призову на військову службу, пройшов ВЛК, а отже, були наявні усі правові підстави для призову зазначеного громадянина / а.с. 25 – 29/.

23 червня 2026 рок від представника позивача надійшло клопотання про залучення у справі у №440/4870/26 співвідповідачів: Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України та ІНФОРМАЦІЯ_7 , до клопотання додано уточнену позовну заяву, у якій представник позивача просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на адвокатський облік громадянина України ОСОБА_1 та винесення наказу про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 21.10.2025 №1280-М начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправки до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також до інших військово-облікових документів ОСОБА_1 відомості про виключення з 15.05.2013 з військового обліку на підставі пункту 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий облік і військову службу»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення як особу, яка була протиправно призвана на військову службу під час мобілізації / а.с. 44- 49/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року клопотання представника позивача задоволено, залучено до участі у справі №440/4870/26 співвідповідачів: Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України та ІНФОРМАЦІЯ_2 / а.с. 64/.

14.07.2026 від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив / а.с. 69 - 71/, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, зазначив, що з дня набрання чинності Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 22.07.2014р. і станом на теперішній час з 50 років до 60 років, військовозобов`язаний ОСОБА_1 є таким, що підпадає під дію цього закону, тобто підстави для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - не має. З 13.03.2009 ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 . Надалі його було зупинено та супроводжено до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) для проходження передбачених законодавством заходів військового обліку та мобілізації, у тому числі перевірки військово-облікових даних, проходження відповідних процедур і вирішення питання щодо можливості призову на військову службу під час мобілізації.

18.09.2026 від відповідача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено протиправності дій чи рішення Військової частини НОМЕР_1 , а тому правові підстави для задоволення позовних вимог у частині що стосується відповідача, відсутні / а.с.94-98/.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов, з підстав наведених у позовній заяв, представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 та представник ІНФОРМАЦІЯ_2 просили розглядати без їх участі.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 15 листопада 1990 року ОСОБА_1 15.05.2013 виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_10 за досягненням граничного віку перебування у запасі, про що зроблені відповідні відмітки у військовому квитку/ а.с.8зв/.

У жовтня 2025 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками ТЦК та СП до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де пройшов медичний огляд та військово-лікарською комісією був визнаний придатним.

Вищевказані обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.10.2025 №1280-М "Про призов на військову службу під час мобілізації на особливий період» ОСОБА_1 признано на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 / а.с. 32/.

Відповідно до витягу з наказу Командира військової частини НОМЕР_1 оперативно-тактичного з`єднання – 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (по строковій частині) від 21.10.2025 №342 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо взяття його на повторний облік та призову на військову службу під час мобілізації , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 за №389-VІІІ (далі - Закон №389) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та діє на дату прийняття рішення у справі.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з цим Указом мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. Ці строки неодноразово продовжувалися та тривають на дату прийняття рішення у справі.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі- Порядок №1487).

Відповідно до пп. 1 п. 15 Порядку №1487 за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»: взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку і відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

У разі коли відомості про призовника, військовозобов`язаного або резервіста не включено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовник, військовозобов`язаний або резервіст може за власним бажанням подати відомості для включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів під час формування декларації про місце проживання з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) за умови запровадження інформаційної взаємодії. Механізм та вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між Порталом Дія та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлюються Міноборони.

За змістом п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України) та військово-облікового документа.

З системного аналізу вищенаведених правових норм суд робить висновок, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку, а також виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як свідчать матеріали справи, 15.05.2013 ОСОБА_1 було виключено з військового обліку за досягненням граничного віку.

Суд звертає увагу на те, що матеріалах справи відсутні докази на спростування дійсності військового квитка позивача серії НОМЕР_2 .

Отже, відомостями військового квитка серії НОМЕР_2 підтверджується той факт, що позивача було виключено з військового обліку 15.05.2013.

Суд наголошує, що виключення з військового обліку означає, що особа втрачає статус військовозобов`язаного та на неї не поширюються обов`язки з військового обліку.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 Верховний Суд зробив правові висновки про те, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Так, у випадку виключення особи з військового обліку, чинним законодавством не передбачено можливості та механізмів поновлення такої особи на обліку і така особа з моменту виключення вже не вважається і не може вважатися військовозобов`язаною у майбутньому. Натомість після зняття з військового обліку, Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства в сукупності з встановленими обставинами справи, суд зазначає, що позивач був саме виключений з військового обліку, та, відповідно до вищевикладених висновків Верховного Суду, не може бути поновленим на обліку та на позивача не поширюються обов`язки з військового обліку.

З огляду на вищенаведене, суд робить висновок про те, що дії відповідача щодо взяття на адвокатський облік ОСОБА_1 та винесення наказу про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 слід визнати протиправними, а тому такий наказ підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що скасування наказу про призов на військову службу під час мобілізації та направлення позивача для проходження військової служби означає відсутність законної первинної підстави для його направлення до військової частини НОМЕР_1 .

Суд також зазначає, що положення статті 26 Закону №2232-XII визначають підстави звільнення з військової служби осіб, військово-службові правовідносини з якими виникли на передбачених законом підставах.

Зазначена норма не може розглядатися як перешкода для скасування судом протиправних індивідуальних актів про призов та зарахування до списків особового складу і для усунення наслідків таких актів.

У цій справі суд не вирішує питання про звільнення позивача з військової служби за однією з підстав, передбачених статтею 26 Закону №2232-XII, та не покладає на командира військової частини обов`язку прийняти окреме рішення про звільнення.

Зобов`язання військової частини виключити позивача зі списків особового складу є безпосереднім правовим наслідком скасування наказу про призов на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби, яке спрямоване на відновлення становища, що існувало до прийняття протиправного індивідуального акту.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби є день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Отже, єдиним правомірним способом виконання судового рішення та усунення наслідків протиправного індивідуального акта є виключення позивача зі списків особового складу.

Таке виключення відповідно до статті 24 Закону №2232-XII матиме наслідком закінчення проходження позивачем військової служби.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Будь-який інший спосіб захисту, на переконання суду, не буде ефективним та справедливим, оскільки фактично допущені суб`єктом владних повноважень порушення будуть виправлятися за рахунок особи, щодо якої допущено порушення процедури.

Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, вищевказаний спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об`єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним та в повній мірі забезпечить повне припинення порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що відповідачами не виконано встановленого частиною 2 статті 77 КАС України обов`язку доведення правомірності повторного взяття позивача на військовий облік, проведення медичного огляду, призову на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Враховуючи, що призов позивача з істотними порушеннями вимог чинного законодавства було здійснено ІНФОРМАЦІЯ_8 , суд вважає за необхідне стягнути судовий збір на користь позивача з ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄРДПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_4 , код ЄРДПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , код ЄРДПОУ НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" від 21.10.2025 №1280-М в частині призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправки до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ОСОБА_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також до інших військово-облікових документів ОСОБА_1 відомості про виключення 15.05.2013 з військового обліку на підставі пункту 4 частини 6 статті 37 Закону УКраїни "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції чинній станом на 02.12.2012) у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1064,96 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.09.2026.

Суддя С.С. Бойко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua