Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №335/6042/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/6042/26 2/335/3277/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О.,

секретаря судового засідання Філатової О.О.,

представника відповідача адвоката Рощина В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.09.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено Договір Позики № 6773367.

18.03.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу № 18/03/26 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 18.03.2025 до Договору факторингу № 18/03/26 від 18.09.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 322,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

4 322,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування Кредитом; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 10 000,00 грн - неустойка; 0,00 грн. - комісія за надання Кредиту.

Оскільки боржник заборгованість добровільно не погашає, позивач вимушений звернутися до суду з позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК`ЄАПБ» суму заборгованості за Договором позики № 6773367 в загальному розмірі 19 322,50 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 01.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження із повідомлення (викликом) учасників справи.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Рощина В.С. 26.08.2026 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги в частині основної суми кредиту та заперечує проти стягнення неустойки повністю і проти заявленого розміру відсотків.

Вказує, що відповідач не заперечує факту укладання Договору кредитної лінії (Надійний) № 6773367 від 22.09.2025 на суму 5 000,00 грн та отримання цих коштів. Однак заперечує щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 4 322,50 грн. та неустойки у сумі 10 000,00 грн. Так, заперечуючи проти стягнення процентів за користування кредитом, сторона відповідача вказує, що відповідач здійснив платіж і виконав умови для застосування зниженої процентної ставки. Звертає увагу на те, що з 22.10.2025 кредитодавецем нараховувалась повна ставка процентів 0,95 % на день, а не занижена 0,475%. Нарахування відсотків припинено 20.01.2026, тобто до закінчення строку кредитування. Правові наслідки такої зміни визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12: право кредитодавця нараховані передбачені договором проценти за ст. 1048 ЦК України зберігаються лише в межах погодженого сторонами строку кредитування, а після його спливу або після пред`явлення вимоги про дострокове повернення коштів правова природа відносин змінюється і застосовується ст. 625 ЦК України. При цьому, позивач не надав ані вимоги, передбаченої п. 6.13 Договору, ані доказів її направлення відповідачу в порядку п. 16.13.1 Договору. За таких обставин нарахування процентів після 19.11.2025 (дати прострочення, з якої кредитотавець розпочав нарахування неустойки) є недоведеним за підставою.

Крім цього, вказують, що позивач вимагає стягнення платежу, який сам кредитодавець не визнав ні пенею ані штрафом. Кредитодавець власною заявою у документів, норма якого встановлена законом, задекларував, що договором не передбачено ані пені, ані штрафів, а платіж у розмірі 250,00 грн на день віднесено до «інших платежів». Проте статтею 549 ЦК України визначено вичерпаний перелік форм неустойки: неустойкою є штраф (ч. 2 ст. 549 ЦК України) або пеня (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Вважають, що якщо платіж у 250,00 грн на день не є ані штрафом, ані пенею, як це прямо задекларовано кредитодавцем у Паспорті споживчого кредиту, то він не є неустойкою у розумінні ст. 549 ЦК України, а отже позовна вимога про стягнення «неустойки» у розмірі 10 000,00 грн не має правові підстави. Якщо ж цей платіж усе ж таки є неустойко, то з огляду на його нарахування щоденно за кожен день прострочення (п. 1.20 Договору: «Неустойки нараховуються щоденно, починаючи з першого дня порушення Позичальником зобов`язань за Договором») він за своєю правовою природою є пенею (ч. 3 ст. 549 ЦК України), оскільки штраф за ч. 2 ст. 549 ЦК України нараховується одноразово. Найменування, надане платежу сторонами, його правової природи не змінює. Те, що вказана сума є пенею, підтверджується і арифметично: 250,00 грн становить рівно 5% від суми кредиту (5 000 грн). Тобто платіж фактично обчислено у відсотках від суми грошового зобов`язання за кожен день прострочення, лише виражено в абсолютній величині.

Також, сторона відповідача вказує, що паспорт споживчого кредиту визначає, що платіж 250,00грн на день застосовується «при невиконання зобов`язань щодо повернення кредиту». Строк повернення кредиту за Договором - 16.09.2026 (п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору; розділ 3 Паспорта: строк кредитування 360 днів). Станом на періоди, за які нараховано неустойку (листопад-грудень 2025 року), цей строк не настав, а отже зобов`язання щодо повернення кредиту порушене бути не могло. Фактично неустойку нараховано за прострочення сплати Мінімального обов`язкового платежу, який відповідно до п. 1.18 Договору складається виключно з процентів за користування кредитом і не включає суму Кредиту. Це інше зобов`язання, ніж зобов`язання щодо повернення кредиту. Розбіжність між Паспортом споживчого кредиту та п. 9.7 Договору в частині підстав нарахування неустойки має тлумачитися на користь споживач. Крім того, прострочення відповідача мало місце у листопаді-грудні 2025 року, тобто в період дії воєнного стану, веденого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та неодноразово продовженого. Неустойку нарахована саме за це прострочення.Отже, відповідач звільнений від обов`язку сплати неустойки, а саме неустойка підлягала списанню первісним кредитором. Оскільки на дату відступлення парва вимоги (18.03.2026) ця вимога вже підлягала списанню, вона не існувала як дійсна і не могла перейти до позивача.

Крім цього, заявлений розмір відсотків не підлягає стягненню в повному обсязі. Кредитодавець, пропонуючи відповідачу ставку 0,475% на день, тим самим визнав її економічно достатньою платою за користування кредитом. Відповідач цю пропозицію прийняв і виконав - сплативши 21.10.2025 1 575,00 грн, що прямо підтверджено Розрахунком позивача. За таких обставин нарахування процентів за подвоєною ставкою 0,95% на день за період з 22.10.2025 на думку сторони відповідача не має економічного обґрунтування і створює істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачеві. Тому відповідач заявляє про несправедливість умови таблиці п. 2.2 Договору в частині процентної ставки, що перевищує 0,475% на день, та просить суд не застосовувати її при вирішенні спору. Механізм п. 2.2.9 Договору суперечить абз. 2 ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». Загальний розмір кредиту становить 5 000,00 грн і не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати. Пункт 2.2.9 Договору прямо встановлює, що у разі несплати або неповної сплатив відповідачем визначеної суми «вважається», що Позичальник відмовився від пропозиції сплати Процентів за користування кредитом за процентною ставкою, нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиці п. 2.2 Договору, а нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за процентною ставкою, визначеною у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору». Таким чином, розмір процентної ставки поставлено у пряму залежність від виконання відповідачем грошового зобов`язання, а єдиним наслідком порушення є подвоєння ставки. Це і є заборонена законом зміна процентної ставки у бік погіршення для споживача за порушення зобов`язання.

Крім того, вважає, що комісія за надання кредиту 862,50 грн сплачена безпідставно і підлягає зарахуванню. Так, розрахунок позивача засвідчує, що комісія за надання кредиту в розмірі 862,50 (17,25% суми кредиту) була нарахована та повністю погашена за рахунок коштів, сплачених відповідачем 21.10.2025. Саме тому в позові ця складова заявлена у розмірі 0,00 грн. Комісія «за надання кредиту» нараховується одноразово за сам факт видачі коштів, тобто за дію, яка становить основний обов`язок кредитодавця за кредитним договором (ст. 1054 ЦК України), а не окрему фінансову послугу у самостійному розумінні. Звертає увагу на висновки викладені у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 Великою Палатою Верховного Суду та оскільки умова про комісію є нікчемною, сплачені за нею 862,50 грн одержані кредитодавцем без достатньої правової підстави і згідно зі ст. 1212 ЦК підлягають зарахуванню в погашення дійсних вимог кредитодавця, тобто процентів за користування кредитом. З урахуванням наведеного розрахунок процентів має бути таким: проценти за 121 день за ставкою 0,475% на день,(5000,00 х 0,475% х 21) 873,5 грн.; фактично сплачено відповідачем 21.10.2025 1 575,00 грн, тому залишок до стягнення становить 1 298,75 грн (2873,75-1575,00= 1 298,75). Звертає увагу на те, що у разі якщо суд не визнає умову про комісію нікчемною і залишить зарахування 862,50 грн у рахунок комісії, залишок процентів становитиме 2873,75-712,50+ 2 161,25 грн.

26.08.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

28.08.2026 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував частково, підтримав відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив та просив позов задовольнити частково, відмовити у стягнення неустойки у розмірі 10 000,00 грн повністю, відмовити у стягнення відсотків у розмірі, що перевищує 1 298,75 грн.

Представник позивача в позові, у відповіді на відзив просить розгляд справи провести за відсутності представника товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6773367 (далі - кредитний договір). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - 562060, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 4.4 кредитного договору, позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою системи BankID НБУ.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (кредит) на погоджений умовами договору строк (строк кредиту), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Сторони узгодили наступні умови кредитування: сума кредиту 5000,00 грн; строк кредитування/строк договору - 360 днів; дата надання кредиту - 22.09.2025; дата повернення кредиту - 16.09.2026; процентна ставка (фіксована) - 0,95 % в день; комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 грн); розмір першого обов`язкового платежу 2287,50 грн, дата сплати першого обов`язкового платежу 21.10.2025; неустойка - 250,00 грн в день.

Згідно з п.п. 2.2.4 кредитного договору періоди сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 26 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 11.

У п.п. 2.2.9 п. 2.2 кредитного договору сторони домовились, що Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримує від Кредитодавця індивідуальну знижку (промокод) на Процентну ставку, визначену в колонці 3 таблиці 2.2 договору, при виконання позичальником наступних умов: позичальник у строк до сплати Першого обов`язкового платежу, визначеного п. 2.2.5 п. 2.2 договору, але не раніше, ніж за чотири і менше календарних днів до дати сплати Першого обов`язкового платежі, визначеного п.п. 2.2.5 п. 2.2. Договору сплатить Комісію за надання Кредиту та Проценти за користування Кредитом у сумі, не менше ніж 1575,00 грн. у такому випадку позичальнику надається можливість сплачувати проценти з урахуванням процентної ставки, яка є нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиця 2.2 договору, та становить 0,475% на день протягом перших 30 календарних днів з дати надання Кредиту (знижена процентна ставка). У разі, якщо позичальник не сплатить/сплатить за п`ять і більше календарних днів до закінчення Першого обов`язкового платежу//сплатить не в повному обсязі суму, вказану в цьому підпункті Договору вважається, що Позичальник відмовився від пропозиції сплати Процентів за користування кредитом за процентною ставкою, нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиця 2.2 договору, а нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за процентною ставкою, визначеною у колонці 3 таблиця 2.2 договору. Позичальник повністю розуміє та погоджується з тим, що у разі невикористання Позичальником права на отримання індивідуальної знижки (промокоду)/невиконання умов для отримання знижки, застосуванню підлягає процентна ставка без знижки, як вона зазначена в колонці 3 таблиця 2.2 Договору. При цьому застосування процентної ставки, визначеної в колонці 3 таблиці п. 2.2 Договору, не є зміною процентної ставки , порядку її розрахунків та порядку сплати у бік погіршення для Позичальника, оскільки надання Кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах застосування процентної ставки, визначеної в колонці 3 таблиця 2.2 Договору. Якщо вказаний у цьому підпункті Договору розмір процентної ставки дорівнює 0,95%, зазначене означає, що можливість сплати Процентів за користування Кредитом за зниженою процентною ставкою Договором не передбачено.

Тобто, для отримання права на застосування індивідуальної знижки позичальник зобов`язаний був сплатити до 21.10.2025 суму коштів у розмірі не менше ніж 2287,50 грн, до складу якої входить комісія за надання кредиту в розмірі 862,50 грн та проценти за користування кредитом за перші 30 календарних днів, нараховані за ставкою 0,475% в день (індивідуальна знижка), у розмірі 712 грн (5000,00 грн х 0,475% х 30 днів = 1111,50 грн).

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору за користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитодавцю Проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2 договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму Кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування Кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування Кредитом, починаючи з першого дня користування Кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за Договором та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання Кредиту у складі Першого обов`язкового платежу та Мінімальних обов`язкових платежів відповідно до п.п. 2.2.4 п. 2.2 та п.п. 2.2.5 п. 2.2 договору.

Згідно з п. 9.7 кредитного договору інформація про наслідки простроченні виконання зобов`язань Позичальником. Якщо Позичальником не сплачено/сплачено не в повному обсязі Перший обов`язковий платіж платіж/Мінімальний обов`язковий платіж (платежі), за Договором нараховується Неустойка у розмірі, визначеному п. 2.2 Договору, починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі Першого обов`язкового платежу/Мінімального обов`язкового платежу (платежів) та Неустойки. Після оплати простроченого Першого обов`язкового платежу/Мінімального обов`язкового платежу (платежів) та Неустойки у повному обсязі, подальше виконання зобов`язань Позичальником здійснюється відповідно до умов Договору зі сплатою, після усунення порушень Договору, Мінімального обов`язкового платежу у строки, встановлені для сплати Мінімального обов`язкового платежу відповідно до п.п. 2.2.4 п. 2.2 Договору. Неустойка нараховується з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

У розділі 11 «Юридичні адреси та реквізити сторін» кредитного договору зазначений картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Первісний кредитор ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на виконання кредитного договору № 6773367 від 22.09.2025 виконав свої зобов`язання, зокрема, надав відповідачу грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИССТЕМА», що підтверджується копією довідки вих. № КД-000067640 від 28.04.2026.

Відповідач у справі ОСОБА_1 факт укладання кредитного договору № 6773367 від 22.09.2025 та отримання кредитних коштів у сумі 5 000,00 не заперечує.

З розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», вбачається, що станом на 18.03.2026 первісним кредитором нарахована заборгованість за кредитним договором № 6773367 від 22.09.2025 у загальному розмірі 19 322,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - тіло кредиту; 4 322,50 грн - відсотки; 10 000,00 грн - неустойка.

З розрахунку заборгованості також вбачається, що відповідач ОСОБА_1 21.10.2025 сплатив кошти у загальному розмірі 2 287,50 грн, з яких 862,50 грн зараховано в рахунок оплати комісії за надання кредиту відповідно до п.п. 2.2.8 п. 2.2 кредитного договору, а 1 425,00 грн - в рахунок оплати нарахованих станом на 21.10.2025 відсотків за ставкою 0,95% (5000,00 грн х 0,95 % х 30 днів = 1 425,00 грн). Будь-яких інших платежів в рахунок оплати заборгованості відповідач не вносив. Загалом, проценти нараховані первісним кредитором за період з 22.09.2025 до 20.01.2026 (121 днів). У період з 03.07.2025 по 30.12.2025 первісним кредитором нарахована неустойка у розмірі 10 000,00 грн (по 250,00 грн в день) з урахуванням обмежень, передбачених ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування».

Проаналізувавши розрахунок заборгованості первісного кредитора та умови кредитного договору № 6773367 від 22.09.2025 суд дійшов висновку, що він розрахунок заборгованості не відповідає умовам кредитного договору № 6773367 від 22.09.2025 з наступних підстав. Відповідач ОСОБА_1 21.10.2025 сплатив грошові кошти у розмірі, що дорівнює Першому обов`язковому платежу - 2 287,50 грн. Тобто, відповідач виконав умови для отримання індивідуальної знижки, передбаченої п.п. 2.2.9 п. 2.2 договору. Проте, при здійсненні розрахунку заборгованості первісним кредитором цей факт не враховано, та розрахунок здійснено з розрахунку застосування процентної ставки 0,95% протягом усього періоду, за який нараховувались проценти за користування кредитом. Це також призвело до неправильного нарахування процентів за користування кредитом, починаючи з 22.10.2025.

Так, з урахуванням положень п.п. 2.2.9 п. 2.2 договору, проценти за користування кредитом за період з 22.09.2025 до 21.10.2025 мали бути перераховані за зниженою процентною ставкою - 0,475%, що у грошовому виразі складає 712,50 грн (5000,00 грн х 0,475% х 30 днів = 712,50 грн). Решта сплаченої відповідачем суми коштів - 712,50 грн (2287,50 грн (сплачена сума коштів) - 862,50 грн (комісія за надання кредиту) - 712,50 грн (проценти за 30 днів нараховані за ставкою 0,475%) = 1111,50 грн) мала бути зарахована в рахунок часткового погашення тіла кредиту. Таким чином, станом на 22.10.2025 заборгованість тіло кредиту складає 4 287,50 грн (5000,00 - 712,50 грн = 4287,50 грн), та, враховуючи положення п.п. 2.2.4 п. 2.2 та п. 6.1 кредитного договору, з 22.10.2025 нарахування процентів мало відбуватись за ставкою 0,95% в день на залишок кредиту - 4287,50 грн. Таким чином, за період з 22.10.2025 до 20.01.2026 (91 днів) обґрунтований розмір процентів за користування кредитом складає 3 703,95 грн (4287,50 грн х 0,95% х 91 днів = 3703,95 грн).

18.03.2026 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» уклали договір факторингу № 18/03/26, на підставі якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 6773367 від 22.09.2025, що підтверджується копією договору факторингу № 18/030/26 від 18.03.2026, копією витягу з реєстру боржників № 1 від 18.03.2026, копією платіжної інструкції № 23967 від 23.03.2026 на підтвердження оплати за договором факторингу.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 від 18.03.2026 (порядковий номер 4018) ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЦСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 6773367 від 22.09.2025 у розмірі 9 322,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом боргу; 4 322,50 грн. - сума заборгованості по процентам за користування; 0,00 грн. - сума заборгованості по процентами за понадстрокове користування; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 10 000,00 грн - неустойка; 0,00 грн. - комісія за надання Кредиту; кількість днів прострочення - 118.

З розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» вбачається, що позивачем не здійснювались будь-які додаткові нарахування за кредитним договором та станом на 18.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за кредитним договором № 6773367 від 22.09.2025 не погашена та складає 19 322,50 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 322,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 10 000,00 грн - неустойкою.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами за користування кредитом та інших нарахувань - не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом статей 626, 628-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України, особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Вимоги до змісту (умов) договору про споживчий кредит визначені у ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживчий кредит».

Відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 207 правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У пункті 5 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 3 ст. 1079 ЦК України, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Таким чином, з досліджених доказів судом встановлено, що 22.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6773367, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн на строк 360 днів зі сплатою відсотків за ставкою 0,95 % на день, з можливістю отримання права на застосування зниженої процентної ставки - 0,475% за перші 30 календарних днів. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання виконало в повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання за договором позики належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. В той же час, відповідач виконав умови для застосування зниженої процентної ставки, що не було враховано первісним кредитором під час формування розрахунку заборгованості. Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 6773367 від 22.09.2025. Розмір заявленої до стягнення заборгованості складає 19 322,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 322,50 грн - сума заборгованості за процентами; 10 000,00 грн - сума заборгованості за неустойкою. Вищевказана заборгованість була нарахована первісним кредитором та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» жодних додаткових нарахувань не здійснювало. Проте, розрахунок заборгованості первісним кредитором здійснений з порушенням умов кредитного договору. Судом встановлено, що обґрунтованим та доведеним є наявність заборгованості за тілом кредиту - 4 287,50 грн, за процентами за користування кредитом - 3 703,95 грн. Розмір нарахованої неустойки у розмірі 10 000,00 грн відповідає погодженим сторонами умовам договору та вимогам ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування». В той же час, ухвалюючи рішення в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за неустойкою, суд враховує наступне.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Цим же законом Розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п. 61 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Тобто, законодавець передбачив, що під час дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023 пункт 61 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено та внесено зміни до пункту 6 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 6 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на дату укладення кредитного договору»), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобовязань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Проте, зміни до п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України ні законом № 3498-IX, ні будь-яким іншим законом не вносились.

Із системного аналізу приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що положення п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

З огляду на вищезазначене, заявлена до стягнення заборгованість по неустойці, нарахована ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 6773367 від 22.09.2025, у розмірі 10 000,00 грн підлягають списанню.

Враховуючи вищезазначене, суд вбачає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на корить ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 6773367 від 22.09.2025 у розмірі 7 991,45 грн, з яких: 4 287,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 703,95 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовити.

Так, суд вбачає за необхідне відмовити у задоволенні позову щодо стягнення заборгованість за кредитним договором № 6773367 від 22.09.2025 у загальному розмірі 11 331,50 грн, а саме, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості: за основною сумою боргу у розмірі 712,50 грн, за процентами за користування кредитом у розмірі 618,55 грн, за пенею/неустойкою - 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд». За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір, визначений в підпункті 1) п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та розрахований з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2 662,40 гривень, що підтверджується копією платіжної інструкції № 156983 від 19.05.2026.

Судом задоволено позовні вимоги у загальному розмірі 7 991,45 грн, що у відсотковому співвідношенні до заявлених вимог становить 41,36%, отже з відповідача на користь позивача, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 101,17 грн (2662,40 грн х 41,36% = 1666,85 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 11, 205, 207, 509, 512-514, 516, 525, 526, 610, 626, 628, 629, 638, 1047-1049, 1077-1080 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 6773367 від 22.09.2025 в розмірі 7 991 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто одна) грн 45 коп, з яких: 4 287,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 703,95 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір в сумі 1 101 (одна тисяча сто одна) грн 17 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , УНЗР: 19841101-02850, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. О. Макаров