Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №308/5640/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5640/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 17.02.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140160000286 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`янки Славутського району Хмельницької області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, перебуваючи на посаді оператора безпілотних літальних апаратів 6 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 14.11.2025 близько 19:00 год., самовільно залишив розташування тимчасового пункту дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 за адресою:

АДРЕСА_2 , та був відсутній без поважних причин проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, по 24.02.2026 до моменту його затримання.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті не визнав та вказав, що він нікуди не втікав та винним себе не вважає. Просив випустити його з-під варти. Судом було неодноразово роз`яснено обвинуваченому право на захист, передбачене ст. 20 КПК України, як у підготовчому судовому засіданні, так і під час судового розгляду справи, від отримання якого останній відмовився. Суд переконався у добровільності такого рішення, яке не пов`язане з матеріальним становищем обвинуваченого чи будь-якими іншими обставинам.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , така підтверджується документами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, зокрема:

- Повідомленням про вчинення кримінального правопорушення т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 02.01.2026, адресованого ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що 14.11.2025 встановлено факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4

- Повідомленням про вчинення кримінального правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.02.2026, адресованого до ТУ ДБР про те, що 14.11.2025 під час перевірки особового складу було виявлено відсутність у розташуванні військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 . Заходи щодо розшуку та виявлення місця знаходження солдата ОСОБА_4 , організовані командиром підрозділу, позитивних результатів не дали, на зв`язок ні з командуванням військової частини НОМЕР_1 , ні з іншими військовослужбовцями не виходив, про неможливість прибуття на військову службу не повідомляв.

- Матеріалами службового розслідування за фатом відсутності на службі без поважних причин солдата ОСОБА_4 , які судом було досліджено у судовому засіданні, а саме:

? Акт службового розслідування, згідно якого оператор безпілотних літальних апаратів 6-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , призначений на посаду наказом командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 23.10.2025 року №304 та 23.10.2025 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і вважається таким, що з 23.10.2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Відповідно до рапорту командира 3 взводу 9 навчальної роти сержанта ОСОБА_5 від 15.11.2025 вхідний №12694 встановлено факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 оператором безпілотних літальних апаратів 6-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 . З 15.11.2025 року старший оперативний черговий військової частини НОМЕР_1 направив старшому оперативному черговому командного центру оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_4 " та начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 доповідь від 15.11.2025 року №7451 про факт відсутності на службі без поважних причин солдата ОСОБА_4 . З пояснення командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 стало відомо, що під час здійснення перевірки особового складу о 19 годині 00 хвилин 14.11.2025 року було виявлено факт самовільного залишення місця несення служби солдатом ОСОБА_4 , оператором безпілотних літальних апаратів 6-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Вжиті заходи щодо розшуку згаданого військовослужбовця результатів не дали, його місце перебування наразі не відоме;

? Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №1540 від 14.11.2025 про призначення службового розслідування щодо відсутності на службі військовослужбовця оператора безпілотних літальних апаратів 6-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 ;

? Рапорт командира 3 взводу 9 навчальної роти сержанта ОСОБА_5 про встановлення факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 оператором безпілотних літальних апаратів 6-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 ;

? Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №304 від 23.10.2025 про призов солдата ОСОБА_4 на військову службу під час мобілізації на особливий період, призначення на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 6-го відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та зарахування до списків особового складу військової частини, встановлення йому виплат;

? Доповідь про факт самовільного залишення військової частини (без зброї) НОМЕР_1 військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації солдатом ОСОБА_4 , згідно якої 14.11.2025 близько 19.00 год. під час здійснення перевірки особового кладу у розміщенні частині в с. Оріховиця Ужгородського району Закарпатської області, було встановлено факт відсутності солдата ОСОБА_4 , про місце свого перебування командування військової частини він не повідомив та на зв`язок не виходить;

? Витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №1185 від 25.11.2025 згідно якого завершено службове розслідування, солдата ОСОБА_4 вважати таким, що відсутній на службі з 14.11.2025 по теперішній час без поважних причин понад 3 доби, припинено йому виплати грошового забезпечення.

- Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.02.2026, згідно якого згідно якого 24.02.2026 о 12 год. 51 хв. ОСОБА_4 було затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України;

- Висновком експерта №72 за результатами судово-психіатричної експертизи від 05.03.2026, згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічним захворюванням не страждав на час інкримінованого йому злочину і не страждає на теперішній час; під час вчинення інкримінованого йому злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Аналізуючи надані докази, відповідно до фактичних обставин даного кримінального провадження, встановлених на підставі безпосередньо сприйнятих судом доказів, суд приходить до висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану, ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність.

Суд визнає здобуті по даному кримінальному провадженню докази належними, допустимими, достатніми і достовірними, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено. Судом було досліджені всі докази, надані учасниками кримінального провадження. 25.10.2026 у судовому засіданні прокурор відмовився від допиту свідків вказавши, що такі перебувають у зоні бойових дій та зв`язок з ними відсутній, а обвинувачений на їх допиті не наполягав.

У відповідності до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який є осудним у розумінні ст. 19 КК України, згідно висновку експерта №72 від 05.03.2026 ознак психічного захворювання не виявляє, є особою молодого віку та раніше судимим, а також враховує, що суду не надано відомостей про його перебуванні на обліку у лікаря нарколога та фтизіатра.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, керуючись положенням статті 50 КК України та приймаючи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України в межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання, суд враховує, що останній вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.12.2024 року був засуджений до покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, у період іспитового строку повторно вчинив умисний злочин проти встановленого порядку несення військової служби, та призначає покарання у виді позбавлення волі за правилами, визначеними ст. 71 КК України.

Суд вказує, що згідно ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Зазначена вимога має імперативний характер і унеможливлює будь-який інший порядок та правила призначення остаточного покарання. Окрім того, при застосуванні положень ст. 71 КК України суд вказує, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

У зв`язку з наведеним, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за цим вироком слід частково приєднати невідбуту частину покарання згідно з вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.12.2024 у справі №682/3058/24 за правилами складання покарань, визначеними статтею 72 КК України, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження нових злочинів. Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 вимог ст.ст. 69 та 75 КК України суд не вбачає.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 84, 86, 94, 369-371, 373-376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання із урахуванням вимог ст. 72 КК України за вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.12.2024 року, до призначеного покарання за цим вироком, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`ять) років і 1 (один) місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою – до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання тримання під вартою на досудовому розслідуванні та судовому розгляді, згідно ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, за період з 12 години 51 хвилин 24 лютого 2026 року по теперішній час.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його затримання, а саме з 12 год. 51 хв. 24 лютого 2026 року.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1