Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №309/3958/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 309/3958/25

Номер провадження 2/299/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської в складі: головуючого судді - Леньо В.В., за участю секретаря судового засідання Бордей О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лукачко Іван Йосипович, до державного реєстратора Хустської міської ради та ОСОБА_2 про скасування реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Лукачко І.Й., в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора Рокосівської сільської ради Хустського району Закарпатської області Фізера В.В. №55067401, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши номер запису про право власності 39115337, та закрити розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна 2217855621212.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 1997 року. За час шлюбу ними було набуто житловий будинок та земельну ділянку площею 0,07 га, розташовані в АДРЕСА_1 .

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 звернувся до Виноградівського районного суду із позовом про визнання часток у майні, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі №703/4284/12 від 22 листопада 2012 року позов задоволено та визнано за ОСОБА_2 і ОСОБА_3 по 1/2 частці у праві спільної сумісної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , а також по 1/2 частці на земельну ділянку площею 0,07 га, розташовану за цією ж адресою.

У зв`язку з тим, що житловий будинок не був завершений будівництвом та не введений в експлуатацію, рішенням Виноградівського районного суду у справі №703/5491/12 від 16 липня 2015 року позов про реальний розподіл майна задоволено частково. Зокрема, позивачці виділено частину житлового будинку загальною площею 88,5 кв. м, а ОСОБА_2 – частину загальною площею 84,9 кв. м. Також судом визначено порядок користування земельною ділянкою, відповідно до якого сторонам виділено по 198,3 кв.м присадибної земельної ділянки, а 303,4 кв.м земельної ділянки, зайнятої житловим будинком та господарськими спорудами, залишено у спільному користуванні.

Позивачка зазначає, що, незважаючи на наведені судові рішення, ОСОБА_2 у подальшому здійснив оформлення кадастрового номера та зареєстрував за собою всю земельну ділянку площею 0,07 га, кадастровий номер 2121281500:04:002:0062.

Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №5004034335036 від 05 травня 2020 року право власності на зазначену земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Позивачка вказує, що внаслідок такої реєстрації вона була позбавлена можливості належним чином оформити та ввести в експлуатацію належну їй частину житлового будинку.

У зв`язку з цим позивачка звернулася до суду з позовом про витребування належної їй частини земельної ділянки з чужого незаконного володіння. За результатами розгляду зазначеної справи позов було задоволено та відповідну частину земельної ділянки витребувано на користь позивачки.

Після набрання судовим рішенням законної сили позивачка звернулася до державного реєстратора з метою проведення державної реєстрації належних їй прав на нерухоме майно.

Разом з тим, як зазначає позивачка, державним реєстратором Рокосівської сільської ради Хустського району Закарпатської області Фізером В.В. було проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії та номера ЗК 181201410697, виданої 20 травня 2020 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, а не на підставі відповідного судового рішення.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №2217855621212 від 06 листопада 2020 року право власності на об`єкт нерухомого майна було зареєстровано за відповідним записом № 39115337.

Позивачка вважає, що така державна реєстрація проведена з порушенням її прав, оскільки не враховує судових рішень, якими визначено належність сторонам відповідних часток у нерухомому майні та порядок користування земельною ділянкою.

З огляду на те, що в Державному реєстрі речових прав уже містяться відомості про зареєстроване право власності, проведення повторної державної реєстрації на підставі судових рішень, на думку позивачки, є неможливим.

Позивачка зазначає, що державний реєстратор Фізер В.В. на даний час не здійснює повноважень державного реєстратора Хустської міської ради, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду за захистом свого порушеного права.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивачки подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, та уразі неявки відповідача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив не подано.

Представником Хустстької міської ради подано заяву, згідно якої зазначає, що є неналежним відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі № 703/4284/12 від 22 листопада 2012 року за сторонами визнано право власності по 1/2 частці на житловий будинок та земельну ділянку площею 0,07 га (а.с. 5, 5зв).

Рішенням Виноградівського районного суду у справі № 703/5491/12 від 16 липня 2015 року здійснено реальний розподіл житлового будинку та визначено порядок користування земельною ділянкою (https://reyestr.court.gov.ua/Review/47224265).

Таким чином, питання щодо належності сторонам відповідних часток у спірному нерухомому майні та порядку його розподілу вже було предметом судового розгляду і вирішено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно рішення суду № 299/6979/23 від 10.04.2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та вирішено витребувати у ОСОБА_2 у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,035 га, кадастровий номер № 2121281500:04:002:0062 шляхом поділу та виділення в натурі з виключенням з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки за ОСОБА_2 реєстровий № 20781061 (а.с. 6, 6зв, 7).

Як убачається з матеріалів справи, державна реєстрація права власності на спірний житловий будинок була проведена на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а не з урахуванням судових рішень, якими визначено права сторін на відповідне нерухоме майно.

При цьому позивачка посилається на те, що проведеною державною реєстрацією порушено її право власності на частину нерухомого майна та створено перешкоди у реалізації прав, встановлених судовими рішеннями.

Суд враховує, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно має похідний характер від існування відповідного речового права та не може змінювати зміст або обсяг права власності, встановленого законом чи судовим рішенням.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права та їх обтяження, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підлягають зміні або припиненню у випадках та в порядку, передбачених законом.

Водночас у разі, якщо державна реєстрація права проведена з порушенням прав іншої особи, належним способом захисту є усунення наслідків такої реєстрації та приведення відомостей Державного реєстру речових прав у відповідність до дійсного правового статусу нерухомого майна.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині скасування рішення державного реєстратора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом із тим, вирішуючи питання щодо способу припинення відповідного запису та закриття розділу Державного реєстру речових прав, суд виходить із положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та необхідності застосування такого способу захисту, який фактично відновить порушене право позивачки, слід зазначити, що скасування рішення державного реєстратора є достатніми способом захисту порушеного права і додатково вирішення питання про «припинення номера запису» чи «скасування запису» в судовому порядку не є необхідним.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації.

Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Рокосівської сільської ради Хустського району Закарпатської області Фізера В.В. № 55067401, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

ГоловуючийЛеньо В. В.