Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №400/9225/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. № 400/9225/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – Позивач) звернулася із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту – Відповідач) з вимогами про:

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн. за період з 31.12.2019 по 14.08.2021 включно, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року по справі №400/8636/24, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати 23.06.2026;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, щомісячну індексації-різниці грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн. за період з 31.12.2019 по 14.08.2021 включно, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року по справі №400/8636/24, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати 23.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Відповідачем не було правильно визначено та вчасно виплачено індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, та щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн. за період з 31.12.2019 по 14.08.2021. На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року у справі № 400/8636/24, 23.06.2026 року Відповідачем була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в розмірі 64391,43 та 60915,87 грн. Позивач звернулася до Відповідача із заявою про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, однак відповідь Відповідачем не була надана, виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не проведено.

Ухвалою суду від 03.08.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).

17.08.2026 р. представником Відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що суми індексації не були нараховані у періодах 2016-2018 та 2019-2021 років, а їх нарахування відбулося лише 23.06.2026 на виконання рішення суду від 14.11.2024 року у справі № 400/8636/24 та виплачено того ж дня. Отже, затримка виплати нарахованого доходу відсутня, що унеможливлює застосування Закону № 2050-ІІІ. Відповідач діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією, Бюджетним кодексом України та законами України, виконавши рішення суду в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Позивач проходила військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 24.07.2006 року по 23.08.2024 року, що підтверджується матеріалами справи.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року по справі №400/8636/24, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Відповідача, зокрема, зобов`язано нарахувати і виплатити Позивачу, з урахуванням раніше виплачених сум: індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року; щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн за період з 31.12.2019 по 14.08.2021 включно відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

23.06.2026 року, на виконання вказаного рішення суду, Відповідачем нараховано і виплачено Позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 64391,43 та 60915,87 грн., що підтверджується Випискою з карткового рахунку клієнта.

30.06.2026 року Позивач звернулася до Відповідача із заявою, у якій просила нарахувати та виплатити їй компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Відповідач відповіді не надав.

Вважаючи бездіяльність Відповідача протиправною, Позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення);

сума індексації грошових доходів громадян;

суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19.

Крім того, відмова Відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону № 2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Аналогічні правові висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 і від 12.09.2024 у справі № 400/5837/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, 23.06.2026 року, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року по справі №400/8636/24, Відповідачем нараховано і виплачено Позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 64391,43 та 60915,87 грн.

Відтак Відповідач зобов`язаний був 23.06.2026 року виплатити Позивачу також і компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідної суми індексації грошового забезпечення.

Однак, ним цього зроблено не було.

Така бездіяльність Відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є протиправною.

Таким чином, Відповідач повинен нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, щомісячну індексації-різниці грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн. за період з 31.12.2019 по 14.08.2021 включно, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року по справі №400/8636/24, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати 23.06.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн. за період з 31.12.2019 по 14.08.2021 включно, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року по справі №400/8636/24, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати 23.06.2026.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, щомісячну індексації-різниці грошового забезпечення в сумі 4463,15 грн. за період з 31.12.2019 по 14.08.2021 включно, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року по справі №400/8636/24, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати 23.06.2026.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 28.09.2026 р.

Суддя Н.В. Лісовська