Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №400/2143/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 р. № 400/2143/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив:Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) відповіді на запит на інформацію від 24.01.2025, який надіслано листом з описом вкладення №5521400018705 та одержано адресатом 27.01.2025; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідь на запит на інформацію від 24.01.2025, який надіслано листом з описом вкладення №5521400018705 та одержано адресатом 27.01.2025, невідкладно, - після набрання рішенням суду законної сили.

Позивач вказує, що 24.01.2025 представник позивача звернувся до відповідача із запитом про надання інформації (в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації») щодо відомостей про ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ЄДРВР), а також надання копій матеріалів його особової справи. Поштове відправлення було вручено відповідачу 27.01.2025. Станом на момент звернення до суду (березень 2025 року) відповіді на запит надано не було, що позивач розцінює як протиправну бездіяльність, тому і звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд ухвалою від 10.03.2025 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Відповідач надав відзив на позов, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що запит ОСОБА_1 від 24.01.2025 було розглянуто та надано вмотивовану відповідь вих. № 2171 від 15.02.2025 разом із копією облікової картки, яку направлено на адресу реєстрації позивача. До додаткового обґрунтування відповідач вказує,

що позивач є військовозобов`язаним, перебував на обліку, проте станом на 27.01.2025 не завершив процедуру уточнення даних. Також відповідач зазначає, що стосовно відомостей в Реєстрі позивач має можливість переглядати їх через електронний кабінет «Резерв+».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

24.01.2025 представник позивача адвокат Бенедичук О.Л. направив на адресу відповідача запит на інформацію (поштове відправлення № 5521400018705). Зазначений запит вручено ІНФОРМАЦІЯ_4 27.01.2025, що підтверджується трекінгом ПАТ «Укрпошта» та не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки запит надійшов до відповідача 27.01.2025 (понеділок), граничний 5-денний робочий строк для надання відповіді або прийняття рішення про продовження строку розгляду (за наявності підстав відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону) закінчився 03 лютого 2025 року.

Як вказує сам відповідач у відзиві, відповідь за вих. № 2171 була складена та направлена позивачу лише 15 лютого 2025 року, тобто зі значним порушенням передбаченого законом 5-денного строку розгляду запитів на публічну інформацію. Доказів звернення відповідача до запитувача у передбачений ч. 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» 5-денний строк з повідомленням про продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів відповідачем суду надано не було.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 32 та частиною 2 статті 34 Конституції України кожному гарантовано право знайомитися в органах державної влади з відомостями про себе та вільно збирати, зберігати і поширювати інформацію.

Відповідно до частини третьої статті 32 Конституції України, кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Відповідно до частин другої, третьої статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. №2939 (далі - Закон №2939-IV), цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 1 Закону №2939-IV, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №2939, право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939 -ІV, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону №2939 -IV, кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону №2939-IV, розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 19 Закону №2939-IV, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч. 1, п.п. 3, 5 ч. 2, ч. 3 ст. 23 Закону №2939, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: ненадання відповіді на запит на інформацію; несвоєчасне надання інформації. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень як, зокрема, безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні триває й наразі та неодноразово продовжувався указами Президента України, останній указ від 14 січня 2025 року №26/2025, який затверджено Законом України від 14 січня 2025 року №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Судом встановлено, що позивач керуючись своїми права звернувся до відповідача із запитом на інформацію, який отримано відповідачем, проте відповідь на якій не надано позивачу у встановленому законом порядку та строк, чим порушено права позивача на інформацію.

Суб`єкт владних повноважень (в даному випадку ТЦК та СП як розпорядник інформації) зобов`язаний неухильно дотримуватися строків розгляду звернень та запитів на інформацію, встановлених спеціальним законодавством.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду (зокрема, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду), невиконання розпорядником інформації обов`язку щодо надання відповіді у встановлений законом 5-денний строк (або несвоєчасне повідомлення про продовження строку розгляду) становить собою протиправну бездіяльність.

Оскільки відповідач отримав запит 27.01.2025, а відповідь датована та направлена лише 15.02.2025, суд приходить до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_5 допустив несвоєчасний розгляд запиту на інформацію.

Наявність у позивача технічної можливості переглядати власні дані через додаток «Резерв+» не звільняє суб`єкта владних повноважень від виконання імперативного обов`язку, покладеного Законом України «Про доступ до публічної інформації», щодо надання письмової відповіді та вистрежуваних копій документів за запитом громадян або їх представників.

Відносно вимоги про зобов`язання вчинити дії як вбачається з матеріалів справи та долучених відповідачем до відзиву документів, 15.02.2025 відповідачем було складено та направлено листа № 2171 разом із копією облікової картки позивача.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (зокрема, постанови Велика Палата ВС / КАС ВС), якщо на момент розгляду справи суб`єкт владних повноважень вже надав відповідь на запит (хоч і з порушенням строків), обраний позивачем спосіб захисту у вигляді «зобов`язання надати відповідь» фактично втрачає актуальність, оскільки факт надання відповіді відбувся.

Водночас факт порушення строків розгляду запиту свідчить про наявність протиправної бездіяльності у період з 04.02.2025 по 15.02.2025, що підлягає визнанню судом.

?За таких обставин суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог: позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо порушення строків розгляду запиту на інформацію від 24.01.2025 — підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача надати відповідь на запит не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем запит фактично опрацьовано та надано відповідь вих. № 2171 від 15.02.2025 під час провадження/до ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки немайнова вимога щодо визнання бездіяльності протиправною задоволена, сплачений позивачем судовий збір підлягає пропорційному відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягала у недотриманні встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації» 5-денного строку розгляду запиту на інформацію адвоката Бенедичука Олександра Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 від 24.01.2025.

3. В частині позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати відповідь на запит від 24.01.2025 відмовити (у зв`язку з фактичним наданням відповіді вих. № 2171 від 15.02.2025).

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 605,60 грн.

5.Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко