Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №400/10569/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 р. № 400/10569/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

простягнення податкового боргу у сумі 61 697,19 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення до відповідного бюджету податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами, у розмірі 61 697,19 грн (за рахунком розмежування казначейства 85 11011300).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків та має узгоджений податковий борг, що виник у зв`язку з ненарахуванням та несплатою мінімального податкового зобов`язання за 2022, 2023 та 2024 роки за податковими повідомленнями-рішеннями (ППР):ППР (форми «Ф») № 198336-24/14-18 від 28.07.2023 на суму 18 506,66 грн;ППР (форми «Ф») № 399050-24/14-18 від 20.05.2024 на суму 21 075,27 грн;ППР (форми «Ф») № 806887-24/14-06 від 13.06.2025 на суму 22 115,26 грн.

Позивач зазначив, що контролюючим органом надсилалася податкова вимога від 22.04.2024 №0008783-1307-1429. Оскільки податковий борг у добровільному порядку відповідачем сплачено не було, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.08.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до статей 162, 261 КАС України.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за його офіційною адресою місцезнаходження/реєстрації, однак повернуто на адресу суду у зв`язку з відсутністю адресату.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, будь-яких заявок, клопотань про продовження процесуальних строків або заперечень проти позовних вимог до суду не надсилав.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву на позов без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши письмові докази, оцінивши наявні матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного нормативно-правового обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі — ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

За підпунктом 14.1.114-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України мінімальне податкове зобов`язання — мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу.

За змістом підпункту 170.14.1 пункту 170.14 статті 170 ПК України за наслідками звітного (податкового) року за сукупністю земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, контролюючим органом за податковою адресою платника податку обчислюється загальне мінімальне податкове зобов`язання фізичним особам.

Відповідно до підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України визначення загального мінімального податкового зобов`язання фізичним особам здійснюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

Підпунктом 170.14.6 пункту 170.14 статті 170 ПК України встановлено, що у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов`язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов`язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків — сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним правил оподаткування та вимог іншого законодавства.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунком 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків. Якщо платник податків не оскаржує податкове повідомлення-рішення у встановлені цим Кодексом строки, таке зобов`язання вважається узгодженим.

Судом встановлено, що контролюючим органом відповідачу нараховано мінімальне податкове зобов`язання за 2022, 2023 та 2024 роки на загальну суму 61 697,19 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (форми «Ф»):№ 198336-24/14-18 від 28.07.2023 на суму 18 506,66 грн;№ 399050-24/14-18 від 20.05.2024 на суму 21 075,27 грн;№ 806887-24/14-06 від 13.06.2025 на суму 22 115,26 грн.

Вказані ППР у визначеному законодавством порядку відповідачем оскаржені не були, заборгованість у визначений законом 60-денний строк не сплачена, у зв`язку з чим суми грошових зобов`язань є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначених вимог контролюючим органом виставлено та направлено відповідачу податкову вимогу від 22.04.2024 № 0008783-1307-1429.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 60.2 статті 60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною, зокрема, у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі. Як свідчать матеріали справи, податкова вимога від 22.04.2024 № 5783-1307-1429 не скасована та не відкликана, заборгованість не непогашена.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку.

За приписами пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності — шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про противоправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки наявність податкового боргу у відповідача в сумі 61 697,19 грн підтверджується належними доказовими матеріалами, наданими позивачем, а відповідач заперечень проти позову не подав і доказів погашення боргу суду не надав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються контролюючі органи — за поданням позовів про стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску. За таких обставин судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити .

2.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь відповідного бюджету, згідно до бюджетної класифікації, в рахунок погашення податкового боргу в сумі 61 697,19 грн., з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами (8511011300 рахунок розмежування казначейства).

3.Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко