Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №640/785/21 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 р. № 640/785/21

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО "ОЙЛ КОМПАНІ", вул. Солом`янська, 3, м. Київ, 03110,

до відповідачаГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2020 року № 0000883205,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСКО "ОЙЛ КОМПАНІ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 21.09.2020 року № 0000883205.

ТОВ «ЕСКО «ОЙЛ КОМПАНІ» вказує, що оскаржує податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві за №0000883205 від 21.09.2020 р., яким на підставі п. 128-1.3 ст. 128-1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) застосовано штрафні санкції у розмірі 182 000,00 грн (по 1 000 грн за кожен випадок неподання довідки за 182 календарні дні). Зазначає в період порушень з 01.04.2020 по 31.08.2020 підпадає під дію пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, що забороняє застосування фінансових санкцій під час карантину. Неподання щоденних Довідок № 2 (п.п. 230.1.3 ст. 230 ПКУ) не належить до винятків з мораторію.

Відповідно до п. 75.1.1 ст. 75 ПКУ під час камеральної перевірки вивчаються виключно декларації, дані ЄРПН, ЄРАН та СЕА ПДВ. Перевірка неподання щоденних довідок про обсяги обігу пального вимагає аналізу Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, що виходить за межі предмету камеральної перевірки. Наказ про проведення перевірки та Акт перевірки №1807/26-15-32-05/42613290 від 31.07.2020 року платнику не вручалися та поштою не надсилалися (відсутні поштові квитанції та штрихкодові ідентифікатори). В Акті перевірки неправильно вказано адреси розташування акцизних складів Позивача (АЗС №1012526 та АЗС №1012527), просить позов задовольнити.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 19.01.2021 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2022 року справу прийнято до свого провадження суддею Пащенко К.С.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 року справу прийнято до свого провадження суддею Величко А.В. та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від сторін додаткових доказів, пояснень , клопотань до суду не надано.

Відповідач надав на адресу суду відзив, позовні вимоги заперечує, посилаючись на те, що за результатами камеральної перевірки встановлено факт неподання позивачем протягом 182 днів електронних документів Довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального (Довідка № 2). На думку контролюючого органу, підпункт 230.1.3 ст. 230 ПКУ зобов`язує розпорядника акцизного складу щоденно подавати такі дані, а за порушення норми застосовується штраф 1 000 грн за кожну неподану довідку на підставі п. 128-1.3 ст. 128-1 ПКУ.

Суд розглянувши матеріали справи та надані сторонами документи встановив наступне. На адресу позивача надійшло повідомлення-рішення, яке було складено на підставі акту перевірки № 1807/26-15-32-05/42613290 від 31.07.2020 року (та встановлено порушення п.п. 230.1.3 п. 130.1 ст. 230 Податкового кодексу України: не подання платником податків контролюючим органам електронного документа/довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо :бсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.

На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 та п. 128.З статті 128 1 Податкового кодексу України, а саме: незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 182 000,00 грн (сто вісімдесят дві тисячі грн. 00 коп.).

В подальшому позивачем в порядку адміністративного оскарження було подано скаргу на відповідне повідомлення-рішення. В результаті розгляду такої скарги позивачем 15.12.2020 року було отримано рішення про результати розгляду скарги від 11.12.2020 року № 34946/6/99-00-06-02-06-06, відповідно до якого скаргу було залишено без задоволення, а повідомлення-рішення без змін. Не погоджуючись з вказаним рішенням звернулось до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 80.2. ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Таким чином, до початку фактичної перевірки копія наказу про проведення відповідної перевіри має бути вручена ТОВ «ЕСКО «ОЙЛ КОМПАНІ» або його уповноваженим представникам, проте у порушення норми п. 80.2. ПК України, жодної копії наказу не вручалося.

Відповідно до п. 86.5. ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не раніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати означених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акту (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка дійснювала розрахункові операції, від підписання акту (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови.

Один примірник «акту або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акту (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причинчин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом згадається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Згідно із п. 86.7. ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту (довідки).

У податковому повідомленні-рішенні міститься посилання на той факт, що воно складене на підставі акту перевірки № 1807/26-15-32-05/42613290 від 31.07.2020 року, однак як вказує позивач йому взагалі невідомо про зміст такого акту ТОВ «ЕСКО «ОЙЛ КОМПАНІ» не отримувало акту перевірки, було позбавлене права на подання своїх заперечень до акту перевірки, чим було порушено п. 86.7. ПК України.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ:

"Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість..., а також даних Єдиного реєстру підакцизних товарів та Єдиного реєстру акцизних накладних".

Формування та подання щоденної Довідки № 2 здійснюється розпорядником акцизного складу відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 944 від 27.11.2018 р. до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Вказаний Реєстр не входить до вичерпного переліку джерел інформації, вивчення яких дозволено здійснювати в межах камеральної перевірки (п. 75.1.1 ст. 75 ПКУ). Перевірка факту дотримання вимог п.п. 230.1.3 ст. 230 ПКУ стосується фактичних обставин роботи господарського об`єкта (акцизного складу), а тому може здійснюватися виключно у формі документальної або фактичної перевірки з дотриманням відповідних процесуальних гарантій платника податків (направлення наказу, вручення акта під розписку тощо).

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт, який після реєстрації надсилається або вручається платнику у порядку ст. 42 ПКУ.

За приписами п. 86.7 ст. 86 ПКУ платник податків має право подати заперечення та/або додаткові документи протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.

Відповідач не надав суду належних доказів (оригіналів фіскальних чеків, опису вкладення, поштового повідомлення з трек-номером) на підтвердження надсилання Акта перевірки №1807/26-15-32-05/42613290 на адресу позивача. Ненаправлення акта перевірки позбавило позивача законного права подати заперечення до прийняття оскаржуваного ППР, що призвело до ухвалення рішення з істотним порушенням процедури (постанова Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 826/17123/18).

Суд вказує, Законом України від 17.03.2020 № 533-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ доповнено пунктом 52-1, згідно з яким: За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній

календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України..., штрафні санкції не застосовуються". У цій нормі законодавець передбачив вичерпний перелік винятків, за вчинення яких штрафи продовжують застосовуватися, а саме за порушення: вимог до договорів довгострокового страхування життя; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати; обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а саме: цільового використання пального та спирту; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками чи їх реєстрації в Реєстрі;здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку. Аналіз викладеної норми свідчить, що незабезпечення своєчасного подання щоденних електронних довідок про обсяги обігу та залишки пального (п.п. 230.1.3 ст. 230 ПКУ) відсутнє у переліку винятків з мораторію. У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (зокрема, у справах № 815/1547/17, № 640/20308/20, № 160/12023/20 та ін.) суд зазначив, що перелік винятків із мораторію на застосування штрафних санкцій, передбачений п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виняток щодо пального в п. 52-1: Мораторій не розповсюджується лише на порушення вимог до виробництва, зберігання та обігу пального в частині ліцензування, відсутності витратомірів-лічильників/рівнемірів-лічильників або відсутності реєстрації самих акцизних складів.

На підставі вищевказаного суд приходить до висновку, що неподання або несвоєчасне подання щоденних Довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані (Довідка № 2) згідно з п.п. 230.1.3 ст. 230 ПКУ підпадає під мораторій.

Отже, податковий орган не мав права застосовувати штрафи за п. 128-1.3 ст. 128-1 ПКУ за порушення, вчинені у період з 01.03.2020 до завершення карантину (зокрема за квітень – серпень 2020 року). Зазначений правовий висновок відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду (постанови від 10.12.2021 у справі № 815/1547/17, від 16.02.2021 у справі № 640/20308/20), де наголошено, що норми п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ підлягають правовому тлумаченню як такі, що забороняють застосування будь-яких фінансових/штрафних санкцій за порушення, вчинені під час карантину, крім прямо визначених винятків. Оскільки період, за який нараховано штраф (квітень–серпень 2020 року), припадає на період дії мораторію, прийняття оскаржуваного ППР №0000883205 є протиправним лише з цієї самостійної підстави. Предметом камеральної перевірки відповідно до п. 75.1.1 ст. 75 ПКУ є виключно дані податкових декларацій (розрахунків), Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) та системи електронного адміністрування.

Щоденні електронні Довідки про обсяги обігу та залишків пального (Довідка № 2) надсилаються до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівнів пального. Інформація з цього Реєстру не є предметом камеральної перевірки. Виявлення таких порушень можливе лише під час проведення документальної або фактичної перевірки. Проведення камеральної перевірки з питань, що вийшли за межі п. 75.1.1 ст. 75 ПКУ, є підставою для скасування ППР за судовою практикою.

На підставі вищевказаного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень судові витрати, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО "ОЙЛ КОМПАНІ" (вул. Солом`янська, 3,м. Київ, 03110 код ЄДРПОУ 42613290) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116 код ЄДРПОУ 43141267) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 0000883205 від 21 вересня 2020 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 182000 (сто вісімдесят дві тисячі) гривень 00 копійок.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ,04116 код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО "ОЙЛ КОМПАНІ" (вул. Солом`янська, 3, м. Київ, 03110 код ЄДРПОУ 42613290) судові витрати в розмірі 2730,00 грн.

4. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко