Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №400/115/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 р. № 400/115/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі- відповідач 2), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 89 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 09.01.2026 суд відкрив провадження у справі та постановив, що розгляд справи відбуватиметься у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивача наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.11.2024 звільнено з військової служби та нараховано грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за період 2022-2024 роки та щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік. Водночас стверджує, що відповідачами протиправно нараховано компенсацію без урахування у складі місячного грошового забезпечення, з якого обчислено її розмір, суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова №168). Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, а тому з метою відновлення порушених прав, звернувся до суду із цим позовом та просив позов задовольнити повністю.

Відповідач 1 подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що розмір грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток розраховувався без урахування сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Відповідач 1 зазначає, що додаткова винагорода, передбачена постановою №168 тимчасовий, непостійний, пропорційний характер, а отже вказана винагорода на період дії воєнного стану відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідач 2 заперечує проти задоволення позову та зазначає, що положеннями Порядку № 260, не передбачено включення одноразових додаткових видів грошового забезпечення при визначенні розміру грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

На підставі матеріалів справи суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебуває на фінансовому забезпечення у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що не заперечується сторонами.

Відповідно до витягу з наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.11.2024 №303 позивача звільнено з військової служби. Вказаним наказом, наказано виплатити позивачу невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік календарних днів тривалістю 5 діб; невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік тривалістю 30 діб; щорічна основна відпустка за 2024 рік не надавалась.

Представник позивача 25.11.2024 року звернулась до відповідача з адвокатським запитом щодо нарахування позивачу додаткової грошової винагороди при обрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустку за 2022-2024 роки.

Відповідач листом №23514 від 12.12.2024 року повідомив, що додаткова винагорода згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, тому до розрахунку компенсаційних виплат не включається.

Так, у межах спірних правовідносин позивач вважає, що має право на включення додаткової винагороди, яка передбачена постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168, до складу грошового забезпечення з якого обчислено компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.

Дослідивши заяви по суті та докази надані учасниками справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Згідно з ч.1,2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частина 3 ст.9 Закону встановлює, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до ч.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

За змістом абз.3 п.14 ст.10-1 Закону у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічної основної та додаткової відпусток.

Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 за №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Згідно з п.2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад;

оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією РФ в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває наразі.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168, яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовувалась з 24.02.2022 та встановлювала щомісячну додаткову винагороду у розмірі 30тис грн. на період воєнного стану.

У наступному п.1 постанови зазнав змін в частині розрахунку винагороди, не зазнала змін щодо виплати її лише в період воєнного стану.

Згідно з п.1 Постанови №168 на період воєнного стану, зокрема військовослужбовцям Збройних Сил. виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно із пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Позивач вважає, що має право на включення додаткової винагороди, яка передбачена постановою КМУ від 28.02.2022 №168, до складу грошового забезпечення з якого обчислено компенсацію за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток, оскільки є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

На виконання пунктів 3, 5 та 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Отже, при обрахунку сум компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток військовослужбовцю враховуються лише щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 12.02.2026 у справі №420/77/25, вирішуючи питання щодо включення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 (як військовослужбовцю Державної прикордонної служби України) обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, зазначив, що Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2024 року у справі № 580/9551/23 сформував правовий висновок, відповідно до якого пункт 1 постанови № 168 чітко і однозначно передбачив, що додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою військовослужбовця, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану. При цьому, в Академічному тлумачному словнику слово «постійний» визначається, зокрема, як: який триває ввесь час, не припиняючись і не перериваючись;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання військовослужбовцем участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

Отже за відсутності принаймні однієї із вказаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

Відповідно Суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою додаткова винагорода, установлена пунктом 1 постанови №168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Верховний Суд використовує указаний підхід для з`ясування правової природи додаткової винагороди, установленої пунктом 1 постанови №168.

Натомість, вирішуючи питання, чи підлягає включенню додаткова винагорода передбачена Постановою №168 до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової компенсації за невикористані військовослужбовцем дні відпусток військовослужбовцям Збройних Сил України, Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2024 року в справі №240/32125/23 від 29.01.2026 у справі №240/31199/23 констатував, що, на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір відповідної компенсації.

Також, Верховний Суд дійшов висновку, що за приписами указаної норми, до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

Так, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.

Аналогічну правову позицію в подальшому підтримано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.09.2024 у справі № 240/33138/23, від 28.10.2024 у справі № 240/23483/23, від 07.11.2024 у справах № 240/1597/24 та № 240/28177/23, від 20.12.2024 у справі № 240/21650/23, від 16.01.2025 у справі № 240/31239/23, від 10.04.2025 по справах № 240/2078/24 та № 380/10576/23, від 10.09.2025 у справі № 240/2400/24, від 29.01.2026 у справі № 240/31199/23 від 05.03.2026 у справі № 320/4611/23.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу імперативних приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує вказані висновки Верховного Суду.

Судом з карток грошового забезпечення позивача встановлено, що позивач у 2022-2023 роках отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168.

Враховуючи вказані правові висновки Верховного Суду та зазначені норм и права, відповідачем протиправно не враховано у складі грошового забезпечення з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168.

Отже, наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, виходячи із розмірів грошового забезпечення, перерахованого із урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та провести її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо його розподілу

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 89 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко