Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №320/7758/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ справа №320/7758/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України прийняту у формі протоколу №19 від 07.01.2025 в частині, що стосується військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України повторно розглянути питання щодо встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 за діагнозом: «Асептичний некроз таранної кістки лівої стопи ІІІ ступеня з наявністю вільного хондромного тіла лівого гомілково-ступневого суглобу», що призвело до непридатності до військової служби, із захистом Батьківщини під час виконання завдань із відбиття збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення воєнних (бойових) дій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.01.2024.

Згідно копії Свідоцтва про хворобу №1/19 від 01.01.2025, зокрема: експертний діагноз, постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва:

«Асептичний некроз таранної кістки лівої стопи ІІІ ступеня з наявністю вільного хондромного тіла лівого гомілково-ступневого суглобу», Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Деформуючий артроз обох гомілково-ступневих суглобів І ступеня. Обмежений міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений протрузіями між хребцевих дисків L4-S1 хребців, - за наявності обєктивних даних без порушень функцій. Вертеброгенна люмбалгія з м`язово-тонічним синдромом. Зниження гостроти зору правого ока до 0,8 лівого ока до 0,9 з корекцією 1,0/1,0, внаслідок простого короткозорого астигматизму в 0,5 дптр обох очей. Часткова вторинна адентія верхньої щелепи (відсутність 25, 26 зубів). Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Наслідки мінно-вибухової травми (07.04.2023): вогнепального осколкового сліпого поранення м`яких тканин лівої параорбітальної ділянки, лівої надлопаткової ділянки, обох передпліч, операції: первинної хірургічної обробки ран (07.04.2023); повторної хірургічної обробки ран, видалення уламків з обличчя та тулуба зліва (12.04.2023) – у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, наявності дрібних сторонніх тіл металевої щільності м`яких тканин обличчя та правої верхньої кінцівки, - за наявності об`єктивних даних без порушень функцій. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

На підставі ст. 61 а, 64 г, 23 в, 78 г графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби: Непридатний до військової служби.

Однак, постановою Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, оформленої протоколом №19 від 07.01.2025, щодо розгляду свідоцтва про хворобу від 01.01.2025 №1/19 госпітальної ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ на солдата в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 , зокрема, в частині ступеню придатності до військової служби ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ, в частині причинного зв`язку за діагнозом «Асептичний некроз таранної кістки лівої стопи ІІІ ступеня з наявністю вільного хондромного тіла лівого гомілково-ступневого суглобу» СКАСОВУЄТЬСЯ. Постанову про причинний зв`язок захворювання внесено в наступному формулюванні:

Асептичний некроз таранної кістки лівої стопи ІІІ ступеня з наявністю вільного хондромного тіла лівого гомілково-ступневого суглобу. Деформуючий артроз обох гомілково-ступневих суглобів І ступеня. Обмежений міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений протрузіями між хребцевих дисків L4-S1 хребців, - за наявності обєктивних даних без порушень функцій. Вертеброгенна люмбалгія з м`язово-тонічним синдромом. Зниження гостроти зору правого ока до 0,8 лівого ока до 0,9 з корекцією 1,0/1,0, внаслідок простого короткозорого астигматизму в 0,5 дптр обох очей. Часткова вторинна адентія верхньої щелепи (відсутність 25, 26 зубів).

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення в частині протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 70 Закону України «від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом МВС від 25.06.2024 за № 441, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1089/42434 від 18.07.2024 (далі Положення № 441).

Це Положення № 441 визначає порядок проведення військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) медичного огляду громадян призовного віку; військовозобов`язаних, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах (далі - ВВНЗ); військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей; осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України; військовослужбовців Держприкордонслужби та працівників Держприкордонслужби, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I, II груп патогенності; військовослужбовців Держприкордонслужби, які проходять військову службу на кораблях, катерах та суднах забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби; льотного складу та авіаційного персоналу Держприкордонслужби, з метою визначення їх придатності за станом здоров`я до військової служби (роботи за фахом), встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) з проходженням військової служби та встановлення причинного зв`язку, захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), які призвели до смерті військовослужбовців Держприкордонслужби.

Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу II Положення № 441 основними завданнями ВЛК є:

- організація та проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

- медичний відбір громадян для проходження військової служби за контрактом у Держприкордонслужбі;

- оцінка результатів медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

- визначення ступеня придатності військовослужбовців Держприкордонслужби до військової служби;

- визначення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовців Держприкордонслужби, осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, з проходженням військової служби;

- визначення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що спричинили смерть військовослужбовців Держприкордонслужби, з проходженням військової служби;

- визначення, за станом здоров`я, можливості проживання за кордоном військовослужбовців Держприкордонслужби та членів сімей військовослужбовців Держприкордонслужби, які направляються за кордон у довгострокові закордонні відрядження, на навчання або при переміщенні їх по службі з переїздом в інші регіони України;

- визначення придатності осіб за станом здоров`я до вступу до ВВНЗ;

- опрацювання пропозицій, методичних рекомендацій щодо проведення медичного огляду, вимог до фізичного розвитку, стану здоров`я, індивідуальних психофізіологічних особливостей військовослужбовців Держприкордонслужби, кандидатів на військову службу в Держприкордонслужбі та їх інтегрування в практичну площину проведення ВЛК;

- формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2023 року № 1306).

Для виконання завдань, визначених у пункті 1 цього розділу, у Держприкордонслужбі створюються: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі позаштатні гарнізонні та госпітальні ВЛК закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби, а також постійно діючі ЛЛК (п. 2 глави 1 Розділу II Положення №441).

ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу (додаток 1), довідкою військово-лікарської комісії (лікарсько-льотної комісії) (додаток 2), протоколом засідання ВЛК (ЛЛК) з визначення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 3). Строк оформлення ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК свідоцтва про хворобу становить не більше 5 робочих днів із дня завершення медичного огляду (п. 3 глави 1 Розділу II Положення № 441).

У прийнятті постанов ЦВЛК, ВЛК та ЛЛК є незалежними. У своїй роботі вони керуються Законами України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами з питань діяльності ЦВЛК, ВЛК та ЛЛК (п. 4 глави 1 Розділу II Положення № 441).

Відповідно до п. 7 глави 2 Розділу II Положення № 441 на ЦВЛК покладаються:

організація проведення в Держприкордонслужбі ВЛК, ЛЛК медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

розроблення спільно з медичними спеціалістами Адміністрації Держприкордонслужби проєктів нормативно-правових актів, посібників, методичних рекомендацій з питань проведення медичного огляду;

розроблення спільно з МОЗ медичних показів для професійної придатності кандидатів для проходження військової служби за контрактом у Держприкордонслужбі за військовими спеціальностями;

розроблення науково обґрунтованих вимог до стану здоров`я військовослужбовців Держприкордонслужби;

контроль за правильністю надання ВЛК, ЛЛК до ЦВЛК медичної документації з питань проведення медичного огляду;

розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань, що стосуються покладених на ЦВЛК завдань;

аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи ВЛК, ЛЛК;

проведення аналізу й оцінки результатів медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, розробка пропозицій для поліпшення проведення медичного огляду ВЛК, ЛЛК;

організація та проведення нарад і зборів з питань проведення медичного огляду ВЛК, ЛЛК;

контроль, розгляд, затвердження, переогляд, скасування постанов постійно діючих ВЛК, ЛЛК, тимчасово діючих ВЛК;

здійснення контролю за роботою ЛЛК в авіаційних частинах Держприкордонслужби;

прийняття та перегляд постанов про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) у осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, з числа осіб льотного складу, якщо вони звільнені у запас або відставку з військової служби безпосередньо з льотної роботи;

організація проведення медичного огляду ВЛК військовослужбовців Держприкордонслужби, які проходять службу на кораблях, катерах та суднах забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби.

Згідно з п. 8 глави 2 Розділу II Положення № 441 ЦВЛК має право:

приймати постанови згідно з цим Положенням, розглядати, переглядати скасовувати, затверджувати, контролювати постанови ВЛК, ЛЛК, переглядати власні постанови;

оглядати осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу ВЛК, ЛЛК з питань організації та проведення ними медичного огляду;

запитувати документи, що характеризують обставини отримання особою, що оглядається, захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства, витяги з наказів, акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався за формою Нвс-5, наведеною у додатку 1 до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року № 199, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за № 574/28704 (далі - Інструкція) (далі - акт Нвс-5), акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався із військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби за формою Нвс-1, наведеною у додатку 2 до Інструкції (далі - акт Нвс-1), акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби за формою НПвс, наведеною у додатку 3 до Інструкції (далі - акт НПвс), довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

документи з особових та пенсійних справ, медичні документи;

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених документів такі копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву Держприкордонслужби зі строком зберігання 50 років);

за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби залучати лікарів закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби, представників органу Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для визначення результатів медичного огляду;

перевіряти організацію, стан та результати медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ, а також осіб, які приймаються на військову службу за контрактом до Держприкордонслужби;

ініціювати направлення в заклади охорони здоров`я Держприкордонслужби на контрольний та повторний огляди військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їх сімей, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Держприкордонслужби;

запитувати та отримувати від органів Держприкордонслужби узагальнені результати медичного огляду осіб, з числа зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення, яким медичний огляд проведено згідно з вимогами Порядку проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559;

запитувати від закладів охорони здоров`я, органів Держприкордонслужби, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), ВВНЗ інформацію для узагальнення та оцінки результатів медичного огляду ВЛК, ЛЛК;

надавати до Адміністрації Держприкордонслужби знеособлені результати медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

розглядати документи ВЛК, ЛЛК, які складені за результатами проведених у разі направлення медичних оглядів військовослужбовців Держприкордонслужби в закладах охорони здоров`я інших військових формувань, та виносити власну постанову;

у разі незатвердження постанови ВЛК скасовувати її та протягом п`яти робочих днів з дати її скасування виносити власну постанову із зазначеного питання;

у разі неповного проведення медичного огляду особи чи недотримання ВЛК, ЛЛК при проведенні медичного огляду вимог цього Положення скасовувати постанову та направляти свідоцтво про хворобу на доопрацювання з викладенням причин, через які постанову ВЛК, ЛЛК скасовано;

надавати роз`яснення щодо формулювань постанов ВЛК, ЛЛК;

перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби з питань здійснення медичного огляду ВЛК, ЛЛК;

рекомендувати направлення військовослужбовців Держприкордонслужби на обстеження до спеціалізованих закладів охорони здоров`я.

Відповідно до пунктів 11 та 12 глави 2 Розділу II Положення № 441 ЦВЛК перевіряє відповідність прийнятих ВЛК, ЛЛК постанов вимогам цього Положення на підставі звернень, до яких додаються оригінали медичних документів або належним чином завірені їх копії.

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно з абз. 5 п. 4 глави 12 Розділу ІІІ Положення постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) приймаються в таких формулюваннях:

«Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Другої світової війни та участі в бойових діях, розмінуванні боєприпасів часів Другої світової війни, а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера, судна забезпечення), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції Об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції Об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» приймається щодо військовослужбовців Держприкордонслужби за наявності в них медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.

При прийнятті рішення у справі, суд виходить з наступного.

У постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 160/31586/23.

У постанові від 08 серпня 2024 року у справі № 420/7076/20 Верховний Суд вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

На додаток варто також згадати усталену позицію Верховного Суду про те, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).

Також у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 160/18668/21 зазначено, що стосовно вимог до адміністративного акта суб`єкта владних повноважень у судовій практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути детально обґрунтованим (мотивованим). Вимога про те, що адміністративний акт повинен містити мотиви, на яких він ґрунтується, на додаток до принципів справедливої адміністративної процедури, що регулюють адміністративні акти, встановлена також у Рекомендації № R(91)1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про адміністративні санкції (прийнято Комітетом Міністрів 13 лютого 1999 року) на 452-му засіданні заступників міністрів) (Council of Europe Committee of ministers Recommendation No. R(91)1 of the Committee of Ministers to member states on administrative sanctions).

Таким чином, обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень означає, що таке рішення має бути вмотивованим, тобто у ньому повинні відображатися мотиви (позиція) суб`єкта владних повноважень. Вмотивованість рішення дає можливість особі зрозуміти, чи були враховані його доводи при прийнятті рішення, або з яких підстав (причин) вони були відхилені, тобто чи була особа почутою.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.01.2024.

Згідно копії Свідоцтва про хворобу №1/19 від 01.01.2025, зокрема: експертний діагноз, постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва:

«Асептичний некроз таранної кістки лівої стопи ІІІ ступеня з наявністю вільного хондромного тіла лівого гомілково-ступневого суглобу», Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Деформуючий артроз обох гомілково-ступневих суглобів І ступеня. Обмежений міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений протрузіями між хребцевих дисків L4-S1 хребців, - за наявності обєктивних даних без порушень функцій. Вертеброгенна люмбалгія з м`язово-тонічним синдромом. Зниження гостроти зору правого ока до 0,8 лівого ока до 0,9 з корекцією 1,0/1,0, внаслідок простого короткозорого астигматизму в 0,5 дптр обох очей. Часткова вторинна адентія верхньої щелепи (відсутність 25, 26 зубів). Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Наслідки мінно-вибухової травми (07.04.2023): вогнепального осколкового сліпого поранення м`яких тканин лівої параорбітальної ділянки, лівої надлопаткової ділянки, обох передпліч, операції: первинної хірургічної обробки ран (07.04.2023); повторної хірургічної обробки ран, видалення уламків з обличчя та тулуба зліва (12.04.2023) – у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, наявності дрібних сторонніх тіл металевої щільності м`яких тканин обличчя та правої верхньої кінцівки, - за наявності об`єктивних даних без порушень функцій. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

На підставі ст. 61 а, 64 г, 23 в, 78 г графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби: Непридатний до військової служби.

Постановою Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, оформленої протоколом №19 від 07.01.2025, щодо розгляду свідоцтва про хворобу від 01.01.2025 №1/19 госпітальної ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ на солдата в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 , зокрема, в частині ступеню придатності до військової служби ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ, в частині причинного зв`язку за діагнозом «Асептичний некроз таранної кістки лівої стопи ІІІ ступеня з наявністю вільного хондромного тіла лівого гомілково-ступневого суглобу» СКАСОВУЄТЬСЯ. Постанову про причинний зв`язок захворювання внесено в наступному формулюванні:

Асептичний некроз таранної кістки лівої стопи ІІІ ступеня з наявністю вільного хондромного тіла лівого гомілково-ступневого суглобу. Деформуючий артроз обох гомілково-ступневих суглобів І ступеня. Обмежений міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений протрузіями між хребцевих дисків L4-S1 хребців, - за наявності обєктивних даних без порушень функцій. Вертеброгенна люмбалгія з м`язово-тонічним синдромом. Зниження гостроти зору правого ока до 0,8 лівого ока до 0,9 з корекцією 1,0/1,0, внаслідок простого короткозорого астигматизму в 0,5 дптр обох очей. Часткова вторинна адентія верхньої щелепи (відсутність 25, 26 зубів).

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Однак, оскаржувана постанова ЦВЛК не містить мотивів та підстав скасування причинного зв`язку за діагнозом «Асептичний некроз таранної кістки лівої стопи ІІІ ступеня з наявністю вільного хондромного тіла лівого гомілково-ступневого суглобу», а тому з викладених вище підстав суд приходить до висновку, що така постанова не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України прийняту у формі протоколу №19 від 07.01.2025 в частині, що стосується військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України повторно розглянути питання щодо встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за діагнозом: «Асептичний некроз таранної кістки лівої стопи ІІІ ступеня з наявністю вільного хондромного тіла лівого гомілково-ступневого суглобу», що призвело до непридатності до військової служби, із захистом Батьківщини під час виконання завдань із відбиття збройної агресії російської федерації проти України в районі ведення воєнних (бойових) дій.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.