Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №300/1168/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2026 р. справа № 300/1168/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради до ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (далі – відповідач), за змістом якого просить суд:

- зобов`язати відповідача за власний рахунок знести самочинно збудовану громадську будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2610400000:10:001:0010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 здійснено самочинне будівництво громадської будівлі без набуття права на виконання будівельних робіт. За результатами проведених заходів державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що об`єкт частково розташований на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 2610400000:10:001:0010, право користування якою припинилося після закінчення строку договору оренди, а частково на самовільно зайнятій несформованій земельній ділянці комунальної власності орієнтовною площею 0,0063 га. При цьому, документи, які б надавали право користування відповідними земельними ділянками та виконання будівельних робіт, відсутні. За результатами позапланової перевірки 03.09.2025 позивачем видано припис про усунення порушень містобудівного законодавства шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта та приведення земельної ділянки у попередній стан. Із приписом відповідача було ознайомлено, його у встановленому порядку не оскаржено, однак у визначений строк вимоги припису виконані не були. Повторною перевіркою у грудні 2025 року зафіксовано факт його невиконання. Позивач вважає, що приведення об`єкта у відповідність шляхом перебудови є неможливим, оскільки будівництво здійснено, зокрема, на землях комунальної власності, які не були відведені для цієї мети, та без документа, що надає право на виконання будівельних робіт. Внаслідок чого, з огляду на невиконання обов`язкового припису, наявні передбачені статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підстави для знесення самочинно збудованого об`єкта в судовому порядку. У зв`язку з цим позивач просить зобов`язати відповідача за власний рахунок знести самочинно збудовану громадську будівлю за адресою: АДРЕСА_1 .

По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.99).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2025 у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 300/1168/26 – відмовлено (а.с.145-146).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 витребувано в:

- ОСОБА_1 :

належним чином засвідчену копію договору дарування від 06.10.2026 щодо незавершеного будівництва (торгового павільйону), літера "А", готовність 94%, загальною площею 43,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

наявну технічну документацію щодо незавершеного будівництва (торгового павільйону), літера "А", готовність 94%, загальною площею 43,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Калуської міської ради:

належним чином засвідчену копію дозволу на виконання будівельних робіт № 203 від 06.02.2002 щодо незавершеного будівництва (торгового павільйону), літера "А", готовність 94%, загальною площею 43,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 або іншу наявну технічну документацію щодо вказаного об`єкта;

належним чином засвідчену копію договору оренди земельної ділянки серії 040529600036 від 10.02.2005, укладеного з Калуською міською радою;

реєстраційної справи щодо об`єкта незавершеного будівництва (торговий павільйон) за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 06.10.2016;

документи, які стали підставою для передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:10:001:0010, а також відомості щодо її цільового призначення та умов використання;

- Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради:

належним чином засвідчені матеріали перевірок, які підтверджують виконання будівельних робіт після державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва за договором дарування від 06.10.2016 (а.с.155-156).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 07.04.2026, згідно змісту якого, відповідач щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що спірний об`єкт нерухомого майна був належним чином зареєстрований у 2015 році як об`єкт незавершеного будівництва, а згодом право власності на нього переходило на підставі договору дарування та свідоцтва про право на спадщину. На думку відповідача, сам факт державної реєстрації права приватної власності та відсутність її скасування виключає можливість автоматично вважати такий об`єкт самочинним будівництвом. Також відповідач посилається на те, що спірний об`єкт розташований на земельній ділянці, яка раніше перебувала у строковому платному користуванні на підставі договору оренди землі від 10.02.2005, а після припинення цього договору попередній власник неодноразово намагався оформити право користування земельною ділянкою, зокрема, подавав заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, оскаржував відмови міської ради, причому одна з таких відмов була визнана судом протиправною та скасована. Крім того, відповідач вказує, що з 2019 року на спірному об`єкті жодні будівельні роботи фактично не ведуться, внаслідок чого, висновки органу контролю про наявність триваючого самочинного будівництва не відповідають фактичним обставинам. Він також звертає увагу, що під час перевірок 2025 року надавав заперечення, повідомляв про наявні документи та про об`єктивні причини своєї відсутності під час окремих контрольних заходів, однак ці пояснення, на його думку, належним чином враховані не були. Окремо відповідач заперечує належність цього спору до адміністративної юрисдикції. Таким чином, відповідач вважає, що позивач не довів ані факту самочинного будівництва у розумінні статті 376 ЦК України, ані наявності передбачених законом підстав для його знесення, а обраний спосіб захисту є неналежним. У зв`язку з цим просить відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі (а.с.104-119).

13.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого вказав, що подальші спроби оформити право користування земельною ділянкою не спростовують самочинного характеру будівництва, оскільки право користування земельною ділянкою та право на виконання будівельних робіт повинні бути набуті до початку будівництва, а не після його здійснення. При цьому, судові рішення у справах щодо відмови міської ради в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою не встановили за відповідачем права користування відповідною земельною ділянкою. Щодо доводів про порушення процедури проведення повторної позапланової перевірки позивач зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про її проведення у період з 09.12.2025 по 12.12.2025, однак, не скористався правом особисто взяти участь у перевірці або забезпечити участь свого представника. Посилання відповідача на проходження реабілітації позивач вважає непідтвердженим, оскільки до відповідних звернень не було додано медичних документів, а сам відповідач просив фактично утриматися від будь-яких заходів щодо об`єкта на невизначений строк, а не перенести конкретну процесуальну дію, відтак, на думку позивача, процедура проведення перевірки та розгляду справи про адміністративне правопорушення була дотримана (а.с.124-129).

20.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.134-140).

06.07.2026 від відповідача на адресу суду надійшли витребувані судом докази (а.с.162-168).

08.07.2026 від Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради на адресу суду надійшли витребувані судом докази (а.с.171-179).

20.07.2026 від Виконавчого комітету Калуської міської ради на адресу суду надійшли додаткові докази (а.с.182-229).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що на підставі абзацу п`ятого пункту 7 Порядку № 553 та службової записки від 31.12.2020 № 03-10/77 (а.с.22) Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради видано наказ від 12.03.2021 № 01-06/12 про проведення позапланової перевірки на об`єкті «Будівництво громадської будівлі за адресою: АДРЕСА_2 », замовником якого зазначено ОСОБА_3 (а.с.23).

На виконання вказаного наказу видано направлення від 24.03.2021 № 21/02-03 на проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю (а.с.24).

За результатами перевірки складено акт від 20.04.2021 № 20042021007, яким зафіксовано, що за адресою: АДРЕСА_1 , на землях комунальної власності територіальної громади міста Калуш ОСОБА_3 розпочато будівництво громадської будівлі без набуття права на виконання будівельних робіт щодо об`єкта, який за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Вказані дії кваліфіковано як порушення пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.25-33).

За результатами цієї ж перевірки ОСОБА_3 видано припис від 20.04.2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт і зобов`язано усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с.34-36).

Постановою начальника Відділу ДАБК Калуської міської ради від 21.04.2021 № 02-10/01 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. 22.04.2021 вказаний штраф сплачено (а.с.37-38).

З листа Калуського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.05.2025 № 617/6-16/79 судом встановлено, що 15.10.2024 складено актовий запис про смерть № 1222 щодо ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.39).

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших державних реєстрів, право власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 04.06.2025 №1112, виданого приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Хомин Н.В. (а.с.40).

Після набуття ОСОБА_2 права власності на вказаний об`єкт Відділ ДАБК звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України з листом від 21.07.2025 № 02-11/97 щодо погодження проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю (а.с.41-42).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 07.08.2025 № 1225 погоджено здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва «Будівництво громадської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 », кадастровий номер земельної ділянки 2610400000:10:001:0010 (а.с.43).

На підставі зазначеного наказу Відділом ДАБК Калуської міської ради видано наказ від 22.08.2025 № 01-06/06 про проведення позапланової перевірки на об`єкті «Будівництво громадської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 », кадастровий номер земельної ділянки 2610400000:10:001:0010, замовником зазначено ОСОБА_2 , та направлення на проведення позапланового заходу від 22.08.2025 № 03/02-04.

Оскільки ОСОБА_2 є неповнолітнім, під час проведення перевірки в його інтересах діяв ОСОБА_1 , як законний представник відповідно до частини першої статті 242 Цивільного кодексу України.

За результатами позапланової перевірки, проведеної у період з 02.09.2025 по 03.09.2025, складено акт від 03.09.2025 № 03092025003 (а.с.46-57), в якому зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , на землях комунальної власності територіальної громади міста Калуш, кадастровий номер 2610400000:10:001:0010 розпочато будівництво громадської будівлі, без набуття права на виконання будівельних робіт, щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), що є самочинним будівництвом. Зазначена земельна ділянка площею 0,0084 га перебувала в оренді до 05.06.2018. Згідно плану меж землекористування громадська будівля знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:10:001:0010 площею 84м2 та самовільно захопленій ділянці комунальної власності орієнтовною площею 63 м2. Обміри самовільно зайнятої земельної ділянки здійснено КП «Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради». Правопорушення передбачене пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» здійснено ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою усунення виявлених порушень складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.09.2025, яким вимагалось зупинити розпочаті будівельні роботи; усунути виявлені правопорушення у відповідності до вимог містобудівного законодавства шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта та приведення земельної ділянки до попереднього стану (а.с.58).

В подальшому, відділом ДАБК було направлено листа від 10.11.2025 № 02-11/157 до Міністерства розвитку громад та територій України про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Будівництво громадської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2610400000:10:001:0010. щодо виконання вимог припису від 03.09.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с.63).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 27.11.2025 № 1648 погоджено здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкті будівництва «Будівництво громадської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2610400000:10:001:0010, щодо виконання вимог припису від 03.09.2025 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с.64).

Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради було видано наказ «Про проведення позапланової перевірки» від 01.12.2025 № 01-06/12, направлення для проведення позапланового заходу від 08.12.2025 № 05/02-04 щодо проведения позапланової перевірки на вказаному вище об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та розпочато проведення позапланового заходу 09 грудня 2025 року, тобто у зазначений в наказі термін (а.с.65-66).

За результатом проведеної позапланової перевірки складено акт № 12122025005 від 12.12.2025, в якому зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , на землях комунальної власності територіальної громади міста Калуш, кадастровий номер земельної ділянки 2610400000:10:001:0010 та за її межами замовником ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , не виконано вимоги припису від 03.09.2025, виданого відділом ДАБК, а саме: не знесено самочинно збудований об`єкт та не приведено земельну ділянку до попереднього стану, що є порушенням пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абзацу 3 підпункту 3 пункту 11 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №533 (а.с.70-80).

Крім того, за результатами перевірки складено протокол про адміністративне порушення від 12.12.2025 (а.с.81-83) та постанову по справі про адміністративне правопорушення за № 02-12/02 від 30.12.2025 (а.с.85-86).

Отже, з підстав не виконання вимог приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у встановлений у них строк, між сторонами виник спір щодо знесення самочинно збудованого об`єкта.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі – Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Аналогічні повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю зазначені й у пункті 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), відповідно до якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до абзацу 3 пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Частиною другою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (частина сьома статті 34 Закону № 3038-VI).

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 затверджено Порядок № 466, а також перелік об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

За правилами пунктів 4, 5, 11, 13 Порядку № 466 підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл).

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 35 Закону № 3038-VI передбачено, що після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно із статтею 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Суд звертає увагу на те, що положення частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у взаємозв`язку з нормами частини першої статті 41 цього ж Закону дають підстави для висновку про те, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень.

Такий припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі частини першої статті 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

Водночас, позов про знесення об`єкта самочинного будівництва може бути пред`явлено до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, установлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02.11.2022 у справі № 420/4209/19, від 23.02.2023 у справі № 420/6488/18 та від 20.06.2023 у справі № 420/1058/19.

Також відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу на розмежування правового режиму різних видів самочинного будівництва залежно від підстав, передбачених частиною першою статті 376 ЦК України.

У постанові від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформулював правову позицію, згідно з якою у випадках істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотного порушення будівельних норм і правил, з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення об`єкта самочинного будівництва та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва: якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Зазначена правова позиція судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду є усталеною, підтверджена, зокрема, постановами Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 463/4564/16-а, від 29.11.2021 у справі №1840/3278/18, від 08.12.2021 у справі № 520/3777/18, від 23.02.2023 у справі №2040/5874/18, від 03.07.2024 у справі № 925/752/23, від 30.09.2025 у справі № 560/10290/24.

Тобто певні види самочинного будівництва не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови. Зокрема, будівництво без дозвільних документів або на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, порушує сам принцип правомірності використання земельної ділянки та здійснення будівельних робіт, а не лише технічні чи планувальні параметри об`єкта будівництва.

У таких випадках знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову, оскільки перебудова за своєю природою не може усунути первинну незаконність будівництва.

Зазначене принципово відрізняє правовий режим знесення об`єктів, збудованих без дозвільних документів або на невідведених земельних ділянках, від правового режиму об`єктів з істотними відхиленнями від проекту чи порушеннями будівельних норм, щодо яких частина сьома статті 376 ЦК України передбачає можливість перебудови.

Верховний Суд вважає за необхідне наголосити, що визначальним для вибору правового наслідку самочинного будівництва є первинна правова підстава самочинності, а не сукупність усіх виявлених порушень. Якщо самочинність зумовлена відсутністю права на забудову земельної ділянки або відсутністю дозвільного документа на момент початку будівельних робіт, така самочинність не може бути усунута шляхом перебудови.

Водночас, можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки (постанова Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 2040/5874/18).

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

З наведеного встановлено, що суб`єкт владних повноважень не наділений правами в розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього. Отже, суб`єкт владних повноважень в адміністративному процесі має право на звернення до суду у порядку та у спосіб, які обмежені повноваженнями, визначеними Конституцією і законами України.

Вирішуючи питання наявності та достатності законних підстав для звернення до суду з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт, суд має керуватись положеннями статей 38, 41 Закону № 3038-VІ, а також оцінити докази, надані позивачем на підтвердження обставин, що є достатньою підставою для звернення до суду з таким позовом, як крайньою мірою усунення порушень містобудівного законодавства.

Окрім того, суд наголошує, що частина перша статті 38 Закону № 3038-VI передбачає видачу припису саме особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, а частина друга цієї статті встановлює, що за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила або здійснює таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення такою особою у зв`язку, зокрема, з її смертю, закон прямо передбачає можливість знесення за рахунок коштів правонаступника.

Внаслідок чого, для вирішення спору істотне значення має встановлення особи, яка здійснила самочинне будівництво, особи, якій адресовано відповідний припис, а також особи, на яку позивач просить покласти обов`язок зі знесення.

Так, повертаючись до обставин справИ, суд вказує, що пунктом 1 Договору купівлі-продажу кіоску від 17.10.2001 ОСОБА_4 (Продавець) продала, а ОСОБА_1 (Покупець) купив металевий, критий черепицею кіоск № НОМЕР_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.167).

Відповідно до Витягу з рішення Калуської міської ради від 29.11.2001 за № 599 «Про затвердження проектів відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в оренду» ОСОБА_1 надано в оренду терміном на 3 роки земельну ділянку загальною площею 84 кв.м. по АДРЕСА_1 для розміщення павільйону АДРЕСА_3 (а.с.168).

Окрім того, відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 23.01.2002 Калуська міська рада відповідно до рішення Калуської міської ради від 29.11.2001 № 599 надає, а Підприємець ( ОСОБА_1 ) приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , згідно з планом земельної ділянки (а.с.190).

Пунктом 2.1 Договору оренди земельної ділянки від 23.01.2002 зазначено, що земельна ділянка передається в оренду з метою використання її для розміщення торгового павільйону АДРЕСА_1 .

За змістом рішення Виконавчого комітету Калуської міської ради від 19.02.2002 за №71 «Про прийняття в експлуатацію торгового павільйону № 184 на провулку Шкільному» затверджено акт державної технічної комісії від 13.02.2002 по прийняттю в експлуатацію торгового павільйону № НОМЕР_1 у пров. Шкільний підприємця ОСОБА_1 (а.с.170).

Договором оренди землі за № 5036 від 10.02.2005 продовжено термін оренди земельної ділянки загальною площею 0,0084 га (а.с.184-185).

Відповідно до Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 20041840 від 17.03.2015 проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, розмір частики: 1/1 незавершене будівництво. Що розташоване АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2610400000:10:001:0010, за суб`єктом: ОСОБА_1 (а.с.208).

В подальшому, відповідно до змісту пункту 1 Договору дарування незавершеного будівництва від 06.10.2016 ОСОБА_1 (Дарувальник) подарував та передає ОСОБА_3 (Обдарований) у власність, а Обдарований, прийняв в дар безоплатно у власність незавершене будівництва (торговий павільйон), літера «А», готовністю 94%, загальною площею 43,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.165-166).

Пунктом 2 Договору дарування незавершеного будівництва від 06.10.2016 визначено, що об`єкт нерухомого майна, який дарується, належить Дарувальнику, на підставі Додаткової угоди від 28.12.2012 укладено. Між Калуською міською радою та ОСОБА_1 , та договору оренди земельної ділянки від 10.02.2005, серії 040529600036. Кадастровий номер ділянки: 2610400000:10:001:0010. Цільове призначення: для роздрібної та комерційних послуг, площею 0,0085 га.

Згідно Технічного паспорту на об`єкт незавершеного будівництва, виготовленого 13 березня 2015 року: торговий павільйон, готовністю 94%, літера «А», поверх 1, загальною площею 43,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За описом основних конструктивних елементів: торговий павільйон, фундамент бетон, стіни метал вагонка, покрівля ондулін, перекриття дерев`яне, підлога плитка (пунктом 4 Договору дарування незавершеного будівництва від 06.10.2016).

Так, за результатами перевірки складено акт від 20.04.2021 № 20042021007, яким зафіксовано, що за адресою: АДРЕСА_1 , на землях комунальної власності територіальної громади міста Калуш ОСОБА_3 розпочато будівництво громадської будівлі без набуття права на виконання будівельних робіт щодо об`єкта, який за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Вказані дії кваліфіковано як порушення пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.25-33).

В подальшому, за результатами позапланової перевірки, проведеної у період з 02.09.2025 по 03.09.2025, складено акт від 03.09.2025 № 03092025003 (а.с.46-57), в якому зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 , на землях комунальної власності територіальної громади міста Калуш, кадастровий номер 2610400000:10:001:0010 розпочато будівництво громадської будівлі, без набуття права на виконання будівельних робіт, щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), що є самочинним будівництвом. Зазначена земельна ділянка площею 0,0084 га перебувала в оренді до 05.06.2018. Згідно плану меж землекористування громадська будівля знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2610400000:10:001:0010 площею 84 м2 та самовільно захопленій ділянці комунальної власності орієнтовною площею 63 м2. Обміри самовільно зайнятої земельної ділянки здійснено КП «Земельно-кадастрове госпрозрахункове бюро Калуської міської ради». Правопорушення передбачене пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» здійснено ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою усунення виявлених порушень складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.09.2025, яким вимагалось зупинити розпочаті будівельні роботи; усунути виявлені правопорушення у відповідності до вимог містобудівного законодавства шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта та приведення земельної ділянки до попереднього стану (а.с.58).

Після повторного позапланового заходу, судом встановлено, що за змістом акту №12122025005 від 12.12.2025 відповідачем в графі «Опис фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства» вказано, що на об`єкті будівництва «Будівництво громадської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 » на земельній ділянці кадастровий номер 2160400000:10:001:0010 та за її межами, замовником ОСОБА_1 (в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ) не виконано вимоги припису від 03.09.2025 виданого відділом державно-будівельного контролю Калуської міської ради (а.с.70-80).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.02.2022 у справі № 826/7203/17 припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності може бути видано лише особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, а саме до особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, може бути звернено вимоги позову органу державного архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Застосовуючи наведений висновок до обставин цієї справи, суд зазначає, що за результатами перевірки 2021 року Відділом ДАБК встановлено, що будівництво громадської будівлі без набуття права на виконання будівельних робіт здійснював ОСОБА_3 , саме йому 20.04.2021 було видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення та його постановою від 21.04.2021 № 02-10/01 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Вказаний висновок відповідач підтвердив під час перевірки у вересні 2025 року, оскільки в акті від 03.09.2025 № 03092025003 прямо зазначено, що правопорушення, передбачене пунктом 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI здійснено ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, особа, яка, за висновками органу державного архітектурно-будівельного контролю, здійснила самочинне будівництво є ОСОБА_3 .

Водночас, після смерті ОСОБА_3 право власності на об`єкт незавершеного будівництва на підставі свідоцтва про право на спадщину від 04.06.2025 №1112 зареєстровано за ОСОБА_2 . ОСОБА_1 права власності на цей об`єкт у порядку спадкування не набував, а під час заходів державного архітектурно-будівельного контролю діяв як батько та законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 .

При цьому, матеріали проведених у 2025 році перевірок не містять установлених позивачем обставин, які б свідчили про виконання ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 будь-яких будівельних робіт на спірному об`єкті.

Актом від 12.12.2025 № 12122025005 встановлено лише невиконання вимоги припису від 03.09.2025, а саме не знесення об`єкта та не приведення земельної ділянки до попереднього стану, натомість факту здійснення чи продовження ОСОБА_1 самочинного будівництва цим актом не встановлено.

Водночас, позивачем не встановлено факту здійснення чи продовження ОСОБА_1 будь-яких будівельних робіт на спірному об`єкті, сам факт отримання ним припису як законним представником неповнолітнього власника та подальше невиконання вимоги про знесення не надають йому статусу особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, та не можуть замінити юридичний факт здійснення ним такого будівництва.

Відтак, у спірних правовідносинах відсутній передбачений статтею 38 Закону № 3038-VI правовий зв`язок між особою, яка здійснила самочинне будівництво, особою, якій адресовано обов`язок усунути наслідки такого будівництва, та особою, до якої заявлено позовну вимогу про знесення за власний рахунок.

При цьому, після смерті ОСОБА_3 право на спірний об`єкт у порядку спадкування набув ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , внаслідок чого, передбачене частиною другою статті 38 Закону № 3038-VI правило про можливість здійснення знесення за рахунок коштів правонаступника не створює правових підстав для покладення відповідного особистого майнового обов`язку на ОСОБА_1 .

Такий підхід узгоджується і з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.09.2025 у справі № 560/10290/24, в якій, відмежовуючи обставини цієї справи від справи № 826/7203/17, Верховний Суд звернув увагу, що у справі № 826/7203/17 припис було адресовано особі, яка не була забудовником і не вчиняла порушення містобудівного законодавства, у зв`язку з чим вимога про знесення була передчасною.

Внаслідок чого, позовна заява містить неузгодженість щодо суб`єкта такого обов`язку, оскільки ОСОБА_1 визначений як особа, яка діє в інтересах неповнолітнього власника, проте, у прохальній частині позивач просить зобов`язати саме ОСОБА_1 за власний рахунок знести спірний об`єкт. Таке формулювання фактично покладає на законного представника особистий майновий обов`язок, для виникнення якого позивачем не наведено передбаченої законом підстави.

Отже, саме невиконання ОСОБА_1 припису від 03.09.2025 не є самостійною і достатньою підставою для покладення на нього обов`язку за власний рахунок знести спірний об`єкт, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що він є суб`єктом матеріального обов`язку, визначеного статтею 38 Закону № 3038-VI.

Таким чином, позовну вимогу заявлено до особи, яка не є суб`єктом матеріального обов`язку, передбаченого статтею 38 Закону № 3038-VI.

Окрім того, у постанові від 13.02.2026 у справі № 380/18141/21 Верховний Суд зазначив, що: «…визначальним та достатнім є встановлення у сукупності та послідовності фактів здійснення відповідачем будівництва без документів, що дають право на це, у тому числі без належно затвердженого проєкту та не виконання вимоги зобов`язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.

Тягар доказування наявності перелічених фактів та умов покладається на суб`єкта владних повноважень, що звертається до суду, проте їх перевірка здійснюється судом…».

Отже, недостатньо встановити окремо факт самочинного будівництва та окремо факт невиконання припису іншою особою. Для задоволення позову органу контролю має бути доведений передбачений законом послідовний юридичний зв`язок між особою, яка здійснила будівництво, виданим їй приписом та невиконанням нею такого припису, якщо інше прямо не випливає зі спеціальної норми про правонаступництво.

Водночас, у справі № 300/1168/26 така послідовність відсутня, оскільки самочинне будівництво позивач пов`язує з діями ОСОБА_3 , тоді як невиконання припису та заявлений позовом обов`язок зі знесення з ОСОБА_1 .

Окрім наведеного, суд враховує, що матеріалами справи підтверджено існування об`єкта на спірній земельній ділянці до встановленого органом контролю порушення.

Так, рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради від 19.02.2002 № 71 було прийнято в експлуатацію торговий павільйон № 184. У 2015 році проведено державну реєстрацію права на об`єкт незавершеного будівництва, а відповідно до технічного паспорта від 13.03.2015 торговий павільйон літ. «А» мав готовність 94 % та загальну площу 43,5 кв. м. У 2016 році об`єкт незавершеного будівництва площею 43,6 кв. м передано ОСОБА_3 за договором дарування.

Суд не заперечує, що надані позивачем фотографічні матеріали свідчать про зміну зовнішнього вигляду об`єкта порівняно з павільйоном, який існував раніше, проте позивачем заявлено вимогу про знесення громадської будівлі в цілому.

Водночас, матеріали справи не містять співставлення об`єкта, зафіксованого технічною документацією у 2015 році, із його станом на момент перевірок 2021 та 2025 років, яке дозволяло б достовірно встановити, які конкретно конструктивні елементи є результатом подальших самочинних робіт, який обсяг цих робіт, у який період вони здійснені та чи є весь існуючий об`єкт результатом саме самочинного будівництва.

У цьому контексті суд враховує постанову Верховного Суду від 13.02.2026 у справі №380/18141/21, де звернуто увагу на необхідність проведення обмірів і співставлення їх з технічною документацією та зазначив, що суб`єкт владних повноважень може вимагати усунення лише порушень, які достовірно зафіксовані, доведені у встановлений законом спосіб, а також названі (ідентифіковані).

При цьому, суд враховує, що у цій справі позивачем проведено обміри земельної ділянки та зафіксовано розташування частини споруди за межами сформованої земельної ділянки, однак, такі обміри підтверджують просторове розташування об`єкта відносно земельної ділянки, але не визначають обсяг і склад саме самочинно виконаних будівельних робіт у співвідношенні з об`єктом, який існував раніше.

Ця обставина є істотною, оскільки знесення будівлі є крайнім способом усунення порушень містобудівного законодавства та призводить до повного припинення фактичного існування об`єкта нерухомого майна, внаслідок чого, застосування такого заходу потребує чіткої ідентифікації як самого незаконного будівництва, так і особи, на яку законом може бути покладено обов`язок щодо його знесення.

Таким чином, позивачем не доведено сукупності юридичних фактів, з якими стаття 38 Закону № 3038-VI пов`язує можливість покладення саме на ОСОБА_1 обов`язку за власний рахунок знести спірний об`єкт, зокрема, не доведено здійснення ним самочинного будівництва чи набуття ним статусу правонаступника особи, яка його здійснила, а також не доведено належними доказами, що весь об`єкт, знесення якого вимагається, є результатом установлених самочинних будівельних робіт.

За таких обставин правові підстави для задоволення позову відсутні.

Водночас, суд звертає увагу на те, що факт надання органом місцевого самоврядування фізичній особі в оренду земельної ділянки на якій в майбутньому цим же органом без жодних зауважень реєструється об`єкт незавершеного будівництва, відповідно, створює для такого органу позитивний обов`язок у майбутньому сприяти такій особі у вирішені питання щодо права користування такою земельною ділянкою, а не позбавляти її такого права.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд не вбачає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради (вул. І. Франка,1, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300).

Відповідач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ), який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 .

Суддя /підпис/ Панікар І.В.