Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №260/2960/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/2960/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити на користь ОСОБА_1 підйомну допомогу у розмірі 35613,93 грн при зміні несення служби з військової частини НОМЕР_1 на військову частину НОМЕР_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є військовослужбовцем. В липні 2022 року ОСОБА_1 за наказом командування ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », вибув з військової частини НОМЕР_1 та прибув для подальшого проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 року призначено виплатити підйомну допомогу у розмірі 35615,93 грн. Військова частина НОМЕР_2 знаходиться на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_4 . По день звернення до суду призначена допомога ОСОБА_1 не виплачена.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

12.05.2025 року на адресу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав про те, що Військова частина НОМЕР_2 знаходилася на фінансову забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 до 01 вересня 2023 року. На час надходження наказу військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 року №230-А до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_2 вже була знята з фінансового забезпечення відповідача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 року витребувати у Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) належним чином завірені копії відомостей щодо направлення Військовою частиною НОМЕР_2 наказу №230-А від 11.07.2023 року (про виплату підйомної допомоги майору ОСОБА_1 на виконання до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання вимог вказаної ухвали, військова частина надала суду витребувані документи.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 року № 230 - А визначено:

Відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого наказом міністра оборони України від 05.02.2018 року №45, майору ОСОБА_2 , заступнику командира (з артилерії) військової частини НОМЕР_2 , призначеному наказом командувача ОК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від «14» липня 2022 року № 350, який вибув із військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та « 19» липня 2022 року прибув до військової частини НОМЕР_2 , прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків, ВИПЛАТИТИ підйомну допомогу у

розмірі 35615,93 грн. (тридцять п`ять тисяч шістсот п`ятнадцять гривень 93 копійки).

Позивач вказує на те, що відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04.03.2022 року за №116/14/1/40 військову частину НОМЕР_2 зараховано на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не заперечується відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи, військова частина НОМЕР_2 засобами СЕДО повторно направила лист до ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1905/1125 від 16.11.2024 року, в якому зазначила про необхідність проведення виплати підйомної допомоги у розмірі 35623,93 грн, яка залишилася не виплаченою (а.с. 22).

Вказаний лист ІНФОРМАЦІЯ_6 отримано 17.11.2024 року (а.с. 23).

Позивач вказує на те, що так і не отримав вказану підйомну допомогу, а тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Разом з тим, відповідач, заперечуючи проти даного позову зазначає, що на час надходження наказу військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 року №230-А до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_2 вже була знята з фінансового забезпечення відповідача.

Разом з тим, із вказаного відзиву вбачається, що Військова частина НОМЕР_2 знаходилася на фінансову забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 до 01 вересня 2023 року.

Таким чином, суд вказує на те, що на момент винесення наказу про виплату позивачу підйомної допомоги - 11.07.2023 року, Військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції, чинній станом на 19.07.2022 року), проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського старшинського складу Збройних Сил України.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції, чинній момент виникнення спірних правовідносин), громадяни України, іноземці

та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону "Про військовий обов`язок і військову службу", Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Стаття 40 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначає, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" врегульовується продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців Частиною 1 цієї статті передбачено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується:

1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї

військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;

2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги затверджено Наказом Міністерства оборони України № 45 від 05.02.2018 року (надалі Порядок №45).

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу Збройних Сил України та Державної

спеціальної служби транспорту (далі військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв`язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі військова частина) їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби; добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі (далі - добові) на військовослужбовця та кожного члена його сім`ї, який переїхав разом з ним.

Відповідно до п. 2 Порядку №45, право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду.

Розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов`язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім`ї на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім`ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.

Згідно з п. 3 Порядку №45 виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.

У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов`язків за посадою, дата вибуття з попереднього місця військової служби та прибуття на нове місце військової служби (на нове місце дислокації військової частини).

Військовослужбовцям, які на дату прибуття до іншого населеного пункту перебувають у розпорядженні відповідного командира, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється після призначення їх на посади та вступу до виконання обов`язків за посадами за новим місцем військової служби в цьому населеному пункті.

Відповідно до п. 9 Порядку № 45 виплата добових здійснюється за кожний день перебування в дорозі військовослужбовця та кожного члена його сім`ї, які переїхали на нове місце служби військовослужбовця, за умови надання проїзних документів. День вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо проїзних документів немає, добові виплачуються

з розрахунку за одну добу переїзду.

Відповідно п. 5 Порядку №45 підйомна допомога та добові в разі переїзду на нове місце військової служби на членів сім`ї військовослужбовця виплачуються на підставі наказу

командира військової частини із зазначенням у ньому нарахованої суми до виплати, який видається на підставі рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім`ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.

Пунктом 12 Порядку №45 передбачено, що наказ про виплату підйомної допомоги та

добових на військовослужбовця та членів його сім`ї готується службою персоналу військової

частини.

Відповідно до п. 13 Порядку №45, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Суд констатує, що Військова частина неодноразово зверталася до відповідача із листами щодо виплати вказаної підйомної допомоги, зокрема і протягом 2024 року.

Разом з тим, суд враховує, що отримавши листи Військової частини НОМЕР_2 від 26.06.2024 року та від 16.11.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_6 не вчинив дій щодо виплати вказаної допомоги, як і не повідомив Військову частину НОМЕР_2 щодо неможливості здійснення вказаної виплати через те, що така військова частина не перебуває на її фінансовому забезпеченні, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Отже, з врахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати підйомної допомоги ОСОБА_1 відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 року №230-А.

Враховуючи те, що на момент винесення наказу про виплату позивачу підйомної допомоги - 11.07.2023 року, Військова частина НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд вважає, що з метою належного захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у розмірі 35613,93 грн відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 року №230-А.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо не виплати підйомної допомоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 року №230-А

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) підйомну допомогу у розмірі 35 613,93 грн (тридцять п`ять тисяч шістсот тринадцять гривень дев`яносто три копійки) відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2023 року №230-А.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяС.А. Гебеш