Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №240/21432/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/21432/26

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівка-Агро Трейд" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Житомирській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівка-Агро Трейд" про стягнення податкової заборгованості в сумі 7 446 849,98 грн з рахунків платника у банку.

В обґрунтування позовних вимог контролюючим органом зазначено, що оскільки податковий борг виник внаслідок визначення податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 08 серпня 2025 року № 00185080706, № 00185000706 та № 00185040706, які відповідачем не оскаржувались, податковим органом було надіслано податкову вимогу від 23 жовтня 2025 року № 0010038-1305-0630, сума за якою несплачена платником, тому непогашена заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначає про передчасність заявлених вимог, позаяк податкові повідомлення-рішення від 08 серпня 2025 року № 00185080706, № 00185060706, № 00185000706 та № 00185040706 є предметом оскарження у справі № 240/16290/26, тож грошові зобов`язання наразі є неузгодженими, тому просить суд відмовити у позові.

Ухвалою від 28 вересня 2026 року суд залишив без задоволення клопотання представниці відповідача про зупинення провадження у цій справі.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає таке.

Суд встановив, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Павлівка-Агро Трейд" перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області.

На підставі акту перевірки від 12 червня 2025 року № 12946/06-30-07-05/37473417 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 08 серпня 2025 року, зокрема:

- № 00185080706, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 7 442 470,00 грн, з яких: за податковим зобов`язанням – 5 953 976 грн, за штрафними санкціями – 1 488 494 грн;

- № 00185000706, яким застосовано штраф у розмірі 3 400 грн за відсутність складення та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних на суму ПДВ 6 746 673 грн;

- № 00185040706, яким застосовано штрафні санкції у сумі 1020 грн за ненадання платником податків для проведення перевірки у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

23 жовтня 2025 року відповідачем оформлено податкову вимогу № 0010038-1305-0630, яку поштовим зв`язком направлено та вручено платнику.

Предметом переданого на розгляд суду у цій справі спору є правовідносини щодо стягнення з відповідача коштів на погашення суми податкового боргу, отже предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку.

За змістом підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Верховний Суд послідовно дотримується тієї позиції, що у межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов`язань.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше (постанова Верховного Суду від 21 травня 2024 року у справі № 160/15166/22).

Саме тому доводи платника щодо неправомірності визначення контролюючим органом грошових зобов`язань, порушень під час проведення перевірки чи неправильного застосування норм матеріального права не можуть бути предметом перевірки у такій категорії спорів.

Разом із тим доводи відповідача щодо недотримання контролюючим органом передбачених ПК України передумов для звернення до суду з цим позовом підлягають перевірці судом, оскільки безпосередньо стосуються предмета доказування у цій справі (постанова Верховного Суду від 28 липня 2026 року у справі № 600/990/25-а).

Як встановлено судом, спір у цій справі зводиться до наявності передбачених ПК України підстав для стягнення податкового боргу у сумі 7 446 849,98 грн, що утворився внаслідок несплати позивачем грошових зобов`язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 08 серпня 2025 року № 00185080706, № 00185000706 і № 00185040706.

У позовній заяві податковий орган зазначає, що грошові зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями набули статусу узгоджених, оскільки не оскаржені у судовому порядку, а тому відповідач повинен був сплатити відповідні грошові зобов`язання у встановлений строк. У зв`язку з відсутністю добровільної сплати, наявні підстави для стягнення податкового боргу, з метою чого контролюючий орган звернувся до суду з цим позовом.

Зі свого боку відповідач наголошує, що оскаржив вказані індивідуальні акти до суду, які є предметом розгляду у справі № 240/16290/26, а тому спірні грошові зобов`язання не є узгодженими в силу положень пункту 56.18 статті 56 ПК України.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, положеннями пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Аналогічне застосування цих норм права відбулося у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 810/2533/16, від 19 лютого 2019 року у справі № 818/1117/16, від 04 березня 2019 року у справі № 2а-6053/11/1070, від 25 лютого 2020 року у справі № 1340/5767/18, від 14 лютого 2022 року у справі № 826/9711/17.

Відповідно до підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, право контролюючого органу звернутися до суду із позовом про стягнення податкового боргу виникає лише за наявності низки умов, серед яких визначальне значення має факт узгодженості грошових зобов`язань платника податків.

Як встановлено у пункті 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до положень статті 57 ПК України, грошове зобов`язання платника податків стає узгодженим після закінчення строків на його оскарження, якщо таке оскарження не здійснювалось, або після завершення процедури адміністративного чи судового оскарження.

При цьому податкове зобов`язання не може бути визнано узгодженим до закінчення процедури судового оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення, оскільки саме під час такої процедури перевіряється законність підстав виникнення податкового боргу.

Як з`ясовано судом, провадження у справі № 240/16290/26 відкрито 26 травня 2026 року - до моменту подання позову у цій справі про стягнення податкового боргу 09 червня 2026 року, а отже станом на момент подання цього позову відповідні податкові повідомлення-рішення не мали статусу узгоджених з огляду на розпочатий процес судового оскарження. Відповідно, у контролюючого органу були відсутні підстави для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу за оскаржуваними у справі № 240/16290/26 податковими рішеннями.

За таких обставин і нормативного регулювання у ПК України, суд доходить обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення пред`явленого позову Головного управління ДПС у Житомирській області.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд,

вирішив:

Відмовити повністю у позові Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Павлівка-Агро Трейд" (вул. Транзитна, буд. 10, с-ще Курне, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12030, РНОКПП 37473417) про стягнення податкової заборгованості в сумі 7 446 849,98 грн з рахунків платника у банку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

28.09.26