Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №240/29803/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/29803/26

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Хмельницького міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовною заявою, в якій просить протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 31.08.2026 ВП № 79533757 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області отримало постанову головного державного виконавця від 31.08.2026 про накладення штрафу. Підставою для винесення постанови стало невиконання боржником рішення суду в повному обсязі щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 виходячи з призначеного основного розміру 80% сум грошового забезпечення згідно довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 25.03.2024 №11/19825-суд та виплату з 01.02.2023, 01.03.2024 загальної суми пенсії без обмеження максимальним розміром. Головне управління здійснило перерахунок пенсії відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі № 240/3791/25. Рішення суду виконано добровільно в межах компетенції та фінансування. Інформацію про виконання рішення надано через реєстр судових рішень.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що при перевірці виконання рішення суду боржником, державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником не виконано в частині застосування п. 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік», де посилання є на Порядку № 821, який на даний момент є нечинним.

Згідно із частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі № 240/3791/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було зобов`язано здійснити з 01.02.2023 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 25.03.2024 №11/19825-суд про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі № 240/3791/25 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року скасовано в частині відмови в задоволені позовних вимог.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.02.2023 обчислення, перерахунок належної йому пенсії, виходячи з призначеного основного розміру 80% сум грошового забезпечення згідно довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 25.03.2024 №11/19825-суд та виплату з 01.02.2023, 01.03.2024 загальної суми пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених коштів.

На виконання зазначеного рішення суду 24 жовтня 2025 року Житомирським окружним адміністративним судом було видано виконавчі листи № 240/3791/25.

07.11.2025 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79533757.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі № 240/3791/25 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 240/3791/25 Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01.02.2023 здійснено перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 пенсії, виходячи з призначеного основного розміру 80% сум грошового забезпечення згідно довідки Адміністрації Держприкордонслужби від 25.03.2024 №11/19825-суд та виплату з 01.02.2023, 01.03.2024 загальної суми пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених коштів.

В результаті перерахунку на виконання Рішення № 240/3791/25 та Постанови № 240/3791/25 загальний розмір пенсії з 01.02.2023 становив 41099,60 грн. З 01.03.2024 на виконання Рішення № 240/3791/25 та Постанови № 240/3791/25 загальний розмір пенсії загальний розмір пенсії 42599,60 грн. З 01.12.2025 розмір пенсії становить 44099,60 грн та виплачується з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в розмірі 30005,02 грн. З 01.01.2026 розмір пенсії становить 44099,60 грн та виплачується з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану в розмірі 31982,88 грн.

При перевірці виконання рішення суду боржником, державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником не виконано в частині застосування п. 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» , де посилання є на Порядок № 821.

У зв`язку з наведеним 31.08.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн на боржника за невиконання рішення суду без поважних причин.

Вважаючи постанову державного виконавця протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка є чинною на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1404-VIII).

У відповідності до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень частини 1 статті 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 1 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. Зокрема, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правовою підставою накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання останнім судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Отже, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника.

Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Поважними в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20.

Поряд з цим Верховний Суд у постанові від 31.05.2021 у справі № 560/594/20 зауважив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин-наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.

Матеріали справи свідчать, що підставою для винесення оскаржуваної постанови слугувало те, що виплата пенсії здійснюється з обмеженням максимальним розміром, оскільки розмір пенсії становить 42599,60 грн, а виплачується 31928,88 грн. До того ж, рішення суду боржником не виконано в частині застосування п. 14 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» , де посилання є на Порядок № 821, який є нечинним.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідно до наявних у матеріалах виконавчого провадження даних про перерахунок пенсії, з 01.12.2025 розмір пенсії становить 44099,60 грн та виплачується з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в розмірі 30005,02 грн. З 01.01.2026 розмір пенсії становить 44099,60 грн та виплачується з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» в розмірі 31982,88 грн.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що виплата пенсії ОСОБА_1 у розмірі 31982,88 грн (тоді як розрахунковий розмір пенсії з урахуванням надбавок без застосування обмеження максимального розміру, зокрема станом на 01.01.2026, складав 44099,60) здійснена всупереч рішенню Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/3791/25, яким, серед іншого, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру.

Судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.

Зобов`язальна частина рішення містила початкову дату проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром - без часового обмеження в майбутньому.

Суд зазначає, що при проведенні перерахунку пенсії має враховуватись рішення суду, прийняте у справі, що стосується такої пенсії (в тому числі щодо безпідставності застосування обмеження пенсії максимальним розміром), у разі, якщо чинне на момент проведення такого перерахунку пенсії законодавство не зазнало відповідних змін.

Зважаючи на це, пенсійний орган не має права повторно обмежувати виплату пенсії максимальним розміром, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними.

До того ж, згідно відповіді на вимогу державного виконавця перерахована пенсія, яка визначена як різниця між розміром перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним розміром відповідно до нормативно-правових актів з 01.02.2023 становила 20169,60грн, з 01.03.2024 – 18989,60грн, з 01.01.2025 -6395,02 грн. з 01.01.2026 -6032,88 грн.

Рішенням від 04 березня 2026 року у справі №320/51895/25 Київський окружний адміністративний суд визнав протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року у справі №320/51895/25 рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року залишене без змін.

При цьому, суди зробили висновки про неприпустимість встановлення Кабінетом Міністрів України підзаконним нормативним актом механізму, який фактично створює нову модель погашення заборгованості за судовими рішеннями у сфері пенсійних виплат через черговість / переліки / обмеження асигнувань, якщо такий механізм призводить до відтермінування або частковості виконання остаточних судових рішень та порушує принципи верховенства права й обов`язковості судового рішення.

Пенсійний орган не надав суду доказів виконання рішення суду, а саме перерахунку пенсії позивача без застосування Порядку №821 та доказів виплати заборгованості.

Як наслідок, доводи позивача про виконання в повному обсязі рішення суду у справі №240/3791/25 є безпідставним.

Також суд ураховує, що пенсійний орган у межах виконавчого провадження ВП №79533757 не скористався правами, наданими Законом України №1404-VIII, а саме: не звертався до державного виконавця із заявою про відкладення вчинення виконавчих дій, не звертався до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, а також не надав державному виконавцю до винесення постанови про накладення штрафу доказів поважності причин невиконання рішення суду.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких доказів суду не подано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2026 року у справі №560/14289/26, 09 вересня 2026 року у справі № 560/12924/26, від 15 вересня 2026 року у справі № 560/14776/26.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідач під час розгляду справи довів правомірність оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів позивача на обґрунтування заявлених вимог, суд уважає їх недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

Оскільки позивачу у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ 13559341) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Хмельницького міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (майдан Соборний, 1,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 45798761) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.С. Токарева

28.09.26