Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №160/24127/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/24127/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом адвоката Кандели Яни Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

10 серпня 2026 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Кандели Яни Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Енергетичної митниці, яким просить:

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903150/2026/000249;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості від 08.06.2026 року № UA903000/2026/000244/2.

В обгрунтування позову зазначено, що між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та компанією «NEXARA SA» (Продавець, Швейцарія) укладено контракт від 04.02.2026 № NXR –2 (надалі – Договір), у відповідності до якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити дизельне паливо ULSD 10 РРМ (EN 590), іменоване надалі Товар.

Так, згідно п. 1 Додаткової угоди № 5 Сторони погодили до поставки Товар у кількості 400,00 метричних тон в вакуумі +/_ 10% в опціоні Продавця.

Продавцем виставлено Покупцю інвойс від 10.03.2026 № PІ-NXR 2/460 на суму 462 420,00 доларів США.

Покупцем 10.03.2026 здійснено оплату (що підтверджується SWIFT від 10.03.2026 року) у розмірі 462 420,00 доларів США.

Фактично Продавцем поставлено товар кількістю 400,535 метричних тон.

Відповідно до Акту № 5 приймання – передачі нафтопродуктів по Контракту № NXR –2 від 13.03.2026 Продавець передав, а Покупець прийняв Дизельне паливо «ULSD 10 РРМ» в кількості 400,535 метричних тон на умовах CFR порт Ізмаїл в резервуарах танкера «TMS ALNIKA» (коносамент № 291 від 13.03.2026 ).

19 березня 2026 року Продавцем виставлено фінальну суму згідно інвойсу № FІ-NXR2/469 на суму 535 739,59 доларів США. Покупцем здійснено доплату, що підтверджується SWIFT від 19.03.2026.

22 травня 2026 року ФОП ОСОБА_1 подано митну декларацію ДТ 26UA903150003478U4 до Енергетичної митниці, за якою Відповідачем було відмовлено у випуску товарів.

Позивачем вважає, що ним надано всі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме – за ціною контракту. Документи містять достовірні відомості про визначення митної вартості та базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Однак, 08.06.2026 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.04.2026 № UA903000/2026/000244/2.

Відповідачем було винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903150/2026/000249.

На вимогу відповідача 02.06.2026 декларантом Позивача разом із детальним поясненнями листом № 1050 через ЄАІС було подано додаткові документи.

Згідно оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості: у графі 28 «Розрахована декларантом вартість»: сума у валюті – 535 739,59 USD.

У графі 30 «Коригування»: загальна сума – 537 317,70 USD. Різниця становить між визначеною декларантом та скоригованою Відповідачем митною вартістю товару становить – 1578,11 USD.

09 червня 2026 року Позивачем подано митну декларацію ІМ40 ДТ № 26UA903150003874U7 на підставі ст. 261 Митного кодексу України, якою задекларований Товар було випущено у вільний обіг.

При цьому, різниця у платіжах (яку був змушений доплатити Позивач) становить – 13939,03 грн. (графа 47 ІМ40 ДТ № 26UA903150003874U7).

Позивач вважає, що сумніви Відповідача у заявленій Позивачем митній вартості товару є безпідставними та не обґрунтованими, такими, що не відображають дійсних обставин справи.

Позивач вважає Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA903150/2026/000249 та Рішення про коригування митної вартості від 08.06.2026 №UA903000/2026/000244/2 безпідставними, необґрунтованими, незаконними.

Відповідач не погодився з позовом та надав відзив, у якому зазначив таке.

20 травня 2026 року декларантом подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ 40 ДТ № 26UA903150003478U4 на товар за кодом 2710194300 згідно УКТЗЕД. Згідно з відомостями, зазначеними у графі 31 митної декларації, товар задекларовано як важкі дистиляти, газойлі, для інших цілей, а саме: паливо дизельне ULSD 10 ppm, що відповідає вимогам EN 590 «Автомобільні палива. Дизельне паливо. Вимоги та методи випробування».

Декларантом заявлено поставку товару на умовах CIF Ізмаїл. Відповідно до правил інтерпретації термінів Інкотермс термін CIF означає, що на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Ціна CIF (CIF price) означає, що контрактна (фактурна вартість) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту і вартості страхування товару на користь покупця.

Під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідно до частини 5 статті 54, частини 1 і 4 статті 337 та статті 326 Митного кодексу України встановлено, що документи, подані Позивачем, не підтверджують заявлену митну вартість товару, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та містять розбіжності. Поставка товарів здійснюється згідно з положеннями зовнішньоекономічного контракту від 04.02.2026 № NXR-2 (далі — Контракт) та Додаткової угоди № 5 від 04.03.2026, укладених з компанією NEXARA SA (продавець). У графі 31 митної декларації виробником товару заявлено компанію «Yanbu Aramco Sinopec Refining Company» (Саудівська Аравія).

У даній зовнішньоекономічній операції наявні посередницькі договори, які мають вплив на числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена або підлягає сплаті.

За умовами Контракту всі витрати, пов`язані з доставкою товару Покупцю, покладаються на Покупця, додаткові витрати також сплачує Покупець. Однак до митного контролю та митного оформлення не надано документів, які підтверджують застосування зазначених витрат.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний був надати банківські платіжні документи. Декларантом надано посилання на контракт та проформу-інвойс від 10.03.2026 № PI-NXR-2/460, а також SWIFT від 10.03.2026 на суму 462 420,00 дол. США. Водночас згідно з фінальним інвойсом від 19.03.2026 № FI-NXR-2/469 сума до сплати становила 535 739,590 дол.США. Числове значення фактично сплаченої ціни за SWIFT не відповідає числовому значенню ціни за фінальним інвойсом. Таким чином, не надано документального підтвердження ціни, що фактично сплачена та підлягає сплаті.

Відповідно до Додаткової угоди № 5 від 04.03.2026 остаточна ціна визначається згідно з тригером Покупця на підставі котирувань ICF Gasoil «April 2026», погоджених сторонами. Надані до митного оформлення тригери не містять інформації про належне узгодження Покупцем рівнів вартості. Декларантом заявлено умови поставки CFR Ізмаїл. Відповідно до положень Інкотермс та частини 10 статті 58 Митного кодексу України витрати на вивантаження, обробку товарів та інші витрати після відвантаження покладаються на покупця і підлягають включенню до митної вартості, якщо не були включені до фактурної ціни. Такі витрати документально не підтверджені.

Позивачу було запропоновано протягом десяти календарних днів надати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Строк закінчився 05.06.2026 о 24 годині 00 хвилин. Надані додаткові документи (копія фінального інвойсу від 19.03.2026 № FI-NXR-2/469, лист-роз`яснення від 02.06.2026 № 1050, копія листа NEXARA SA від 28.05.2026, копія SWIFT від 10.03.2026 та інформація про тригери) не усунули виявлених розбіжностей і не підтвердили всі обов`язкові складові митної вартості.

Відповідач вважає, що рішення Енергетичної митниці про коригування митної вартості та картка відмови прийняті законно, обґрунтовано та з дотриманням процедури, передбаченої статтями 52, 53, 54, 55 і 58 Митного кодексу України. Позивач не виконав обов`язок документально підтвердити всі складові заявленої митної вартості дизельного палива, у зв`язку з чим застосування основного методу було неможливим.

Ухвалою суду від 13 серпня 2026 року відкрите провадження у справі за позовом адвоката Кандели Яни Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 27 серпня 2026 року клопотання Енергетичної митниці про розгляд справи в порядку загального позовного провадження справу за позовом адвоката Кандели Яни Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто заявникові.

Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року у задоволенні клопотання Енергетичної митниці про розгляд справи в порядку загального позовного провадження справу за позовом адвоката Кандели Яни Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Енергитичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Дослідив матеріали судової справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11.02.1994, що підтверджується витягом з з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань.

Види економічної діяльності: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний).

Між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та компанією «NEXARA SA» (Продавець, Швейцарія) укладено контракт від 04.02.2026 № NXR –2 (надалі – Договір), у відповідності до якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити дизельне паливо ULSD 10 РРМ (EN 590), іменоване надалі Товар.

Пункт 2.1 Договору визначає, що умови поставки Товару визначаються Сторонами у Додаткових угодах до цього Договору. Сторони визначили, що Товар за цим Договором підлягає поставці відповідно до умов та правил для морського водного транспорту.

Пункт 3.1 Договору визначає, що ціна та вартість кожної погодженої до поставки партії Товару визначаються відповідною Додатковою угодою.

У випадку поставки Товару на умовах CFR в порту Кілія, Україна з перевалкою з судна на судно в порту Ізмаїл до ціни Товару не входить вартість перевалки з судна на судно в порту Ізмаїл, а також не входить вартість фрахту з порту Ізмаїл до порту Кілія (п. 3.2 Договору).

Згідно із п. 4.1 Договору умови та термін оплати кожної партії Товару обумовлюється Додатковими угодами до цього Договору. Покупець здійснює оплату кожної партії Товару на банківський рахунок Продавця, зазначений у відповідному інвойсі Продавця.

04.03.2026 року Сторонами укладено Додаткову угоду № 5 до Договору, згідно п. 1 якої Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити дизельне паливо ULSD 10 PPM (EN590) у кількості 400,00 метричних тон в вакуумі +/_ 10% в опціоні Продавця, що іменується в подальшому «Товар», на умовах, визначених у цій Додатковій угоді до Договору.

Фактична кількість поставленого Товару визначається згідно коносаменту як частина кількості в вакуумі номінованого судна, яка вимірюється береговими резервуарами, що підтверджено та засвідчено міжнародним незалежним інспектором в порту відвантаження. Висновок за результатами інспектора є кінцевим та обов`язковим для обох Сторін, крім випадків шахрайства або явної помилки. Якісні характеристики Товару визначаються згідно даних, зазначених у сертифікатах (паспортах) якості, виданих у місці відвантаження Товару у відповідності з умовами Договору.

Документи, що підтверджують маршрут транспортування та сертифікат якості заводу-виробника надаються виключно з метою ідентифікації походження Товару та здійснення заходів нетарифного регулювання.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 5 визначено, що умови поставки Товару – CFR порт Ізмаїл, Україна з перевалкою. Продавець здійснює поставку Товару Покупцю партіями, або однією партією (за вибором Продавця) у строк до 31.03.2026.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 5 (в редакції угоди від 19.03.2026 року № 1 до Додаткової угоди № 4) ціна Товару визначається Сторонами у наступному порядку:

- попередня ціна Товару відповідає сумі в Доларах США за метричну тонну, визначається в попередньому інвойсі та розраховується за середнім значенням всіх вищих котирувань PLATTS EUROPEAN MARKETSCAN під заголовком «FOB MED ITALY» для «10 ppm ULSD», відомих за місяць, в якому виставляється попередній інвойс на момент виставлення попереднього інвойсу, плюс премія 95,59 Доларів США, плюс попередня взаємно погоджена сторонами ескалація в розмірі 35,00 Доларів США.

- остаточна ціна Товару відповідає сумі в Доларах США за метричну тонну, визначається в остаточному інвойсі та розраховується за формулою: Ц.о Ро+ П.о + Esc., де: Ц.о - остаточна ціна за метричну тону Товару;

Ро - тригер ціна ф`ючерсних контрактів ICE GASOIL квітень 2026, яка погоджена Сторонами електронною поштою/телефоном, або іншим способом, встановленим у Договорі та зазначена у відповідному інвойсі Продавця.

Узгоджена ціна має бути в рамках ринкових цін на ф`ючерсні контракти ІСE GASOIL квітень 2026 року;

П.о - величина премії, що становить 95, 80 доларів США за метричну тонну Товару; Мінімальний обсяг тригера має бути 100 мт.

Продавець залишає за собою право обробляти ордер Покупця у строк, що не перевищує 30 (тридцять) хвилин з моменту отримання ордера на електронну пошту телефон, як встановлено вище. Продавець не несе відповідальності за невиконання ордера Покупця за вказаною ціною, якщо протягом встановленого часу обробки ордера відбулася зміна ринкової ціни. Покупець має зробити тригер на повний обсяг Товару не пізніше 10 квітня 2026 року.

У випадку, якщо Покупець не зробив тригер на повний обсяг Товару до 16:00 за Лондонським часом 10 квітня 2026 року, кількість Товару, що залишилася, підлягає автоматичному тригеру в будь-який час після 16:00 по Лондону в останній день торгівлі з наступним повідомленням Покупця.

* Esc.- ціна заснована на густині 0,845 гр/мл за 15° с та буде арифметично збільшуватись/зменшуватись згідно з фактичною густиною завантаженого Товару за 15°с в повітрі та розраховуватись із застосуванням премії 100,00 Доларів США.

Для цілей ціноутворення, а саме розрахунку коефіцієнта екскалації/деескалації Товару застосовується густина, визначена у сертифікатах (паспортах) якості, виданих в місті відвантаження згідно з умовами Договору, середне значення всіх вищих котирувань PLATTS EUROPEAN MARKETSCAN під заголовком «FOB MED ITALY» для «10 рppm ULSD», відомих за місяць, в якому виставляється попередній інвойс, на момент виставлення попереднього інвойсу та премія 100,00 Доларів США.

До ціни Товару включено вартість перевалки в порту призначення.

Сторони визначили, що мають право внести зміни до викладеного вище порядку ціноутворення за взаємною згодою, у порядку, встановленому в Договорі.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 5 Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% від попередньої вартості Товару на підставі попереднього інвойсу Продавця не пізніше ніж за один день до дати завантаження відповідної партії Товару.

Одразу після визначення остаточної ціни, Покупець здійснює остаточний взаєморозрахунок за поставлену партію Товару не пізніше ніж через три робочих дні після Виставлення остаточного інвойсу. Продавець має право виставити остаточний інвойс протягом 20 календарних днів після закінчення котирувального періоду.

Продавець має право виставити остаточний інвойс протягом 20 календарних днів після того, як будуть відомі всі складові для визначення остаточної ціни.

Так, згідно п. 1 Додаткової угоди № 5 Сторони погодили до поставки Товар у кількості 400,00 метричних тон в вакуумі +/_ 10% в опціоні Продавця.

Продавцем виставлено Покупцю інвойс від 10.03.2026 № PІ-NXR 2/460 на суму 462 420,00 доларів США.

Покупцем 10.03.2026 здійснено оплату (що підтверджується SWIFT від 10.03.2026) у розмірі 462 420,00 доларів США.

Відповідно до Акту № 5 приймання – передачі нафтопродуктів по Контракту № NXR –2 від 13.03.2026 Продавець передав, а Покупець прийняв Дизельне паливо «ULSD 10 РРМ» в кількості 400,535 метричних тон на умовах CFR порт Ізмаїл в резервуарах танкера «TMS ALNIKA» (коносамент № 291 від 13.03.2026).

19 березня 2026 року Продавцем виставлено фінальну суму згідно інвойсу № FІ-NXR2/469 на суму 535739,59 доларів США. Покупцем здійснено доплату, що підтверджується SWIFT від 19.03.2026.

22 травня 2026 року ФОП ОСОБА_1 подав митну декларацію ДТ 26UA903150003478U4 до Енергетичної митниці.

Згідно графи 2 митної декларації ДТ 26UA903150003478U4 Вантажовідправником є SOCAR PETROLIUM S.A., Румунія.

Згідно графи 8 Вантажоодержувач – ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Згідно графи 15 країна відправлення товару – Румунія. Умови поставки згідно графи 20 визначено: CFR, м. Ізмаїл.

У графі 31 наведено опис товару, а саме: «Важкі дистиляти, газойлі, для інших цілей: паливо дизельне ULSD 10 ppm, відповідає EN590 (Автомобільні палива. Дизельне паливо. Вимоги та методи випробування):

фракційний склад:

- при 250 град. С переганяється 35,0 %;

- при 350 град. С переганяється 93,0 %;

- при 357 град. С переганяється 95 %;

масова частка сірки 5,3 мг/кг (0,00053);

цетановий індекс – 55,6;

температура спалаху в закритому тиглі 59,0 град. С;

CFPP – мінус 21 градусів за Цельсієм;

Густина при 15 град. С – 821,1 кг/м. куб. Кількість у м куб. при 15 град. С – 487,803.

08 червня 2026 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA903000/2026/000244/2 (надалі по тексту – Рішення про коригування митної вартості).

Відповідачем було винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903150/2026/000249: «Відповідно до вимог статті 256 МК України митний орган може відмовити в митному оформленні товарів за наявності обгрунтованих підстав. Згідно ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом. Відповідно до норм МК України в процесі митного оформлення з`ясовано, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та декларантом документально не підтверджено складові митної вартості, чим порушено вимоги ст. 52, 54 МК України. Прийнято митним органом рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2026 №UA903000/2026/000244/2».

Відповідачем запропоновано декларанту Позивача надати наступні додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

02 червня 2026 року декларантом Позивача разом із детальним поясненнями листом № 1050 через ЄАІС було подано додаткові документи, а саме:

- копія листа NEXARA SA №4-28/05.2026 від 28.05.2026 року;

- копія Swift Input від 19.03.2026;

- копія інформації про тригери.

Згідно оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості: у графі 28 «Розрахована декларантом вартість»: сума у валюті – 535 739,59 USD. У графі 30 «Коригування»: загальна сума – 537 317,70 USD. Різниця становить між визначеною декларантом та скоригованою Відповідачем митною вартістю товару становить – 1578,11 USD.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі – МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 336 МК України визначено, що однією з форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митному органу під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Згідно з частинами 1-4 статті 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль – це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення – це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов`язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

Частинами 1, 2 статті 318 МК України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Згідно з вимогами пункту 2 частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (постанови від 19 лютого 2019 року у справі №804/1316/16, від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 6 травня 2020 року у справі №140/1713/19, від 25 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.001657, від 15 квітня 2021 року у справі №804/14964/15) звертав увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Водночас повноваження контролюючого органу витребовувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість (постанова Верховного Суду від 20 березня 2020 року у справі №480/4423/18).

Отже, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 1 статті 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

За правилами частини 3 статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом статті 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При розгляді цієї справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.12.2021 у справі № 200/6508/20-а, згідно з якою основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, шо декларант правильно визначив митну вартість.

У рішення про коригування митної вартості товарів № UA903000/2026/000244/2 від 08.06.2026 відповідач зазначив, що документально не підтверджено заявлену митну вартість товару, що базується на ціні що фактично сплачена або підлягає сплаті та надані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: - Поставка товару здійснюється згідно з положеннями зовнішньоекономічного контракту від 04.02.2026 № NXR-2 (далі – Контракт) та Додаткової угоди № 5 від 04.03.2026, укладеного з «NEXARA SA» (продавець) При цьому, виробником товару у графі 31 МД (ел. інвойс) заявлено компанію «Yanbu Aramco Sinopec Refining Company» (SA). Отже, у даній зовнішньоекономічній операції вбачається наявність посередницьких договорів, що має вплив на числові значення складових митної вартості та ціни яка сплачена або підлягає сплаті. - умовами Контракту, передбачено, що усі витрати Продавця (включаючи пені та штрафи), спричинені діями Покупця, які порушують зобов`язання взяті на себе останнім, додатково сплачується Покупцем. Однак, до митного контролю та митного оформлення не надано документів, які підтверджують/спростовують зазначені витрати. Таким чином, відомості щодо числових значень складових митної надано не в повному обсязі, не виражено кількісно та достовірно, що суперечить вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 Кодексу, ч. 2, 10, 22 ст. 58 Кодексу по застосуванню основного методу.

Дослідженням наданих документів, на підтвердження поставки товару, суд встановив, що виробником товару є «Yanbu Aramco Sinopec Refining Company» (SA), країна відправлення – Румунія.

Умови поставки згідно графи 20 визначено: CFR, м. Ізмаїл.

Суд наголошує, що митний орган помилково ототожнює країну виробника та країну відправлення товару.

Також необхідно вказати, що Товар, який на праві власності належить Продавцеві за цим Контрактом може фізично знаходитись не лише у країні резидентом якої він є, що жодним чином не суперечить вимогам міжнародного законодавства.

Щодо ціни товару суд ураховує, що п. 3 Додаткової угоди № 5 (в редакції угоди від 19.03.2026 року № 1 до Додаткової угоди № 4) визначено алгоритм визначення ціни Товару.

Серед іншого в угоді визначено, що до ціни Товару включено вартість перевалки в порту призначення.

Також п. 4 Додаткової угоди № 5 визначено, що Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% від попередньої вартості Товару на підставі попереднього інвойсу Продавця не пізніше ніж за один день до дати завантаження відповідної партії Товару. Одразу після визначення остаточної ціни, Покупець здійснює остаточний взаєморозрахунок за поставлену партію Товару не пізніше ніж через три робочих дні після Виставлення остаточного інвойсу. Продавець має право виставити остаточний інвойс протягом 20 календарних днів після закінчення котирувального періоду. Продавець має право виставити остаточний інвойс протягом 20 календарних днів після того, як будуть відомі всі складові для визначення остаточної ціни.

Матеріалами справи підтверджено здійснення Покупцем 10.03.2026 оплату Товару у розмірі 462420,00 доларів США, що підтверджується SWIFT від 10.03.2026.

19 березня 2026 року Продавцем виставлено фінальну суму згідно інвойсу № FІ-NXR2/469 на суму 535739,59 доларів США та Позивачем здійснено доплату, що підтверджується SWIFT від 19.03.2026.

Отже, матеріалами справи підтверджено сплату Позивачем вартості товару в розмірі 100% після визначення остаточної ціни.

Також суд ураховує умови поставки CFR (Cost and Freight) згідно з Інкотермс - продавець оплачує доставку товару до узгодженого порту призначення та фрахт судна, але ризики переходять до покупця щойно товар завантажено на борт у порті відправлення. Додаткове уточнення «з перевалкою» вказує на те, що маршрут передбачає перевантаження товару з одного судна на інше або на інший вид транспорту під час руху.

Отже, доставку товару до порту призначення та фрахт судна, у нашому випадку Ізмаїл, несе продавець. А тому такі суми не повинні включатися до вартості товару.

З огляду на наведене, доводи Відповідача про наявність посередницьких договорів у даній зовнішньоекономічній операції та їхній вплив на складові митної вартості й ціни (сплаченої або такої, що підлягає сплаті), суд відхиляє їх як неприйнятні.

Також є неприйнятним зазначене в оскарженому рішення про коригування митної вартості товару твердження Відповідача, що до митної вартості товару підлягають усі витрати Продавця (включаючи пені та штрафи), спричинені діями Покупця, які порушують зобов`язання взяті на себе останнім, додатково сплачується Покупцем та вимога отримання документів на підтвердження такої вартості.

Матеріалами справи підтверджено, що Позивач на вимогу митного органу надано листа NEXARA SA №4-28/05.2026 від 28.05.2026, яким зазначено, що усі витрати на фрахт судна вже включені до загальної вартості товару (премії постачальника), що також відповідає вимогам умовам поставки товару CFR (Incoterms 2020).

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем не доведено правомірності прийняття Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903150/2026/000249 та оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості від 08.06.2026 № UA903000/2026/000244/2.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903150/2026/000249 та Рішення про коригування митної вартості товарів 08.06.2026 № UA903000/2026/000244/2 прийняті відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та Митним кодексом України, без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд ураховує такі норми права.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 КАС України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині стягнення судового збору, суд ураховує, що Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 4659,20 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією № 15785 від 07.07.2026.

Суд наголошує, що позивачем заявлено одну не майнову та одну майнову вимогу та позов подано в електронній формі.

З урахуванням вимог п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а також встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», Позивач при зверненні до суду мав сплатити судовий збір у розмірі 3727,36 грн.

Отже, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати Позивача у розмірі 3727,26 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

Щодо решти судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 931,84 грн, суд зазначає, що Позивач має право звернутися до суду з заявою про повернення надміру сплаченого судового збору.

Частиною 3 статті 133 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Частиною 3 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 139 КАС України).

У позові Позивач користуючись правами, наданими ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне надати докази щодо розміру витрат на правничу допомогу адвоката протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

А тому питання про розподіл судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу буде вирішено після надання Позивачем таких доказів.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 90, 94, 133, 134, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Кандели Яни Володимирівни в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA903150/2026/000249, видану Енергетичною митницею.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості від 08.06.2026 року № UA903000/2026/000244/2, прийняте Енергетичною митницею.

Стягнути з за рахунок бюджетних асигнувань Енергетичної митниці на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3727,26 грн (три тисячі сімсот двадцять сім гривень 26 коп.).

Надати строк позивачу протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати ухвалення рішення по даній справі для надання доказів для підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова