Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №160/11861/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/11861/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі – ВЧ НОМЕР_1 НГУ, відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 06.05.2026 роз`єднано позовні вимоги у справі №160/11861/26 в самостійні провадження.

В провадженні №160/11861/26 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про:

- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.04.2022 по 19.05.2023 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 по справі №160/32176/24;

- зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячних премій за період з 01.04.2022 по 19.05.2023 зі збереженням встановлених розмірів премій під час проходження військової служби у період з 01.04.2022 по 19.05.2023, а також виходячи з перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 по справі №160/32176/24, здійснивши виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №160/32176/24, яке набрало законної сили, серед іншого зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 НГУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та за 2023 роки за період з 01.04.2022 до 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/32176/24 від 19.02.2025 ВЧ НОМЕР_1 НГУ на картковий рахунок позивача були перераховані кошти в сумі 3187,53 грн. Разом з тим, з наданого відповідачем розрахунку грошового забезпечення встановлено, що за результатом проведеного перерахунку на виконання судового рішення позивачу значно зменшено у штучний спосіб розмір премій за період проходження військової служби з 01.04.2022 до 19.05.2023. Позивач зазначає, що з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №704), Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України від 15.03.2018 №200 та з метою впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України, командувачем Національної гвардії України видано розпорядження від 01.03.2022 №Р-12 «Про грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України», яким зобов`язано начальників територіальних управлінь, військово-навчальних закладів, установ та командирів військових частин НГУ з 01.02.2022: 1) установлювати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) надбавку за особливості проходження служби в розмірах згідно з додатком 1 до цього розпорядження; 2) установлювати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячне преміювання в розмірах згідно з додатками 2-7 цього розпорядження. Так, у додатку 1 для заявника (5 тарифний розряд) встановлено розмір надбавки за особливості проходження служби до 50%, а відповідно до додатку 2 встановлено розмір щомісячного преміювання військовослужбовців до 260% посадового окладу. 10.02.2023 видано розпорядження «Про грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України» № Р-16, яким з 01.02.2023 встановлено для заявника (5 тарифний розряд) надбавку за особливості проходження служби 50% і премію до 550%. Разом з тим, із долученого відповідачем перерахунку вбачається, що за усі місяці проходження військової служби позивачем з 01.04.2022 до 19.05.2023 розмір премії при перерахунку на виконання судового рішення є меншим, ніж сума фактично виплаченої премії за відповідний період військової служби. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою від 11.05.2026 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

27.05.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ВЧ НОМЕР_1 НГУ проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що відповідачем здійснено перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та за 2023 роки за період з 01.04.2022 до 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до Постанови №704, з врахуванням раніше виплачених сум. Вимоги позивача про те, що нараховані суми грошового забезпечення повинні відповідати виплаченим сумам є безпідставними, оскільки з нарахованих сум грошового забезпечення здійснюються обов`язкові відрахування податків та зборів (військовій збір, податок з доходів фізичних осіб). Крім того, позивач не зазначає, яким чином має нараховуватись премія за кожен місяць. Відповідач наголошує, що фактично перерахування грошового забезпечення позивача відбулось у бік збільшення.

03.06.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує, що доводи відповідача про те, що з нарахованих сум грошового забезпечення здійснюється обов`язкові відрахування податків та зборів (військовий збір, податок з доходів фізичних осіб) не стосуються предмету даного позову.

У відзиві відповідачем зазначено, що позивачем пропущений строк звернення до суду.

З приводу строку звернення до суду суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є, діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з не нарахуванням та не виплатою позивачу грошового забезпечення в належному розмірі.

Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат; частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025, частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних виплат втратила чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Оскільки станом на час подання цього позову позивач продовжував проходити військову службу у складі іншої військової частини, норми частини 2 статті 233 КЗпП України до спірних правовідносин наразі не підлягають застосуванню.

Таким чином, в межах спірних правовідносин, строк звернення до суду позивачем не є порушеним.

Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи, а саме з військового квитка серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 НГУ з 01.04.2022 до 18.01.2024.

У зв`язку з не отриманням грошового забезпечення у належному розмірі за періоди проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 НГУ, позивач звернувся до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №160/32176/24 заяву ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 НГУ задоволено частково:

- визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 НГУ щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 01.04.2022 до 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та за 2023 роки, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018;

- зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 НГУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та за 2023 роки за період з 01.04.2022 до 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, з врахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №160/32176/24 набрало законної сили 22.03.2025.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із розміром перерахованої премії за період служби у ВЧ НОМЕР_1 НГУ з 01.04.2022 до 19.05.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з такого.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200 (далі - Інструкція №200).

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції № 200 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділом XVIІ Інструкції № 200 визначено особливості преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Відповідно до пункту 1 розділу XVIІ Інструкції №200 командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.

Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину.

Згідно з пунктом 2 розділу XVIІ Інструкції №200 розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.

Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці (пункт 3 розділу XVIІ Інструкції №200).

Згідно з пунктом 4 розділу XVIІ Інструкції №200, командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.

З матеріалів справи вбачається, що посада позивача відноситься до п`ятого тарифного розряду.

Розпорядженням ГУ НГУ від 01.03.2022 №Р-12 «Про грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України» зобов`язано начальників територіальних управлінь, військово-навчальних закладів, установ та командирів військових частин Національної гвардії України з 01.02.2022 установлювати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячне преміювання в розмірах згідно з додатками 2-7 розпорядження.

Додатком №2 визначені розміри щомісячного преміювання військовослужбовців. Так, за тарифним розрядом №5 розмір щомісячного преміювання становить до 260% посадового окладу.

Розпорядженням ГУ НГУ від 10.02.2023 №Р-16 «Про грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України» зобов`язано начальників територіальних управлінь, військово-навчальних закладів, установ та командирів військових частин Національної гвардії України з 01.02.2023 установлювати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячне преміювання в розмірах згідно з додатками 2-7 розпорядження.

Додатком №2 визначені розміри щомісячного преміювання військовослужбовців. Так, за тарифним розрядом №5 розмір щомісячного преміювання становить до 550% посадового окладу.

З долученої до матеріалів справи копії розрахунку грошового забезпечення позивача вбачається, що під час проходження військової служби розмір його посадового окладу у період з травня 2022 до квітня 2023 становив 2 820,00 грн, а за період з 01.05.2023 до 19.05.2023 – 1 728,39 грн. Після проведення відповідачем перерахунку на виконання судового рішення посадовий оклад визначено: за період з квітня до грудня 2022 – 3 970,00 грн, за період із січня до квітня 2023 – 4 290,00 грн, а за період з 01.05.2023 до 19.05.2023 – 2 629,35 грн.

Водночас, розмір премії, нарахованої позивачу під час проходження служби, у період з травня 2022 до січня 2023 становив 8 262,60 грн, а з лютого 2023 до 19.05.2023 – 15 510,00 грн. Після проведення відповідачем перерахунку на виконання судового рішення розмір премії визначено: за період з квітня 2022 до січня 2023 – 6 947,50 грн, а за період з лютого 2023 до 19.05.2023 – 12 955,80 грн.

Таким чином, з наведеного розрахунку вбачається, що, незважаючи на збільшення розміру посадового окладу за результатами проведеного перерахунку, відповідач одночасно зменшив розмір премії.

Суд зазначає, що премія є складовою грошового забезпечення військовослужбовця та виплачується у порядку і розмірах, визначених законодавством та відповідними наказами командира (начальника).

Як встановлено судом, у спірний період позивачу фактично було визначено та виплачено премію у розмірі 8 262,60 грн щомісячно за період з травня 2022 до січня 2023 та 15 510,00 грн щомісячно за період з лютого 2023 до 19.05.2023. Зазначені розміри премії були встановлені відповідачем під час проходження позивачем військової служби та не були скасовані чи змінені у встановленому законом порядку.

Водночас, здійснюючи перерахунок грошового забезпечення на виконання рішення суду, відповідач визначив розмір премії за відповідні періоди у менших розмірах, а саме: 6 947,50 грн та 12 955,80 грн відповідно.

При цьому, жодних наказів про зменшення відсоткового розміру премії позивачу на виконання рішення суду, відповідачем у межах цієї справи надано суду не було.

Суд звертає увагу, що виконання судового рішення щодо проведення перерахунку грошового забезпечення не наділяє відповідача повноваженнями переглядати в сторону зменшення відсотки інших складових грошового забезпечення, розмір яких був визначений відповідними наказами та не був предметом судового спору. Перерахунок повинен бути спрямований виключно на усунення порушення права, встановленого судовим рішенням, а не зменшення інших складових грошового забезпечення.

Згідно зі статтею 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

За відсутності доказів прийняття у встановленому порядку рішень про зміну розміру премії або правових підстав для її зменшення відповідач не мав правових підстав при здійсненні перерахунку грошового забезпечення визначати премію у меншому розмірі, ніж той, який був встановлений позивачу у спірний період.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що із сум грошового забезпечення здійснюються обов`язкові відрахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Зазначені обставини не є предметом цього спору, оскільки позивач не оспорює порядок оподаткування нарахованого грошового забезпечення чи правильність утримання із нього обов`язкових платежів.

Предметом спору є правомірність визначення відповідачем складових грошового забезпечення позивача при проведенні його перерахунку на виконання судового рішення, зокрема розміру посадового окладу та премії. При цьому як із сум грошового забезпечення, нарахованих позивачу під час проходження військової служби, так і із сум, визначених за результатами проведеного перерахунку, відповідно до вимог законодавства підлягають утриманню податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Отже, посилання відповідача на необхідність здійснення обов`язкових податкових відрахувань не спростовує доводів позивача щодо неправильності проведеного перерахунку та не впливає на вирішення спору по суті, а тому суд відхиляє такі доводи.

Таким чином, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо зменшення розміру премії під час проведення перерахунку грошового забезпечення на виконання судового рішення є протиправними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.04.2022 до 19.05.2023 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №160/32176/24.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячних премій за період з 01.04.2022 до 19.05.2023 зі збереженням встановлених відсоткових розмірів премій під час проходження військової служби у період з 01.04.2022 до 19.05.2023, а також виходячи з перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №160/32176/24, з урахуванням раніше виплачених сум.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар