Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №160/21009/26
Суддя: Ільков Василь Васильович
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року Справа № 160/21009/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
17.07.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- звільнити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від сплати судового збору на підставі ст. 5 ч.1 п.13 Закону України «Про судовий збір»;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року у справі № 160/25920/25, щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 33824 гривні 13 копійок, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 року;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 33824 гривні 13 копійок (тридцять три тисячі вісімсот двадцять чотири гривні 13 копійок), що передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року, яка не була виплачена при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року у справі № 160/25920/25;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ), щодо оподаткування військовим збором у розмірі 5% замість 1,5%, при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року у справі № 160/25920/25, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) військовий збір, у розмірі 6576 гривень 91 копійок (шість тисяч п`ятсот сімдесят шість гривень 91 копійка).
Ухвалою суду від 23.07.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 23.07.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
- довідку про виплачене грошове забезпечення позивача на виконання рішення суду у справі 160/25920/25;
- розрахунок обчислення виплаченого позивачу грошового забезпечення та інших додаткових видів грошового забезпечення за спірний період із відображенням відомостей про використану при обчисленні розрахункову величину, а саме податку з доходів фізичних осіб та військового збору;
- звернення позивача про нарахування та виплати спірного грошового забезпечення;
- докази сплати/несплати спірного грошового забезпечення;
- листи/відмови відповідача;
- інформацію щодо відмови (підстави) у здійсненні виплат спірного грошового забезпечення;
- всі наявні докази щодо суті спору.
17.08.2026 року позивачем подані додаткові пояснення у справі.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 22.09.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року у справі № 160/25920/25 набрало законної сили 19.12.2025 року.
Вказує, що на його думку, загальна сума яка підлягала до виплати, на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року у справі № 160/25920/25, до утримання податків складає 187911,86 гривні.
Після утримання податку у вигляді військового збору (1,5%), сума до виплати на картковий рахунок становить 185093,18 гривень, як зазначено в розрахунку № 6/1/48 від 14.01.2026 року який надано самим відповідачем.
27.06.2026 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року у справі №160/25920/25, на картковий рахунок надійшли кошти у розмірі 144692,14 гривень.
Якщо, з нарахованої суми, зазначеної у розрахунку № 6/1/48 від 14.01.2026 року 187911,86 гривень відрахувати 18% податку з доходів фізичних осіб та 5% військового збору виходить сума яка надійшла на мій картковий рахунок - 144692,14 гривень.
Позивач вказує про те, що з суми 187911,86 гривні було утримано 18% податку з доходів фізичних осіб та 5% військового збору, хоча у розрахунку сума до виплати на картковий рахунок значиться 185093,18 гривень , тобто утримано лише військовий збір 1,5%.
У зв`язку з перерахунком грошового забезпечення на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року у справі №160/25920/25, суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород, та інших виплат одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, підлягають грошовій компенсації згідно постанови КМУ №44 від 15.01.2004 року.
Отже, на підставі постанови КМУ № 44 від 15.01.2004 року з відповідача необхідно стягнути грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 33824,13 гривень.
Вказує про те, що при перерахунку грошового забезпечення підставі на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року у справі №160/25920/25 застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5%.
Отже, відповідач з перерахованого грошового забезпечення повинен був утримати військовий збір у розмірі 1,5% (2818,68 гривень) замість 5% (9395,59 грн.).
Сума яка є недоплаченою відповідачем складає : 9395,59 грн. (утриманий військовий збір 5%) - 2818,68 грн. (187911,86*1,5% (військовий збір який підлягає утриманню)) = 6576,91 грн. (сума військового збору 3,5% яка має бути стягнута позивачу).
Отже, на підставі абзацу п`ятого підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з відповідача необхідно стягнути військовий збір 3,5% у розмірі 6576,91 гривень.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Ухвалою суду від 23.07.2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала суду про відкриття провадження направлена за місцем знаходження (реєстрації) відповідача, яке підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_2 проходив службу за мобілізацією у Збройних Силах України з 25.02.2022 року (витяг із наказу № 41 від 25.02.2022 року) по 21.07.2025 року (витяг із наказу № 153 від 21.07.2025 року) безпосередньо у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При проходженні військової служби, відповідачем не було проведено нарахування та виплату грошового забезпечення з врахуванням показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 2022, 2023, 2025 років на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18.
04.09.2025 року позивач звернувся засобами електронної пошти із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив відповідача провести йому: 1) перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період проходження військової служби з 25.02.2022 по 21.07.2025 року; перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023, 2024, 2025 рік; перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023, 2024 рік; перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні; перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 25 днів 2022 року та за 10 днів 2025 року; перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022, 2023, 2024, 2025 рік - відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у межах справи №826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 25.02.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 1928-ІХ на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн., з 01.01.2023 по 31.12.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 2710-ІХ на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн., з 01.01.2024 по 31.12.2024 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 3460-ІХ на 01.01.2024 у розмірі 3028,00 грн., з 01.01.2025 по 21.07.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України № 4059-ІХ на 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум; 2) ІНФОРМАЦІЯ_3 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 21.07.2025 року з врахуванням вимог абзацу 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення 4463,15 грн. в місяць, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу; 3) ІНФОРМАЦІЯ_3 провести повідомити який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб застосовувався у 2022, 2023, 2024, 2025 роках при розрахунку мого щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, премії та надбавки за особливості проходження служби) за період з 25.02.2022 по 21.07.2025 року; 4) ІНФОРМАЦІЯ_3 провести повідомити ОСОБА_1 про тарифний розряд (тарифний коєфіціент) згідно якого був розрахований мій посадовий оклад та тарифний розряд (тарифний коєфіціент) згідно якого був розрахований оклад за військове звання у період з 25.02.2022 по 21.07.2025 року; 5) ІНФОРМАЦІЯ_3 провести надати ОСОБА_1 довідку про виплачене грошове забезпечення за період з 25.02.2022 року по 21.07.2025 року, по місячно, із зазначення посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби та премії; 6) ІНФОРМАЦІЯ_3 провести надати ОСОБА_1 довідку про розмір виплаченої допомоги для оздоровлення за 2022, 2023, 2024, 2025 рік та коли така допомога була виплачена (місяць, рік); 7) ІНФОРМАЦІЯ_3 провести надати ОСОБА_1 довідку про розмір виплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023, 2024 рік та коли така допомога була виплачена (місяць, рік); 8) ІНФОРМАЦІЯ_3 провести надати ОСОБА_1 довідку про розмір виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні; 9) ІНФОРМАЦІЯ_3 провести надати ОСОБА_1 довідку про розмір виплаченої при звільненні грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік (25 днів) та за 2025 рік (10 днів); 10) ІНФОРМАЦІЯ_3 провести надати ОСОБА_1 довідку про розмір виплаченої при звільненні грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022, 2023, 2024, 2025 рік; 11) відповідь та зазначені довідки прошу направити на електронну адресу ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_4 , а паперову відповідь та довідки надіслати на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
Листом від 05.09.2025 року №6/3/1583 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивачу наступне. ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянуто заяву ОСОБА_1 стосовно здійснених виплат повідомлено. За період з 25.02.2022р. по 31.12.2022р. базовим місяцем при розрахунку індексації був визначений березень 2018 року. Стосовно періоду з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. індексація грошового забезпечення не виплачувалась згідно пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону «Про держбюджет 2023», відповідно до якого на 2023 рік призупинено дію Закону «Про індексацію». Стосовно періоду з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. індексація грошового забезпечення не виплачувалась згідно пункту 3 «Прикінцевих положень» Закону «Про держбюджет 2023», відповідно до якого на 2023 рік призупинено дію Закону «Про індексацію». За період з 01.01.2024р по 31.12.2024р нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям здійснювалась відповідно до вимог статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024р». Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям в 2025 році здійснюється відповідно до вимог статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025р». Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою №704 установлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється у порядку, визначеному державними органами, у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання. На виконання цих нормативно-правових актів та в межах асигнувань, що виділялися на утримання Збройних Сил України у 2022-2025 роках. Міністром оборони України були встановлені розміри грошового забезпечення та доведені до територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки. У ці роки Міністерству оборони України виділялися асигнування, які забезпечували виплату грошового забезпечення військовослужбовців, в т.ч. посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р. - 1762 грн., як це передбачено Постановою № 704. Під час проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме - з 25.02.2022p.no 21.07.2025р. Постанова №704 діяла в редакції від 24.07.2021р, 26.02.2022р., 13.05.2023р., 20.05.2023р., 01.03.2024р.та 18.04.2025р. згідно з якою «...розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт». Відповідно до порядку та умови виплати, згідно наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.02.2022 р. Ви були зараховані до списків особового складу та прийняли посаду стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони згідно штату: тарифний розряд 4, посадовий оклад 2730 гривень (1762грн. * 1,55 = 2731.1грн., однак згідно п 4. Постанови №704 д. 1 «... цифри до 4,99 відкидаються»), оклад за військовим званням встановлено 600 грн. (1762грн. * 0,34 = 599,08грн., однак згідно п 4. Постанови № 704 д. 14 «... цифри від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень»). З 29.05.2025р. прийняли посаду інструктора відділу персоналу згідно штату: тарифний розряд 10, посадовий оклад 3260 гривень (1762грн. * 1,85 = 3259,7грн., однак згідно п 4. Постанови № 704 д. 1 «... цифри від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень»). З 05.05.2022р. оклад за військовим званням встановлено 670 грн. (1762грн. * 0,38 = 669,56грн., однак згідно п 4. Постанови № 704 д. 14 «... цифри від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень»). З 08.05.2023р. оклад за військовим званням встановлено 740 грн. (1762грн. * 0,42 = 740,04грн., однак згідно п 4. Постанови № 704 д. 14 «... цифри від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень»). З 06.05.2024р оклад за військовим званням встановлено 810 грн. (1762грн. * 0,46 = 810,52грн., однак згідно п 4. Постанови № 704 д. 14 «... цифри від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень»). З 16.05.2025р оклад за військовим званням встановлено 880 грн. (1762грн. * 0,50 = 881,00грн., однак згідно п 4. Постанови №704 д. 14 «... цифри від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень»). Таким чином, грошове забезпечення починаючи з 25.02.2022 р. відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 виплачене ОСОБА_1 у повному обсязі, відповідно до вимог чинної редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 та в межах асигнувань, що виділялися на утримання Збройних Сил України, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_6 . Отже, у ІНФОРМАЦІЯ_6 відсутні підстави для перерахунку грошового забезпечення.
До означеної відповіді відповідачем долучено довідку про складові грошового забезпечення №6/1/877 від 05.09.2025 року.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із позовною заявою.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року по справі №160/25920/25, позов задоволено .
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 грошового забезпечення за період з 27.05.2022 року по 20.04.2025 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".
Зобов`язано військову частину НОМЕР_3 перерахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення (щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення), грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії за період з 27.05.2022 року по 20.04.2025 року, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 14.11.2025 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року.
Резолютивну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року викладено у наступній редакції:
«Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії) за період проходження військової служби з 25.02.2022 року по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року по 21.07.2025 року, перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023, 2025 рік, перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у кількості 25 днів за 2022 рік та 10 днів за 2025 рік, перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022, 2023, 2024, 2025 рік - згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 25.02.2022 року по 31.12.2022 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн. встановленого на 01.01.2022 року Законом України № 1928-ІХ, з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн. встановленого на 01.01.2023 року Законом України № 2710-ІХ, з 18.06.2025 по 21.07.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн. встановленого на 01.01.2025 року Законом України №4059-ІХ, з урахуванням виплачених сум.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії) за період проходження військової служби з 25.02.2022 року по 19.05.2023 року та з 18.06.2025 року по 21.07.2025 року, перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023, 2025 рік, перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у кількості 25 днів за 2022 рік та 10 днів за 2025 рік, перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022, 2023, 2024, 2025 рік - згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 25.02.2022 року по 31.12.2022 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн. встановленого на 01.01.2022 року Законом України № 1928-ІХ, з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн. встановленого на 01.01.2023 року Законом України № 2710-ІХ, з 18.06.2025 по 21.07.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн. встановленого на 01.01.2025 року Законом України № 4059-ІХ, з урахуванням виплачених сум., з урахуванням виплачених сум.
Рішенням набрало законної сили.
27.06.2026 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року у справі №160/25920/25, на картковий рахунок надійшли кошти у розмірі 144692,14 гривень.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо нездійснення виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб та протиправними дії щодо утримання з грошового забезпечення військового збору у розмірі 5 відсотків, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або е особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Дослідивши докази по справі, встановлено, що 27.06.2026 року, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року у справі № 160/25920/25, на картковий рахунок позивача надійшли кошти у розмірі 144692,14 гривень.
Якщо, з нарахованої суми, зазначеної у розрахунку № 6/1/48 від 14.01.2026 року 187911,86 гривень відрахувати 18% податку з доходів фізичних осіб та 5% військового збору виходить сума яка надійшла на мій картковий рахунок - 144692,14 гривень.
Згідно матеріалів справи з суми 187911,86 гривні було утримано 18% податку з доходів фізичних осіб та 5% військового збору, хоча у розрахунку сума до виплати на картковий рахунок значиться 185093,18 гривень, тобто утримано лише військовий збір 1,5%.
Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи нарахування та виплата позивачеві грошового забезпечення мала бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Отже, вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом в постановах від 27.07.2023 в справі №380/813/22, від 27.09.2023 в справі №420/23176/21, від 04.04.2024 в справі №160/4155/22.
Платниками податків на доходи є особи визначені статтею 162 Податкового кодексу України.
Об`єктом оподаткування військовим збором визначаються доходи, передбачені статтею 163 ПКУ.
Пункт 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Ставка військового збору до 01.12.2014 року становила 1,5% бази оподаткування.
Закон України від 10.10.2024 року №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» набрав чинності з 1 грудня 2024 року, крім окремих його пунктів, для яких встановлено інший порядок набрання ними чинності (пункт 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4015).
Законом внесені зміни та доповнення до низки законодавчих актів України, зокрема, до Податкового кодексу України в частині підвищення ставки військового збору до 5% від об`єкта оподаткування (крім окремих категорій платників цього збору, для яких ставка залишається на рівні 1,5 відсотка).
Законом передбачене підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% від об`єкта оподаткування для платників цього збору, визначених п. 162.1 ПКУ:
фізичних осіб - резидентів, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізичних осіб - нерезидентів, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні;
податкових агентів.
Об`єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу ХХ Кодексу, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ - 5% від об`єкта оподаткування (пп. 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ є особи, визначені у ст. 171 ПКУ, зокрема податкові агенти, в т.ч. роботодавці (пп. 1.5 п. 16-1 підрозд.10 розд. ХХ ПКУ).
Базою оподаткування є загальний оподаткований дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (ст. 164 ПКУ).
Особливості віднесення доходів у вигляді заробітної плати до відповідних податкових періодів встановлені пп. 169.4.1 ПКУ.
Так, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
При цьому, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4015 встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених п. 162.1 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.
Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати, у тому числі за час відпустки, у вигляді виплат, пов`язаних з тимчасовою втратою працездатності (за час перебування платника податку на лікарняному), за податкові періоди до 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати.
До зазначених доходів, які будуть нараховані (виплачені, надані) за податкові періоди після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 5%.
Отже, до доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого за період до листопада 2024 року, застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від фактичної її виплати.
До усіх інших доходів, які включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків, у тому числі у вигляді виплат за цивільно-правовими договорами, орендної плати, процентів за депозитами, дивідендів тощо, які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку після 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору у розмірі 5% незалежно від того, що такі доходи нараховуються за виконання робіт (послуг), за користування майном платника податків тощо у податкових періодах до 1 грудня 2024 року.
Оскільки відповідно до Податкового кодексу України такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), а не періодів, за які вони були нараховані.
Отже, відповідач з перерахованого грошового забезпечення повинен був утримати військовий збір у розмірі 1,5% (2818,68 гривень) замість 5% (9395,59 грн.).
Сума яка є недоплаченою відповідачем складає : 9395,59 грн. (утриманий військовий збір 5%) - 2818,68 грн. (187911,86*1,5% (військовий збір який підлягає утриманню)) = 6576,91 грн. (сума військового збору 3,5% яка має бути стягнута позивачу).
Отже, на підставі абзацу п`ятого підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з відповідача необхідно стягнути військовий збір 3,5% у розмірі 6576,91 гривень.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову, з викладенням вимог у відповідній редакції.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року у справі № 160/25920/25, щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 33824 гривні 13 копійок, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 33824 гривні 13 копійок, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оподаткування військовим збором у розмірі 5% замість 1,5%, при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 року у справі № 160/25920/25, щодо ОСОБА_1 .
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити виплату ОСОБА_1 військового збору у розмірі 6576 гривень 91 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 22.09.2026 року.
Суддя В.В. Ільков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua