Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №160/23078/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/23078/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

31.07.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- скасувати довідку Госпітальної ВЛК №1 військової частини НОМЕР_1 від 29 квітня 2026р. №2026-0429-1430-0298-7 та зобов`язати призначити та провести ОСОБА_1 повторну військово-лікарську комісію із проведенням додаткових обстежень та врахувань всіх висновків лікарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами медичного огляду 29.04.2026 позивача визнано придатним до військової служби, хоча, на його думку, медичний огляд проведено неповно: не проведено добового моніторингу артеріального тиску, магнітно-резонансної томографії, аудіометрії, не враховано рекомендацій про консультацію кардіолога та даних про стаціонарне лікування. Позивач вважає, що статті Розкладу хвороб застосовано формально, без оцінки функціонального стану організму, а висновок про придатність є передчасним і не відповідає фактичному стану його здоров`я.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К. І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі як відповідача-2 Військову частину НОМЕР_1 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 01.09.2026.

17.08.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, поданий від імені Військової частини НОМЕР_1 та її військово-лікарської комісії, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. Відповідач зазначає, що медичний огляд позивача проведено відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України з урахуванням проведених інструментальних обстежень і консультацій, наводить обґрунтування кожної з виставлених статей Розкладу хвороб і вказує, що додаткових обстежень позивач на момент огляду не потребував; позивач не оскаржив постанову позаштатної військово-лікарської комісії до штатної військово-лікарської комісії регіону чи Центральної військово-лікарської комісії, а суд не вправі оцінювати професійні дії лікарів - членів комісії (з посиланням на постанови Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 та від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18). До відзиву додано копії документів, на підставі яких прийнято оскаржувану постанову.

Відповіді на відзив позивач не подав.

Згідно положень статті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем - старшим солдатом Військової частини НОМЕР_2 , водієм, прийнятим на військову службу у грудні 2022 року.

За матеріалами справи позивач тричі отримав поранення під час виконання службових обов`язків, що підтверджується довідками про обставини травми Військової частини НОМЕР_2 від 15.09.2025 № 957/2043, від 22.11.2025 № 957/2174 та від 25.11.2025 № 957/2189.

У період з грудня 2025 року по березень 2026 року позивач чотири рази перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками зі стаціонару № 15409, № 430, № 4802 та № 1582/244.

29.04.2026 щодо позивача проведено медичний огляд Госпітальною військово-лікарською комісією № 1 військової частини НОМЕР_1 .

За результатами огляду прийнято постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії від 29.04.2026 № 2026-0429-1430-0298-7, якою на підставі статей 41в, 79в, 39в, 38в, 68в, 67в, 23в, 64в графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано придатним до військової служби. Цією ж довідкою встановлено причинний зв`язок наслідків вибухової травми від 19.11.2025 у формулюванні «Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини», а також причинний зв`язок ряду захворювань у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».

Доказів звернення позивача зі скаргою або заявою про перегляд зазначеної постанови до військово-лікарської комісії регіону або до Центральної військово-лікарської комісії матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проведення військово-лікарської експертизи визначений Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

За Положенням № 402 (у редакції, чинній на дату медичного огляду позивача - 29.04.2026) для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії. До штатних належать, зокрема, військово-лікарські комісії регіону та Центральна військово-лікарська комісія, до повноважень яких належить розгляд скарг із питань військово-лікарської експертизи, перегляд і скасування постанов підпорядкованих військово-лікарських комісій та направлення на повторний або контрольний медичний огляд. Госпітальні та гарнізонні військово-лікарські комісії належать до позаштатних і таких повноважень не мають.

Цей самий порядок розкрито у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 240/13173/22, у якій суд зазначив, що згідно з Положенням № 402 у разі незгоди із рішеннями госпітальної чи гарнізонної військово-лікарської комісії особа має право звернутися до військово-лікарської комісії вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із рішенням військово-лікарської комісії вищого рівня звернутися до Центральної військово-лікарської комісії або до суду.

У цій же постанові Верховний Суд сформулював висновок, що перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) військово-лікарської комісії на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій військово-лікарської комісії регіону чи Центральної військово-лікарської комісії. Якщо ж остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності особи до військової служби військово-лікарська комісія регіону чи Центральна військово-лікарська комісія не приймали, то особа не дотрималася вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Цей висновок Верховний Суд підтвердив і в постанові від 02 червня 2026 року у справі № 160/2006/25, зазначивши, що перевірка правильності висновків військово-лікарської комісії щодо встановлення діагнозу, причинного зв`язку захворювань та придатності до військової служби належить до компетенції військово-лікарської комісії вищого рівня або Центральної військово-лікарської комісії у порядку, визначеному Положенням № 402, а суд не вправі підміняти собою спеціально уповноважений медико-експертний орган.

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цій справі позивач оскаржує постанову Госпітальної військово-лікарської комісії № 1 військової частини НОМЕР_1 , тобто позаштатної військово-лікарської комісії. Доказів того, що позивач звертався із скаргою або заявою про перегляд цієї постанови до військово-лікарської комісії регіону або до Центральної військово-лікарської комісії, матеріали справи не містять, і позивач про таке звернення не зазначає. Остаточного рішення з приводу придатності позивача до військової служби військово-лікарська комісія регіону або Центральна військово-лікарська комісія не приймали.

Отже, передбаченої Положенням № 402 процедури оскарження результатів медичного огляду позивач не дотримався, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Щодо доводів позивача про неповноту медичного обстеження, суд зазначає таке.

Розглядаючи по суті спори щодо оскарження рішень військово-лікарських комісій, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких рішень. Суд не може здійснювати власної оцінки підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері, і така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу та придатності (непридатності) особи до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 240/13173/22.

Доводи позивача про те, що під час медичного огляду не проведено магнітно-резонансної томографії, добового моніторингу артеріального тиску, аудіометрії та не враховано рекомендацій про консультацію кардіолога, за своїм змістом спрямовані на переоцінку судом обсягу та достатності медичних досліджень, що потребує спеціальних знань у медичній галузі та належить до компетенції військово-лікарських комісій вищого рівня, а не суду. Доводів про порушення самої процедури медичного огляду, визначеної Положенням № 402, складу комісії, порядку проведення огляду чи оформлення його результатів позивач не наводив, а тому в межах, у яких суд уповноважений перевіряти рішення військово-лікарської комісії, підстав для висновку про її протиправність немає.

Цей висновок узгоджується і з наданими разом із відзивом матеріалами медичного огляду позивача, з яких вбачається, що під час медичного огляду військово-лікарська комісія врахувала результати проведених позивачу інструментальних обстежень (зокрема магнітно-резонансної томографії головного мозку від 13.01.2026 та поперекового відділу хребта від 26.04.2026, ехокардіографії, електрокардіографії, ультразвукових досліджень) та консультацій лікарів-спеціалістів, а у відзиві відповідач навів мотиви застосування кожної з виставлених позивачу статей Розкладу хвороб і пояснив, чому додаткові обстеження не призначалися. Незгода позивача з такою медичною оцінкою може бути предметом розгляду штатної військово-лікарської комісії в порядку, визначеному Положенням № 402.

Суд роз`яснює позивачу, що відмова в задоволенні цього позову не позбавляє його права звернутися із скаргою на постанову від 29.04.2026 до військово-лікарської комісії регіону, а в разі незгоди з її рішенням - до Центральної військово-лікарської комісії або до суду.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Судовий збір позивачем не сплачувався. Правнича допомога надавалася позивачу адвокатом на підставі доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, від 27.07.2026 № 5/4, тому витрат на професійну правничу допомогу позивач не поніс. Розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез