Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №160/15743/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/15743/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н. В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/15743/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 у Харківській області ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

08 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_3 що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідача щодо виключення позивача з військового обліку. Позивач зазначає, що його раніше було виключено з військового обліку за результатами ВЛК, в зв`язку з чим він не може перебувати на обліку у відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/15743/26, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

03 липня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача в підсистемі в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що на теперішній час відомості в Реєстрі «військово-лікарська комісія - Сєвєродонецька ВЛК 2021 року», «дата протоколу/довідки ВЛК – 13.09.2021» в контексті визнання непридатним до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 потребують перевірки, з внесенням до Реєстру достовірних відомостей про перебування на військовому обліку та ВЛК, якою було прийняте рішення про непридатність до військової служби відповідно до тимчасвого посвідчення військовозобов`язаного. Враховуючи недостовірність зазначених даних, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 31.03.2026 року було анульовано запис: «військово-лікарська комісія - Сєвєродонецька ВЛК 2021 року», «дата протоколу/довідки ВЛК – 13.09.2021», що було підставою для виключення з військового обліку ОСОБА_1 . На теперішній час ІНФОРМАЦІЯ_6 не має сформованої облікової документації (медичної документації, висновків ВЛК та ін.) на громадянина ОСОБА_1 , прийняття будь яких рішень не є можливим, копій наданих документів не достатньо. Дані матеріали військового обліку, на підставі яких можливе прийняття рішення про виключення громадянина з військового обліку, можливо лише у РТЦК та СП за місцем виключення в минулому. Позивачу рекомендовано встати на військовий облік за місцем фактичного проживання.

10 липня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі в підсистемі «Електронний Суд». Позивач зазначає, що Відсутність у Відповідача матеріалів військового обліку не звільняє його від виконання покладених законом обов`язків та не може обмежувати права Позивача. У відзиві Відповідач неодноразово зазначає, що на теперішній час не має сформованої облікової документації, медичних документів та матеріалів військового обліку Позивача, у зв`язку з чим нібито відсутні підстави для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Такі доводи не можуть бути прийняті судом з огляду на таке. По-перше, саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок щодо належного ведення військового обліку, формування особових справ, збереження документів та внесення достовірних відомостей до державних реєстрів. Більше того, зі змісту самого відзиву вбачається, що Відповідач визнає наявність у Позивача тимчасового посвідчення військовозобов`язаного; довідки військоволікарської комісії №184 від 13.09.2021 року; рішення про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Тобто обставини, які підтверджують виникнення права Позивача, Відповідач фактично не заперечує. Єдиним аргументом залишається посилання на необхідність проведення додаткової перевірки. Однак законодавством не передбачено можливості безстрокового обмеження прав особи виключно через те, що державний орган бажає провести перевірку власних архівів або встановити походження документів, які сам же визнає офіційними. Особливої уваги заслуговує та обставина, що у відзиві прямо зазначено, що 31.03.2026 року уповноваженою особою було анульовано запис у Реєстрі, який підтверджував виключення Позивача з військового обліку. При цьому Відповідач не надав суду жодного рішення, яке стало підставою для такого анулювання, жодного наказу, жодного висновку комісії, жодного рішення військово-лікарської комісії про скасування або зміну попереднього висновку, жодної норми права, яка б надавала посадовій особі право самостійно скасувати юридичні наслідки рішення ВЛК. Фактично зміна відомостей у Реєстрі відбулася виключно в адміністративному порядку без належної правової підстави.

10 липня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача в підсистемі в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучено докази на підтвердження повноважень представника відповідача.

28 вересня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли представника позивача в підсистемі в підсистемі «Електронний Суд». Позивач звертає увагу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2026 року у справі №320/31215/25 та зазначає, що суд не може посилатись на норми права, визнані судом нечинними.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного від 13.09.2021 року №267/191/2021 позивача 13.09.2021 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр.2 ст.13 "А" наказ МОУ №402-2008 (п. 7), а згідно п. 14 тимчасового посвідчення позивача 13.09.2021 року виключено з військового обліку військовозобов`язаних згідно пп. 3 п. 6 ст. 37 Закону №2232-XII.

В матеріалах справи наявна відповідна довідка ВЛК Первомайського ОМВК Харківської області від 13.09.2021 року №184, згідно якої позивач є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за результатом медичного огляду 13.09.2021 року.

Згідно електронного військово-облікового документа позивача «Резерв+» від 31.03.2026 року позивач мав категорію обліку «не військовозобов`язаний», підстава зняття/виключення «непридатні», вказано дату ВЛК – 13.09.2021 року і її результат – «непридатний з виключенням з військового обліку».

Згідно електронного військово-облікового документа позивача «Резерв+» від 08.04.2026 року позивач вже перебував в категорії обліку «військовозобов`язаний», відомості про підставу зняття/виключення відсутні, відомості про ВЛК залишено без змін.

В обох випадках ТЦК та СП позивача вказано відповідача.

Листом відповідача від 27.04.2026 року №СД/1460 позивачу повідомлено, що він з 31.03.2026 року перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у відповідача. Для оновлення даних необхідно з`явитись особисто.

Листом відповідача від 29.05.2026 року №СД/1764 представнику позивача повідомлено, згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) історія змін: період перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 з 29.05.2025 по 12.01.2026, запис про придатність до військової служби: «потребує проходження базової загальної підготовки». В подальшому з 12.01.2026 ОСОБА_1 взятий на військовий облік військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 , 16.01.2026 запис в Реєстрі - «визнаний ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку», дата огляду ВЛК 13.09.2021, військоволікарська комісія - «Сєвєродонецька ВЛК 2021 року», дата протоколу/довідки ВЛК - 13.09.2021. Проте, в наданій ОСОБА_1 до заяви від 20.04.2026 року копії ТИМЧАСОВОГО ПОСВІДЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ`ЯЗАНОГО №267/191/2021 від 13.09.2021 року на ім`я ОСОБА_1 зазначено, що він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 13.09.2021 року (довідка від 13.09.2021 року №184 військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 ). Отже, на теперішній час відомості в Реєстрі «військово-лікарська комісія - Сєвєродонецька ВЛК 2021 року», «дата протоколу/довідки ВЛК - 13.09.2021» в контексті визнання непридатним до військової служби та виключення з військового обліку ОСОБА_1 потребують перевірки, з внесенням до Реєстру достовірних відомостей про перебування на військовому обліку та ВЛК, якою було прийняте рішення про непридатність до військової служби відповідно до ТИМЧАСОВОГО ПОСВІДЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ`ЯЗАНОГО. 4) Враховуючи недостовірність зазначених даних, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 31.03.2026 року було анульовано запис: «військово-лікарська комісія - Сєвєродонецька ВЛК 2021 року», «дата протоколу/довідки ВЛК - 13.09.2021», що було підставою для виключення з військового обліку ОСОБА_1 .

Вважаючи таку поведінку відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі – Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

взяття громадян на військовий облік;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;

проходження військової служби;

виконання військового обов`язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві;

дотримання правил військового обліку.

За ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби

Частиною другою ст. 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

За ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (далі – Закон №3543-XII) порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі – Порядок №560).

За п. 1 Порядку №560 він, серед іншого, визначає, зокрема:

-організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;

- процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

За п. 72, 73 Порядку №560 рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному ( ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_9 про придатність резервіста або військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку

Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі – Положення №402).

Згідно п. 1.1., 1.2. розділу І Положення №402 Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 1.3. розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є:

- добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України;

- аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я;

- контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи;

- контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи;

- надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам);

- визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть;

- розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі;

- визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням;

- проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи;

- підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Згідно п. 2.1. розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Відповідно до п. 2.2. Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Відповідно до п. 2.4.4. на ВЛК регіону покладаються, серед іншого, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.

Згідно з п. 2.4.5. ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Пунктом 2.4.6. розділу І Положення №402 встановлено, що рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Згідно п. 2.5.4. розділу І Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Відповідно до п. 1.2. розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:

до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);

військовослужбовців до військової служби;

військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;

військовослужбовців до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті;

кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;

кандидатів до військової служби за контрактом;

кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;

військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України;

а також з метою визначення:

можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном;

необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я;

потреби у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);

потреби у тривалому лікуванні.

Пунктом 2.2. розділу ІІ Положення №402 встановлено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 року №932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №932).

Згідно п. 17-1 Порядку №932 стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта”

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Щодо пояснень позивача від 28.09.2026 року суд зауважує, що правомірність оскаржуваних дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд оцінює на момент їх вчинення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.07.2021 року у справі №826/17810/18.

Таким чином, невірними є доводи позивача про те, що суд не може посилатись на відповідні норми права, оскільки значення має не чинність цих норм на дату судового рішення, а їх чинність на дату вчинення дій, які оскаржуються позивачем. Такі дії очевидно мали місце до визнання згаданих нормативних положень нечинними, в зв`язку з чим відповідні обставини не мають значення для вирішення даного спору.

Разом з цим, відхилення цих доводів не перешкоджає вирішенню спору на користь позивача з наступних підстав.

Позиція відповідача в даній справі полягала в тому, що коли 12.01.2026 року позивач прибув з ІНФОРМАЦІЯ_10 і взятий на облік у відповідача у державному реєстрі було вказано: «визнаний ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку», дата огляду ВЛК 13.09.2021, військоволікарська комісія - «Сєвєродонецька ВЛК 2021 року», дата протоколу/довідки ВЛК - 13.09.2021.

При цьому у тимчасовому посвідченні вказано іншу ВЛК – ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідач розцінив цю суперечність як підставу для анулювання запису про виключення позивача з військового обліку, що і було здійснено 31.03.2026 року.

Європейський суд з прав людини також підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Рішення відповідача не відповідає принципу «належного урядування», який, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), пункт 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67, від 11 червня 2009 року, також рішення у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, пункт 71).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Однак в даній справі відповідачем-1 не наведено доводів, які б належним чином виправдовували призов особи, яка є заброньованою засобами веб-порталу "Дія" за нормами Порядку №650.

Держава-відповідач нестиме відповідальність за Конвенцією за порушення прав людини, спричинені діями її представників при виконанні ними своїх службових обов`язків (див., наприклад, рішення у справі Крастанов проти Болгарії (Krastanov v. Bulgaria), заява № 50222/99, пункт 53, від 30 вересня 2004 року). Проте держава також нестиме відповідальність, якщо її представники перевищують межі своїх повноважень або діють всупереч інструкціям (див. рішення у справах Молдован та інші проти Румунії (№ 2) (Moldovan and Others v. Romania (no. 2), заяви №№ 41138/98 і 64320/01, пункт 94, ECHR 2005-VII (витяги), та Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), від 18 січня 1978 року, пункт 159, Series А № 25).

Суд наголошує на тому, що відомості в державному реєстрі вчиняє не позивач, в зв`язку з чим на нього в будь-якому випадку не можуть покладатися негативні наслідки від помилок, допущених агентами держави (посадовою особою відповідного РТЦК та СП, яка допустила внесення помилкових відомостей).

У позивача в наявності тимчасове посвідчення з однозначним для розуміння зазначенням конкретної ВЛК, яка визнала позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, датою проведення такого медичного огляду і його результатом, а також підтвердженням фактичного виключення позивача з військового обліку в результаті відповідної ВЛК. Більш того, в наявності також сама довідка ВЛК відповідного змісту. Порядок відображення цих відомостей в реєстрі перебуває поза сферою відповідальності позивача, в зв`язку з чим не може ставити його у більш негативне правове становище відносно реально вчинених щодо позивача юридичних дій.

При цьому відповідач не проводив будь-якого належного розгляду відповідного питання – не звертався з листами до інших ТЦК та СП, не призначав службових розслідувань, не утворював комісій та жодним іншим чином не з`ясовував відповідних обставин, фактично визначивши винним за відповідну неузгодженість позивача.

Відповідно, необхідно виходити з того, що згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п. 2); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3); добросовісно (п. 5); розсудливо (п. 6); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8).

Зазначені критерії хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення та вчиняє дії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 року у справі № 9901/459/21.

Відповідач вказаних вимог до його діяльності не дотримався, чим допустив порушення прав позивача.

Також суд звертає увагу на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Принцип законності в Україні належить до переліку конституційних. Частина друга ст. 6, частина друга ст. 19, пункт 12 частини першої ст. 92 Конституції України передбачають, що органи державної влади та місцевого самоврядування діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України. Це означає, що виключно законом визначаються повноваження, організація та порядок діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Ці органи діють у відповідності до режиму, за яким їм дозволено тільки те, що передбачено законом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2024 року у справі №340/4709/23.

Діюче законодавство не містить приписів щодо можливості проходження особою, яка визнана непридатною до військової служби та виключена з військового обліку, повторного огляду ВЛК, позаяк така особа вже втратила статус військовозобов`язаного.

Тотожне правозастосування міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2025 року у справі №280/7991/24.

Встановлено, що відповідачем не надано доказів подачі позивачем відповідачу заяв щодо повторного взяття на військовий облік або проходження ВЛК. Отже відсутні правові підстави для поновлення позивача на військовому обліку.

Тотожне правозастосування міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2025 року у справі №280/8844/24.

Законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону № 2232-XII слідує, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного (з усіма наступними правовими наслідками не військовозобов`язаного, такими як необхідність оновлення облікових даних, тощо), в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Тотожне правозастосування міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2025 року у справі №160/10358/25.

Щодо доводів відповідача суд зауважує, що Порядок №932 стосується призовників, військовозобов`язаних та резервістів, але позивач не відноситься до вказаної категорії осіб, так як був знятий з військового обліку через непридатність до проходження військової служби.

У цій справі відповідачем не було доведено правомірності поновлення позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного

Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 24.06.2026 року у справі №280/10891/25.

Аналогічним чином вирішено подібний спір у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2026 року у справі №160/8822/25, від 09.03.2026 року у справі №160/22728/25.

Суд зазначає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.05.2023 року у справі № 640/22934/20.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання або обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка вирішення органу влади повинна бути чіткою та зрозумілою, як і можливі наслідки.

В даній справі йдеться про право позивача на законне поводження щодо нього, яке є складовою принципу верховенства права та втілено в принцип законності, який створює пов`язані між собою в т.ч. приватні права громадян та публічні обов`язки органів державної влади. В свою чергу відповідач, діючи всупереч встановленої законодавством процедури та не зважаючи на обставини, які мали значення для правильного вирішення юридичної ситуації за участю позивача, допустив порушення прав останнього, поставивши його на облік всупереч виключення з військового обліку.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 року у справі №640/21435/22.

Подібне за змістом правозастосування здійснене П`ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 11.11.2025 року у справі №420/19206/25, Першим апеляційним адміністративним судом у постанові від 17.07.2025 року у справі №200/1084/25, Другим апеляційним адміністративним судом у постановах від 03.10.2025 року у справі №440/5085/25, від 13.10.2025 року у справі №440/13717/24.

Водночас, в даній справі зміст протиправної поведінки відповідача полягає у протиправному анулюванні відомостей про виключення позивача з військового обліку, тобто вчинено дії.

В цьому аспекті суд вважає за необхідне зауважити, що доводи відповідача про його належність як відповідача є помилковими, адже сам відповідач у відзиві вказав: уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 31.03.2026 року було анульовано запис: «військово-лікарська комісія - Сєвєродонецька ВЛК 2021 року», «дата протоколу/довідки ВЛК – 13.09.2021», що було підставою для виключення з військового обліку ОСОБА_1 .

Тобто, саме відповідач вчинив дії щодо позивача, в зв`язку з чим він є належним відповідачем у справі.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд зазначає, що задовольняє частково позовні вимоги за змістом, однак приводить їх у відповідність до вимог законодавства та у спосіб, що забезпечить ефективний захист прав позивача.

Щодо судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору. Отже, сплачений судовий збір не може бути стягнутий з відповідача, однак може бути повернутий позивачу за його клопотанням у відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці та на навчанні, рішення ухвалено в перший робочий день судді.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 у Харківській області ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо анулювання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів запису про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко