Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №140/7538/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7538/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 20 лютого 2026 року №8 (повідомлення №20260216-515391 від 20 лютого 2026 року), щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов`язання повторно розглянути заяву та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-ХІІ), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як вказав позивач, він здійснює постійний догляд за своїм рідним братом ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю з дитинства 1А групи та потребує постійного стороннього догляду, у зв`язку з чим йому неодноразово надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ. З метою продовження строку раніше наданої відстрочки ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг Ковельської міської ради звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ. Однак відповідач згідно з протоколом від 20 лютого 2026 року №8 відмовив в оформленні відстрочки, покликаючись на відсутність потреби в постійному догляді, який може здійснювати член сім`ї першого ступеня споріднення (матір).

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки їх з братом батько помер, а мати є особою пенсійного віку, має інвалідність (3 група) та за висновком довідки до акта огляду медико-соціальної експертної команди має обмеження у важкій фізичній праці, а тому не може здійснювати сторонній догляд за ОСОБА_2 .

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.42-45). В обґрунтування цієї позиції вказав, що позивач 16 лютого 2026 року подав заяву про надання відстрочки у зв`язку із здійсненням постійного догляду за рідним братом ОСОБА_2 - особи з інвалідністю з дитинства 1А групи, який потребує постійного стороннього догляду (пункт 14 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ). Протоколом від 20 лютого 2026 року №8 Комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовила позивачу у наданні відстрочки, оскільки не надано документи, передбачені додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України 16 травня 2024 року №560, які підтверджують відсутність можливості у члена сім`ї першого ступеня споріднення (матері) здійснювати постійний догляд за особою інвалідністю.

Відповідач вважає, що рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 є законним, тому підстави для надання відстрочки позивачу відсутні.

У відповіді на відзив (а.с.49-52) позивач підтримав доводи позову та вважає, що доводи відповідача не відповідають фактичним обставинам. Наголосив, що на час повторного звернення 16 лютого 2026 року із заявою обставини, які раніше були підставою для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, не змінилися. Про неможливість матір`ю здійснювати постійний догляд за сином ОСОБА_2 до Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 було надано довідку до акта огляду МСЕК серії 12ААА №757470 від 24 липня 2018 року про встановлення ОСОБА_3 третьої групи інвалідності та фізичні обмеження, свідоцтво про смерть батька.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується електронним військово-обліковим документом, сформованим в додатку "Резерв+" (а.с.20).

16 лютого 2026 року ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ - у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за рідним братом ОСОБА_2 , особою з інвалідністю ІА групи (а.с.22).

Згідно з протоколом від 20 лютого 2026 року №8 (а.с.47) Комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняла рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; підстава - відсутня потреба в постійному догляді члена сім`ї першого ступеня споріднення, догляд може здійснювати (матір).

Це рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 є предметом оскарження у розглядуваній справі.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію" (затверджено Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX) оголошено проведення загальної мобілізації, строк якої теж продовжено.

На момент розгляду цієї справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.

За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно з частиною п`ятою статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі - Положення №154), визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

За приписами частин сьомої, восьмої статті 23 Закону №3543-ХІІ перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

З 18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок 560, тут і надалі зі змінами на час виникнення спірних правовідносин), який визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Підпунктом 57 Порядку №560 установлено, що для розгляду питань надання/переоформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання/переоформлення адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання/ переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (пункт 59 Порядку №560).

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

У разі позитивного рішення комісії відомості щодо надання відстрочки (строк відстрочки та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку) протягом одного дня з дати прийняття такого рішення вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та відображаються в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, а не пізніше двох днів з дати прийняття такого рішення заявникові повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, та видається роздрукований (оновлений) військово-обліковий документ, сформований відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2978), або довідка за формою згідно з додатком 6 (для військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів).

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

Аналізуючи наведені норми Порядку №560 можна дійти висновку, що військовозобов`язаний має право на подання заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зобов`язані вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки й фактично розглянути такі документи, ухваливши одне із рішень - про надання відстрочки або про відмову у наданні відстрочки із зазначенням причин.

За обставин цієї справи у заяві від 16 лютого 2026 року позивач просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII та згідно з повідомленням №20260216-515391 комісія відмовила у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (підстава - відсутність потреби в постійному догляді члена сім`ї першого ступеня споріднення, догляд може здійснювати мати).

Надаючи оцінку підставам відмови позивачеві у наданні відстрочки, суд зазначає таке.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачено випадки, за яких надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Так відповідно до пункту 14 частини першої цієї статті не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Отже, що за змістом положень пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII умовами для реалізації права на відстрочку є: 1) зайнятість військовозобов`язаного, який є членом сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, постійним доглядом за такою особою; 2) відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення, крім випадку, коли такі члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду. Поширення на члена сім`ї третього ступеня споріднення положень пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII допустиме лише у випадку відсутності в особи з інвалідністю І чи ІІ групи членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення.

Згідно з додатком 5 до Порядку №560 документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII є:

для військовозобов`язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Таким чином, положення Порядку №560 уточнюють, які документи мають бути подані військовозобов`язаним для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.

З доданих до заяви від 16 лютого 2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації документів слідує, що ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 (а.с.31), а також свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 (а.с.32), в яких батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , шлюб між яким укладено 22 травня 1982 року, про що слідує з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.34).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 (батько) помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.33).

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №875175 (а.с.17) ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи (з дитинства) та потребує постійного стороннього догляду і допомоги (а.с.17).

Суд наголошує на тому, що за приписами пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII наявність членів сім`ї першого ступеня споріднення допускає надання військовозобов`язаному другого ступеня споріднення відстрочки лише у разі підтвердження неможливості виконання відповідних обов`язків членами сім`ї першого ступеня споріднення за станом здоров`я. Для підтвердження цієї обставини в додатку 5 до Порядку №560 визначено, що подається один з документів: 1) довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або 2) витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або 3) висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу члена сім`ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ.

Позивачем до заяви від 16 лютого 2026 року надано довідку до акта огляду МСЕК серії 12ААА №757470 від 24 липня 2018 року (а.с.18), за змістом якої ОСОБА_3 - мати (член сім`ї першого ступеня споріднення) сама є особою з інвалідністю ІІІ групи довічно та їй протипоказана важка фізична праця (рекомендації про обмеження у праці надано як особі працездатного віку).

На час звернення позивача із заявою (16 лютого 2026 року) про надання відстрочки ОСОБА_3 в розумінні статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вже є непрацездатною особою за віком та особою з інвалідністю. Вимогу про надання одного з документів виконано: таким є довідка до акта огляду МСЕК.

І хоч витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 19 травня 2026 року №212/26/1236/в стосовно ОСОБА_3 (а.с.14-16) до заяви не додавався (був виданий пізніше подання заяви про відстрочку), але він додатково вказує, що покращення стану здоров`я матері позивача не відбулося (в графі 17.1.7 навпаки йдеться про ускладнення основного діагнозу).

При цьому акт про встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду від 30 січня 2026 року №20 (за формою, установленою в додатку 8 до Порядку №560) є доказом фактичного догляду ОСОБА_1 за братом ОСОБА_2 та що інші види державних виплат чи компенсацій не встановлювалися (а.с.12).

Указані документи у сукупності дають можливість встановити, що позивач є тією особою, яка здійснює догляд за братом ОСОБА_2 та оцінити відсутність можливості у ОСОБА_3 - особи непрацездатного віку, яка має інвалідність, здійснювати такий догляд за сином.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що надані ОСОБА_1 16 лютого 2026 року на розгляд Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 документи дозволяли надати об`єктивну оцінку умовам, з якими пункт 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII пов`язує надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. При тому що за тими ж підставами і обставинами відповідач приймав позитивне рішення, що слідує з довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 липня 2024 року №10141 (відстрочка надана на строк до 24 лютого 2026 року) (а.с.19).

У спірному рішенні відповідача не надано об`єктивну оцінку наданим разом із заявою від 16 лютого 2026 року документам й воно не може вважатися таким, що прийняте обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення, розсудливо, пропорційно (з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення).

Як установлено частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправним та скасування рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом від 20 лютого 2026 року №8, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 16 лютого 2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (при якому діє Комісія) необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1064,96 грн, підтверджені платіжною інструкцією від 08 червня 2026 року, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.10, 37).

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 20 лютого 2026 року №8, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов`язати Комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 лютого 2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 ) судові витрати у сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк