Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №523/17049/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №523/17049/26

Суддя: Мурманова І. М.

Справа № 523/17049/26

Номер провадження 3/523/3052/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , посада: начальник адміністративного відділення, місце проживання: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Пересипського районного суду м. Одеси надійшов протокол № 708/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, який складено 20.07.2026 року.

Згідно протоколу зазначено, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», як військовослужбовець Збройних Сил України, несвоєчасно, а саме 15.06.2006 року о 23 год. 09 х. без поважних причин подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік. Чим порушив вимоги абз.2 ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме — несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Пересипський районний у місті Одесі територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є органом військового управління, що входить до складу Збройних Сил України та здійснює заходи з питань комплексування, мобілізаційної підготовки та соціальної підтримки відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 27.11.2024 № 1336 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , особистий номер НОМЕР_1 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.12.2024 № 236 ОСОБА_1 вважається таким, що з 14 грудня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою начальника адміністративного відділення.

Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 19.06.2025 № 253 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я — за наявності інвалідності 2 групи) пункт 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.06.2025 № 182 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 26.06.2025.

Таким чином, з 26.06.2025 ОСОБА_1 припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, та відповідно до вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону був зобов`язаний подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, у встановлений економ строк.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб`єктами, на яких поширюється дія Закону, є зокрема військовослужбовці. ОСОБА_1 , проходячи військову службу за контрактом у Збройних Силах України у військовому званні майора на посаді начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 є військовослужбовцем Збройних Сил України.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, як військовослужбовець Збройних Сил України, у зв`язку з чим він є суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, та зобов`язаний виконувати вимоги Закону, у тому числі передбачені ч. 2 ст. 45 зазначеного Закону.

У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону, суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше з зданими деклараціями.

Таким чином, строком перебування особи в часі як такої що «припиняє діяльність», зазначеного в абзаці першому ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов`язках визначених у наказі про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою що припинила трудові права та обов`язки.

ОСОБА_1 , припинивши з 26.06.2025 діяльність, пов`язану з знанням функцій держави, у зв`язку зі звільненням із посади начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зобов`язаний подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше 26.07.2025.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаний щодо обов`язку, способу та строку подання такого типу декларації, а відсутності поважних причин, у порушення абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, подав відповідну декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, лише 21.05.2026 о 22 год. 00 хв., що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу та строку подання такого типу декларації, за відсутності поважних причин, у порушення абз. 2 ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції» подав щорічну декларацію за 2025 рік лише 15.06.2026 року о 23 год. 09 хв., що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

В протоколі зазначене, що ОСОБА_1 підтвердив факт несвоєчасної подачі щорічної декларації за 2025 рік та відсутність поважних причин, зазначивши, що не був обізнаним про обов`язок подання декларації.

Відповідно, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, свою вину у правопорушенні визнав, та зазначив, що не мав умислу щодо невчасного подання декларації.

Прокурор Сердюк М.О. протокол про адміністративне правопорушення підтримала, просила накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, який визнав обставини викладені в протоколі, прокурора, яка підтримала протокол, суддя дійшов наступ них висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону суб`єктами, на яких поширюється дія Закону, є зокрема військовослужбовці. ОСОБА_1 , проходячи військову службу за контрактом у Збройних Силах України у військовому званні майора на посаді начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 є військовослужбовцем Збройних Сил України.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону «Повноваження Національного агентства», до повноважень Національного агентства належить надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.

Роз`ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції і:тверджено, що військовослужбовці Збройних Сил України є суб`єктами декларування відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону незалежно від строку перебування на військовій службі.

Також, відповідно до Роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону стосовно заходів фінансового во тролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного фонду» підтверджено порядок та строки подання декларацій суб`єктами декларування, зокрема щорічна декларація подається до 1 квітня року, наступного за звітним.

Разом з цим, ОСОБА_1 , буди суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу та строку подання такого типу декларації, за відсутності поважних причин, у порушення абз. 2 ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», подав щорічну декларацію за 2025 рік лише 15.06.2026 року о 23 год. 09 хв., що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Суддею досліджуються матеріали справи та докази надані на підтвердження обставини викладених у протоколі, а саме: протокол № 708/2026 від 20.07.2026 року; роздруківка з сайту результати пошуку, супровідний лист, повідомлення, копія особової справи, попередження, Витяг з наказу від 27.11.2024 року № 1336, Витяг з наказу від 14.12.2024 року № 236, Витяг з наказу від 19.06.2025 року № 253, Витяг з наказу від 26.06.2026 року № 182, листи, наказ від 23.10.2019 року № 1077, положення, рапорти.

Встановлений ст. 45 Закону обов`язок подання суб`єктами декларування декларацій є імперативним і не ставиться Законом в залежність від будь-яких обставин (в тому числі, технічної, фізичної можливості суб`єкта декларування його реалізувати, внаслідок бездіяльності самого суб`єкта декларування, незнання закону тощо).

Обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для своєчасної подачі декларації покладається на самого суб`єкта декларування.

Для кваліфікації несвоєчасного подання декларації як адміністративного правопорушення необхідна наявність двох обставин, а саме: сам факт несвоєчасного подання та відсутність у суб`єкта декларування поважних причин порушення термінів подання декларації.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна а бо необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи у 2025 році в статусі суб`єкта декларування відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», як військовослужбовець ЗСУ, несвоєчасно, а саме 15.06.2026 року о 23год. 09хв. без поважних причин подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік, чим порушив вимоги абзацу 2 ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції».

За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Аналізуючи матеріали справи, пояснення ОСОБА_1 , який визнав обставини викладені в протоколі, суддя дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто не своєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування без поважних причин.

Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, судді дійшла висновку, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп.

Оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, він звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 16, 23, 33, 40-1, 172-6, 251, 255, 268, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

За вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, застосувати адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн. 00 коп. в дохід держави.

Роз`яснити положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua