Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 27 вересня 2026 р.
Справа: №521/1374/26
Суддя: Мазун І. А.
Справа № 521/1374/26
Провадження № 2/521/3164/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,
В С Т А Н О В И В:
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, в якому позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред?явлення цього позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; припинити стягнення аліментів за виконавчим листом у справі № 504/3539/24 (у твердій сумі 3000 грн) з дня набрання законної сили рішенням у цій справі.
Свої позовні вимоги вмотивовує тим, що рішенням Доброславського районного суду Одеської області від 30.06.2025 по справі № 504/3539/24 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) грн., щомісячно. 29.10.2025 заступником начальника Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гидирим А,М. відкрито виконавче провадження (ВП НОМЕР_6) щодо стягнення з Відповідача аліментів на утримання дитини. 11.11.2025 у зазначеному виконавчому проваджені винесено постанову про звернення стягнення на заробітку плату, пенсію, стипендію та інші доди боржника. Так, з зазначеної постанови вбачається, що за даними ПФУ боржник проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто, Відповідач має постійний дохід, на момент звернення до суду з позовом про стягнення аліментів у Позивачки були відсутні зазначені відомості. Будь-якої іншої матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає. Син Позивачки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає разом з Позивачкою. Дитина підростає, її потреби у харчуванні, лікуванні та розвитку збільшуються на фоні загального зростання цін. Сума у 3000 грн вже не забезпечує належний рівень життя, гарантований ст. 51 Конституції України та ст. 27 Конвенції ООН про права дитини. Оскільки Відповідач має офіційне місце служби, найбільш ефективним способом захисту інтересів дитини є стягнення аліментів у частці від доходу.
В зв?язку з цим, позивачка вважає, що аліменти повинні бути визначені у розмірі 1/4 частини від усіх доходів відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття, оскільки таке рішення не вплине на погіршення матеріального становища відповідача.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 12 лютого 2026 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 08 липня 2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгля по суті позовних вимог.
Позивач в судовому засіданні через відеоконференцзв?язок підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач в призначеному судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив не перешкоджати йому у спілкуванні з дитиною, оскільки позивач та дитина знаходяться за межами України..
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Доброславського районного суду Одеської області від 30.06.2025 по справі № 504/3539/24 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) грн., щомісячно.
29.10.2025 заступником начальника Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гидирим А,М. відкрито виконавче провадження (ВП НОМЕР_6) щодо стягнення з Відповідача аліментів на утримання дитини.
11.11.2025 у зазначеному виконавчому проваджені винесено постанову про звернення стягнення на заробітку плату, пенсію, стипендію та інші доди боржника. Так, з зазначеної постанови вбачається, що за даними ПФУ боржник проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Сам відповідач у судовому засіданні підтвердив, що проходить службу у В/ч НОМЕР_1 , зокрема зазначав, що кожного місяця має різну заробітну плату від 24000 грн до 50000 грн.
Син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає разом з Позивачкою, що не заперечувалося сторонами.
Відповідно до відповіді ДПС на виконання ухвали - Хаджибейського районного суду міста Одеси від 19.03.2026 станом на 17.04.2026, надано відомості з Державного реєстру про джерела та суми-нарахованих та виплачених доходів, отриманих від податкових агентів, ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_2 ) за період з червня 2025 року по січень 2026 року у додатку, з якого вбачається, що відповідач за вказаний період отримував заробітну плату та має постійний дохід.
Так, звертаючись до суду із позовом про зміну способу стягнення аліментів на утримання сина позивачка зазначала, що на даний час розмір аліментів, який визначений судом та сплачується відповідачем, не є достатнім через збільшення цін, знецінення коштів, оскільки дитина росте та потребує більше коштів для розвитку та виховання, а тому просила змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини.
Зокрема, положеннями ст.51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст.180 СК України , батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим їх здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.
Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
Частиною першою ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Так, позивачка просить змінити спосіб стягнення аліментів, посилаючись на те, що стягувані з відповідача аліменти не покривають потреб дитини відповідного віку.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зміну розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, на користь якої сплачуються аліменти - отримувач аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про неможливість сплачувати аліменти на утримання сина за зміненим способом та розміром, ураховуючи надані ним докази щодо розміру доходу та відомості щодо сплати ним щомісячно аліментів в розмірі 3000 грн.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) у розмірі 1/4, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Така зміна способу стягнення аліментів ураховуючи однаковий обов`язок обох батьків щодо утримання своїх неповнолітніх дітей, буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Судом позивачу роз`яснено, що вона не вправі позбавляти відповідача права та обов`язку у спілкуванні з дитиною, а також можливості брати участь у вихованні дитини.
Крім того, відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Частиною 6 ст.141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 182, 192 СК України, ст. ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Каховським РВ УМВС України в Херсонській області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Каховським РВ УМВС України в Херсонській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою; АДРЕСА_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред?явлення цього позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Припинити стягнення аліментів за виконавчим листом у справі № 504/3539/24 (у твердій сумі 3000 грн) з дня набрання законної сили рішенням у цій справі.
Стягнення аліментів, встановлених даним рішенням, здійснювати з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) 1 331 (одну тисячу триста тридцять один) грн 20 коп. судового збору в дохід держави.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 28 вересня 2026 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua